ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 січня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/4060/15
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого - Милосердного М.М.,
суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,
при секретарі - Тропанець О.В.,
за участю: представника Промислово-будівельної групи "Інтобуд" - Василіна Віталія Валерійовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Промислово-будівельної групи "Інтобуд" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року по справі за адміністративним позовом Промислово-будівельної групи "Інтобуд" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2015 року Промислово-будівельна група (далі - ПБГ) "Інтобуд" звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000112205 від 14.04.2015 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що позивач в перевірені податкові періоди правомірно сформував податковий кредит з ПДВ за вересень-жовтень 2014 року по взаємовідносинах з ТОВ "Даммара", в зв'язку із чим, висновок Податкового органу про порушення податкового законодавства є безпідставним, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення незаконним.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року у задоволені позовних вимог ПБГ "Інтобуд" відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, представником ПБГ "Інтобуд" подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 25.02.2015 року по 11.03.2015 року посадовою особою ДПІ у Приморському районі м. Одесі проведено позапланову виїзну перевірку ПБГ "Інтобуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Даммара" (код ЄДРПОУ - 38352731) за період з 01.07.2014 року по 31.10.2014 року, за наслідками якої складено акт від 18.03.2015 року №1625/15-53-22-05/32316457.
За висновками зазначеного акту ПБГ "Інтобуд" порушено положення п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.10 ст.210 ПК України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 318533,33 грн., в тому числі: вересень 2014 року - 250000,00 грн., жовтень 2014 року - 68533,33 грн.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси винесено, оскаржуване у даній справі податкове повідомлення-рішення №0000112205 від 14.04.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 318533,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 159267,00 грн.
Так, з акту перевірки вбачається, що встановлені порушення з боку позивача пов'язуються контролюючим органом з тим, що в ході проведення перевірки не встановлено зв'язок робіт, отриманих від ТОВ "Даммара" з веденням господарської діяльності ПБГ "Інтобуд" та надані документи первинного податкового та бухгалтерського обліку не підтверджують фактичне надання послуг позивачу з боку ТОВ "Даммара", у зв'язку з цим Податковий орган зробив висновок, що у ПБГ "Інтобуд" відсутнє право на формування податкового кредиту по операціях з ТОВ "Даммара".
Звернувшись до суду ПБГ "Інтобуд" наполягало, що господарські операції з ТОВ "Даммара" належним чином підтверджено укладеним договором підряду, складеними актами виконаних робіт, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями про перерахунок грошових коштів.
Вирішуючи справу та відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими та документально не підтвердженими, оскільки позивачем не доведено, а судом не встановлено фактичність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Даммара" у вересні-жовтні 2014 року.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до вимог п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції, на час спірних правовідносин, далі - ПК України) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Статтею 1 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Висновки про реальність здійснених господарських операцій, за наслідками яких було сформовано податковий кредит, робляться з фактичним дослідженням обставин, що стосуються такого питання та підтверджено належними доказами обставин реальності здійснення господарських операцій.
Як вбачається з матеріалів справи, між ПБГ "Інтобуд" (Підрядник) та ТОВ "Даммара" (Субпідрядник) укладено договір підряду від 25.09.2014 року №2588, відповідно до якого Субпідрядник приймає на себе обов'язок своїми або залученими силами та засобами зі своїх та (або) матеріалів Підрядника виконати будівельно-монтажні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації та завдання Підрядника, а Підрядник зобов'язується прийняти та оплатити їх. Згідно умов Договору Підрядник починає виконувати роботу після отримання 100% передплати. Вартість підрядних робіт визначається в Договірній ціні, на підставі якою ПБГ "Інтобуд" було здійснено 100% передоплату в розмірі 1500000 грн., що підтверджується відповідними платіжним дорученням №4258 віл 25.09.2014 року.
30 вересня 2014 року, тобто через п'ять днів після перерахування коштів, два дня з яких були вихідними (27 та 28 вересня) ПБГ "Інтобуд" та ТОВ "Даммара" були підписані відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2014 року за формою КБ-2в на загальну суму у розмірі 1499661,81 грн.
Згідно акту виконаних робіт №1 від 30.09.2014 (116 1 2 1) проводились наступні роботи по об'єкту "односекційний 19-ти поверховий житловий будинок з інженерними мережами в мкр. ІІІ-4-1 житлового району Котовського в м. Одесі (стр. №12)": Фасадні роботи, встановлення дверей, гідроізоляція приямків, козирки. Затрати праці 8769,39 люд/год. по акту виконаних робіт №1 від 30.09.2014 (116 1 2 1).
Згідно акту виконаних робіт №2 від 30.09.2014 (116 1 2 2) проводились наступні роботи по об'єкту "односекційний 19-ти поверховий житловий будинок з інженерними мережами в мкр. ІІІ-4-1 житлового району Котовського в м. Одесі (стр. №12)": Опалення, каналізація. Затрати праці 10415,89 люд/год. по акту виконаних робіт №2 від 30.09.2014 (116 1 2 2).
Згідно акту виконаних робіт №1 від 30.09.2014 (191 1 2 1) проводились наступні роботи по об'єкту "односекційний 19-ти поверховий житловий будинок з інженерними мережами в мкр. ІІІ-4-1 житлового району Котовського в м. Одесі (стр. №12)": загально-будівельні роботи, коробка із гіпсокартону, утеплення підлоги лонжі, монтаж дренажних труб приямків, козирки, сходи. Затрати праці 8912,64 люд/год. по акту виконаних робіт №1 від 30.09.2014 (191 1 2 1).
Згідно акту виконаних робіт №2 від 30.09.2014 (191 1 2 2 ) проводились наступні роботи по об'єкту "односекційний 19-ти поверховий житловий будинок з інженерними мережами в мкр. ІІІ-4-1 житлового району Котовського в м. Одесі (стр. №12)": водопостачання, каналізація. Затрати праці 853,55 люд/год. по акту виконаних робіт №2 від 30.09.2014 (191 1 2 2).
Згідно акту виконаних робіт №3 від 30.09.2014 проводились наступні роботи по об'єкту "односекційний 19-ти поверховий житловий будинок з інженерними мережами в мкр. ІІІ-4-1 житлового району Котовського в м. Одесі (стр. №12)": електричні роботи, електромонтажні роботи, молоточні мережі. Затрати праці 3323,46 люд/год. по акту виконаних робіт №3 від 30.09.2014.
Згідно акту виконаних робіт №4 від 30.09.2014 проводились наступні роботи по об'єкту "односекційний 19-ти поверховий житловий будинок з інженерними мережами в мкр. ІІІ-4-1 житлового району Котовського в м. Одесі (стр. №12)": насосна станція. Затрати праці 962,91 люд/год. по акту виконаних робіт №4 від 30.09.2014.
Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт наданих ПБГ "Інтобуд" до перевірки встановлено, що затрати праці працюючих на об'єм виконаних робіт за вересень 2014 складає - 33237,84 люд/год.
Згідно нарахування єдиного внеску ТОВ "Даммара" код за ЄДРПОУ 38352731 наданого до ДПІ у Київському районі м. Одеси за вхідним №1412526521 14.10.2014 за 9 місяців 2014 року 130401 кількість працюючих - 4 особи.
Отже, при цілодобовій праці протягом п'яти днів на виконання даних робіт необхідно майже 6648 осіб.
Таким чином, ТОВ "Даммара" при наявності 4 осіб працюючих не могла виконати вказаний обсяг робіт.
До того ж, у Договорі підряду від 25.09.2014 №2588 не визначено об'єкти будівництва, на яких повинні здійснюватися будівельно-монтажні роботи; жодних додатків до договору не надано, загальна вартість робіт по договору не визначена.
Колегія суддів, також звертає увагу, що представником позивача не були надані до суду першої інстанції пояснення та перелік і об'єм будівельно-монтажних робіт, які повинен був виконати субпідрядник ТОВ "Даммара" за цим договором, що також свідчить про те, що ця суттєва умова договору підряду не була узгоджена між сторонами договору та якщо ТОВ "Даммара" дійсно мав виконувати роботи за цим договором, посадовим особи цього підприємства не змогли б приступити до їх виконання за відсутності переліку та об'єму замовлених робіт.
Крім того, не встановлено жодного документу, якій би підтверджував знаходження на будівельному майданчику працівників чи посадових осіб ТОВ "Даммара" у вересні 2014 року та здійснення ними будь-якої діяльності.
Так, згідно наданого представником позивача журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці ПБГ "Інтобуд" за 2014 рік вступний інструктаж з питань охорони праці пройшов лише директор ТОВ "Даммара" - ОСОБА_2 тоді як жодного працівника ТОВ "Даммара", які фактично виконували б будівельні роботи на об'єктах ПБГ "Інтобуд" проінструктовано з питань охорони праці та техніки безпеки не було, що виключало їх допуск до роботи згідно положень ст.18 Закону України "Про охорону праці".
