Постанова № 55247780, 20.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 січня 2016 рокусправа № 804/19767/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.

суддів: Олефіренко Н.А. Чумака С. Ю.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвій Ю.В.

за участю представників позивача Єршова В.Л., Піндас Г.Г., представника відповідача Свиридової К.О., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року по справі № 804/19767/14 за позовом Приватного акціонерного товариства "Електропромислова компанія" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкового - повідомлення рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року Приватне акціонерне товариство "Електропромислова компанія" звернулось із позовом до суду, в якому з урахуванням збільшених позовних вимог, просило визнати дії працівників податкового органу протиправними, скасувати наказ ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів в Дніпропетровській області на проведення позапланової документальної перевірки від 24 жовтня 2014 року № 1778, наказ на продовження позапланової документальної перевірки від 31 жовтня 2014 року № 1854, податкове - повідомлення рішення від 20 листопада 2014 року № 0001302203.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року даний позов задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати і постановити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції допущені порушення норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин по справі. Так, судом не враховано, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень допущених під час перевірки. Крім того вказує на безтоварність спірних господарських операцій позивача із контрагентами, які не мають ресурсів для здійснення господарської діяльності та сформували свій податковий кредит за рахунок операцій із сумнівними контрагентами та з порушеннями порядку ведення податкового обліку.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги вважає, що останню необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, перебуває на податковому обліку у відповідача та є платником ПДВ.

У період з 24 жовтня 2014 року по 01 листопада 2014 року посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову перевірку ПрАТ «Електропромислова компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Ніка - Магнум», ТОВ «Екологічні Ресурси України» та ПО «ДПЗО» за липень 2014 року.

Результати такої перевірки зафіксовані у акті від 06 листопада 2014 року № 3229/04-62-22-3/24994146, згідно висновків якого встановлено порушення з боку позивача пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 185, 198, п. 201.1, п. 201.4, 201.6, п 201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 108 683 грн. Вкеазані висновка ґрунтуються на доводах про відсутність реального здійснення позивачем господарських операцій з придбання у ТОВ «Ніка - Магнум», ТОВ «Екологічні ресурси України» та ПО «ДЗПО» товарів згідно складених первинних документів за липень 2014 року.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки, 20 листопада 2014 року відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0001302203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 163024,50 грн.

Не погодившись з таким рішенням та діями податкового органу, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та відсутності доказів безтоварності господарських операцій позивача.

Колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з фактичних обставин справи, частково погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, які підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Доводи податкового органу про отримання платником необгрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для встановлення порушень з боку позивача та донарахування йому спірного грошового зобов'язання, є висновки про безтоварність господарських операцій позивача із контрагентами, на що вказує відсутність товарно-транспортних накладених, сертифікатів якості та паспортів на продукцію, а також отримана від інших контролюючих органів податкова інформація щодо цих контрагентів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у спірний перевіряємий період позивач за договором № 1 від 08 січня 2014 року (а.с. 58) придбав у ТОВ «Виробниче об'єднання «Дніпропетровский завод промислового обладнання» (далі ТОВ «ВП ДЗВО») продукцію згідно виставлених рахунків, за договором № 37 від 02 липня 2014 року (а.с. 60) придбав у ТОВ «Екологічні ресурси України» товар згідно рахунків-фактур на суму, визначену в специфікаціях, за договором поставки № 41 від 14 липня 2014 року (а.с. 65) придбав у ТОВ «Ніка-Магнум» товар згідно рахунків-фактур на суму, визначену в специфікаціях. До договорів з ТОВ «Екологічні ресурси України» та ТОВ «Ніка-Магнум» додано специфікації із визначенням асортименту, кількості та вартості придбаваємої електротехнічної продукції (а.с. 62-64, 67-69).

Фактичне виконання умов договору з ТОВ «Екологічні ресурси України» підтверджується податковими накладними (а.с. 73-75) та видатковими накладними (а.с.70-72), з ТОВ «Ніка-Магнум» підтверджується податковими накладними (а.с. 79-81) та видатковими накладними (а.с.76-78), з ТОВ «ВП ДЗВО» підтверджується податковими накладними (а.с. 87-89) та видатковими накладними (а.с.82-86).

Оприбуткування придбаного товару в обліку позивача підтверджено картками рахунку 631 за липень 2014 року (а.с. 90-96).

