Рішення № 55250023, 26.01.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 668/11303/14-ц

Єдиний унікальний номер справи:668/11303/14-ц

Номер провадження №22-ц/791/129/2016 Головуючий в І інстанції: Корецький Д.Б.

Доповідач: Майданік В.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2016 року січня місяця 26 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Майданіка В.В.

суддів: Кутурланової О.В.,

ОСОБА_1

секретар Прушинська О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 27 липня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

04 серпня 2014 року позивач ПАТ "Дельта Банк" (далі банк, позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив: стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором в сумі 1237181,65грн., з яких 1068994,98грн. сума тіла кредиту, а 168186,66грн. сума заборгованості за відсотками; стягнути з відповідачів пропорційно на користь позивача судовий збір.

Позов обґрунтований тим, що відповідачі не виконують свої зобовязання перед позивачем по належному виконанню кредитного договору, укладеного 26 листопада 2007 року між ТОВ ?Український промисловий банк? та відповідачем ОСОБА_3 За вказаним договором банк надав останньому кредитні кошти в сумі 200 000,00 доларів США під 14% до 25.11.2017 року. Однак позичальник свої зобовязання за вказаним кредитним договором не виконував належним чином, у звязку з чим за станом на 25.06.2014 року виникла заборгованість в сумі 1 237 181,65грн., з яких 1 068 994,98грн. сума тіла кредиту, а 168186,66грн. сума заборгованості за відсотками. Крім того, в забезпечення виконання всіх зобовязань за вказаним кредитним договором між банком і ОСОБА_2 був укладений договір поруки від 26.11.2007 року. Відповідно до договору про передачу активів та кредитних зобов?язань від 08.12.2011 року ТОВ ?Український промисловий банк? передає (відступає) ПАТ "Дельта Банк" активи та кредитні зобовязання за вказаним кредитним договором. Відповідачі належним чином своїх зобовязань не виконують, у звязку з цим просив позов задовольнити, стягнувши солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вказану вище суму заборгованості.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 18 лютого 2015 року позов було задоволено.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Херсона від 22 червня 2015 року зазначене заочне рішення було скасовано, а справа була призначена до розгляду в загальному порядку.

Повторним заочним рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 27 липня 2015 року позов було задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь банку заборгованість в сумі 1237181,65грн., з яких 1068994,98грн. сума тіла кредиту, а 168186,66грн. сума заборгованості за відсотками, а також стягнуто по 1827,00грн. судового збору з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вказане рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог банку, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, вказала, що суд не повідомив її належним чином про дату та час судового засідання, чим позбавив права відповідачів надавати свої заперечення і пояснення, які мають значення для вирішення справи по суті. Також вказала, що суд не повністю зясував обставини справи, зокрема те, що в провадженні суду перебуває інша цивільна справа про обмеження її чоловіка ОСОБА_3 цивільної дієздатності, і на надане нею клопотання про зупинення провадження по даній справі, суд неправомірно його не розглянув. Таким чином, вважає, що відповідачі були позбавлені можливості надати суду необхідні для винесення правильного рішення докази.

Справа тричі призначалась до розгляду в суді апеляційної інстанції (08 грудня 2015р, 12 та 26 січня 2016р). Із вказаного тільки 08.12.2015р в судове засідання зявився представник банку, в решті ж в судові засідання сторони не зявлялися, хоча і були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. ОСОБА_2 двічі (11 та 25 січня 2016р) подавала до суду заяви про відкладення розгляду справи (першого разу у звязку з хворобою, другого разу у звязку з бажанням укласти договір про надання правової допомоги). У звязку з вказаним на підставі ст.169 ЦПК України суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

26.11.2007 року між ТОВ ?Укрпромбанк? та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №16/КВМ-07, за умовами якого банк надав останньому відкличну відновлювальну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надав кредитні кошти у розмірі 200 000,00 доларів США на споживчі цілі, а позичальник зобовязався сплачувати 14% річних і повернути кошти до 25.11.2017 року, сплатити відповідні комісійні винагороди, а також щомісячно сплачувати нараховані відсотки, обумовлені договором і у порядку, встановленому договором, а саме за графіком (п.1.1, - 1.9, 2.6, 2.7, 4.2.1 ) (а.с.6-15).

Крім того, договором встановлено: обовязок позичальника повернути суму кредиту та сплачувати проценти до 20 числа кожного місяця (п.2.8); право банку вимагати дострокового повернення заборгованості у випадку порушення строків платежів за цим договором (п.4.3.4, 6.2); у разі невиконання позичальником вимоги про дострокове виконання зобов?язань за цим договором у встановлений строк банк має право примусово стягнути всю заборгованість (п.6.3).

Згідно договору встановлений графік погашення кредитної заборгованості з 26.11.2007р по 25.11.2017р (додаток №1), за яким розмір суми щомісячних платежів у вигляді відсотків за користування кредитом починається з 2378,08 доларів США і поступово зменшується, а з 01.12.2008 року встановлено розмір погашення основної суми кредиту щомісячно в розмірі 1851,85 доларів США. Крім того, в графіку зазначена загальна сума платежу за розрахунковий період (за місяць), яка поступово зменшується з 21249,96грн. за місяць січень 2009 року і до 14466,93грн. за місяць лютий 2014 року (а.с.12-15).

Згідно укладеного між ТОВ ?Укрпромбанк? та ОСОБА_2 договору поруки від 19.10.2007 року поручитель ОСОБА_2 зобовязалась перед банком відповідати за невиконання ОСОБА_3 усіх його зобовязань, що виникають, або можуть виникнути із зобовязань за вказаним вище кредитним договором від 19.10.2007 року (п.1). Договір діє до повного припинення всіх зобовязань боржника за кредитним договором (п. 10) (а.с.16).

Відповідно витягу з додатку №2 договору про передачу активів та кредитних зобов?язань від 30.06.2010 року ТОВ ?Укрпромбанк? передав, а ПАТ "Дельта Банк" прийняв активи та кредитні зобовязання щодо стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_3 (а.с.27).

ОСОБА_3 не виконує зобовязання за вказаним кредитним договором.

Згідно довідки про стан заборгованості від 25.06.2014 року боржник має загальну заборгованість за станом на 25.06.2014 року, яка дорівнює 104123,45 доларів США (за курсом НБУ з розрахунку 1188,1919грн. за 100 доларів США еквівалентно 1237181,65грн.) і складається з тіла кредиту 89968,21 доларів США та відсотків 14154,84 доларів США. З них прострочена заборгованість по тілу кредиту 14042,16 доларів США (еквівалент 166847,81грн.) та 13267,48 доларів США за відсотками (еквівалент 157643,12грн.) (а.с.22).

Таким чином, банк також просить достроково стягнути 75926,05 доларів США, що еквівалентно 902001,47грн. і ця сума входить до складу загальної заборгованості.

Свої зобовязання за кредитним договором також не виконує поручитель ОСОБА_2

Позивачем направлялись на адресу відповідачів письмові вимоги від 16 липня 2014 року про погашення простроченої (поточної) заборгованості за вказаним кредитним договором та договором поруки в розмірі 27309,64 доларів США за станом на 25.06.2014 року (а.с.23, 24, 25-26).

Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 26.06.2015 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 17.09.2015 року (долучена при апеляційному розгляді справи) за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4, у справі за заявою ОСОБА_2 про визнання особи обмежено дієздатною заяву задоволено. Визнано ОСОБА_3 обмежено дієздатним та встановлено над ним піклування та призначено піклувальником його дружину ОСОБА_2 (а.с.195).

Задовольняючи позов до поручителя ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що поручитель відповідає перед банком в тому ж обсязі, що і боржник і на підставі ст.ст.553, 554 ЦК України задовольнив позов повністю.

Однак з таким висновком суду повністю погодитися не можна, оскільки до нього він прийшов з порушенням норм матеріального права, що згідно п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК Українипередбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.546та ст.549 ЦК Українивиконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).

