Ухвала суду № 55247909, 20.01.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2016 р.Справа № 816/3666/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дудки О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2015р. по справі № 816/3666/15

за позовом Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві

до Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава"

про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" в якому просло стягнути з відповідача на його користь невідшкодовану суму витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за списком № 2, в розмірі 13071,01 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 р. позовні вимоги задоволені.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що відповідач ПАТ "Завод "Лтава" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки відповідачем заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 13071,01 грн. добровільно не сплачена, а тому підлягає стягненню з відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно з пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію на пільгових умовах: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV /в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин/ пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Аналіз даної норми є підставою для висновку про те, що відносно осіб, які набули право на отримання пенсій за віком на пільгових умовах, що передбачені статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зберігається той порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій, який діяв до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто до 01.01.2004 р.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР.

Пунктом 1 статті 1 вказаного Закону визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100% від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 пункту 1 статті 2 цього Закону.

Частиною 4 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно пункту 1 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 р. № 1931-XII Закон України "Про пенсійне забезпечення" введено в дію з 01.01.1992 р. - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону.

Відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відтак, право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 р. і після цієї дати не працювала на цих роботах. Наявності атестації робочих місць в даному випадку не вимагається. Водночас, особі, яка до і після 01.01.1992 працювала на роботах, передбачених списками № 1 та № 2, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням результатів атестації робочих місць.

З копій розрахунків стажу вбачаєься, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 здобули необхідний трудовий стаж працюючи до і після 01.01.1992, а тому пенсії їм призначено відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 102, 111, 121, 131 /зі звороту/, 134 /зі звороту/, 145 /зі звороту/, 153 /зі звороту/, 157 /зі звороту/).

Пенсію ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_2 призначено на виконання вимог наступних судових рішень.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 28.08.2013 р. у справі № 554/7065/13-а, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013 р., управління Пенсійного фонду в Октябрському районі м. Полтави зобов'язано зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 01.07.1986 р. по 23.06.1996 р. на ПАТ "Завод "Лтава" на посаді пресувальника виробів з пластмас до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком згідно з пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зобов'язано Управління Пенсійного фонду в Октябрському районі м. Полтави призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 "Виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" та згідно з пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. з 11.01.2013 р. /а.с. 122-127/.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 27.05.2013 р. у справі № 554/170/13-а, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду, зобов'язано відділ пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду в Октябрському районі м. Полтави усунути допущені порушення прав ОСОБА_3 шляхом нарахування пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 /а.с. 112-118/.

Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 12.01.2012 р. у справі № 1625/2а-5205/11, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі призначити та нарахувати пенсію ОСОБА_7 за віком на пільгових умовах за списком № 2, починаючи з 02.08.2011 р. /а.с. 136-139/.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 23.09.2014 р. у справі № 552/5007/14-а, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014 р., зобов'язано Управління Пенсійного фонду Київського району м. Полтави призначити та нарахувати ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 з 21.05.2014 р. /а.с. 146-150/.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 23.03.2015 р. у справі № 554/2061/14-а, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду, зобов'язано Управління Пенсійного фонду Октябрського району м.Полтави призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 16.08.2013 р. та провести відповідні виплати пенсії /а.с. 103-108/.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 22.09.2014 р. у справі № 552/5674/14-а, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2014 р., зобов'язано Управління Пенсійного фонду Київського району м. Полтави призначити та виплачувати ОСОБА_5 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно з ч. 1 п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 20.02.2014 р. /а.с. 155-156, 237-241/.

Дані судові рішення набрали законної сили, доказів їх зміни чи скасування суду не надано.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання судового рішення позивачем складено протокол № 693 від 20.11.2014 р. про призначення ОСОБА_5 пенсії з 20.02.2014 р. /а.с. 153/.

Зі змісту розрахунку стажу гр. ОСОБА_5 судом встановлено, що до пільгового стажу вказаній особі зараховано період роботи на Полтавському АТ "Лтава" з 01.05.1980 р. по 31.12.1994 р., з 01.01.1995 р. по 31.12.1995 р., з 01.01.1996 р. по 31.12.1996 р., з 01.01.1997 р. по 31.12.1997 р., з 01.01.1998 р. по 01.09.1998 р. /а.с. 153 зі звороту/.

