Окрема думка
В порядку ч. 3 ст. 25 КАС України
"20" січня 2016 р. Справа № 577/4727/15-а
Постановою Кролевецького районного суду Сумської області від 05.11.2015 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі Сумської області ( далі - відповідач, УПФУ в м. Конотоп та Конотопському р-ні) задоволено частково.
Визнано протиправними дії УПФУ в м. Конотоп та Конотопському р-ні щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати раніше призначеної пенсії за віком з 01 вересня 2015 року.
Зобов'язано УПФУ в м. Конотоп та Конотопському р-ні поновити ОСОБА_1 виплату раніше призначеної пенсії за віком з 01 вересня 2015 року.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2016 постанова Кролевецького районного суду Сумської області від 05.11.2015 залишена без змін.
Не погоджуюсь з вище зазначеними судовими рішеннями ухваленими по справі із наступних міркувань.
Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно Законами України.
З 01.04.2015 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII (далі - Закон України № 213-VIII).
Даним Законом, з метою створення умов для стабілізації фінансового стану бюджету Пенсійного фонду України та удосконалення окремих положень стосовно пенсійного забезпечення, були внесені зміни в тому числі і до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про судоустрій та статус суддів", "Про державну службу".
Так абз. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (із змінами відповідно до Закону № 213-VIII) встановлено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.
Як вбачається з письмових доказів у справі, ОСОБА_1 по теперішній час продовжує працювати на посаді судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області.
З огляду на зазначене, вважаю, що оскільки позивач продовжує працювати на посаді судді та враховуючи зміни до законодавства відповідно до Закону № 213-VIII, відсутні підстави для поновлення нарахування та виплати позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 вересня 2015 року .
Вищезазначені правові норми є діючими, рішенням Конституційного Суду України неконституційними не визнані, а отже підлягають обов'язковому застосуванню органами Пенсійного фонду України та всіма органами державної влади на території України.
Не погоджуюся з позицією колегії суддів, що з 01.06.2015 відсутні правові підстави для невиплати позивачу пенсії, оскільки положення абз. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції відповідно до Закону № 213-VIII) є чинними, крім того Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII до даної статті були внесені зміни та продовжено дію обмежень у пенсійному забезпечені з 01.01.2016 по 31.12.2016.
Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону №213-VIII, не передбачено скасування права на пенсію/щомісячне грошове утримання в тому числі і відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій та статус суддів» , а лише унормовано проведення обчислення розмірів цих пенсій на загальних підставах. Як наслідок, не погоджуюся з висновками колегії суддів, що правові норми, що надавали право особі, яка працює на посаді державного службовця, судді та інших визначених посад, на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, припинило дію з 01.06.2015.
Крім того, з 15.10.2015 на розгляді в Конституційному Суді України знаходиться справа за поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) положень частини третьої, абзацу четвертого та речення першого абзацу шостого частини п'ятої статті 141 Закону України від 7 липня 2010 року N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року N 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд" у взаємозв'язку з положеннями підпункту 5 пункту 2, пункту 17 розділу I, пункту 5 розділу III Закону України від 2 березня 2015 року N 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" стосовно звуження гарантій матеріального забезпечення та соціального захисту суддів у відставці положенням статті 8, частини першої статті 21, частини першої, пунктів 2, 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України. Тобто на дату ухвалення оскаржуваного судового рішення Конституційним Судом України не оприлюднене рішення по вище зазначеному поданні Верховного Суду України.
Суддя
Харківського апеляційного
адміністративного суду Любчич Л.В.
Судове рішення № 55247669, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.01.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Окрема думка судді. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 577/4727/15-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: