Ухвала суду № 55250137, 27.01.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 668/10867/15-к

Провадження № 11-кп/791/50/16 Головуючий у 1-й інстанції: Смирнов Г.С.

Категорія: ч.1 ст.212 КК України Доповідач: Шевцова В.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2016 року січня місяця 27 дня колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого судді: Шевцової В.Г.

Суддів: Сажинова В.В., Ковальової Н.М.

При секретарі: Осипенко С.С.

З участю прокурора: Рвачова С.І.

розглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_1 на вирок Суворовського районного суду м.Херсона від 21.10.2015 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком: ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, українку, громадянку України, ІНФОРМАЦІЯ_3, заміжню, працюючу директором ПП «Регіональний Центр «СТК», зареєстровану та проживаючу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не судиму, -

засуджено за ч.1 ст.212 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування заподіяної шкоди на користь держави 1221879,89 грн.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винною та засуджено за те, що у період з 01.03.2014р. по 30.04.2015р., перебуваючи за місцем знаходження підприємства ПП «Регіональний Центр «СТК»: АДРЕСА_1, будучи директором цього підприємства та відповідальною за організацію ведення бухгалтерського і податкового обліку, складання достовірної фінансової звітності юридичної особи, її подачі за місцем реєстрації, а також, своєчасне і повне нарахування та перерахування податків в бюджет держави, при здійсненні фінансово-господарської діяльності, умисно, достовірно знаючи про результати фінансово-господарської діяльності ПП «Регіональний Центр «СТК», про дійсні розміри об'єктів оподаткування, суми податків, які підлягають нарахуванню та сплаті в бюджет держави, завідомо знаючи про відсутність фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Мегаджоб» та ПВКФ «Стройіндустрія», при сприянні невстановлених осіб, вираженому в наданні первинних документів, підтверджуючих господарські операції з ПП «Мегаджоб» та ПВКФ «Стройіндустрія» перед контролюючими органами, отримала від останніх завідомо підроблені первинні документи ПП «Мегаджоб» та ПВКФ «Стройіндустрія», які містили завідомо недостовірні відомості щодо постачання товарно-матеріальних цінностей на адресу ПП «Регіональний Центр «СТК», та які надавали право на безпідставне завищення податкового кредиту з податку на додану вартість очолюваному нею підприємству.

В подальшому, ОСОБА_1, достовірно знаючи про те, що вищезазначені документи містять завідомо неправдиві відомості про постачання ПП «Мегаджоб» та ПВКФ «Стройіндустрія» товарів на адресу ПП «Регіональний Центр «СТК», умисно, з метою ухилення від сплати податків, внесла до додатків №5 - «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» податкових декларацій з ПДВ ПП «Регіональний Центр «СТК» за період з березня 2014р. по квітень 2015р. суми незаконно сформованого кредиту з ПДВ по взаємовідносинам із ПП «Мегаджоб» та ПВКФ «Стройіндустрія» у розмірі 1221879,89грн. Достовірно знаючи про те, що вказані податкові декларації з ПДВ містять відомості щодо не проведених у дійсності фінансово-господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП «Мегаджоб» та ПВКФ «Стройіндустрія» ОСОБА_1 надала їх до ДПІ у м. Херсоні, у яких зазначила самостійно визначений платником податків розмір податку на додану вартість, що підлягає сплаті ПП «Регіональний Центр «СТК» до бюджету. Своїми діями, ОСОБА_1 спричинила державі шкоду у вигляді фактичного ненадходження до бюджету податку на додану вартість у період з 01.03.2014р. по 30.04.2015р. на загальну суму 1221879,89 грн., що більше ніж у 1000 разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є значним розміром.

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_1 не оспорюючи фактичних обставин провадження, вважає вирок суду незаконним з підстав неправильного застосування судом кримінального процесуального закону.

Вказує, що суд першої інстанції грубо порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення цивільного позову прокурора.

Так, сума податкового кредиту у держави не вилучалась та не підлягала сплаті до бюджету. Податкові зобовязання з податку на додану вартість за рахунок штучно сформованого податкового кредиту не зменшувались.

Податок на додану вартість, якщо його слід було б сплатити мав бути нарахований в податковому повідомленні рішенні, а саме стягнення несплаченого податкового зобовязання має відбуватись в межах процедури визначеної Податковим кодексом України.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який вважає апеляційну скаргу обвинуваченої необґрунтованою, в судових дебатах прокурор залишився на своїй позиції, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія судів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст.42 КПК України обвинувачений має право знати у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують.

Так, суд першої інстанції, розглядаючи дане кримінальне провадження, залишив поза увагою, що процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні злочину, і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч.4ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченимст. 291 КПК України.

Зокрема, п.5 ч.2ст. 291 КПК Українивизначає, що формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин вчиненого злочину з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.1ст. 337 КПК України, саме в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, проводиться судовий розгляд.

Відповідно до положень п. (а) ч.3 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні злочину, має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення проти нього.

Проте, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, у них міститься обвинувальний акт /а.п. 3-5, т.1/, який не відповідає вимогамст. 291 КПК України, оскільки не містить формулювання обвинувачення, як того вимагає п.5ст. 291 КПК України.

Натомість, у вказаному обвинувальному акті щодо ОСОБА_1, в порушення вимог кримінального процесуального закону, викладено тільки зміст підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст. 212 КК України, що не підтверджує доведеність її винуватості на стадії досудового розслідування.

Оскільки згідно з чинним кримінальним процесуальним законом обвинувачений має право знати, у чому він обвинувачується, обвинувальний акт повинен бути конкретним за своїм змістом, а неконкретність такого обвинувачення щодо ОСОБА_1 порушує її право на захист і є істотним порушенням вимогКПК України.

Крім того, відсутність висунутого та сформульованого, відповідно до вимогКПК України, обвинувачення, із врахуванням положень ч.1ст. 337 КПК України, унеможливлює ухвалення судового рішення судом першої інстанції.

Наведене є підставою для скасування рішення суду першої інстанції щодо ОСОБА_1, відповідно до вимог п.1 ч.1ст. 415 КПК Українита призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

Відповідно до приписів ч 2 ст. 415 КПК України суд апеляційної інстанції не має права наперед вирішувати питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.

Під час нового розгляду даного кримінального провадження суду належить перевірити викладені в апеляційній скарзі доводи, усунути зазначені порушення КПК й постановити законне та обґрунтоване судове рішення, яке б відповідало вимогамКПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404;405;407;412;419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Суворовського районного суду м.Херсона від 21 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_1 в кримінальному проваджені №32015230000000109скасувати,і призначити новий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання, в тому ж суді, але в іншому складі суддів.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: (три підписи)

З оригіналом згідно,

Суддя: В.Г.Шевцова