Постанова № 55253382, 20.01.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

20 січня 2016 року (13 год. 55 хв.) Справа № 808/6209/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудивуса О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Заболотньої Н.Ю.,

представника позивача: ОСОБА_1, довіреність від 19.10.2015 № б/н,

представника відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 05.01.2016 № 20/10/08-25-10,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою:ОСОБА_3

до:Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

01.09.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 (далі позивач) до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 08.06.2015 № 54-82-17, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з транспортного податку з фізичних осіб на суму 25 000,00 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.

21.08.2015 позивачем отримано податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 08.06.2015 № 54-82-17, яким відповідачем визначено позивачу суму податкового зобовязання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 25 000,00 грн. Підставою винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стала, зокрема несплата позивачем як власником автомобіля «Land Rover Ranger Rover Sport» 2012 р.в. транспортного податку за 2015 рік на відповідну суму. Позивач вважає податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки 18.03.2014 належний йому автомобіль було викрадено. За вказаним фактом у той же день СВ Ворошилівського РВ Донецького МУ ГУМВС України в Донецькій області було відкрито кримінальне провадження, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 121014050810000700, а безпосередньо викрадений автомобіль внесено до бази АІС «Угон-Україна». Отже, на переконання позивача, у звязку з викраденням належного йому автомобіля «Land Rover Ranger Rover Sport» 2012 р.в. його право власності на зазначений автомобіль фактично було припинено саме 18.03.2014. Крім того, позивач зауважив, що відповідно до п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі ПК України) транспортний податок є одним із видів податку на майно, який, у свою чергу, належить до місцевих податків. Отже, податкові зобовязання з транспортного податку як місцевого податку можуть виникати лише після його встановлення органом місцевого самоврядування. Натомість, транспортний податок у м. Запоріжжі було встановлено Рішенням Запорізької міської ради лише 15.01.2015, а відтак, на переконання позивача, бюджетним періодом, в якому починає застосовуватись транспортний податок до власників транспортних засобів, є саме 2016 рік. На підставі викладеного, позивач вважає, що жодних правових підстав для визначення йому податкового зобовязання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у відповідача не було, а відтак, податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 08.06.2015 № 54-82-17 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2015 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків до 06 жовтня 2015 року.

Позивачем було усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 09.10.2015 відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.

У попередньому судовому засіданні відповідачем подані заперечення на адміністративний позов, у яких він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки за позивачем зареєстровано транспортний засіб марки «Land Rover Ranger Rover Sport» 2012 р.в., обєм двигуна: 4999 куб. см. Зазначений факт підтверджується листом Центру № 3 надання послуг, повязаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Запоріжжя, Вільнянського та Новомиколаївського районів ДАІ від 30.06.2015 № 10-ПВ773. Крім того, відповідачем у своїх запереченнях було зазначено, що право власності на майно (у тому числі автомобіль) втрачається особою після його переходу у встановленому законом порядку та виключно після зняття такого автомобіля з обліку в органах внутрішніх справ. Відтак, оскільки позивач, на переконання відповідача, на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не втратив права власності на автомобіль марки «Land Rover Ranger Rover Sport» 2012 р.в., останній дійшов висновку про необхідність визначення позивачу суми податкового зобовязання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 25 000,00 грн.

Щодо бюджетного періоду, у якому починає застосовуватись транспортний податок у м. Запоріжжі, представник відповідача зауважив, що п. 267.4 ст. 267 ПК України встановлено єдину ставку податку, що визначається з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000,00 грн. за кожен легковий автомобіль, який використовувався до 5 років і має обєм циліндру двигуна понад 3000 куб. см. Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» обовязок сплати транспортного податку покладено на платників (власників транспортних засобів) починаючи з моменту набрання ним законної сили, тобто з 2015 року. У свою чергу, рішення міської ради, на переконання відповідача, не може вплинути на визначення платників транспортного податку, обєкта та базу оподаткування, ставки податку, податковий період тощо. З огляду на викладені обставини, відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, а відтак, у задоволенні позову слід відмовити.

У ході попереднього судового засідання представниками сторін надані додаткові докази, а також додаткові пояснення та заперечення на обґрунтування їх правових позицій.

Ухвалою суду від 20.01.2016 закінчено підготовче провадження та за письмовою згодою сторін призначено справу до судового розгляду у той же самий день, а саме 20.01.2016.

У судовому засіданні 20.01.2016 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі, з підстав, викладених у запереченнях.

У судовому засіданні 20.01.2016 судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

21.04.2015 відповідачем на підставі п.п. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20, ст.ст. 179, 267 ПК України на адресу позивача було направлено повідомлення про запрошення платника податків до органів державної податкової служби № 2425/10/08-25-17-073, обґрунтоване необхідністю розяснення вимог податкового законодавства в частині декларування доходів громадян (транспорту) із урахуванням внесених до ПК України змін (а.с. 37).

Повідомлення про запрошення платника податків до органів державної податкової служби № 2425/10/08-25-17-073 отримано позивачем 28.04.2015 особисто, що підтверджується відповідною позначкою на поштовому повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 38). Однак, позивач на зазначене запрошення не зявився.

08.06.2015 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 5482-17 (далі податкове повідомлення-рішення, а.с. 8), яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 25 000,00 грн. та встановлено граничний строк його сплати протягом 60 днів з дня вручення.

Податкове повідомлення-рішення у встановленому порядку було направлено відповідачем на адресу позивача засобами поштового звязку 11.06.2015, однак повернулось у звязку з неможливістю його вручення (а.с. 42, 43).

12.06.2015 відповідач направив до ВРЕР № 3 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області запит № 3674/10/17-018 «Про надання інформації», в якому просив надати інформацію щодо зареєстрованих, зокрема за позивачем колісних транспортних засобів, а також про вартість їх придбання, які станом на 01.01.2015 перебували у власності (а.с. 44).

30.06.2015 Центром № 3 надання послуг, повязаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Запоріжжя, Вільнянського та Новомиколаївського районів ДАІ на адресу відповідача було направлено лист № 10-ПВ773 та додаток до нього, з яких вбачається, що за позивачем зареєстровано транспортний засіб марки «Land Rover Ranger Rover Sport» 2012 р.в., обєм двигуна: 4999 куб. см. (а.с. 46-51).

Оцінюючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить із такого.

30.01.2013 за позивачем було зареєстровано транспортний засіб марки «Land Rover Ranger Rover Sport» 2012 р.в. та видано свідоцтво про його реєстрацію СA0575349 (а.с. 65).

18.03.2014 транспортний засіб марки «Land Rover Ranger Rover Sport» 2012 р.в., що належить позивачу, було викрадено у м. Донецьку невідомими особами. За фактом такого викрадення 18.03.2014 СВ Ворошилівського РВ Донецького МУ ГУМВС України в Донецькій області було відкрито кримінальне провадження та, відповідно, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050810000700 (а.с. 61). Крім того, належний позивачу транспортний засіб 18.03.2014 було внесено до бази АІС «Угон-Україна» як такий що перебуває у розшуку, що підтверджується карткою угону України (а.с. 64) та Довідкою від 16.10.2015 № 10/1776вх, виданою ГУМВС України в м. Києві (а.с. 63).

24.04.2014 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі Страховик) та позивачем було укладено договір про передачу права власності (АБАНДОН) (далі Договір від 24.04.2014 № б/н), предметом якого є обовязок передачі позивачем права власності Страховику на транспортний засіб марки «Land Rover Ranger Rover Sport» 2012 р.в., номер кузова/шасі SALLSAAE4DA78910, у разі його знайдення після виплати Страховиком страхового відшкодування, у звязку із настанням події, що сталась 18.03.2014 біля буд. № 84 по вул. Рози Люксембург у м. Донецьку (п. 1.1 Договору від 24.04.2014 № б/н). Відповідно до п. 1.4 Договору від 24.04.2014 № б/н сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті за Подією (викраденням), становить 840 452,05 грн. (а.с. 10-12).

16.05.2014 позивачу було перераховано суму страхового відшкодування у розмірі 840 452,05 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 16.05.2014 № 108_275 (а.с. 60).

Оцінюючи правомірність нарахування відповідачем позивачу у 2015 році транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25 000,00 грн., суд виходить із такого.

Згідно з п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 ПК України податок на майно належить до місцевих податків. Відповідно до п. 265.1 ст. 265 ПК України транспортний податок є складовою податку на майно.

Пунктом 8.3 ст. 8 ПК України визначено, що до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обовязковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

За приписами п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Отже, податкові зобовязання по місцевому податку можуть визначатися податковим органом лише в разі, якщо міська рада своїм рішенням встановила цей місцевий податок. При цьому, визначення податкових зобовязань з місцевого податку розпочинається не раніше, ніж настання наступного бюджетного періоду (року), що настає за періодом (роком), в якому прийняте відповідне рішення міської ради.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є обєктами оподаткування. Обєктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають обєм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є обєктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України.

Згідно з п. 267 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000,00 грн. за кожен легковий автомобіль, що є обєктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті.

Базовий податковий (звітний) період у відповідності до п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 ПК України дорівнює календарному року.

15.01.2015 Запорізькою міською радою, керуючись ст. 265, 267 ПК України та на підставі Закону України від 28.12.2014 №71-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» було затверджено Положення про податок на майно (в частині транспортного податку) у м. Запоріжжі (рішення Запорізької міської ради від 15.01.2015 № 8, а.с. 76-78).

Відтак, враховуючи, що бюджетний період для всіх бюджетів становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, бюджетним періодом, в якому починає застосовуватися транспортний податок у м. Запоріжжі, є саме 2016 рік.

Таким чином, оскільки Положення про податок на майно (в частині транспортного податку) у м. Запоріжжі було затверджено Запорізькою міською радою 15.01.2015, відтак, періодом, в якому починає застосовуватись транспортний податок у м. Запоріжжі, є 2016 рік. Отже, нарахування позивачу у 2015 році суми податкового зобовязання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 25 000,00 грн. є передчасним.

Крім того, зважаючи на той факт, що 18.03.2014 транспортний засіб марки «Land Rover Ranger Rover Sport» 2012 р.в. у позивача було викрадено, суд зазначає, що останній фактично позбавився права володіння та користування даним автомобілем.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні законні підстави для визначення позивачу суми податкового зобовязання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 25 000,00 грн.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду достатніх та переконливих доказів на обґрунтування наявності підстав для нарахування позивачу у 2015 році транспортного податку та, відповідно винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У свою чергу, позивач, на переконання суду, обґрунтував та довів протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на відсутність у відповідача підстав для нарахування позивачу у 2015 році транспортного податку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, а відтак адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Квитанціями від 27.08.2015 № 0.0.427558219.1 (а.с. 3) та від 28.09.2015 № 86 підтверджується сплата позивачем судового збору в розмірі 487,20 грн. Отже, відповідна сума підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 12, 14, 86, 94, 98, 158 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області форми «Ф» від 08.06.2015 № 5482-17.

Судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) присудити на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Прудивус