Постанова № 55248734, 18.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18 січня 2016 року 09 год. 00 хв. № 826/9384/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдорресурс" до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдорресурс" (далі - позивач, ТОВ "Укрдорресурс") до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 25 грудня 2014 року №0001242207 (далі - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Відповідною ухвалою суду (суддя Скочок Т.О.) відкрито провадження в адміністративній справі №826/9384/15 (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У зв'язку із припиненням повноважень судді Скочок Т.О. щодо здійснення правосуддя, у провадженні якої перебувала справа та нею не розглянута по суті, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для її подальшого розгляду і вирішення визначено суддю Данилишина В.М.

Відповідною ухвалою суду (суддя Данилишина В.М.) справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому, на обґрунтування якого надано письмові докази.

Представник відповідача у відповідне судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшла.

У подальшому, до суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення проти позову разом із доказами на їх обґрунтування.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 27 листопада по 03 грудня 2014 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 10 грудня 2014 року складено акт №58/1/22-07-31056577 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до державного бюджету податків та зборів по фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП Фірма "Гелла" за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2014 року (далі - акт перевірки), відповідно до висновків якого, позивачем, зокрема, порушено вимоги п. 44.1 ст. 44, пп. 198.3, пп. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) за березень 2013 року на суму 161774,00 грн.

На підставі акту перевірки, 25 грудня 2014 року прийнято оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 161774,00 грн. за основним платежем та у розмірі 40444,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд не погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.

Так, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Перевірку проведено на підставі наказу щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 26 листопада 2014 року №223 та повідомлення про проведення перевірки від 26 листопада 2014 року №10/26-50-22-07.

За змісту акту перевірки вбачається, що висновок відповідача про заниження позивачем ПДВ за березень 2014 року ґрунтується на виявленому у ході перевірки факті відсутності реального здійснення господарських операцій за участю позивача та його контрагента - ПП Фірма "Гелла".

У контексті вище викладених обставин суд зазначає наступне.

Між позивачем, як покупцем, та ПП Фірма "Гелла", як продавцем, 01 березня 2014 року укладено договір купівлі-продажу (поставки) №25 (далі - договір №25), за умовами якого продавець зобов'язується поставити бітум нафтовий дорожній марки 60\90, 90\130, за ціною згідно з додатками або рахунками, які є невід'ємною частиною договору, а покупець прийняти і сплатити вищезгаданий товар. Відвантаження продукції здійснюється автотранспортом продавця, ЖД транспортом або самовивозом на підставі заявки покупця.

На підтвердження виконання умов договору №25 позивачем надано видаткові, товарно-транспортні та податкові накладні.

Перелічені документи від імені ПП Фірма "Гелла" підписані ОСОБА_1

Розрахунки між позивачем та ПП Фірма "Гелла" за договором №25 проводились у безготівковій формі.

Поряд з цим, у письмових заперечення на позовну заяву представником відповідача зазначено, що від співробітників оперативного управління ГУ ДФС у м. Києві отримано лист, в якому повідомляється, що ТОВ "Укрдорресурс" формувало податковий кредит з ПДВ та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за рахунок фіктивного підприємства ПП Фірма "Гелла".

Директор, головний бухгалтер та засновник ПП Фірма "Гелла" з червня 2012 року являється громадянин ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1).

Під час допиту громадянин ОСОБА_1 повідомив, що жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ПП Фірма "Гелла" не має.

Зокрема, оперативним управлінням ГУ ДФС у м. Києві надано ряд доказів, які свідчать про фіктивність ПП Фірма "Гелла", а саме: протоколи допиту свідків від 22 серпня 2014 року, від 16 липня 2014 року; пояснення ОСОБА_2 від 12 липня 2014 року; рапорт про виявлене кримінальне правопорушення від 10 вересня 2014 року старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Кіровоградській області капітана податкової міліції ОСОБА_3; рапорт про проведення опитування особи у режимі телефонної конференції від 16 липня 2014 року; повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення від 16 липня 2014 року №515/07-04 начальника ОУ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області майора податкової міліції ОСОБА_4

Зі змісту зазначених документів вбачається, що керівником, головним бухгалтером та засновником ПП Фірма "Гелла" в одній особі являється гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий. ОСОБА_1 став керівником на підприємстві з червня 2012 року.

Під час телефонної розмови з вищезазначеним громадянином, ОСОБА_1 повідомив, що фактично жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ПП Фірма "Гелла" не має, вважає що став посадовою особою останнього підприємства внаслідок крадіжки в нього невідомими особами паспорта у 2010 році.

Факт звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів з приводу втрати паспорта підтверджено Державною міграційною службою України Павлоградським районним відділом Дніпропетровської області (лист від 11 липня 2014 року №3779).

Крім того, встановлено та опитано дружину ОСОБА_1 - ОСОБА_2, яка повідомила, що її чоловік в період з 2010 року по 2013 рік працював вантажником. Керівником ПП Фірма "Гелла" не являвся.

Таким чином, співробітники оперативного управління прийшли до висновків, що відсутність відомостей про здійснення підприємством ПП Фірма "Гелла" реальної діяльності як господарюючого суб'єкта, неможливість визначити фізичне місцезнаходження співробітників підприємства та характеру діяльності підприємства, відсутність за місцем реєстрації службових осіб та підприємства, поєднання в одній особі функцій засновника, керівника та головного бухгалтера ПП Фірма "Гелла" та відсутність у власності та в оренді виробничих площ, складських приміщень, транспортних засобів та техніки свідчать про здійснення ПП Фірма "Гелла" - фіктивного підприємництва, що кваліфікується відповідно до статті 205 Кримінального кодексу України.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно даних в ЄДР ПП Фірма "Гелла" здійснювало такі види діяльності: виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння (основний); виробництво інших виробів із пластмас; виробництво інших готових металевих виробів, н. в. і. у.; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; неспеціалізована оптова торгівля; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах. Тобто, до торгівлі бітумом ПП Фірма "Гелла" не має ніякого відношення.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із висновком податкового органу, що ПП Фірма "Гелла" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, в даному випадку ТОВ "Укрдорресурс".

Таким чином, суд вважає, що податкові накладні, підписані ОСОБА_1 не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення податкового кредиту позивачем вказаних сум по взаємовідносинах із ПП Фірма "Гелла".

Внаслідок відсутності у контрагента відповідних ресурсів, неможливості виконання ним господарських операцій, за такими операціями оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання платником податків - ПП Фірма "Гелла", обумовлених операцій, чим створювалася видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Складені за такими операціями первинні документи, у тому числі податкові накладні, внаслідок "безтоварності" операцій, є юридично дефектними та не створюють правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ПП Фірма "Гелла".

Аналогічна позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30 липня 2013 року у справі К/9991/11416/12.

Згідно з п. 44.1 ст. 44, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.6 ст. 198 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) №742/11/13-11 зазначено, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, системно проаналізувавши вище викладені норми та з'ясовані обставини, зважаючи на не підтвердження документально реальності господарських операцій за участю позивача та його контрагента - ПП Фірма "Гелла", суд прийшов до висновку про обґрунтованість прийняття відповідачем оскаржуваного рішення та, як наслідок, відсутність підстав для його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдорресурс" до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про скасування рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдорресурс".

Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин