Ухвала суду № 55248190, 21.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2016 року м. Київ К/800/49113/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шведа Е.Ю.,

суддів Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за

касаційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року

у справі № 716/888/14-а

за позовом ОСОБА_2

до Заставнівської міської ради Чернівецької області, Заставнівського міського голови Цуркана Я.В.,

третя особа: Приватне підприємство «Надпредтеплосервіс»,

про визнання незаконними та скасування рішень суб'єкта владних повноважень,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Заставнівської міської ради Чернівецької області, Заставнівського міського голови Цуркана Я.В., в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії міського голови Цуркана Я.В. щодо внесення до порядку денного V сесії Заставнівської міської ради від 17 травня 2011 року питання щодо надання в оренду ПП «Надпредтеплосервіс» приміщення міської центральної котельні та обладнання по АДРЕСА_1 терміном на 25 років для проведення господарської діяльності - у зв'язку із недотриманням процедури конкурсного відбору орендаря та розгляд питання щодо неіснуючого підприємства;

- визнати незаконним з моменту прийняття та скасувати рішення Заставнівської міської ради № 121/5-2011 від 17 травня 2011 року «Про клопотання підприємства «Надпредтеплосервіс» про надання дозволу на оренду міської центральної котельні м. Заставна» як незаконне, прийняте щодо неіснуючого на момент розгляду заяви підприємства та у зв'язку із недотриманням процедури конкурсного відбору орендаря;

- визнати протиправною бездіяльність міського голови Цуркана Я.В. щодо замовлення рецензування звіту про оцінку майна приміщення міської центральної котельні та обладнання по АДРЕСА_1 до розгляду питання про передачу його в оренду;

- визнати протиправними дії міського голови Цуркана Я.В. щодо внесення до порядку денного VII сесії Заставнівської міської ради від 06 вересня 2011 року питання щодо затвердження звіту про оцінку майна та надання в оренду ПП «Надпредтеплосервіс» приміщення міської центральної котельні та обладнання по АДРЕСА_1, терміном на 25 років для проведення господарської діяльності - у зв'язку із недотриманням процедури конкурсного відбору орендаря та відсутністю рецензії на звіт про оцінку майна в момент затвердження порядку денного сесії ради;

- визнати незаконним з моменту прийняття та скасувати рішення Заставнівської міської ради № 149/7-2011 від 06 вересня 2011 року «Про затвердження звіту про оцінку майна - будівлі котельні з технічним обладнанням» у зв'язку із недотриманням процедури конкурсного відбору орендаря та відсутністю рецензії на звіт про оцінку майна в момент його прийняття.

Постановою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 09 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року позов ОСОБА_2 до Заставнівської міської ради Чернівецької області, Заставнівського міського голови Цуркана Я.В., третя особа: Приватне підприємство «Надпредтеплосервіс», про визнання незаконними та скасування рішень суб'єкта владних повноважень, залишено без розгляду.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить рішення судів скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

У відзиві на касаційну, що надійшов на адресу суду, Заставнівська міська рада погоджується з доводами касаційної скарги, зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованих висновків про відсутність поважних підстав пропуску строку звернення позивача до суду з даним позовом, висновки суду базуються на припущеннях.

В запереченнях на касаційну скаргу, що надійшли на адресу суду від третьої особи, зазначається про безпідставність доводів касаційної скарги, тому третя особа просить касаційну скаргу відхилити, судові рішення залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем пропущений строк звернення до суду з позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Ч. 2 ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту наведених норм вбачається, що початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов'язується з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ч. 1 ст. 100 КАС України імперативно визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Суд касаційної інстанції повністю погоджується з тією обставиною, що враховуючи дату звернення позивача до суду позовом (27 червня 2014 року), останній пропустив встановлений законом строк звернення до суду з позовом.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не встановив та не дав оцінку причинам пропуску вказаного строку позивачем, тобто не встановлено поважність таких причин.

В оскаржуваному рішенні судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що про оскаржувані рішення позивач повинен був дізнатись з отриманого 04 листопада 2013 року Акту ревізії фінансово-господарської діяльності Заставнівської міської ради, в якому зазначено про спірні рішення відповідача. Такий висновок суду апеляційної інстанції зроблено передчасно, оскільки матеріали справи не містять доказів отримання позивачем вказаного акту ревізії.

Разом з тим, предметом розгляду даної справи є, зокрема, рішення Заставнівської міської ради, а не документи, в яких міститься посилання на такі рішення. Тому з'ясуванню підлягає питання коли позивач дізнався про порушення свого права спірними рішеннями відповідача.

При цьому, суд касаційної інстанції враховує висновки, викладені в ухвалі Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року в даній справі, відповідно до яких про спірні рішення позивач дізнався з постанови про закриття кримінального провадження № 12013270050000186 від 26 лютого 2014 року, тому не пропустив шестимісячний строк звернення до суду з позовом, враховуючи час коли він дізнався про спірні рішення.

Окремо суд касаційної інстанції вважає за необхідно зазначити, що повний текст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції від 10 вересня 2015 року (а.с. 116, том 2) не підписаний одним із суддів зі складу суду.

За змістом ст. 160 КАС України рішення суду приймається, складається і підписується складом суду, який розглянув справу.

Наведене порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду з позовом. Суд касаційної інстанції не має повноважень виправити допущені судом порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з ч. 1 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Отже, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: