Постанова № 55248691, 21.01.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2016 року справа № 823/5421/15

м. Черкаси

09 год. 27 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Тимошенко В.П.,

за участю секретаря: Цаплі І.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1 (за договором),

представника відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Соснівського районного відділу у місті Черкаси Управління ДМС України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити дії,

встановив:

17 грудня 2015 року до суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_3, в якій просить:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не реєстрації місця проживання позивача за адресою: бульвар Шевченка, 103 у м. Черкаси;

2) зобовязати Соснівський районний відділ у місті Черкаси Управління ДМС України в Черкаській області внести інформацію до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспорту ОСОБА_3 про місце його проживання із зазначенням адреси житла: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 103.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 19жовтня 1996 року проживав і був зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, про що стояла відповідна відмітка у паспорті НС 421712 виданий Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області 10.02.1998.

В 2014 році у звязку з необхідністю догляду за своїм 84-річним батьком, який проживав в Росії позивач знявся з реєстрації місця проживання, здав свій паспорт громадянина України до міграційної служби та отримав дозвіл на виїзд на постійне місце проживання за кордон.

Після смерті батька 03.02.2015 позивач повернувся на проживання в Україну та 14.07.2015 йому видано новий паспорт громадянина України НЕ 754287, проте не здійснено реєстрацію місця проживання за адресою, де він проживав і був зареєстрований до виїзду в Російську Федерацію.

09.12.2015 позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про реєстрацію його проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, до вказаної заяви були додані документи на 16 аркушах, які є підставою для здійснення дії реєстрації особи по місцю проживання.

Листом від 10.12.2015 № 4388 Соснівський РВ в м. Черкаси УДМС України в Черкаській області повідомив позивачу, що із звернення вбачається наявність у позивача право установчого документа, який є підставою для реєстрації, проте у останньому абзаці листа повідомляється, що реєстрація може бути здійснена за умови особистого звернення особи. Така відповідь розцінена позивачем, як фактична відмова у проведенні реєстрації його місця проживання за вказаною адресою, а тому він змушений звернутися до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення у яких зазначив, що здійснення реєстрації місця проживання позивача на підставі звернення позивача з копіями документів порушує визначений законодавством порядок та суперечить вимогам чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи.

Відповідно до Конституцією України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом (частина перша статті 33).

Право на свободу пересування і вибору місця проживання як невід'ємне право кожної людини закріплено також Загальною декларацією прав людини 1948 року (пункт 1 статті 13), Міжнародним пактом про громадянські і політичні права 1966 року (стаття 12), Протоколом № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (стаття 2).

Зазначені положення Конституції України та міжнародно-правових актів дістали свій подальший розвиток і конкретизацію у Законі України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Зокрема, у статті 2 цього Закону закріплюється гарантія на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, а у статтях 12, 13 визначено коло осіб, щодо яких обмежується свобода пересування та вільний вибір місця проживання.

Так, згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Відповідно до визначення термінів, наведеного в абзацах 2-5, 7 статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»:

- свобода пересування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом;

- вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати;

- місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;

- місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік;

- реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання осіб здійснюється органом реєстрації.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Згідно абзацу 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі заяви особи або її законного представника.

У відповідності з Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 листопада 2012 року №1077 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за №2109/22421) затверджено Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів (далі - Порядок у відповідній редакції).

Згідно з п.2.2 Порядку для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів надання адміністративних послуг - до відповідного центру:

- письмову заяву про реєстрацію місця проживання (додаток 5);

- документ, до якого вносяться відомості про місце проживання;

- квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

- талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;

- документи, що підтверджують:

право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання. У разі реєстрації місця проживання у центрі договір оренди житлового приміщення може бути засвідчено адміністратором центру;

право на перебування або взяття на облік у закладі/установі - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи (додаток 6), копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2011 року №574 «Про деякі питання діяльності центру обліку бездомних громадян», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2012 року за №84/20397;

проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини, зразок якої наведено в додатку 7 до цього Порядку;

військовий квиток або посвідчення про прописку (для громадян, які підлягають взяття на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України, якщо реєструється місце проживання дитини, яка не досягла 16-річного віку;

заява про зняття особи з реєстрації місця проживання, форма якої наведена в додатку 8 до цього Порядку (у разі здійснення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

Судом встановлено, що 09.12.2015 ОСОБА_3 звернувся до Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області звернувся з заявою про реєстрацію його місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, до вказаної заяви були додані документи на 16 аркушах (а.с.9).

10.12.2015 листом № 4388 (а.с.10) Соснівський РВ в м. Черкаси УДМС України в Черкаській області повідомив позивачу, що реєстрація місця проживання позивача може бути здійснена за умови особистого звернення особи, для власноручного написання заяви про реєстрацію місця проживання та надання документів, передбачених пунктом 2.2. наказу МВС України від 22.11.2012 №1077.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.05.2007, що набрало законної сили 05.06.2007 (а.с.29), позивач є власником частини будинковолодіння №2 за адресою : м. Черкаси, бул. Шевченка, 103, а відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд наголошує, що у відповіді 10.12.2015 листом № 4388 відповідач зазначив про наявність у позивача «право установлюю чого документу, який доводить Ваше право власності житлової площі за вищевказаною адресою, що згідно з вимог чинного законодавства, яке регламентує порядок реєстрації місця проживання, є однією з підстав для реєстрації місця проживання осіб в України», в той же час відмовив позивачу у реєстрації його місця проживання з невідомих причин.

Таким чином суд зазначає, що відповідач не взявши до уваги судове рішення, яке набрало законної сили не мав законних підстав для відмови у реєстрації місця проживання позивача у будинковолодінні, співвласником якого він є.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що оскаржуване рішення, прийняте з порушенням вимог законодавства України, а тому підлягає скасуванню, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 2 частини 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно вимог статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та статті 9 КАС України, де передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, таким є Конституція України, що відповідає принципу верховенства права, який закріплений в статті 8 Конституції України та статті 22 Конституції України, де передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно вимог частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, з урахуванням принципу верховенства права та з метою забезпечення захисту прав, свобод та інтересів особи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві посилання позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Соснівського районного відділу у місті Черкаси Управління ДМС України в Черкаській області щодо не реєстрації місця проживання ОСОБА_3 за адресою: бульвар Шевченка, 103 у м. Черкаси;

Зобовязати Соснівський районний відділ у місті Черкаси Управління ДМС України в Черкаській області внести інформацію до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспорту ОСОБА_3 про місце його проживання із зазначенням адреси житла: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 103.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст постанови виготовлений 25 січня 2016 року