Норми цивільного законодавства щодо позовної давності встановлюють таке: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України); загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України), позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ч.2 ст.258 ЦК України); зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (ст.266 ЦК України); перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст.253 ЦК України); перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Аналогічну за змістом правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 19.03.2014року у справі 6-20цс14, від 18.06.2014 року № 6-61цс14.

Оскільки відповідно до ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень ч.4 ст.559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, у разі неналежного виконання боржником зобовязань за кредитним договором передбачений ч.4 ст.559 ЦК України строк предявлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

У разі предявлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобовязання в силу положень ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобовязань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку. Разом із тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобовязань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань, та в частині вимог про дострокове погашення кредитних коштів.

Також, виходячи з положень другого речення ч.4 ст.559 ЦК України вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобовязання за договором повинно бути предявлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобовязанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч.2 ст.1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобовязання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Таку правову позицію було висловлено Верховним Судом України в постанові від 17 вересня 2014 року у справі 6-53цс14.

Як убачається з графіка погашення кредиту (додаток №1 до кредитного договору), чергові платежі боржник повинен був здійснювати кожного місяця, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до ст.261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обрахування встановленого ч.4 ст.559 ЦК України шестимісячного строку для предявлення вимог до поручителя.

У справі встановлено, що за станом на 25.06.2014 року вже існувала заборгованість позичальника, а тому йому та поручителю були направлені 23.07.2014р листи від 16.07.2014р з вимогою погасити прострочену (поточну) заборгованість. Вимога виконана не була. З позовом до суду позивач звернувся 04 серпня 2014 року, а тому з огляду на зазначене вище банк має право стягнути з поручителя ОСОБА_2 поточну заборгованість за кредитним договором за період з 04 лютого 2014 року до 25.06.2014 року (день по який розрахована заборгованість), тобто в частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобовязань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань, а також має право на дострокове погашення кредитних коштів.

Визначаючи вказаний розмір, колегія суддів враховує наявний в матеріалах справи графік платежів (додаток №1), за яким за визначений вище період (4 місяці і 21 день) розмір необхідних щомісячних платежів складає 63067,03грн. (з 04.02 по 25.06.2014р.). Таким чином, поточна заборгованість, яка підлягає стягненню з поручителя ОСОБА_2, яка розрахована банком за станом на 25.06.2014 р в сумі 324490,93грн. і включена до загальної заборгованості, має бути зменшена до 63067,03грн. Отже, загальна заборгованість ОСОБА_2 перед банком має бути зменшена на 261423,90грн. (324490,93 63067,03), а саме з 1237181,65грн. до 975757,75грн. (1237181,65 261423,90).

З огляду на зазначене рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог банку до поручителя ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором слід змінити в частині стягнення з ОСОБА_2, зменшивши суму солідарного стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" з 1237181,65грн. до 975757,75грн.

В іншій частині позовних вимог банку до ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором вказане рішення слід залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги не обґрунтовані вимогами закону, не підтверджуються належними доказами та висновків суду не спростовують. Зокрема, посилання на неповідомлення її належним чином про дату та час судового засідання спростовуються матеріалами справи, зокрема наявними судовими повістками та повідомленнями, які неодноразово направлялись на адресу відповідачів. Посилання заявника на наявність іншої цивільної справи про обмеження цивільної дієздатності її чоловіка ОСОБА_3 також слід залишити поза увагою, оскільки не впливає на правильність прийнятого судом рішення. Посилання на позбавлення можливості надати суду необхідні для винесення правильного рішення докази спростовуються доводами апеляційної скарги, яка не має посилань на будь-які інші докази. При цьому колегія суддів враховує, що апеляційна скарга подана ОСОБА_2 лише від свого імені, тому апеляційна скарга про повне скасування судового рішення, зокрема щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, ст.ст.261, 526, 554, ч.4 ст.559, ч.2 ст.1050, ч.1 ст.1054, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 27 липня 2015 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором змінити в частині стягнення з ОСОБА_2, зменшивши суму солідарного стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" з 1237181,65грн. до 975757,75грн.

В іншій частині це ж рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_6

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_7

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_1