Довідкою ВАТ "Завод "Лтава" № 208 від липня 2001 року підтверджено, що ОСОБА_5 працював в ВАТ "Лтава" шліфувальником металевих виробів та інструменту абразивними кругами сухим способом з 01.05.1980 р. по 01.09.1998 р. /а.с. 154/.

До розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій ОСОБА_5, що надісланий відповідачу, з червня 2015 року включено суму витрат в розмірі 3108,64 грн, що становить 100 % /а.с. 12-13/.

Склад витрат та їх фактичне понесення позивачем підтверджується довідкою № 2760 від 25.08.2015 р. про отримання ОСОБА_5 пенсії за віком за списком № 2 за період серпень 2015 року /а.с. 142/.

Із урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджуєься з висновком суду першої інстанції, що відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати позивача на виплату і доставку пільгових пенсій ОСОБА_5 за серпень 2015 року.

Що стосується доводів апелянта про неправомірність продовження включення до розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій пенсії ОСОБА_6, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції до 28.04.2013 р.) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску" від 04.04.2013 р. № 184-VII, що набув чинності 28.04.2013 р., внесено зміни в абзац 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням внесених змін для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що починаючи з 28.04.2013 р. підприємства та організації повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій до набуття відповідними особами права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, за правилами статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Судвим розглядом встановлено, що ОСОБА_6 народилась 04.02.1959 /а.с. 131/.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком у ОСОБА_6 виникає 04.08.2016 р., тому відповідно обов'язок відповідача з відшкодування спірних витрат припиняється з наступного дня після досягнення цією особою пенсійного віку.

Враховуючи те, що законом обов'язок з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій покладено на підприємство, яким є ПАТ "Завод "Лтава" і обставина, яка його припиняє, на момент виникнення спірних відносин, ще не настала, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до правомірності включення до розрахунків пенсії ОСОБА_6

Аналогічна позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 10.12.2014 р. у справі № К/800/51587/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до ПАТ "Завод "Лтава" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій /а.с. 244-248/.

Стосовно наявності у відповідача обов'язку з відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій ОСОБА_8, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 р. у справі №552/1238/14-а, яка набрала законної сили, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Полтави призначити ОСОБА_8 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 03.12.2013 р. /а.с. 162-163/.

На виконання судового рішення управлінням видано розпорядження №1/5493 від 24.06.2014 р. про призначення ОСОБА_8 пенсії з 03.12.2013 р. /а.с. 157/.

З розрахунку стажу ОСОБА_8 вбачається, що до пільгового стажу вказаній особі зараховано період роботи на Полтавському АТ "Лтава" з 17.01.2002 р. по 31.12.2003 р. та з 01.01.2004 р. по 01.01.2006 р. /а.с. 157 зі звороту/.

Довідкою ПАТ "Завод "Лтава" від 26.11.2013 р. № 4634 підтверджено, що ОСОБА_8 працював на заводі з 17.01.2002 р. по 01.01.2006 р. за професією електрогазозварника, що віднесена до списку №2, та виконував електрогазозварювальні роботи повний робочий день, був зайнятий різанням та ручним зварюванням /а.с.158/.

До розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій ОСОБА_8, що надісланий відповідачу, з червня 2015 року включено суму витрат в розмірі 534,66 грн, що становить 31,69 % /а.с. 12/.

Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати позивача на виплату і доставку пільгових пенсій ОСОБА_8 за серпень 2015 року, які становлять 534,66 грн.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У відповідності до приписів пункту 6.4 вищезазначеної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно вимог пункту 6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на адресу ПАТ "Завод "Лтава" надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року, з червня 2015 року, з липня 2015 року (а.с. 10, 12, 14), які отримані відповідачем 21.01.2015 р., 19.06.2015 р. та 20.07.2015 р. відповідно (а.с. 11 /зі звороту/, 13 /зі звороту/, 15 /зі звороту/).

Однак, обов'язку щодо відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відповідач не виконав, що підтверджується витягом з картки особового рахунку відповідача /а.с. 179/.

Із урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджуєься з висновком суду першої інстанції, щодо наявності у відповідача обов'язку з відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2 громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за серпень 2015, які становлять 10143,65 грн

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач доказів на спростування вищевикладеного або доказів сплати боргу до суду апеляційної інстанції не надав.

З огляду на встановлені факти й досліджені докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2015р. по справі № 816/3666/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Русанова В.Б. Курило Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 25.01.2016 р.