Постанова № 55247786, 18.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2015 рокусправа № 804/15144/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Сафронової С.В.

суддів: Нагорної Л.М. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання:Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міидоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року

у адміністративній справі 804/15144/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Етерія» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и л а :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Етерія», визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області, оформлене наказом №106 від 28.08.2013 р., на підставі якого проведено документальну позапланову невиїзиу перевірку ТОВ «Етерія» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні, експертних операцій у квітні 2012 року, а також визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Етерія» з питань дотримання полаткового, валютного та іншого законодавства при здійсненні експортних операцій у квітні 2013 року, та визнано недійсним (нечинним) повністю з моменту його прийняття та скасовано податкове повідомлення-рішення з податку на прибуток приватних підприємств від 08.10.2013 року №0000112202, що винесене Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області, яким ТОВ «Етерія» збільшено суму і грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств 266 616,25 грн., з яких 213 293 - основний платіж, 53 323, 25 грн. штрафні (фінансові) санкцій, а з Державного бюджету України на користь ТОВ «Етерія» судовий збір у розмірі 596,44 грн.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена в апеляційному порядку відповідачем по справі з підстав порушення норм матеріального права, що призвело до прийняття незаконного рішення у цій справі, у звязку з чим просить її скасувати, та прийняти нове рішення про відмову у задоволені вимог позивача в повному обсязі.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, оскільки суд першої інстанції без дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку, та помилково узяв до уваги лише доводи позивача, але не врахував, що позивачем до податкової перевірки на запит відповідача не надав до перевірки усіх витребуваних у нього письмових документів, та юридичну дефектність наданих позивачем до перевірки документів по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Солекс ЛТД», ПП «Стиль», ПП ОСОБА_2, ТОВ «Белгородська торгівельно-промислова група», ТОВ «Тувія», а також наявності у позивача дебіторської заборгованості по взаємовідносинам з ТОВ Белгородська торгівельно-промислова група, ТОВ «Тувія», і ПП ОСОБА_2, що в свою чергу позбавляло позивача права на формування витрат по операціям з контрагентами ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Солекс ЛТД», ПП «Стиль».

Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції виходив з безпідставності витребування податковим органом у позивача документів та письмовим доказам, оскільки в листі відповідача від 15.04.2013 року №8634/10/225 не було вказано, яку саме інформацію було отримано ДПІ у Ленінському районі, яка свідчить про, можливі порушення ТОВ «Етерія» норм податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні експортних операцій в квітні 2012 року, не було зазначено факти, що свідчать про можливі порушення ТОВ «Етерія», виявлені ДПІ у Ленінському районі, і в чому полягають такі ймовірні порушення та які норми законодавства України були порушені підприємством, що в свою чергу позивач, як платник податків звільнявся від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Крім того, суд посилаючись на положення пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України, визнав необгрунтованим та таким, що винесений з порушенням норм податкового законодавства наказ відповідача №160 від 28.08.2013 року на підставі якого було проведено перевірку, а не забезпечення присутності представника позивача під час проведення перевірки, суд визнав порушенням відповідачем вимог пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України та прав позивача, що свідчить про відсутність підстав передбачених податковим законодавством для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні експортних операцій у квітні 2012 року, а тому протиправними дії державної податкової інспекції у Ленінському районі м,Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Етерія» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні експортних операцій у квітні 2012 року.

Проте, наведені в попередньому абзаці висновки суду першої інстанції суперечать вимогам пп.17.1.6 п.17.1 ст.17, пп.20.1.4 пп.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, та фактичним обставинам, які свідчать про те, що запит податкового органу був отриманий особисто під підпис посадовою особою позивача 23.04.2013 року, що підтверджується підписом на копії запиту, яка міститься в матеріалах справи, та ненаданням позивачем до перевірки податкового органу усіх витребуваних документів, а також направлення позивачу і отриманням ним наказу №160 від 28.08.2013 року разом з повідомленням №59 від 28.08.2013 року, що не заперечується самим позивачем і підтверджено матеріалами справи та судом першої інстанції.

Про помилковість висновків суду першої інстанції про порушення прав позивача та вимог пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України у звязку з незабезпеченням відповідачем реалізації права Товариства бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення (додаткові документи) з питань, що виникають під час таких перевірок, свідчить факт витребування у позивача до перевірки документів відносно виконання експортних договорів в квітні 2012 року (договорів, ВМД та товаросупровідних документів до них, банківських виписок та платіжних документів, які підтверджують зарахування виручки від реалізації продукції; про стан розрахунків, наявності заборгованості та відображення в бухгалтерському і податковому обліку, і інших документів які підтверджують операції з експорту товарів), а також документів на підтвердження походження товару, який експортовано в квітні 2012 року, якщо ТОВ «Етерія» не є виробником товару, з зазначенням інформації про продавця, та довідки статистики з зазначенням видів діяльності підприємства і про фактичну діяльність ТОВ «Етерія» протягом квітня 2012 року, та інших документів, якими б підтверджувалася реальність господарських операцій позивача з його контрагентами в перевіряємий період. Факт ненадання позивачем усіх витребуваних у нього документів та письмових пояснень не є підтвердженням порушення прав позивача та вимог Податкового кодексу України в даному випадку, оскільки відповідачем проводилася в даному випадку невиїзна документальна перевірка на підставі документів, які позивач визнав за необхідне надати на запит податкового органу, та наявної у відповідача податкової інформації, а документальна невиїзна перевірка не передбачає обовязкової участі представника підприємства під час її проведення.

Крім того, висновки суду першої інстанції про протиправність підстав та наказу відповідача на проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Етерія», також як і визнання протиправним проведення самої перевірки, судова колегія в даному випадку вважає недоречними, оскільки перевірка відповідача відбулася в період з 30.08.2013 року по 05.08.2013 року, і за її результатами було складено акт № 198/22-02/37620306 від 12.09.2013 року на підставі якого було винесено оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення, та яким було встановлено: нереальність здійснення господарських операцій ТОВ «Етерія» з його контрагентами-постачальниками ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Солекс ЛТД», ПП «Стиль» та контрагентами-покупцями ПП ОСОБА_2 (Республіка Білорусь, м.Мінськ), ТОВ «Белгородська торгівельно-промислова група» (РФ, м.Білгород), ТОВ «Тувія» (Реепубліка Білорусь. м.Мінськ) у квітні 2012 року та встановлено юридичну

дефектність первинних документів; а також порушення п.135.5.4 п.135.5 ст.135, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «Етерія» було занижено податок на прибуток всього у сумі 213 293 грн., у т.ч. по періодах - за І півріччя 2012 року у сумі 213 293 грн.

Під час апеляційного перегляду даної справи, судовою колегією встановлено, що правомірність оскаржуваного у цій справі позивачем податкового повідомлення-рішення підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами згідно яких в періоді з 01.04.2012 р. по 30.06.2012 р. у позивача було відсутнє право на формування витрат по операціях з контрагентами ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль», а відповідно і невірно було розраховано об'єкт оподаткування податком на прибуток за період, що перевірявся, шляхом: заниження позивачем суми доходів по операціях з контрагентами ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль» всього на суму 507841 грн., у т.ч, по періодах: за І півріччя 2012р. у сумі 507841 грн.; завищення суми витрат по операціях з ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Солекс ЛТД», ПП «Стиль» всього у сумі 507841 грн., у т,ч, по періодах: за І півріччя 2012 р, у сумі 507841 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток всього у сумі 213 293 грн.

Наведені вище порушення позивачем норм податкового законодавства також підтверджуються відсутністю у позивача юридичних документів, іцо підтверджують здійснення ТОВ «Етерія» приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємних розрахунків між учасниками транспортного процесу, і відсутністю будь-яких товарно-транспортних документів, в т.ч.: документального підтвердження визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу (дорожні листи), списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, і для розрахунків з перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (товарно-транспортна накладна), а також виявленою під час перевірки податковим органом і під час судового вирішення спору у цій справі відсутності фактичного здійснення господарської діяльності позивачем в частині зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, та доказів щодо перевезення товару, його походження, сертифікації та інше.

Крім того, нереальність здійснення позивачем господарських операцій зі своїми контрагентами в перевіряємий період підтверджується наявність дебіторських заборгованостей позивача: станом на 30.04.2012 р., відповідно до бухгалтерського рахунку 362 за розрахунками з ТОВ "Бєлгородська торгівельно-промислова група" (РФ, м. Бєлгород) по контракту № 1 від 05.04.2012 р., де сума дебіторської заборгованості становить 63 466,14 дол. США; станом на 30.04.2012 р. відповідно до бухгалтерського рахунку 362 за розрахунками позивача з ТОВ "Тувія" (Республіка Білорусь, м. Мінськ) по контракту № 2504/12 від 25.04.2012 р., де сума дебіторської заборгованості становить 5 482,80 дол. США; та станом на 30.04.2012 р. відповідно до бухгалтерського рахунку 362 за розрахунками з ПП ОСОБА_2 по контракту № 2304/12 від 23.04.2012 р., де дебіторська заборгованість становить - 69 580,00 дол. США, що у сукупності дійсно свідчить про відсутність у ТОВ «Етерія» права на формування витрат по операціях з контрагентами ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Солекс ЛТД» та ПП «Стиль» в розумінні п.п.14.1.27 Податкового кодексу України.

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія визнає, що позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з його контрагентами не надано ні податковому органу ні суду безспірних доказів, з урахуванням чого колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено можливість реального виконання ним господарських операцій з його контрагентами, зокрема, не підтверджено фактичне отримання товару з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для зберігання, транспортування товару, наявності необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції, а відсутність доказів реального виконання господарської операції, зокрема, актів виконаних робіт, доказів транспортування та доставки товару, розрахунків, тощо.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідачем винесено правомірно та підстав для його скасування не має.

Вказані обставини судом першої інстанції не враховано при постановлені рішення про задоволення позовних вимог, дані обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міидоходів у Дніпропетровській області задовольнити

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року скасувати, та прийняти нову постанову про відмову у задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Етерія» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в повному обсязі.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст..212 КАС України

Головуючий:С.В. Сафронова

Суддя:Л.М. Нагорна

Суддя:Д.В. Чепурнов