Постанова № 55249101, 15.01.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2016 року справа № 823/5407/15

м. Черкаси

09 год. 15 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Тимошенко В.П.,

за участю секретаря: Цаплі І.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

15 грудня 2015 року до суду з позовною заявою звернулася ОСОБА_3, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 29.10.2015 №15459-17.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що у її власності перебуває автомобіль Лексус, 2013 року випуску, з реєстраційним номером СА 8998 ВІ, обєм двигуна 4608 куб. см., придбаний у 2013 році та зареєстрований 07.06.2013. Позивач вважає, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки транспортний податок з фізичних осіб, визначений у Податковому кодексі України, запроваджений згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2015 суперечить принципу стабільності податкового законодавства, закріпленого підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України , згідно якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Оскільки бюджетний період становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, то зміни до ПК України, внесені за кілька днів до початку бюджетного періоду 2015 року, не можуть застосовуватись до позивача. Крім того, оскаржуване рішення прийняте з порушенням приписів статті 267 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до такого.

29.09.2015 відповідачем направлено запит начальнику Черкаського центру ДАІ про надання реєстраційних карток автомобілів.

Відповідно до витягу з електронної бази даних Управління ДАІ УМВС України в Черкаській області власником автомобіля Лексус, 2013 року випуску, з реєстраційним номером СА 8998 ВІ, з обємом циліндрів двигуна 4608 куб. см. є громадянка ОСОБА_3.

ДПІ у м. Черкасах у відповідності до підпункту 267.6.2. п. 267.6. статті 267 Податкового кодексу України позивачу винесене податкове повідомлення рішення від 29.10.2015 № 15459-17 про визначення грошового зобовязання з транспортного податку в сумі 25000,00 грн.

При вирішенні позовних вимог суд виходить з такого.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пунктів 267.1., 267.2., 267.3, 267.4 статті 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1. пункту 267.2. цієї статті є обєктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1. пункту 267.2. статті 267 Податкового кодексу України визначено, що обєктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають обєм циліндра понад 3000 куб. см.

Згідно з підпунктом 267.3.1 пункту 263.1 статті 267 Податкового кодексу України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Ставка податку встановлюється з розрахунку за календарний рік у розмірі 25000,00 грн за кожен легковий автомобіль, що є обєктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1. пункту 267.2. цієї статті.

Відповідно до підпункту 267.6.3 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України органи внутрішніх справ зобовязані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації обєкта оподаткування відомості, необхідні на розрахунку податку. З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобовязані щомісячно, у 10 денний строк після закінчення календарного місяця подати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації обєкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Посилання позивача на порушення принципу стабільності в частині внесення змін до будь-яких елементів податків та зборів не пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки суд не бере до уваги, так-як дана норма передбачає внесення змін щодо існуючих податків та зборів, натомість податок на майно є новим видом податку.

Крім цього, дотримання вимог статті 4 Податкового кодексу України, зокрема щодо принципу стабільності податкового законодавства та принципу соціальної справедливості, покладається на законодавця, будь-яких змін до Податкового кодексу України на момент винесення податкового повідомлення-рішення внесено не було, норми статті 267 Податкового кодексу України є чинними та не визнані не конституційними, а отже підлягають застосуванню.

Відповідно до частини 2 статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У своєму рішенні від 14 жовтня 2010 року прийнятому в справі «Щокін проти України» (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) Європейський Суд з прав людини зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів» (п. 50).

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного рішення покладено на відповідача.

В даному випадку відповідач довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.

Таким чином суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст постанови виготовлено 19 січня 2016 року