Вирок № 55250586, 30.12.2015, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

вул.Булаєнка,4 м.Красилів, Красилівський р-н, Хмельницька обл., Україна ін.31000

Справа № 677/1093/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.12.2015м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Вознюка Р.В.

при секретарі судового засідання Басистій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Красилові кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12015240170000109 від 04.03.2015 року відносно ОСОБА_1, який народився 1990 року в квітні 18 числа, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 «А» Хмельницької області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, утриманців немає, непрацюючого, судимого:

1) 06.08.2013 року Красилівським районним судом Хмельницької області за ч.1 ст.125 КК України до штрафу в сумі 510 гривень. Покарання відбув 18.10.2013 року;

2) 13.03.2014 року Красилівським районним судом Хмельницької області за ч.1 ст.296 КК України на 2 роки обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком два роки,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Подворного М.В.

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

04.03.2015 року близько 17 год. 40 хв., ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, залишив приміщення продуктового магазину «Лісовичок», розташованого в м.Красилові, по вул.Будьонного, 42 «Є», побачив на прилеглій території вказаного магазину автомобіль марки «VOLKSWAGEN T4 VPHA5», 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, що перебуває в користуванні ОСОБА_2, і зареєстрований на ОСОБА_5, та вирішив ним незаконно заволодіти. З цією метою він підійшов до автомобіля, відчинив водійські дверці, які були незамкнені, та сівши за кермом транспортного засобу за допомогою ключів, які знаходилися в замку запалювання, завів двигун, увімкнувши передачу та розпочав рух, тим самим незаконно заволодів вказаним автомобілем, вартістю 143 310 гривень.

Побачивши в цей момент ОСОБА_2, який вибіг з магазину, і почав до нього наближатися, ОСОБА_1, залишив автомобіль і втік з місця події.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.289 КК України.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні ним злочину не визнав. Суду пояснив, що 03-04 березня 2015 року, точної дати не памятає, у вечірні час він, перебуваючи в стані сильного алкогольного спяніння, намагаючись пожартувати, сів у автомобіль ОСОБА_2, який знаходився біля магазину «Лісовичок». Деталі події не памятає, через стан сильного алкогольного спяніння. Памятає, що автомобіль рухався. Припускає, що він міг випадково зачепити ключ в замку запалення, через що двигун автомобіля завівся і автомобіль, у якого була увімкнена швидкість, почав рухатись ривками. Стверджує, що умисно не заволодівав автомобілем. Коли вибіг ОСОБА_2 він вискочив з автомобіля та почав тікати. В місті його затримали працівники міліції.

Не дивлячись на невизнання своєї вини обвинуваченим, його вина підтверджується наступними обєктивно дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомили, що 04.03.2015 року близько 17 год. ОСОБА_1 та ще один чоловік, яких вони раніше не знали, знаходились в магазин «Лісовичок» і поводили себе некоректно, після чого ОСОБА_2 вивів цих чоловіків на вулицю та повернувся в магазин. В цей час вони почули, що двигун їх автомобіля «VOLKSWAGEN», державний номерний знак НОМЕР_1, який вони придбали у ОСОБА_5, оформивши при цьому довіреність на вчинення усіх дій відносно автомобіля, і який знаходився біля магазину, почав працювати і вони побігли на вулицю. На вулиці вони побачили, що ОСОБА_1 знаходиться за кермом автомобіля і рухаючись вперед намагався проїхати біля магазину, але магазин знаходився близько до передньої частини автомобіля і маневр у нього не вийшов, тому він почав рухатись заднім ходом і в цей час двигун автомобіля перестав працювати. ОСОБА_1 вискочив з кабіни та побіг в напрямку центру м.Красилова.

Свідок ОСОБА_6 підтвердила, що дату не памятає, вона перебувала в магазині «Лісовичок». В магазині перебував ОСОБА_1 та ще один хлопець, які поводились нечемно. В магазин зайшов чоловік і вивів хлопців з магазину. Коли чоловік зайшов знову у магазин, обвинувачений сів у кабіну мікроавтобуса білого кольору, і розпочав їхати до магазину. Автомобіль проїхав вперед приблизно один метр, після чого почав рухатись заднім ходом, теж приблизно один метр і зупинився. В цей час чоловік вийшов з магазину, і обвинувачений вискочив з кабіни та почав тікати в напрямку центру м.Красилова.

Свідок ОСОБА_7 підтвердив, що приблизно в березні-травні 2015 року, дати не памятає, він з ОСОБА_1 та іншими товаришами поверталися з відпочинку в лісі. ОСОБА_1 зайшов у магазин «Лісовичок» по вул.Будьоного в м.Красилові. Він зайшов у магазин слідом. ОСОБА_1 в магазині сперечався з ОСОБА_3, після чого ОСОБА_2 вивів його та ОСОБА_1 на вулицю. Він пішов у центр міста, а ОСОБА_1 залишився біля магазину, поруч з яким знаходився автомобіль «VOLKSWAGEN», з цифрами на державному номері 3144.

Свідок ОСОБА_8 підтвердив, що весною 2015 року, точної дати не памятає, у вечірній час, він із ОСОБА_9 та іншими товаришами повертався з лісу, де всі разом відпочивали та розпивали спиртні напої. Коли він перебував біля магазину «Лісовичок», то бачив як ОСОБА_1 сів за кермо мікроавтобусу білого кольору. Що відбувалося далі він не спостерігав, але чув як запрацював двигун мікроавтобуса, в який сів ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_10Л, підтвердив, що весною 2015 року, точної дати він не памятає, він з ОСОБА_1 та іншими товаришами відпочивали в лісі, де всі розпивали спиртні напої. ОСОБА_1, як і інші, перебував у стані алкогольного спяніння. Після чого всі пішли в м.Красилів. ОСОБА_1 залишився біля магазину, що розташований близько біля лісу, а він пішов у своїх справах.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СРВ 604893 автомобіль «VOLKSWAGEN T4 VPHA5», 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований на ОСОБА_5.

Згідно довіреності від 07.10.2008 року, зареєстрованої в реєстрі №3475, посвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_11, ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розпоряджатись на власний розсуд автомобілем «VOLKSWAGEN T4 VPHA5», 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 підтвердив, що він приблизно 7 років тому передав належний йому автомобіль «VOLKSWAGEN» іншій особі та видав цій особі довіреність.

Згідно висновку автотоварозначої експертизи №23 від 13.03.2015 року ринкова вартість транспортного засобу «VOLKSWAGEN T4 VPHA5», 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 складає 143310 гривень.

Органами досудового розслідування в обвинуваченні ОСОБА_1 зазначено, що автомобіль «VOLKSWAGEN T4 VPHA5», 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, належить ОСОБА_2, однак в ході судового розгляду встановлено, що вказаний автомобіль зареєстрований на ОСОБА_12, і перебуває у користуванні ОСОБА_2, а тому суд вважає за необхідне уточнити вказану обставину.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1, що він не вчиняв вказаний злочин, і лише намагався пожартувати з потерпілим і автомобіль під його керуванням не рухався, суд оцінює критично, і вважає їх такими що дані обвинуваченим з метою уникнення відповідальності за скоєне, і вони спростовуються обєктивно дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_6 підтвердили, що автомобіль «VOLKSWAGEN», за кермом якого перебував у цей час ОСОБА_1О, що він і не заперечує, рухався по прилеглій до магазину «Лісовичок» території, і обвинувачений вказав, що у потерпілих та свідка ОСОБА_6 відсутні підстави його обмовляти.

При цьому суд визнає недопустимим доказами наступні документи:

- протокол предявлення особи для впізнання від 10.03.2015 року з участю потерпілого ОСОБА_2;

- протокол предявлення особи для впізнання від 10.03.2015 року з участю свідка ОСОБА_3;

- протокол предявлення особи для впізнання від 16.03.2015 року з участю свідка ОСОБА_6;

- протокол проведення слідчого експерименту від 20.03.2015 року з участю потерпілого ОСОБА_2;

- протокол проведення слідчого експерименту від 20.03.2015 року з участю потерпілої ОСОБА_3;

- протокол проведення слідчого експерименту від 20.03.2015 року з участю свідка ОСОБА_6, оскільки вони зібрані з порушенням вимог ст.214 КПК України.

Згідно ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч.3 ст.214 КПК України здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду.

Згідно протоколів предявлення особи для впізнання від 10.03.2015 року з участю потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3, а також від 16.03.2015 року з участю свідка ОСОБА_13, вказані особи впізнавали серед предявлених їм осіб, особу яка незаконно заволоділа 04.03.2015 року автомобілем «VOLKSWAGEN» в м.Красилові, по вул.Будьоного, 42 «Є», а згідно протоколів проведення слідчих експериментів від 20.03.2015 року, з потерпілим ОСОБА_2, потерпілою ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_13 проводилися слідчі експерименти з метою перевірки та уточнення відомостей їх показань, щодо незаконного заволодіння автомобілем «VOLKSWAGEN» в м.Красилові, по вул.Будьоного, 42 «Є».

Разом з тим, відомості щодо вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, внесені слідчим до Єдиного реєстру досудових розслідувань лише 25.03.2015 року, що підтверджується витягом з кримінального провадження №12015240170000109.

Крім цього, після проведення огляду місця події від 04.03.2015 року - прилеглої території до магазину «Лісовичок», слідчим негайно після її проведення, всупереч положенням ч.3 ст.214 КПК України, не було внесено відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про незаконне заволодіння транспортним засобом.

Крім цього, суд визнає недопустимим доказами протокол огляду місця події від 04.03.2015 року прилеглої території до магазину «Лісовичок»; протоколи предявлення особи для впізнання від 10.03.2015 року з участю потерпілого ОСОБА_2, свідка ОСОБА_3, від 16.03.2015 року з участю свідка ОСОБА_6; протоколи проведення слідчих експериментів від 20.03.2015 року з участю потерпілого ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_6; протокол огляду предмета від 26.03.2015 року автомобіля «VOLKSWAGEN T4 VPHA5», державний номерний знак НОМЕР_1, ще й з тих підстав, що вони зібрані з порушенням вимог ст.ст.104, 105 КПК України.