Судом першої інстанції правильно не прийнято до уваги пояснення представника позивача про те, що інструктаж був проведений з директором ТОВ "Даммара", а він вже повинен був проводити інструктаж з працівниками свого підприємства, оскільки зазначене протирічить вимогам Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15.
Також, в журналі видачі магнітних ключей працівникам ПБГ "Інтобуд" зазначено, що такий ключ отримав лише один директор ТОВ "Даммара".
Згідно вищенаведених даних журналу проведення інструктажу з правил безпеки та видачі магнітних ключей ПБГ "Інтобуд" інструктаж проводився 29.09.2014 року, а доступ до об'єктів ПБГ "Інтобуд" було отримано лише 30.09.2014 року шляхом отримання магнітного ключа, тобто у день підпису актів прийняття виконаних будівельних робіт.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що об'єм виконаних будівельних робіт у вересні 2014 року в розмірі 33237,84 чоловіко/годин на суму 1500000,00 грн. фактично наданий бути не міг, що свідчить про безтоварність господарських операцій між ПБГ "Інтобуд" та ТОВ "Даммара" у вересні 2014 року на суму будівельних робіт 1500000,00 грн., в тому числі ПДВ 250000,00 грн., а тому позивач не має право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2014 року.
Крім того, у жовтні 2014 року ПБГ "Інтобуд" включило до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суму 68533,33 грн., які були сплачені ТОВ "Даммара" за отримане обладнання за видатковою накладною від 23.10.2014 року №ИС-00001059.
Так, згідно даних податкової накладної від 23.10.2014 року №117 ТОВ "Даммара" в частині номенклатури товарів/послуг продавця визначено 28 рядків комплектуючих, тоді як ЄРПН України за реєстрована за тими ж реквізитами податкова накладна ТОВ "Даммара" з номенклатурою товарів/послуг "будівельно-монтажні роботи згідно договору".
Перевезення вказаних товарів здійснювалось на підставі товарно-транспортної накладної від 23.10.2014 року №Р-2165.
Згідно наданого до податкової перевірки примірника вказаної товарно-транспортної накладної, який скріплений печаткою ПБГ "Інтобуд" в неї відсутні необхідні реквізити, а саме: відсутні дані щодо транспортного засобу та водія, які здійснювали перевезення, відсутні дані щодо місця навантаження транспортного засобу та пункту розвантаження, що не відповідає вимогам ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та не надає змоги визначити цей документ первинним документом, оскільки не зрозуміло виконання якої саме конкретно господарської операції він підтверджує.
Окрім того, представником позивача не було надано до суду доказів оприбуткування в бухгалтерському обліку підприємства зазначеного обладнання та його подальше використання у власній господарській діяльності, що також позбавляє ПБГ "Інтобуд" права на формування даних податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2014 року за допомогою суми 68533,33 грн.
Отже, з урахуванням податкової інформації та документів, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про безтоварність вказаної поставки.
Тому, з урахуванням встановлених фактів, а також враховуючи вимоги ч. 1 статті 71 КАС України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, та оцінюючи надані позивачем та відповідачем докази у сукупності, колегія суддів приходить до переконливого висновку що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000112205 від 14.04.2015 року прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України, а також відповідає іншим критеріям правомірності, встановленим частиною третьою статті 2 КАС України. А тому підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів не може взяти до уваги посилання ПБГ "Інтобуд" на довідку Головного управління ДФС в Одеській області від 09.10.2015 року № 234/15-32-16-01/32316457 "Про результати планової виїзної перевірки згідно затвердженого переліку питань ПБГ "Інтобуд" за період з 01.01.2014 по 31.12.14 р.", якою порушень не встановлено, оскільки зазначена перевірка була проведена з метою запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Згідно ч. 1 статті 4 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, належать будь-які дії, пов'язані із вчиненням фінансової операції чи правочину з активами, одержаними внаслідок вчинення злочину, а також вчиненням дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких активів чи володіння ними, прав на такі активи, джерел їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуттям, володінням або використанням активів, одержаних внаслідок вчинення злочину. Тому зазначена довідка Головного управління ДФС в Одеській області не може спростовувати порушення вимог податкового законодавства встановлені актом від 18.03.2015 року №1625/15-53-22-05/32316457.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Інші доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Промислово-будівельної групи "Інтобуд" - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 25 січня 2016 року.
Головуючий: М.М. Милосердний
Судді: А.І.Бітов
І.Г.Ступакова
Судове рішення № 55247681, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.01.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 815/4060/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: