Справа №568/1309/15-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2016 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді: Драновської С.З.
при секретарі: Саган В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радивилів справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити певні дії
в с т а н о в и в:
21.10.2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.
16.11.2015 року подав до позову зміни та доповнення.
В обґрунтування позову посилається на те, що з 11.02.2014 року, згідно з поданої заяви від 17.02.2014 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у відповідності до страхового стажу та заробітної плати.
Згідно з документами пенсійної справи, його стаж врахований для обчислення пенсії, становив 44 роки 10 місяців 24 дні:
01.09.1968 - 01.03.1972 (3 роки 6 місяців, 1 день) - навчання в медичному училищі;
02.03.1972 - 17.05.1972 (2 місяці 16 днів) - фельдшер в Козинській дільничній лікарні ( заклад охорони здоров'я);
З 19.05.1972 - 16.05.1974 (1 рік 11 місяців 28 днів) - військова служба;
З 01.09.1974 - 30.06.1979 (4 роки 10 місяців) - навчання в медичному інституті;
01.08.1979 - 22.07.1980 (11 місяців 22 дні) - проходження інтернатури в Дубнівській районній лікарні;
11.08.1980 - 31.12.2008 (28 років 4 місяці 21 день) - лікар стоматолог (заклад охорони здоров'я);
01.01.2009 - 31.12.2011 (3 роки) - головний лікар ЛАЗПСМ с.Козин (заклад охорони здоров'я);
01.01.2012 - 31.12.2012 (1 рік) - лікар стоматолог (заклад охорони здоров'я);
02.01.2013 - 31.01.2014 (1 рік 1 місяць) - лікар стоматолог в КЗОДБП санаторії «Козинський» (заклад охорони здоров'я);
На дату призначення пенсії спеціальний стаж для виплати грошової допомоги взначено - 33 роки 8 місяців 7 днів.
Управління Пенсійного фонду при призначенні пенсії безпідставно не врахувало його службу в лавах Радянської армії на посаді «Фельшера» мотивуючи це тим що у військовому квитку не зазначено, що він проходив військову службу фельдшером в медико-санітарній військовій частині.
Відповідно не врахований стаж служби в лавах Радянської армії а саме 1 рік 11 місяців 24 дні та призначена пенсія без врахування цього стажу, що позбавляє позивача права на отримання пенсії за вислугу років та виплати грошової неоподаткованої допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (лист із головного управління Песійного фонду України в Рівненській області за № П-357/06.1-15 від 22.12.2014 року).
Вважає дії управління Пенсійного фонду в Радивилівському районі щодо не зарахування ОСОБА_1 в спеціальний страховий стаж, як працівнику сфери охорони здоров'я, періоду його служби в армії фельдшером військової частини, в період з 19.05.1972 по 16.05.1974 рік та у відмові нарахувати йому при виході на пенсію грошової неоподаткованої допомоги у розмірі десяти місячних пенсій неправомірними. Просить вказаний період зарахувати до спеціального стажу та виплатити одноразову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій.
Згідно із записів у військовому квитку він дійсно із 19.05.1972 по 16.05 1974 рік проходив службу в лавах Радянської армії в медичній службі військової частини на посаді фельдшера, що підтверджено довідкою виданою Дубенсько-Радивилівського об'єднання районним військкоматом.
Про таке свідчить і запис в його трудовій книжкі за №3 «Служба в лавах Радянської армії з 19 травня 1972 года по 20 травня 1974 року на посаді фельдшера».
Із п.1, ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 12 травня 1992 року із змінами та доповненнями від 07.04.2015 року № 277-VІІІ» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю а також до стажу державної служби.
У відповідності до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і мають страховий стаж, зокрема, для чоловіків - 35 років на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Враховуючи наведене просив визнати дії управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області неправомірними та зобов'язати управління Пенсійного фонду в Радивилівському районі зарахувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю АДРЕСА_1 період проходження служби в армії на посаді фельдшера до стажу за спеціальністю (до спеціального стажу) та зобов'язати Пенсійний фонд України в Радивилівському районі Рівненської області виплатити йому одноразову допомогу при виході на пенсію яка не була йому нарахована і виплачена у розмірі (десяти) місячних пенсій згідно спеціального стажу.
