Ухвала суду № 55252244, 26.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 705/4313/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Горячківський Л.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

26 січня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю позивача - ОСОБА_2,

представника апелянта - Ялі К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Вітаміни» на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі про визнання протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умов,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року позивач - ОСОБА_2, звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі, в якому просить:

визнати протиправним рішення про відмову в призначенні йому пенсії на пільгових умовах,

зобов'язати УПФУ в м. Умані та Уманському районі нарахувати та сплатити йому пенсію на підставах, визначених пенсійним законодавством, починаючи з дня його звернення за отриманням пенсії на пільгових умовах, а саме з 09 грудня 2014 року.

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням Публічне акціонерне товариство «Вітаміни» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірну постанову та відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова створює для нього правові наслідки у вигляді обов'язку компенсувати витрати ПФУ на сплату пільгових пенсій, вказує, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Вітаміни» - залишити без задоволення, а постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 вересня 2015 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи, позивач 09.12.2014 листом за № 1692 звернуся до УПФУ в місті Умані та Уманському районі щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позивачем надано пенсійному фонду довідку ВАТ «Вітаміни» за № 1168 від 03.10.2008, згідно якої він працював на підприємстві в цехах і виробництвах, передбачених Списками № 1 і № 2, затвердженими КМУ від 16.01.2003 за № 36 на підставі наказів по ВАТ «Вітаміни» «Про атестацію робочих місць з особливо шкідливими та шкідливими умовами праці» № 49 від 15.03.1996: з 24.12.1985 по 13.06.1988 Список № 1; з 14.06.1988 по 14.03.1996 Список № 1; з 15.03.1996 по 04.10.1998 Список № 2. У довідці також зазначено, що позивач працював повний робочий день і інших робіт в цей час не виконував.

Проте, Управлінням Пенсійного фонду було отримано від ПАТ «Вітаміни» уточнюючі довідки, видані ПАТ «Вітаміни» від 03.10.2008 за № 1168, від 05.08.2014 за № 807/11 про зайнятість протягом повного робочого дня на роботах, які передбачені Списками № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою РМ СРСР від 22.08.1956 № 1173 та постановою КМУ від 11.03.1994 за № 162, за періоди з 24.12.1985 по 13.06.1988, з 14.06.1988 по 14.03.1996, з 15.03.1996 по 04.10.1998 та довідку із ПАТ «Вітаміни» про надання відпусток без збереження заробітної плати від 05.08.2014 за № 808/11.

Згідно зазначених довідок до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 зараховані такі періоди роботи: з 24.12.1985 по 13.06.1988; за Списком № 2 зараховані такі періоди роботи: з 14.06.1988 по 04.08.1988, 06.08.1988 по 07.08.1988, 10.08.1988 по 29.01.1990, 01.02.1990 по 14.05.1991, 18.05.1991 по 28.04.1993, 01.05.1993 по 18.05.1993, 02.06.1993 по 30.12.1993, 10.01.1994 по 11.01.1994, 13.01.1994 по 27.11.1994, 29.12.1994 по 09.02.1995, 26.02.1995 по 12.03.1995, 01.04.1995 по 02.10.1995, 04.11.1995 по 08.04.1996, 10.04.1996 по 10.10.1996, 12.10.1996 по 04.05.1998, 17.05.1998 по 04.10.1998, що становить 12 років 4 місяці 19 днів.

У зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи для призначення пенсії по Списку № 1 відповідачем прийнято рішення (протокол від 26.02.2015 за № 3443) про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Так, необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Відповідно до п «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно ч. 3 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 цього Закону.

При цьому статтею 100 вищевказаного Закону України передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, при визначенні права на пенсію за віком, на пільгових умовах, застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Згідно до п.3 додатку № 1 до Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383, пільговий стаж зараховується за весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права було висловлено у постановах Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року (справа № 21-183а13), від 25 листопада 2014 року (№21-519а14).

З матеріалів справи убачається, що відповідно до наказу від 15.03.1996 за № 49 Уманське ВАТ «Вітаміни» згідно постанови КМУ від 01.08.1992 № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» та наказів ВАТ «Вітаміни» № 34 від 22.03.1994 і № 153 від 28.12.1995 у виробничих цехах та відділах проведена атестація робочих місць з особливо-шкідливими та шкідливими умовами праці, зайнятість яких дає право на пенсію по віку на пільгових умовах, по Спискам № 1 і № 2 скорочений робочий день, пільгову оплату праці і пільгове харчування.

Водночас, матеріали справи містять дві суперечливі довідки видані ВАТ «Вітаміни» на підставі одного ж і того ж наказу від 15.03.1996 за № 49 Уманське ВАТ «Вітаміни», зокрема, згідно довідки № 1168 від 03.10.2008, позивач працював на підприємстві в цехах і виробництвах на посадах віднесених до Списку 1 у періоди з 24.12.1985 по 13.06.1988, з 14.06.1988 по 14.03.1996, а згідно довідки № 807/11 від 05.08.2014 за Списком № 1 зараховані період роботи: з 24.12.1985 по 13.06.1988.

Колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи конституційні принципи, завдання адміністративного судочинства в частині захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прийшла до висновку, що атестацію робочих місць було проведено в 1996 році Уманським ВАТ «Вітаміни» на підставі наказу від 15.03.1996 за № 49 та вперше ВАТ «Вітамін» було видано довідку за результатами проведення цієї атестації 03.10.2008 за № 1168 та враховуючи записи трудової книжки, тому у даному випадку при призначенні пенсії позивачу необхідно враховувати саме цю довідку та вважати, що позивач працював на підприємстві в цехах і виробництвах на посадах віднесених до Списку 1 у періоди з 24.12.1985 по 13.06.1988 з 14.06.1988 по 14.03.1996.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці, стаж роботи позивача на різних посадах із шкідливими умовами праці на ПАТ «Вітаміни» становить більше 10 років на зазначених роботах, а тому підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, який дає право на пільгову пенсію за Списком № 1. При цьому дії відповідача УПФУ в місті Умані та Уманському районі щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та порушують право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Вітаміни» - залишити без задоволення, а постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 вересня 2015 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Вітаміни» - залишити без задоволення.

Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 вересня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 26.01.2016 року.

.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.