Постанова № 55247744, 26.01.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2016 р. Справа№ 42/535

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Сітайло Л.Г.

Пашкіної С.А.

при секретарі Матюхін І.В.

за участю представників:

від позивача Селезньова О.О.

від відповідача Яківець В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-2" та ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на рішення Господарського суду м. Києва від 18.12.2009 року

у справі № 42/535 (Паламар П.І.)

за позовом ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-2"

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов"язання, ціна позову 417065,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2009 року у справі №42/535 позов відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задоволено частково. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-2" (02232, м. Київ, вул. Закревського, 85, кв. 256, код 23697417) на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код 03327664) 130182,24 грн. боргу, 18390,56 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 1485,72 грн. витрат по оплаті державного мита, 84,07 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У позові в іншій частині відмовлено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2009 року виправлено допущені у рішенні господарського суду міста Києва від 18 грудня 2009 р. арефметичні помилки, вказавши по тексту мотивувальної та резолютивної частин належні суми: "135707,32 грн. боргу, 1357,07 грн. державного мита та 76,79 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Житлово-будівельний кооператив "Річковик-2" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2009 року у справі № 42/535 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд прийняти апеляційну скаргу до провадження, змінити як необґрунтоване рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2009 року у справі №42/535 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2010 року апеляційні скарги Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-2" та відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі №42/535.

В засіданні суду, призначеному на 08.04.2010 року, ЖБК "Річковик-2" заявило клопотання про зупинення провадження у справі № 42/535 до вирішення інших пов'язаної з нею справ за № 2А-3475/09 (2А673/10-номер справи у 2010 році) № 2А-57/09, яка розглядається у Шевченківському районному суді м. Києва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2010 року, прийнятою у складі: головуючий суддя - ОСОБА_1, судді - Баранець О.М., Зеленін В.О., зупинено провадження у справі 42/535 до вирішення пов'язаних з нею справ № 2а-3475/09, що розглядається Шевченківським районним судом міста Києва та справи № 2А-57/09, що розглядається у Київському апеляційному адміністративному суді

23.11.2015 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" надійшло клопотання про поновлення провадження по справі № 42/535.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 р., у зв'язку із припиненням повноважень судді ОСОБА_1 як судді Київського апеляційного господарського суду через його обрання на посаду судді Вищого господарського суду України, змінено склад колегії суду та сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Баранець О.М.; судді - Зеленін В.О., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 року поновлено апеляційне провадження у справі № 42/535. Розгляд апеляційної скарги у справі № 42/535 призначено на 22.12.2015 року

Розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

В судове засідання 22.12.2015 року представник відповідача не з'явився, проте подав клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 21.01.2016 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 11 січня 2000 р. між Державним комунальним об'єднанням "Київводоканал" та відповідачем укладено договір №7475/4-13 на послуги водопостачання та водовідведення. На підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву № 359 від 20 липня 2001 р. перше підприємство реорганізоване на Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал".

За умовами договору позивач зобов'язався постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, які не перевищують гранично допустимі концентрації шкідливих речовин, а останній - оплачувати надані послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України.

Кількість поданої води згідно п.п. 3.1, 3.2 договору передбачено визначати за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Якщо водолічильники тимчасово знято представником постачальника або їх зіпсовано не з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильників. У разі роботи водолічильників менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою роботи водолічильника, але не менше 10-ти днів. Такий порядок зберігається до установки нового водолічильника і перерахунок за попередній час не проводиться.

Кількість стічних вод згідно п. 3.4 договору визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

Строк оплати за договором відповідно до умов п. 3.6 встановлений п'ять днів з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи.

Відповідно до розділу 5 договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

З урахуванням наявних у матеріалах справи даних про виставлення позивачем платіжних документів, вимоги щодо оплати послуг за договором наданих до 1 вересня 2006 р., заявлені з пропуском встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку позовної давності, про застосування якого заявив відповідач. Доказів поважності причин пропуску зазначеного стоку не надано. Колегія суддів вважає, що строк позовної давсності не переривався.

З цих підстав у позові про стягнення 27845,09 грн. боргу по оплаті послуг за договором, наданих протягом травня-серпня 2006 року, а також 9333,44 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення слід відмовити.

Також не підлягають задоволенню заявлені позивачем вимоги про стягнення боргу по оплаті вартості питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання, доставленої після жовтня 2008 року, оскільки згідно з п. 3.13 чинних з цього часу Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27 червня 2008 р., розрахунки з виробником послуг центрального водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Згідно з наявними доказами на балансі відповідача тепловий пункт, з якого йому здійснюється постачання гарячої води, не перебуває.

Таким чином, у позові про стягнення 34098,95 грн. боргу по оплаті вартості питної води для потреб гарячого водопостачання, наданих протягом жовтня 2008-квітня 2009 років, суд першої інстанції правомірно відмовив.

Між сторонами відсутні розбіжності щодо обсягів постачання питної води для потреб холодного водопостачання і водовідведення протягом вересня 2006-квітня 2009 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заперечував щодо розміру тарифів на ці послуги. Доказів скасування рішень виконавчого органу Київської міської ради про затвердження тарифів, на підставі яких позивачем проводилося нарахування вартості послуг у спірний період, не надано.

Доводи відповідача щодо чинності тарифів, на підставі яких позивачем визначено вартість наданих за договором послуг є необґрунтованими, оскільки рішення органу місцевого самоврядування щодо встановлення (погодження) цін (тарифів), видані в межах його компетенції, не підлягають державній реєстрації в органах юстиції.

Заперечення відповідача щодо обов'язку сплачувати обсяги питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання є безпідставними.

Згідно з поданим позивачем розрахунком, який в частині визначення вартості питної води для потреб холодного водопостачання та послуг водовідведення за період вересня 2006-квітня 2009 років, а також вартості питної води для потреб гарячого водопостачання за період вересня 2006-вересня 2009 років відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору, проведений на підставі даних маршрутних листів і розшифровок рахунків абонента, актів про зняття показань водо лічильника, стверджується факт постачання позивачем відповідачу у вказані вище періоди питної води для потреб холодного водопостачання та послуг водовідведення вартістю 265220,66 грн., питної води для потреб гарячого водопостачання вартістю 74890,55 грн., а загалом за договором 340111,21 грн.

Як пояснив позивач, розмір проведених відповідачем платежів за надані протягом позовного періоду послуги за договором становить 82403,89 грн. При цьому, з наданого ним розрахунку слідує, що одержані протягом цього періоду кошти в розмірі 122000 грн. зараховані ним в рахунок погашення боргів відповідача попередніх періодів.

Доказів існування заборгованості відповідача за договором в інші періоди не надано. Тому зазначені кошти повинні бути зараховані в рахунок оплати послуг спірного періоду. З цих підстав пояснення та розрахунок позивача в цій частині оцінюється критично.

Відповідач у поданому ним контррозрахунку посилався на оплату одержаних від позивача послуг у розмірі 209928,97 грн. Проте, доказів здійснення оплат у розмірі понад 204403,89 грн. не надав.

Отже, загальний розмір проведених відповідачем оплат за договором в межах строку позовної давності становить 204403,89 грн. Доказів належної оплати за договором у не надано.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 135707,32 грн. боргу (340111,21-204403,89). Вимоги про стягнення збитків внаслідок інфляції за час прострочення підлягають частковому задоволенню з урахуванням фактичного розміру прострочених сум. З відповідача на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 18390,56 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2009 року у справі №42/535 залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

2. Справу № 42/535 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Л.Г. Сітайло

С.А. Пашкіна