Ухвала суду № 55249007, 20.01.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2016 р.Справа № 818/3572/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Федоренко І.М.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2015р. по справі № 818/3572/15

за позовом ОСОБА_1

до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Сумській області , Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області

про скасування наказу, визнання дій неправомірними, поновлення на посаді, стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

23 листопада 2015 року постановою Сумського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області, Управління Держпраці у Сумській області про скасування наказу, визнання дій неправомірними, поновлення на посаді, стягнення коштів - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області №97-к від 25.09.2015р.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору юридично-правої роботи, персоналу та запобігання корупції Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області.

Стягнуто з Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області (і.к.37970341) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, і.к.НОМЕР_1) суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 5394 грн. (п'ять тисяч триста дев'яносто чотири грн.), суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 2562,15 грн. (дві тисячі п'ятсот шістдесят дві грн. 15 коп.), 1000 грн. (одна тисяча грн.) моральної шкоди.

В задоволенні інших вимог - відмовлено.

Постанова в частині поновлення на посаді та виплати ОСОБА_1 заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 2899,19 грн. (дві тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять грн. 19 коп.) підлягає негайному виконанню.

Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Сумській області, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 року по справі №818/3572/15 скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Вважає, що судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки положенням статті 43 Кодексу законів про працю України, зокрема щодо необхідності зупинення провадження у справі судом у випадку виявлення бездіяльності власника або уповноваженого ним органу в частині звернення до профспілкового органу з метою отримання згоди на звільнення працівника - ОСОБА_1 Вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про порушення відповідачем - Територіальним органом Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України зазначеної норми КЗпП України, оскільки мав зажадати від виборного органу первинної профспілкової організації рішення щодо надання або ненадання згоди на звільнення позивачки з посади.

Наголошує, що про створення професійної спілки "Справедливість" Управління державної служби України з праці у Сумській області всупереч вимог частини 7 статті 16 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" як роботодавець Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Сумській області повідомлено не було, що виключає винні дії останнього щодо порушення процедури звільнення ОСОБА_1 з посади.

Вказує, що позивачка була належним чином попереджена про наступне вивільнення, про що свідчить Акт додаткового огляду невпорядкованих документів за різними напрямками діяльності управління та інших установ, що знаходились в кабінеті №11 сектору юридично-правової роботи, персоналу та запобігання корупції Територіального управління Держгірпромнагляду у Сумській області згідно опису від 01.10.2015 року, датований 07 грудня 2015 року. Заявник вважає, що суд апеляційної інстанції в силу статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України має прийняти вказаний документальний доказ як належний, з огляду на неможливість надання такого до суду першої інстанції через протидію ОСОБА_1, а саме: позивачкою не було своєчасно передано всі документи, що були у її розпорядженні, відповідальній особі.

У письмових запереченнях ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Вказує, що відповідачами порушено частини 1 статті 40, частину 1 статті 43, частини 1 та 3 статті 49-2 Кодексу законів про працю України, зокрема не було дотримано процедури звільнення працівника з посади у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників в частині завчасного (за два місяці) попередження про наступне вивільнення з одночасною пропозицією щодо зайняття всіх наявних вакантних посад, а також в частині отримання згоди на звільнення позивачки первинної профспілкової організації. Відповідачами також проігноровано надані ОСОБА_1 Законом України "Про зайнятість населення" додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.

16 січня 2016 року від представника Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області Мазника В.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням останнього на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні КУ "Сумська міська клінічна лікарня №4", на підтвердження чого надано копію відповідної довідки.

Згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Сторони про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Представник відповідача Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Сумській області в судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його хворобою .

Колегія суддів прийшла до висновку, про відмову в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи , оскільки відповідач є юридичною особою, тому мав можливість забезпечити явку в судове засідання іншого представника, крім того, справа стосується проходження публічної служби.

Представник другого відповідача Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області також в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про розгляд справи, клопотання про відкладення справи не надав.

Підстави визнавати обов'язковою явку в судове засідання представників відповідачів відсутні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 18 липня 2013 року позивачку ОСОБА_1 призначено на посаду завідувача сектору юридичного забезпечення, з кадрових питань та запобігання корупції з 18 липня 2013 року згідно наказу ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області №60-к ОСОБА_1 призначено на посаду завідувача сектору юридичного забезпечення, з кадрових питань та запобігання корупції з 18.07.2013р. (а.с. 102 - 104).

1 серпня 2014 року переведена на посаду завідувача сектору юридично - правової роботи, персоналу та запобігання корупції, згідно наказу № 75/1-к від 01.08.2014 року , що підтверджується записом в трудовій книзі (а.с. 104).

З метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та відповідно до пунктів 9 і 91 статті 116 Конституції України, Постановою Кабінету міністрів України від 10 вересня 2014 р. N 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з питань праці, шляхом злиття Державної інспекції з питань праці та Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки, і покладено на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері охорони надр), а також функції з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та функції із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників.

19 березня 2015 року наказом №15 "Про реорганізацію територіальних управлінь Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України" утворено комісію із реорганізації ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області ( а.с. 115 -116).

26 березня 2015 року наказом № 35 «Про реорганізацію територіального управління Держгірпромнагляду України у Сумській області « розпочато процедуру реорганізації територіального управління Держгірпромнагляду України у Сумській області, затверджено склад ліквідаційної комісії, до якої в якості заступника голови комісії включено позивачку. Виконання заходів з реорганізації установи передбачалося до 30 червня 2015 року. Згідно додатку № 2 до вказаного наказу затверджено план заходів з реорганізації територіального Управління Держгірпромнагляду України в Сумській області. ( а.с. 96 -97 ).

До суду апеляційної інстанції надано попередження про наступне вивільнення у зв'язку з реорганізацією , згідно якого 27 березня 2015 року позивачка ОСОБА_1 попереджена про наступне вивільнення ( а.с. 232).

30 березня 2015 року територіальне управління Держгірпромнагляду України у Сумській області направлено до Сумського міського центру зайнятості звітність про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, форма № 4-ПН, в якій зазначалося про скорочення посади завідувача сектору юридично - правової роботи, персоналу та запобігання корупції територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області, яку займала позивачка ОСОБА_1 Згідно вказаної інформації, попередження про заплановане вивільнення 30 червня 2015 року вручено позивачці 26 березня 2015 року .( а.с.91 - 93).

26 червня 2015 року наказом Державної служби України з питань праці № 66 затверджено Положення про Управління Держпраці у Сумській області. ( а.с. 24 - 35).

8 липня 2015 року затверджено штатний розпис новоствореного Управління Держпраці у Сумській області на 2015 рік , яким передбачено сектор юридичного забезпечення, який включає посаду завідувача сектору юридичного забезпечення та головного спеціаліста. Крім того, штатним розписом окремо передбачена посада головного спеціаліста з питань протидії корупції ( а.с. 36 - 38).

24 червня 2015 року наказом № 2-к Управління Держпраці у Сумській області затверджено освітньо-кваліфікаційні вимоги до посад державних службовців, відповідно до яких на посаду завідувача сектору юридичного забезпечення та головного спеціаліста цього сектору мають право претендувати особи, які мають освітньо - кваліфікаційний рівень магістра, спеціаліста за напрямом підготовки «Право» ( а.с. 45, 51)

27 липня 2015 року наказом № 82 територіального управління Держгірпромнагляду України у Сумській області внесено зміни до складу комісії з реорганізації, яким позивачку переведено з посади заступника голови комісії з реорганізації на посаду члена комісії з реорганізації. ( а.с. 126).

25 вересня 2015 року працівниками Управління Держпраці у Сумській області, тобто новоствореної організації, в якій позивачка ніколи не працювала було складено акт, яким засвідчено факт відмови останньої від подальшого працевлаштування в Управлінні Держпраці у Сумській області, а також відмови від підписання пропозицій, яким пропонувалось позивачці посаду головного державного інспектора відділу експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг, тимчасово, на період соціальної відпустки основного працівника ОСОБА_5; головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативних актів; головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці; головного державного інспектора сектору розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму, тимчасово на період соціальної відпустки основного працівника ОСОБА_6; головного спеціаліста сектору звернення громадян та доступу до публічної інформації; головного спеціаліста інформаційно-аналітичного забезпечення; головного спеціаліста взаємодії зі ЗМІ, міжнародних зв'язків з питань Євроінтеграції; головного спеціаліста з режимно-секретної роботи; головного спеціаліста з мобілізаційної роботи, тимчасово, на період соціальної відпустки основного працівника ОСОБА_7 ( а.с.43-44)

25 вересня 2015 року наказом №97-к "Про звільнення ОСОБА_1" (а.с.87) позивача відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України , у зв'язку із реорганізацією, звільнено із займаної посади.

25 вересня 2015 року позивача усно проінформовано про наказ про звільнення, запропоновано ознайомитися із даним наказом.

ОСОБА_1 від ознайомлення з наказом від 25 вересня 2015 року №97-к відмовилась, про що 25 вересня 2015 року представником ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області разом із двома свідками складено акт від 25.09.2015р. (а.с.88).

Не погодившись із діями відповідачів в частині звільнення позивачки з посади, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.

Задовольняючи позов в частині визнання протиправним та скасування наказу Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області №97-к від 25.09.2015р. і поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору юридично-правої роботи, персоналу та запобігання корупції Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області, суд першої інстанції виходив з того, що спірний наказ був прийнятий з порушенням процедури звільнення працівника з посади у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про державну службу" регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Він визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про державну службу" державна служба припиняється в т.ч. і на загальних підставах, передбачених Кодексом законів про працю України.

Кодекс законів про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, у тому числі, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Механізм здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - органи виконавчої влади) та їх територіальних органів визначає Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 р. N 1074.

Відповідно до п. 15 даного Порядку, у разі припинення органу виконавчої влади Кабінет Міністрів України утворює відповідну комісію, затверджує її голову та визначає строк проведення реорганізації або ліквідації.

Головою комісії з припинення органу виконавчої влади затверджується керівник або заступник керівника органу виконавчої влади, що припиняється.

Пунктом 21 Порядку визначено, що Голова комісії, зокрема, забезпечує дотримання порядку звільнення працівників, зокрема тих, що є членами комісії, у тому числі письмово попереджає їх не пізніше ніж за два місяці до звільнення, повідомляє державну службу зайнятості про звільнення працівників із зазначенням їх чисельності, звільняє працівників і забезпечує своєчасний розрахунок з ними під час звільнення, видає відповідні накази та підписує необхідні документи.

З матеріалів справи вбачається, що 30 березня 2015 року В.о. начальника Територіального управління - головою комісії з реорганізації Територіального управління Держгірпромнагляду у Сумській області складено Звітність "Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці" за формою №4-ПН (а.с.91-93), в якій зазначено, що датою наказу про попередження про заплановане вивільнення позивача є 26.03.2015 року, а запланованою датою звільнення визначено - 30.06.2015 року.

Проте у встановлений чинним законодавством двомісячний термін ОСОБА_1 не було попереджено про заплановане звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці.

Надане до апеляційного розгляду справи попередження про наступне вивільнення ОСОБА_1 завідувача сектору юридично-правової роботи, персоналу та запобігання корупції у зв'язку з реорганізацією Територіального управління Держгірпромнагляду України у Сумській області, виявлене під час огляду невпорядкованих документів, що знаходились в кабінеті №11 сектору юридично-правової роботи, персоналу та запобігання корупції, та підписане позивачкою 27 березня 2015 року, колегія суддів не приймає як належний доказ з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи докази, суд зобов'язаний оцінити належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

При цьому, достовірність доказу - це рівень його правдивості, тобто рівень довіри до нього зі сторони суду.

Як вбачається з рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Луценко проти України", суд наголошує, що хоча ст. 6 Конвенції гарантовано право на справедливий судовий розгляд, у ній не встановлено правил допустимості доказів, оскільки це насамперед є предметом регулювання національного законодавства (див.: рішення від 12 липня 1988 р. у справі "Шенк проти Швейцарії", № 10862/84, п. 46; рішення від 9 червня 1998 р. у справі "Тейксейра де Кастро проти Португалії", № 25829/94, п. 34). Тому Суд не повинен взагалі визначати, чи можуть бути допустимими конкретні докази. У цьому випадку необхідно з'ясувати, чи було справедливим провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів (див. рішення від 11 липня 2006 р. у справі "Яллог проти Німеччини" [ВП], № 54810/00, п. 95). Під час оцінки, чи було провадження в цілому справедливим, необхідно враховувати якість доказів, а також встановити, чи не дають обставини, за яких вони були отримані, приводу сумніватися в їх достовірності й точності.

Колегія суддів наголошує, що ОСОБА_1 заперечувала факт її своєчасного попередження про наступне вивільнення у зв'язку з реорганізацією, вказала на наявні ознаки підроблення підпису останньої, у зв'язку з чим вимушена була звернутись із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ознаками службового підроблення (ст.366 Кримінального кодексу України).

Згідно звітності про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, форма № 4-ПН, направленої 30 березня 2015 року територіальним управлінням Держгірпромнагляду України у Сумській області до Сумського міського центру зайнятості, попередження про заплановане вивільнення 30 червня 2015 року вручено позивачці 26 березня 2015 року ( а.с.91 - 93). Натомість, відповідно до попередження про наступне вивільнення ОСОБА_1, надане відповідачем під час апеляційного розгляду справи, позивачку повідомлено про звільнення 27 березня 2015 року (а.с.232).

Враховуючи, що попередження про наступне вивільнення ОСОБА_1 та звітність про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, форми № 4-ПН, містять різні дані щодо дати, коли позивачку фактично повідомлено про її наступне звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, колегія суддів не має обґрунтованих підстав вважати достовірним сам факт такого попередження ОСОБА_1 про наступне її вивільнення.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що обставини, за яких вказане вище попередження виявлено заявником (шляхом опису та вилучення майна і документів, які знаходились у кабінеті №11 колишнього розташування сектору юридично-правової роботи, персоналу та запобігання корупції Територіального управління Держгірпромнагляду у Сумській області) є сумнівними, що унеможливлює прийняття як достовірного такого доказу.

Відповідно до наданих відповідачами доказів, штатний розпис установи, створеної в результаті реорганізації, було затверджено 8 липня 2015 року ( а.с. 36), а вакантні посади позивачці були запропоновані лише 25 вересня 2015 року, крім того пропозиція надана працівниками установи, в якій остання ніколи не працювала, що є порушенням ст. 49-2 КЗпП України.

Крім того, станом на 25.09.2015р. вакантними в Управлінні Держпраці у Сумській області були 23 посади, на які за освітою та досвідом роботи могла претендувати ОСОБА_1, натомість позивачці були запропоновані лише 9 вакантних посад, що також є порушенням ст. 49-2 КЗпП України. ( а.с. 39 )

Відповідачем не надано доказів того, що на час затвердження штатного розпису ОСОБА_1 неможливо було працевлаштувати на посади, докази того, що відповідачем досліджувалося питання переважного права на залишення працівників ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області та Державної інспекції з питань праці в Сумській області працювати в новоствореному Управлінні Держпраці у Сумській області, відсутні.

Відповідно до ст. 43 Кодексу законів про працю України визначено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, працівником органу внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що ТУ Держгірпромнагляду у Сумській області не було достовірно відомо про утворення та дію профспілки "Справедливість" Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 16 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" статус організацій всеукраїнської профспілки чи профспілки іншого статусу визначається статутом цієї профспілки. Про належність до певної профспілки організації, які діють на підставі статуту цієї профспілки, надсилають легалізуючому органу за місцем свого знаходження повідомлення із посиланням на свідоцтво про легалізацію профспілки, на підставі якого вони включаються до реєстру об'єднань громадян. Первинні профспілкові організації також письмово повідомляють про це роботодавця.

Таким чином, вказана норма закріплює вимоги про належність до всеукраїнської чи іншої профспілки організації, які діють на підставі їхніх статутів. Проте, профспілка "Справедливість" Управління Держпраці у Сумській області не належить до всеукраїнської чи іншої профспілки та не входить до складу будь-якої профспілки.

Законом України від 13 грудня 2001 року № 2886-ІІІ "Про внесення змін до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" ст. 16 вказаного Закону було викладено в новій редакції, згідно з якою профспілки, їх об'єднання легалізуються шляхом повідомлення на відповідність заявленому статусу залежно від рівня виборної організації, відповідно Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими, районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення) управліннями юстиції. При цьому легалізуючий орган не може відмовити в легалізації профспілки, а лише може запропонувати профспілці надати додаткову документацію, необхідну для підтвердження статусу. Профспілка набуває права юридичної особи з моменту затвердження статуту. Статусу юридичної особи набувають також організації профспілки, які діють на підставі її статуту. Статус організацій всеукраїнської профспілки чи профспілки іншого статусу визначається статутом цієї профспілки. Про належність до певної профспілки організації, які діють на підставі статуту цієї профспілки, надсилають легалізуючому органу за місцем свого знаходження повідомлення із посиланням на свідоцтво про легалізацію профспілки, на підставі якого вони включаються до реєстру об'єднань громадян. Первинні профспілкові організації також письмово повідомляють про це роботодавця.

Отже, початок діяльності Профспілки "Справедливість" Управління Держпраці у Сумській області - з моменту затвердження статуту профспілки та її легалізації, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.119).

Враховуючи, що на момент звільнення ОСОБА_1 була і є членом професійної спілки (керівник Профспілки "Справедливість" Управління Держпраці у Сумській області), її звільнення відбулося без дотримання вище зазначених норм.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В силу ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо скасування наказу Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області №97-к від 25.09.2015 року про звільнення позивача, зобов'язання відповідача поновити ОСОБА_1 на роботі в Територіальному управлінні Держгірпромнагляду України в Сумській області на раніше займаній посад підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Сумській області - залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2015р. по справі № 818/3572/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Сіренко О.І.Судді Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 25.01.2016 р.