Ухвала суду № 55249141, 26.01.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції- Лаптєв М.В.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2016 р. справа № 243/3400/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р. Ф.

суддів: Васильєвої І.А.

Казначеєва Е.Г.

при секретарі

судового засідання Томах О.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_4, довіреність від 06.10.2015р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_5

на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області

від 30 жовтня 2015 року

по адміністративній справі №243/3400/15-а

за позовом ОСОБА_5

до Слов'янської міської ради

про визнання недійсним рішення, акту №8 щодо прийому -

передачі житлового фонду, зобов'язання вчинити

певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 (надалі позивач) у квітні 2015 року звернувся до суду з позовною заявою до Слов'янської міської ради (надалі рада, відповідач) про :

- встановлення відсутності повноважень у відповідача - суб'єкта владних повноважень приймати в комунальну власність квартиру №18, яка належить позивачу на праві приватної власності, та його частку у сумісній власності в будинку АДРЕСА_1;

- визнання недійсним та скасування рішення №452 від 21 серпня 2004 року;

- визнання недійсним акту №8 про прийом - передачу відомчого житлового фонду в комунальну власність, виданий відповідачем;

- зобов'язання відповідача прийняти нове рішення стосовно будинку АДРЕСА_1 з урахуванням усіх видів власності: приватної, сумісної, комунальної, з чітким зазначенням частин будинку, які знаходяться у відповідних формах власності, при цьому погодивши своє рішення з мешканцями будинку та врахувавши їх права, інтереси та свободи;

- зобов'язання відповідача прийняти нормативно - правовий акт із чітким зазначенням, яка частина будинку АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 на праві часткової власності;

- зобов'язання відповідача при прийняті нового рішення стосовно будинку АДРЕСА_1 виділити частку ОСОБА_5 із спільної сумісної власності з чітким зазначенням її розміру та місця розташування (а. с.1-4).

Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30 жовтня 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Слов'янської міської ради відмовлено, з огляду на безпідставність заявлених вимог (а. с. 147-148).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішеннями відповідача про прийняття на баланс житлового будинку та включення його до комунальної власності територіальної громади жодним чином не порушується право власності позивача, як власника квартири.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції (а. с. 179-182).

В обґрунтування апеляційної скарги заявник апеляційної скарги доводить ту обставину, що судом першої інстанції при винесенні рішення грубо порушені процесуальні норми, а саме, норми ч.1 та ч.3 ст. 2, статей 5, 8, 9, 10 КАС України. На його думку суд застосував норми законів, які ніякого відношення не мають до предмету спору. Крім того, суд не встановив предмет спору, не дослідив та не встановив, що таке приватна власність на квартиру та не дав оцінку того, що майно позивача відібрав відповідач та передав в комунальну власність.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог статей 33-38 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала.

На виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 11 січня 2016 позивачем та його представником надані пояснення, які долучені до матеріалів справи, метою отримання яких було з'ясування об'єкту судового захисту позивача (а. с. 207-209).

За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за ініціативою голови правління ВАТ «Содовий завод», що посвідчується листом від 14 травня 1999 року направленим до Слов'янської міської ради, відповідно до Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» 03 березня 1998 року № 147/98 (надалі Закон України №147/98), сесією міської ради розглянуто питання про передачу об'єктів, розташованих у м. Слов'янську з власності ВАТ «Содовий завод» у власність територіальної ради м. Слов'янська. Обставинами, які обумовили таке звернення листом визначено тяжке матеріальне становище та реструктуризація підприємства, у зв'язку з чим немає можливості утримувати та обслуговувати житловий фонд та комунікації, розташовані у м. Слов'янську (а. с. 30).

Правовою підставою звернення стали положення Закону України №147/98, які передбачають такий механізм передачі житлового фонду, внаслідок того, що при створенні акціонерного товариства, в процесі приватизації житловий фонд не увійшов до складу єдиного майнового комплексу, тим самим залишився у складі державної власності. Залишаючись на балансі утворених підприємств внаслідок корпоратизації чи приватизації, навидь за умови залишення вісі 100% акцій у власності Держави, визначально передбачалась передача житлового фонду колишніх державних підприємств до складу комунальної власності місцевих рад.

Рішенням виконавчого комітету Слов'янської міської ради №498 від 22.08.2001 року утворена комісія по прийому - передачі в комунальну власність територіальної громади відомчого житлового фонду, яке перебуває на балансі ВАТ «Содовий завод» (а.с.31-32).

Рішенням Слов'янської міської ради №6-ХVІІІ-24 від 22 липня 2004 року прийнято житловий фонд, який перебуває на балансі ВАТ «Содовий завод» із державної в комунальну власність територіальної громади м. Слов'янська (а. с. 34).

Як вбачається з додатку до зазначеного рішення до переліку майна, що прийнято входить будинок АДРЕСА_1 (а. с. 34).

Рішенням Слов'янської міської ради №452 від 11 серпня 2004 року затверджені акти прийому - передачі в комунальну власність територіальної громади майна, яке перебуває на балансі ВАТ «Содовий завод» (а. с. 35).

Згідно акту прийому - передачі №8 від 11 серпня 2004 року будинок АДРЕСА_1 переданий з відомчого житлового фонду ВАТ «Содовий завод» у комунальну власність (а.с.74-75).

Комунальне підприємство «ЖЕК №1» є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №328984. Згідно його довідки від 2 жовтня 2008 року вбачається, що будинок АДРЕСА_1 в м. Слов'янську Донецької області перебуває на його балансі, як балансоутримувача (а.с. 38, 49).

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 6 вересня 1999 року квартира АДРЕСА_1 належить на правах спільної (часткової) власності ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках (а. с. 5).

Позивач звернувся до суду з позовом 15 квітня 2015 року, посилаючись на те, що про порушення свого права він дізнався 18 листопада 2014 року, під час розгляду цивільної справи, саме цю позицію погодив суд апеляційної інстанції в ухвалі від 10 червня 2015 року (а. с. 101-102).

Надаючи пояснення до суду апеляційної інстанції позивач об'єктом судового захисту визначає порушення права приватної власності, доводить, що зміна балансоутримувача будинку призвела до втрати права власності позивача на квартиру, внаслідок чого порушені норми Цивільного кодексу України.

Виходячи з того, що спірне рішення ради на момент звернення до суду повністю виконане, за своєю правовою дією вичерпало свою дію в момент прийняття, об'єктом судового захисту позивач визначає виключно цивільне право пов'язане із позбавленням права власності на майно (квартиру) колегія суддів зазначає, що даний спір підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.

Викладена правова позиція основана на Висновку Верховного Суду України, який викладений у його постанові від 6 жовтня 2015 року та є обов'язковим для суду відповідно до статті 244-2 КАС України. Мотивом цієї постанови є те, що у разі прийняття органами місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акту, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язанні з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема. Рішення про приватизацією спірної квартири та одержання свідоцтва про право власності на квартиру), позов предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту. Тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 157 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Таким чином, оскільки виконання спірного рішенням стосується суто порушених цивільних прав позивача, то й розглядати його належить у цивільному судочинстві.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України, оскільки спір в даній справі належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 24, 98, п.1 ч.1 ст. 157, 195, 197, п.4 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 205, 206, 211, 212, 244-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30 жовтня 2015 року по справі №243/3400/15-а - задовольнити частково.

Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30 жовтня 2015 року по справі №243/3400/15-а - скасувати.

Провадження у справі №243/3400/15-а - закрити.

Ухвала постановлена та підписана 26 січня 2016 року

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26 січня 2016 року. Повний текст ухвали складений та підписаний у нарадчій кімнаті 26 січня 2016 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Роз'яснити позивачу, що дана справа належить до цивільної юрисдикції, підлягає розгляду Слов'янським міськрайонним судом Донецької області.

Головуючий суддя: Р.Ф. Ханова

Судді: І.А.Васильєва

Е.Г.Казначеєв