Так, в ході вказаних слідчих дій здійснювалось проведення фіксування процесуальних дій за допомогою технічних засобів, разом з тим додатки до вказаних протоколів, крім підпису слідчого, всупереч ч.3 ст.105 КПК України, не засвідчена підписами інших осіб, які брали участь у виготовленні цих додатків.

Всупереч вимогам абз.3 п.1 ч.3 ст.104 КПК України, протоколи проведення слідчих експериментів від 20.03.2015 року з участю потерпілого ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_6, не містять відомостей про всіх осіб, які були присутні під час проведення процесуальної дії.

Крім цього, суд звертає увагу, що згідно відомостей з протоколу огляду предмета від 26.03.2015 року автомобіля «VOLKSWAGEN T4 VPHA5», державний номерний знак НОМЕР_1, слідчим в присутності потерпілого ОСОБА_2 та понятих, під час огляду застосовувались технічні засоби цифровою фотокамерою «Олімпус-М840» і вказаний протокол містить додаток фототаблицю, за підписом слідчого Якимовського Л.Л.. Однак, проведення вказаної слідчої дії викликає у суду сумнів, оскільки вказаний додаток до протоколу, що складається із фотознімків в кількості 8 штук, є абсолютно ідентичним додатку до висновку автотоварознавчої експертизи №23 від 13.03.2015 року, включаючи зображення на фотознімках, та абсолютно аналогічні пояснювальні підписи під цим фото знімками, що свідчить про використання слідчим фотознімків отриманих експертом при проведенні експертизи та фальсифікації протоколу і додатку до нього.

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 також предявлено обвинувачення за ч.1 ст.186 КК України, згідно якого 04.03.2015 року близько 17 год. 35 хв., ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись в приміщенні продуктового магазину «Лісовичок», розташованого в м.Красилові, по вул.Будьонного, 42 «Є», з вітрини торгового прилавку, з корисливих мотивів, відкрито викрав одне шоколадне яйце «Kinder сюрприз», вартістю 14 грн., що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3В, заподіявши потерпілим матеріальної шкоди на вказану суму.

Обвинувачений вину у вчиненні вказаного злочину не визнав. Не заперечує, що перебував у вказаний час в магазині «Лісовичок», однак стверджує, що не заволодівав шоколадним яйцем «Kinder сюрприз».

Доказів, що обвинувачений заволодів вказаним кондитерським виробом, стороною обвинувачення надано не було.

Обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину ґрунтується на припущеннях, оскільки прокурор в судовому засіданні посилається як на доказ вини ОСОБА_1 показання потерпілої ОСОБА_3, що вона бачила, як ОСОБА_1 стояв біля прилавка і тримав в руці шоколадне яйце «Kinder сюрприз», а після того як ОСОБА_1 залишив магазин, в подальшому вказаного товару в магазині не виявила.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 що він не викрадав товару з магазину, стороною обвинувачення спростовані не були.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні вказала, що лише бачила як ОСОБА_1 біля торгової вітрини розглядав шоколадне яйце «Kinder сюрприз», утримуючи його в руці. Того ж дня, через певний час, вона виявила, що з прилавка зникло одне шоколадне яйце «Kinder сюрприз». Стверджує, що не бачила щоб ОСОБА_1 заволодівав вказаним товаром.

Таким чином, в ході судового розгляду не здобуто доказів, що мало місце вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що відсутня подія злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, а тому за цим обвинуваченням ОСОБА_1 слід виправдати.

Органи досудового розслідування предявили обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст.289 КК України за ознакою повторність, однак вказана кваліфікуюча ознака не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, а тому його дії слід перекваліфікувати на ч.1 ст.289 КК України.

При призначенні покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який не працює, неодружений, на утриманні осіб не має, по місцю проживання характеризується позитивно, раніше судимий та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно ст.67 КК України є вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

Інших обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 органом досудового слідства не інкриміновано.

Згідно ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Автотоварознавча експертиза по справі №23 від 13.03.2015 року, вартістю 294 грн. 62 коп., проводив експерт установи, що фінансується з Державного бюджету (НДЕКЦ при УМВС у Хмельницькій області), тому згідно з вимогами ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати в сумі 294 грн. 62 коп..

Речові докази за даним кримінальним провадженням суду не надавалися, у зв'язку з чим питання щодо них судом в порядку ч.9 ст.100 КПК України не вирішується.

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 за ч.1 ст.186 КК України виправдати.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, призначивши покарання у виді 3-х років 3-х місяців обмеження волі.

В силу ст.71 КК України до даного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання призначеного за вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 13 березня 2014 року і остаточно визначити його у виді 3-х років 6 місяців обмеження волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили залишити домашній арешт.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати по справі на користь держави (одержувач УК у Красилівському районі/24060300, код ЄДРПОУ 37972056, МФО 815013, балансовий рахунок 31115115700279, банк отримувача ГУДКСУ у Хмельницькій області), повязані з проведенням автотоварознавчої експертизи №23 від 13 березня 2015 року в сумі 294 грн. 62 коп..

Вирок набирає законної сили через 30 днів після його проголошення, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області через Красилівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_14