Ухвала суду № 55250181, 21.01.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а

Апеляційне провадження № 22-ц/796/1512/2016 Головуючий в суді 1 інстанції - Цимбал І.К.

Доповідач - Ящук Т.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Ящук Т.І.

суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.

при секретарі Сірій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою Компанії ФЕЛІНДАКО ЛТД, яка подана представником КРУТОРОГОВОЮ Світланою, на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 25 серпня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Інвест Консалтинг» про поновлення на роботі,

встановила:

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25 серпня 2015 року задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення його позову до ТОВ «Буд інвест консалтинг» про поновлення на роботі.

Заборонено державним реєстраторам Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо ТОВ «Буд інвест консалтинг», в тому числі вчиняти дії, щодо внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, пов'язаних із змінами, що вносяться до установчих документів, із зміною керівника або осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, в тому числі підписувати договори; із змінами, що вносяться у зв'язку із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи; із змінами, що вносяться у зв'язку із зміною місцезнаходження та/або найменування юридичної особи, до розгляду справи за позовом ОСОБА_3 про поновлення на роботі та набрання рішенням законної сили.

Не погоджуючись з ухвалою, представник Компанії «Феліндако ЛТД» - Круторогова С. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Вказувала, що Компанія «Феліндако ЛТД» є єдиним та одноособовим учасником ТОВ «Буд інвест консалтинг», про що свідчить Статут товариства в останній редакції, державна реєстрація якої була проведена 02.03.2012 року, та дані ЄДР, відповідні відомості до якого були внесені в порядку вимог чинного законодавства.

Зазначала, що оскаржувана ухвала прийнята за відсутності легітимного керівника ТОВ «Буд Інвест Консалтинг», а тому суд вирішив питання про права та обов'язки Компанії «Феліндако ЛТД», як єдиного та одноособового учасника ТОВ «Буд Інвест Консалтинг».

Посилалась на те, що судом першої інстанції впорушення принципу змагальності сторін, за відсутності легітимного представника відповідача, яким є директор, призначений правомочними загальними зборами від 15.06.2015 року - Поліганов Андрій Павлович, не було з'ясовано, яким саме чином невжиття заходів забезпечення позову, про які просив позивач, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, чи не впливатиме ухвалене судом обмеження єдиного учасника на його діяльність та корпоративні права з огляду на вимоги Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», яким передбачено обов'язкове внесення змін до ЄДР, що стосуються відомостей про ТОВ «Буд інвест консалтинг».

Зазначала, що задовольняючи заяву позивача, суд фактично позбавив вищий орган відповідача вчиняти свої повноваження у спосіб, передбачений Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» щодо необхідності державної реєстрації відомостей про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру, втрутившись таким чином в діяльність вищого органу товариства, порушуючи, зокрема, ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 6 Господарського кодексу України, що свідчить про порушення в такому випадку й норм матеріального права.

В судовому засіданні представник компанії «Феліндако ЛТД» Круторогова С. підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити.

Позивач та представник відповідача в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, за наявними в матеріалах справи адресами, колегією суддів визнано за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначав, що у нього виникло побоювання, що до вирішення даної справи по суті до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців будуть внесені зміни, що стосуються складу виконавчого органу, а також інші зміни, що стосуються діяльності товариства, що позбавить позивача можливості у повній мірі захистити свої права.

Постановляючи оскаржувану ухвалу та задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що вид забезпечення позову, який просить вжити позивач та підстави для вжиття останнього, є обґрунтованими та доцільними, зважаючи на характер заявлених позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам, та що вказаний вид не перешкоджатиме господарській діяльності товариства, а також те, що для вжиття заходів забезпечення позову є наявність достатніх підстав вважати, що невжиття заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд першої інстанції вказаних вимог закону та роз'яснень належним чином не врахував.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач ОСОБА_3 посилався на те, що рішенням загальних зборів засновників ТОВ «Буд інвест консалтинг» від 30.03.2011 року позивача було обрано на посаду генерального директора товариства. Позивачу випадково стало відомо, що 23.06.2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено зміни про керівника товариства, відповідно до яких генеральним директором ТОВ «БІК» значиться Поліганов А.П.

Враховуючи, що позивач не подавав заяви про своє звільнення, вважає, що звільнення відбулось з порушенням вимог чинного законодавства, незаконно та на підставі підроблених документів. Тому на підставі ст. 36, 233 КЗпП України просив поновити його на роботі на посаді генерального директора ТОВ «Буд Інвест Консалтинг».

Забезпечуючи даний позов про поновлення ОСОБА_3 на роботі на посаді генерального директора товариства, суд заборонив державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо ТОВ «Буд інвест консалтинг», в тому числі вчиняти дії, щодо внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, пов'язаних із змінами, що вносяться до установчих документів, із зміною керівника або осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, в тому числі підписувати договори; із змінами, що вносяться у зв'язку із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи; із змінами, що вносяться у зв'язку із зміною місцезнаходження та/або найменування юридичної особи.

Як вбачається з наданих позивачем витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 12.04.2011 року засновником (учасником) товариства був ОСОБА_4, а станом на 17.08.2015 року - Товариство з обмеженою відповідальністю «Феліндако ЛТД» ( м. Лімасол, Кіпр) ( а.с. 35).

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії Статуту ТОВ «Буд інвест консалтинг» до компетенції загальних зборів учасників товариства відносяться, зокрема: визначення основних напрямків діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту товариства, обрання та відкликання генерального директора товариства та членів ревізійної комісії, прийняття рішень про припинення діяльності товариства ( п.11.3).

Відповідно до п.11.10.1 - 11.10.2 Статуту генеральний директор товариства призначається та звільняється загальними зборами учасників. Рішенням загальних зборів учасників товариства генерального директора товариства у будь-який час може бути усунено від виконання своїх обов'язків. Генеральним директором може бути і особа, яка не є учасником товариства.

Генеральний директор вирішує усі питання діяльності товариства , за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Генеральний директор підзвітний загальним зборам учасників, організовує виконання їх рішень та не має права приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства, за винятком випадку, коли рішення приймається у межах його компетенції до робітників товариства, які є учасниками товариства.

Отже вживаючи заходів забезпечення позову, суд першої інстанції належним чином не перевірив відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, його позовним вимогам про поновлення на роботі, з огляду на обсяг визначених Статутом повноважень учасників товариства та їх співвідношення з обсягом повноважень генерального директора товариства, який у даному випадку не є його учасником.

Забезпечивши даний позов забороною внесення змін до Статуту ТОВ «Буд інвест консалтинг», складу засновників (учасників) юридичної особи, судом першої інстанції не з'ясовано та не наведено належного обґрунтування, яким чином обраний позивачем захід забезпечення позову буде захищати трудові права ОСОБА_3 під час розгляду справи та у разі можливого задоволення позову до набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У разі невиконання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника на них накладається штраф та застосовуються інші заходи, передбачені законом.

З врахуванням викладених вимог закону, суд належним чином не перевірив доводи заяви ОСОБА_3, оскільки забезпечення позову можливе лише у разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

За змістом п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено порядок, встановлений для вирішення заяви про забезпечення позову, а тому оскаржувану ухвалу необхідно скасувати, а питання вирішення заяви - передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Компанії ФЕЛІНДАКО ЛТД - задовольнити частково.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 25 серпня 2015 року - скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий : Судді: