Ухвала суду № 55249162, 27.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1807/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

27 січня 2016 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Бистрик Г.М., Межевича М.В.

за участю секретаря Ломанової Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, треті особи: Міністерство внутрішніх справ України, Адміністрація Державної прикордонної служби про визнання протиправним та скасування пункту протоколу, зобов'язання призначити грошову допомогу,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивача, ОСОБА_2, звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Адміністрація Державної прикордонної служби України, Міністерство внутрішніх справ України про визнання протиправним, скасування пункту протоколу та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.12.2015 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано пункт 10 Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, затвердженого Міністром оборони України 18.05.2015 року № 19 щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги та зобов'язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги та надіслати вищевказане рішення до Чернігівського обласного військового комісаріату для видання наказу про виплату одноразової грошової допомоги.

Також, вищевказаним рішенням суду було зобов'язано Міністерство оборони України у місячний строк, з дня набрання законної сили постановою суду у справі № 825/1807/15-а, подати до суду звітпро виконання судового рішення.

30.11.2015 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_2 про встановлення Міністерству оборони України нового строку подання звіту щодо виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року у справі № 825/1807/15-а та накладення на керівника Міністерства оборони України, відповідального за виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2015, штрафу. Вищевказана заява обґрунтована тим, що постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року, на момент звернення ОСОБА_2 з даною заявою до суду, відповідачем не виконана.

23.12.2015 року ОСОБА_2 до суду подана заява, в якій останній просив суд: не приймати звіту Міністерства оборони України щодо виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року у справі № 825/1807/15-а; встановити Міністерству оборони України новий строк для подання до суду звіту про виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року у справі №825/1807/15-а; накласти на керівника Міністерства оборони України, відповідального за виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року, штраф.

В обґрунтування вищевказаної заяви зазначив, що 16.12.2015 року заявником отримано лист Чернігівського обласного військового комісаріату від 14.12.2015 року № 6277, яким його повідомлено, що згідно протоколу від 07.12.2015 року № 58 засідання Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, а також у зв'язку із набуттям законної сили рішень судів, ОСОБА_2 призначено одноразову грошову допомогу як інваліду 3 групи внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку у розмірі 48-місячного грошового забезпечення, визначеного на день звільнення з військової служби у сумі 9777, 60 грн.

При цьому, ОСОБА_2 вважає, що таке рішення прийнято Комісією з порушенням вимог чинного законодавства України та є таким, яке не спрямовано на виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року, оскільки, на його думку, Міністерством оборони України на виконання постанови суду йому повинна бути призначена та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 60987,84 грн.

28.12.2015 року ОСОБА_2 до суду подана заява, в якій останній просив суд: не приймати звіту Міністерства оборони України щодо виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року у справі № 825/1807/15-а; встановити Міністерству оборони України новий строк для подання до суду звіту про виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року у справі №825/1807/15-а; накласти на керівника Міністерства оборони України, відповідального за виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року, штраф.

Вищевказана заява обґрунтована тим, що 25.12.2015 року, на виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року, Міністерством оборони України на картковий рахунок ОСОБА_2 перераховані кошти у сумі 9777,60 грн.

При цьому, зазначив, що дане перерахування не є виконання рішення суду, оскільки кошти перераховані у меншому за належний розмір - 60987,84 грн.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2015 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, оскільки зазначені в ухвалі висновки не відповідають нормам процесуального права, та винести нову ухвалу, якою задовольнити вимоги заяви в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, без фіксації судового процесу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви Позивача, суд першої інстанції прийшов до висновку, що Міністерство оборони України виконало постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року в повному обсязі та надало суду звіт про таке виконання, а тому відсутні підстави для зобов'язання відповідача повторно подавати звіт про виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року, а також для накладення штрафу за невиконання зазначеної вище постанови.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне.

Так, відповідності до частин 1, 2 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

У свою чергу, суд враховує, що головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація основних завдань адміністративного судочинства, оскільки кожен судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення.

В абзаці 3 підпункту 6.3 пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення статті 267 КАС України визначають порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, тобто спрямовані на забезпечення виконання рішень суду.

У абзаці 1 підпункту 3.2 пункту 3 та абзаці 2 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За правилами частини 1 статті 255 та частини 2 статті 257 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року було зобов'язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги та надіслати вищевказане рішення до Чернігівського обласного військового комісаріату для видання наказу про виплату одноразової грошової допомоги.

З самих заяв Позивача вбачається, що на виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року, Міністерством оборони України прийнято рішення про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги та надіслано вищевказане рішення до Чернігівського обласного військового комісаріату для видання наказу про виплату одноразової грошової допомоги.

Так, згідно протоколу від 07.12.2015 року № 58 засідання Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, ОСОБА_2 призначено одноразову грошову допомогу як інваліду 3 групи внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку у розмірі 48-місячного грошового забезпечення, визначеного на день звільнення з військової служби у сумі 9777, 60 грн. та в подальшому виплачено на картковий рахунок Позивача.

Також, в матеріалах справи міститься звіт від 18.12.2015 року № 248/3/6/4044 щодо виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року у справі №825/1807/15-а, відповідно до якого зазначено, що у Департаменті фінансів Міністерства оборони України виконано рішення судів, зокрема і постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року, та 21.12.2015 року здійснено переказ коштів обласним військовим комісаріатам для здійснення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності.

На підтвердження зазначених у звіті обставин представником відповідача до суду поданий витяг з наказу військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 22.12.2015 року №952 «Про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_2А.» та копія платіжного доручення від 22.12.2015 року про перерахування заявнику коштів у розмірі 9777,60 грн.

Зазначена обставина підтверджена сторонами по справі.

При цьому, на думку Позивача, постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року виконана неналежним чином, оскільки останній не погоджується з розміром виплати. Так, позивач вважає, що встановлення йому виплати безпідставно знижено.

Однак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року не було визначено розміру виплати, так як зазначена обставина не була предметом дослідження при розгляді справи судами всіх інстанції, а тому з викладених Позивачем обставин не має підстав для зобов'язання відповідача надати новий звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, колегія суддів в повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяв ОСОБА_2 про неприйняття звіту, встановлення нового строку подання звіту та накладення на керівника Міністерства оборони України, відповідального за виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2015, та накладення штрафу у справі №825/1807/15-а.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано звертає увагу Позивача на ту обставину, що незгода позивача із призначеним та виплаченим йому розміром одноразової грошової допомоги є підставою для звернення останнього до суду з новим адміністративним позовом, а не із заявами у порядку, передбаченому статтею 267 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а тому, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 196, 199, 204, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2015 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Г.М. Бистрик

М.В. Межевич

Повний текст ухвали виготовлено 27 січня 2016 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Бистрик Г.М.

Межевич М.В.