Стосовно перевезення придбаних товарів, які не є великими за розмірами та вагою, представник позивача пояснив, що доставка від ТОВ «Екологічні ресурси України» та ТОВ «Ніка-Магнум» здійснювалось ними самостійно на склад позивача, як це передбачено договорами поставки, а товари від ТОВ «ВП ДЗВО» перевозились власним легковим транспортом позивача невеликими партіями, тому товарно-транспортні накладні не складалися.

На підтвердження наявності автотранспорту позивачем надано до суду оборотно-сальдова відомість за рахунком 105, згідно якої позивач мав автомобілі Дєу-Сенс та Иж-2717. Також надано штатний розпис, за яким у позивача працює 3 водії.

Отже, факт реальності придбання позивачем товарів за вказаними договорами, підтверджується вищенаведеними первинними документами, які цілком об'єктивно розцінені судом першої інстанції як належне документальне підтвердження реального характеру спірних операцій.

Посилання відповідача на отримані від Західної ОДПІ м.Харкова податкової інформації № 4664/7/20-33-22-03-09 від 16.09.14 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Екологічні Ресурси України» та від ДПІ у Печерському районі у м.Києві № 2796/26-55-22-03 від 10.09.29014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ніка-Магнум», яка містить інформацію про відсутність реального вчинення цими підприємствами господарських операцій, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки, по-перше, ці докази відповідачем суду не надавались, по-друге, акти про неможливість проведення зустрічної звірки свідчать про те, що перевірка цих платників податків не здійснювалась, а тому викладені в актах висновки є припущеннями контролюючих органів і не підтверджені документально. Отже ця податкова інформація не є належним і допустимим доказом у даній справі.

Більш того, до справи долучено копію судового рішення від 21.10.2014 р. у справі № 804/16415/14 (а.с. 19), яким визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ МІндоходів у м.Києві щодо виключення на підставі актів, зокрема № 2796/26-55-22-03 від 10.09.29014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ніка-Магнум», з автоматизованої системи співставлення «Податковий блок» сум податкового кредиту та зобов'язань з ПДВ, визначених підприємством в податкових деклараціях за травень-липень 2014 р.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що на час здійснення спірних господарських операцій контрагенти позивача були зареєстрованими в установленому законом порядку, відповідали ознакам і поняттю юридичних осіб та виступали правоздатними учасниками господарського обороту.

Окрім цього, колегія суддів зазначає, що платник податку (покупець товару), який дотримався вимог закону щодо формування податкового кредиту не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням контрагентом чи його постачальниками вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, виконання податкових зобов'язань тощо і в подальшому зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати та податковий кредит. У разі коли постачальник чи його контрагенти допустили порушення вимог законодавства при веденні фінансово-господарської діяльності, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо них.

Отже, висновок суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення та його скасування є законним та обґрунтованим.

Щодо решти позовних вимог про визнання дій працівників податкового органу протиправними, скасування наказу ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів в Дніпропетровській області на проведення позапланової документальної перевірки від 24 жовтня 2014 року № 1778, наказу на продовження позапланової документальної перевірки від 31 жовтня 2014 року № 1854 колегія суддів зазначає наступне.

Із доводів позовної заяви та пояснень представника позивача вбачається, що протиправність дій відповідача, які є предметом оскарження у дані справі, є видання наказу про продовження строків документальної перевірки та вихід посадових осіб на підприємство для перевірки 31.10.2014 року, тобто після закінчення строків проведення перевірки.

Пунктом 81.1 статті 81 ПКУ визначено умови, за яких посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення перевірки, та право платника податків не допустити посадових осіб контролюючого органу до перевірки у випадку недодержання цих умов.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, оскільки останнім днем проведення призначеної наказом ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів в Дніпропетровській області від 24 жовтня 2014 року № 1778 позапланової документальної перевірки було 30.10.2015 року, то 31.10.2015 року ці особи до перевірки допущені не були.

Таким чином, позивач скористався своїм правом позасудового захисту своїх прав, завдяки чому порушення його прав не відбулося, а тому у позивача в цій частині позовних вимог відсутній об'єкт судового захисту.

У зв'язку із викладеним в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

За таких обставин колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року по справі № 804/19767/14 - скасувати.

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Електропромислова компанія" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення, винесене Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 20 листопада 2014 року № 0001302203, яким ПАТ "Електропромислова компанія" збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на суму 163024,50 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 22 січня 2016 року.

Головуючий: М.М.Гімон

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: С.Ю. Чумак