Представник відповідача ОСОБА_2 позову не визнавала з підстав викладених в запереченні і в задоволенні позову просила відмовити.
Заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи суд знаходить, що позов підлягає до задоволення.
Так, із оглянутої пенсійної справи №126793 встановлено, що з 11.02.2014 року позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. При цьому відповідачем до спеціального стажу який надає право позивачу на виплату пенсії за вислугою років враховано лише 33 роки вісім місяців і сім днів.
ОСОБА_1 в спеціальний страховий стаж, як працівнику сфери охорони здоров'я, період його служби в армії фельдшером військової частини, з 19.05.1972 р. по 16.05.1974 рік не враховано всупереч запису його військового квитка де про таке є відповідний запис.
В листі №П-357/06.1-15 від 22.12.2014 року за підписом заступника начальника головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області Панащук Т. встановлено, що таку відмову обгрунтовують тим, що у військовому квитку не зазначено, що позивач проходив службу фельдшером у медико-санітарній частині (а.с.12).
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Управлінням Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області при призначенні пенсії позивачу ОСОБА_1 зараховано до спеціального стажу роботи на посадах в закладах охорони здоров'я всього 33 роки вісім місяців і сім днів (а.с.12).
Тобто, управлінням Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області листом за №П-357/06.1-15 від 22.12.2014 року відмовлено ОСОБА_1 в зарахуванні до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, період проходження ним строкової військової служби на посаді фельдшера та у виплаті грошової допомоги у розмірі його десяти місячних пенсій з підстав неподання позивачем «уточнюючої довідки».
При цьому, у своєму листі відповідач не вказує на нормативний документ, який би зобов'язував позивача подавати таку уточнюючу довідку.
Більше того, отримавши та надавши відповідачу необхідну довідку військового комісара Дубенсько-Радивилівського ОРВК підполковника ОСОБА_4 за №204 від 20.02.2014 року в якій записано, що ОСОБА_1 1954 р.н. дійсно проходив військову службу в збройних силах з 19.05.1972 року по 16.05.1974 рік фельдшером старшиною (підстава військовий квиток НОМЕР_1), відповідач і надалі не визнає право позивача на отримання пенсії на пільгових умовах тана виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно до положень ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», військова служба зараховується до стажу роботи незалежно від місця її проходження.
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», передбачено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 8 вказаного Закону визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, з аналізу наведених вище правових положень можна дійти висновку, що період проходження громадянами військової служби зараховується до їх спеціального стажу, якщо особа на момент призову на строкову військову службу працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії), право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років затверджений Постановою КМ України від 04.11.1993 № 909, згідно якого лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) мають право на пенсію за вислугою років.
Як вбачається із записів трудової книжки ОСОБА_1, позивач з 01.03.1972 року був прийнятий на посаду фельдшера в Козинську дільничу лікарню (наказ №25 від 01.03.1972 року) та звільнений з цієї посади 27.08.1974 року в зв'язку з вступом до учбового закладу. Запис № 3 від 01.09.1974 року (підстава військовий квиток НОМЕР_2) свідчить про службу позивач в рядах Радянської армії в період з 19.05.1972 року по 20.05.1974 рік. Таке доводить про те, що на момент призову до армії ОСОБА_1 працював за професією, що дає право на пенсію згідно п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 8-9).
Крім того, у розділі 10. «Проходження служби в Збройних Силах Союзу РСР» військового квитка позивача ( серія ВО №171280) зазначено, що останній проходив військову службу в збройних силах з 19.05.1972 року по 16.05.1974 рік фельдшером (а.с.6). Під час огляду в судовому засіданні фото позивача від 14.07.1973 року та інших під час проходження строкової служби, а саме знаків на петлицях доводиться факт проходження такої служби саме в медичній частині.
З даних пенсійної справи № 126793 слідує, що спеціальний стаж позивача, без урахування періоду строкової військової служби на посаді фельдшера, становить 33 роки вісім місяців і сім днів. А отже, з урахуванням цієї служби (з 19.05.1972 року по 16.05.1974 рік фельдшером), спеціальний стаж позивача, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, становить більше 35 років.
Пунктом 7-1 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Відповідно до Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого Постановою КМ України від 23 листопада 2011 року № 1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Вказаною Постановою встановлено, що лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) мають право на призначення пенсії за вислугу років.
Згідно Переліку закладів охорони здоров'я Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 18 грудня 2013 року № 871, медична служба військової частини відноситься до закладів охорони здоров'я. Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909 (надалі - Перелік №909).
Згідно зазначеного вище Переліку №909, до закладів охорони здоров'я та посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років належать лікарі та середній медичний персонал, (незалежно від найменування посад), лікарняних закладів, лікувально-профілактичних закладів особливого типу, лікувально-трудових профілакторіїв, амбулаторно-поліклінічних закладів, закладів швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладів переливання крові, закладів охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладів, установ з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби та територіальних органів Держсанепідслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), діагностичних центрів.
Суд звертає увагу, що на період існування спірних правовідносин, Міністерством оборони України був затверджений перелік закладів охорони здоров'я Збройних Сил України, а саме, наказами від 20.05.2004 р. №162 (діяв до 31.01.2014 р.) та від 18.12.2013 №871 (діяв після 31.01.2014 р.), згідно яких до амбулаторно-поліклінічних закладів відноситься, зокрема, медична служба військової частини.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та ч.1 ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби суд приходить до висновку про протиправність відмови відповідача щодо зарахування ОСОБА_1 в спеціальний страховий стаж служби в армії фельдшером військової частини, в період з 19.05.1972 р. по 16.05.1974 рік. Зокрема, з урахуванням того, що позивач, будучи зарахованим фельдшером відповідної військової частини міг і повинен був виконувати обов'язки фельдшера військової частини, що на час існування спірних правовідносин визначалось як виконання обов'язків працівника сфери охорони здоров'я. Також суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано суду доказів обов'язковості утворення на території кожної військової частини, станом на час існування спірних правовідносин, відповідного закладу охорони здоров'я.
Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що посада фельдшера військової частини відноситься до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, а тому в позивача були всі передбачені законом підстави для отримання при призначенні пенсії за віком грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі його десяти місячних пенсій.
Разом з тим, оскільки спірні правовідносини між сторонами з приводу призначення/відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах позивачеві відповідачем тривають до даного часу і на клопотання відповідача після призначення пенсії на загальних підставах ОСОБА_1 продовжує надавати на усні вимоги працівників пенсійного фонду матеріали щодо підтвердження проходження інтернатури, довідки військового комісара та інше суд приходить до висновку, що вимоги представника відповідача ОСОБА_2 в частині пропуску строку звернення до суду безпідставні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.6,17,18,99,158,160-163,167 КАС України, ст.ст.22,124 Конституції України, Законом України «Про державну службу», Законом України «Про оплату праці», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд
постановив :
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити певні дії задовольнити.
Визнатипротиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області щодо зарахування ОСОБА_1 в спеціальний страховий стаж, як працівнику сфери охорони здоров'я, період його служби в армії фельдшером військової частини, в період з 19.05.1972 р. по 16.05.1974 рік.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області зарахувати ОСОБА_1 в спеціальний страховий стаж, як працівнику сфери охорони здоров'я, період його служби в армії фельдшером військової частини, в період з 19.05.1972 р. по 16.05.1974 рік та виплатити одноразову допомогу при виході на пенсію -10 (десять) місячних пенсій.
Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії цієї постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційнускаргу не було подано.
Повний текст постанови виготовлене 16.01.2016 року
Суддя: С.З.Драновська
Судове рішення № 55250525, Радивилівський районний суд Рівненської області було прийнято 11.01.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 568/1309/15-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: