Постанова № 55247665, 18.01.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2016 р. Справа№ 910/17341/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання Гройсберг К.М.

за участю представників

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „НФ Трейдінг Україна" на рішення господарського суду міста Києва від 14.09.2015 року

у справі № 910/17341/15 (суддя Отрош І.М.)

за позовом Державного підприємства „Придніпровська залізниця" (м. Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „НФ Трейдінг Україна"(м. Київ)

про стягнення 26 640 грн. 00 коп. штрафу

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулося Державне підприємство „Придніпровська залізниця" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „НФ Трейдінг Україна" про стягнення на користь позивача на поточний рахунок ВСП Запорізької дирекції залізничних перевезень ДП „Придніпровська залізниця" з відповідача штрафу в сумі 26 640 грн. 00 коп.

Рішенням від 14.09.2015 року господарський суд міста Києва позов задовольнив повністю. Стягнув з ТОВ „НФ Трейдінг Україна" на користь ДП „Придніпровська залізниця" штраф у розмірі 26 640 грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 1 827 грн., а також 2 348 грн. інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду ТОВ „НФ Трейдінг Україна" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відновити пропущений строк для подання апеляційної скарги, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.09.2015 року по справі № 910/17341/15 та винести рішення, яким в задоволені позовних вимог ДП „Придніпровська залізниця" відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 року ТОВ „НФ Трейдінг Україна" у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Зубець Л.П., Сулім В.В., було відновлено строк на апеляційне оскарження, його апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 910/17341/15 у судовому засіданні за участю представників сторін.

В зв'язку з перебуванням судді учасника колегії Суліма В.В. на лікарняному розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 року було визначено колегію суддів у складі: Гаврилюка О.М. (головуючий), Зубець Л.П., Коротун О.М.

В зв'язку з виходом з лікарняного судді учасника колегії Суліма В.В., який входить до постійного складу судової колегії, розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 року було визначено колегію суддів у складі: Гаврилюка О.М. (головуючий), Сулім В.В., Коротун О.М., яка була спочатку сформована системою автоматичного розподілу справ.

Після зміни в складі колегії суддів розгляд справи почався спочатку.

В судове засідання 18.01.2016 року повноважні представники позивача не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Представники відповідача не з'явилися. Натомість з'явився представник ПАТ „Українська залізниця", який подав клопотання про заміну позивача - Державного підприємства „Придніпровська залізниця" його правонаступником - Публічним акціонерним товариством „Українська залізниця" в особі регіональної філії „Придніпровська залізниця".

Після обговорення судова колегія дане клопотання відхилила, оскільки представником ПАТ „Українська залізниця" не було подано виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - ДП „Придніпровська залізниця".

Дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, в 09.01.2015 на станцію Пришиб Придніпровської залізниці зі станції Лозова Південної залізниці по залізничній накладній № 44311421 від 06.01.2015 року (із накладенням ЕПЦ) в напіввагоні № 52456043 прибув вантаж.

В залізничній накладній від 06.01.2015 року № 44311421 одержувачем вантажу було зазначено „ПСП «УкрРосХім", 53132 Дніпропетровська обл., Софіївський район, с. Девладово, вул. Привокзальна, 2, код вантажоодержувача „2791", який за вантажем не з'явився.

Згідно Акту загальної форми від 09.01.2015 року № 1, складеного станцією Пришиб Придніпровської залізниці, при прибутті вагона № 52456043 за накладною від 06.01.2015 року № 44311421 встановлено, що вагон прибув на адресу „ПСП „УкрРосХім", який не значиться отримувачем вантажу по станції Пришиб Придніпровської залізниці. Вагон поставлено на Акт затримки до з'ясування отримувача. Крім того, зазначено, що по прибуттю вищезазначеного вагона в документі в графі 4 вантажовідправником невірно зазначений отримувач вантажу: „ПСП „УкрРосХім", 2971, на станції Пришиб отримувач відсутній. На адресу відправника дана телеграма з проханням уточнити вантажоотримувача та вірну адресу.

Після цього 09.01.2015 року відповідач направив на станцію Пришиб Придніпровської залізниці телеграму, де зазначено вважати правильним в графі 4 Одержувач ПАТ „Михайлівський райагропостач", 72013, Запорізька обл., Михайлівський р-н., смт. Пришиб, вул. 70 років Радянської влади, 1, код отримувача 4002. Телеграма була отримана 10.01.2015 року о 13 год. 15 хв.

Відповідно до Акту загальної форми ГУ23 від 10.01.2015 року № 2, складеного комерційним агентом станції Пришиб Придніпровської залізниці, на підставі телеграми від 09.01.2015 року № 292 зі ст. Лозової здійснено виправлення в накладній від 06.01.2015 року № 44311421 в графі 4, де вірним вважати отримувача: ПАТ „Михайлівський райагропостач" 72013, Запорізька обл., Михайлівський р-н., смт. Пришиб, вул. 70 років Радянської влади, 1, код 4002.

Згідно з Актом загальної форми ГУ23 від 10.01.2015 року № 3, складеного комерційним агентом станції Пришиб Придніпровської залізниці, після отримання 10.01.2015 року о 13 год. 15 хв. телеграми зі станції Лозова з вірним вантажоодержувачем: ПАТ „Михайлівський райагропостач", код 4002, вагон № 52456043 знятий з акта затримки, та поданий вантажоотримувачу під розвантаження.

Крім того, місцевим господарським судом було вірно встановлено, що в графі 4 накладної „Одержувач" внесено зміни шляхом здійснення напису „від руки", який посвідчено відбитком штампу станції призначення - Пришиб Придніпровської залізниці, згідно якого вірним вантажоодержувачем є ПАТ „Михайлівський райагропостач", 72013, Запорізька обл., Михайлівський р-н., смт. Пришиб, вул. 70 років Радянської влади, 1, код 4002 (новий одержувач).

Статтею 3 Закону України „Про залізничний транспорт" від 04.07.1996 року № 273/96-ВР визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України „Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ст. 12 Закону України „Про транспорт" від 10.11.1994 року № 232/94-ВР, підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.

Ч. 1 та 2 ст. 307 Господарського кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно зі ст. 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

В ст. 909 ЦК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1). Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі (ч. 2). Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. 3).

Враховуючи вищенаведене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що між позивачем як перевізником та відповідачем як відправником укладено договір перевезення вантажу залізничним транспортом, що оформлено ними залізничною накладною від 06.01.2015 року № 44311421 (із накладенням ЕПЦ), яка згідно зі Статутом залізниць України є основним перевізним документом встановленої форми, який свідчить про наявність між сторонами правовідносин з перевезення залізничним транспортом.

Ст. 2 Статуту залізниць України (далі - Статут, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України „Про затвердження Статуту залізниць України" від 06.04.1998 року № 457), Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Ст. 6 Статуту містить наступні визначення: вантажовідправник (відправник вантажу, вантажовласник) - зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення; вантажоодержувач (одержувач вантажу, вантажовласник) - зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка за дорученням вантажовідправника отримує вантаж; накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно з п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 у редакції наказу Міністерства інфраструктури України 08.06.2011 року № 138, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року № 542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 року за № 798/5989).

Відповідно до п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею.

П. 1.3 Правил оформлення перевізних документів встановлено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Згідно з п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, яким зокрема встановлено, що відправником заповнюються графа 4 „одержувач" (найменування, код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) поштова адреса (назва міста або населеного пункту, району, вулиці та номер будинку, замість повної адреси може бути вказано номер абонентської поштової скриньки), графа 5 „код одержувача" - 4-значний.

П. 5.5 Правил оформлення перевізних документів визначено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до статті 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Ст. 43 Статуту визначено, що вантажовідправник має право змінити зазначеного у накладній вантажоодержувача без зміни станції призначення. Заява про зміну вантажоодержувача подається начальнику станції відправлення з доданням вантажної квитанції. У разі неможливості подання вантажної квитанції відправник подає копію письмового або телеграфного повідомлення на адресу першого вантажоодержувача про таку зміну. Залізниця виконує розпорядження відправника лише у тому випадку, якщо вантаж не видано одержувачу.

Згідно зі ст. 105 Статуту залізниць Укаїни вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ст. 122 Статуту, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Доводи відповідача стосовно неправильного нарахування штрафу є безпідставними, оскільки при направленні відомостей щодо вірних даних одержувача вантажу (адреси, коду, найменування) в порядку ст. 43 Статуту залізниць України ним не було надано залізниці вантажної квитанції чи копії письмового або телеграфного повідомлення на адресу першого вантажоодержувача про таку зміну вантажоодержувача, а також телеграма від 09.01.2015 року № 292 була направлена лише після запиту станції призначення стосовно відсутності зазначеного вантажоотримувача.

Крім того п. 1.3 Правил оформлення перевізних документів встановлює, що відправник вантажу може змінити відомості у графах залізничної накладної, які ним заповнюються, лише шляхом заповнення нового провізного документа, тобто фактично, відправник вантажу може змінити відомості у графах до моменту прийняття за накладною залізницею вантажу до перевезення та відправлення вантажу. У випадку відправлення вантажу за провізним документом, який містить невірно зазначені відправником відомості, є наявним факт порушення, відповідальність за яке обумовлена Статутом, і подальше виправлення відомостей у залізничній накладній лише додатково підтверджує факт порушення, проте не спростовує його.

Згідно з п. 6.1 Роз'яснення Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 року №04-5/601 ст. 122 Статуту встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

У розгляді справ про стягнення цього штрафу господарським судам слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість; при цьому неправильне зазначення коду та адреси вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями.

Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

Пунктом 6.2 Роз'яснення Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 року № 04-5/601 роз'яснено, що у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Відповідно до статті 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що ДП „Придніпровська залізниця" було правомірно нараховано ТОВ „НФ Трейдінг Україна" штраф за неправильне зазначення коду вантажоодержувача (13 320 грн. 5 * розмір провізної плати 2 664 грн.) та штраф за неправильне зазначення адреси вантажоодержувача (13 320 грн. 5 * розмір провізної плати 2 664 грн.), на загальну суму 26 640 грн.

Ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене судові витрати з оплати судового збору були правомірно покладені на відповідача.

Крім того, позивач у поданих суду заявах, просив покласти на відповідача витрати по забезпеченню прибуття представника до суду 27.07.2015, 10.08.2015 та 14.09.2015, а саме: 1610 грн. 32 коп. вартості проїзних документів за маршрутом Запоріжжя - Київ - Запоріжжя 27.07.2015 та 10.08.2015, 738 грн.64 коп. вартості проїзних документів за маршрутом Запоріжжя - Київ - Запоріжжя на судове засідання 14.09.2015, а також 350 грн. 00 коп. вартості проживання, що загалом складає 2698 грн. 96 коп.

Пунктом 6.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7 визначено, що судовим експертам, перекладачам, іншим особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень, відшкодовуються: вартість проїзду до місця виклику і назад залізничним, автомобільним, водним і повітряним транспортом; страхові платежі за державне страхування на транспорті, вартість попереднього продажу проїзних документів, проїзд автомобільним транспортом (крім таксі) до залізничної станції, аеропорту, якщо вони знаходяться за межами населеного пункту; найом жилого приміщення; добові в розмірах, встановлених законодавством про службові відрядження; судовому експерту відшкодовуються також витрати, пов'язані з дослідженням об'єкту судової експертизи, якщо останній знаходиться в іншому населеному пункті, ніж експертна установа (або експерт проживає в іншому населеному пункті) і не може бути доставлений до цієї установи (або експерту). В усіх зазначених випадках відшкодуванню підлягає мінімальна вартість проїзду та мінімальна (для населеного пункту, в якому знаходиться господарський суд) вартість проживання в готелі. Документально підтверджені відомості про таку вартість та про фактичні витрати на проїзд і проживання подаються заінтересованими особами. Витрати, пов'язані з викликом до суду, відшкодовуються після виконання судовими експертами, перекладачами та іншими особами своїх обов'язків у розмірі, що визначається у рішенні господарського суду.

На підтвердження понесення позивачем інших витрат загалом в сумі 2 698 грн. 96 коп., пов'язаних з розглядом справи, ним надано наступні документи: проїзні (посадочні) документи 000в3а3-177D-B540-0001 вартістю проїзду 419 грн. 86 коп. та 000в3а3d-337E-8F5A-0001 вартістю проїзду 385 грн. 30 коп., загалом на суму 805 грн. 16 коп., оформлені на ім'я представника позивача ОСОБА_6 за маршрутом Запоріжжя - Київ - Запоріжжя 26-28.07.2015 року; проїзні (посадочні) документи 000в3а4в-5F72-B099-0001 вартістю проїзду 419 грн. 86 коп. та 000в3а4в-8FF3-0AA9-0001 вартістю проїзду 385 грн. 30 коп., загалом на суму 805 грн. 16 коп., оформлені на ім'я представника позивача ОСОБА_6 за маршрутом Запоріжжя - Київ - Запоріжжя 09.08.-10.07.2015 року; проїзні (посадочні) документи 000в3а6е-1978-0DED-0001 вартістю проїзду 402 грн. 18 грн. та 000в3а6e-4AD8-0EE7-0001 вартістю проїзду 336 грн. 46 коп., загалом на суму 738 грн. 64 коп., оформлені на ім'я представника позивача ОСОБА_6 за маршрутом Запоріжжя - Київ - Запоріжжя 13.09.-16.09.2015; посвідчення про відрядження № 178 та № 113 на ім'я ОСОБА_6; квитанція до прибуткового касового ордера № 542 від 14-15.09.2015 на суму 350 грн. 00 коп., сплачених за проживання 1 добу (з 14.09.2015 по 15.09.2015) в 1-містному номері готелю.

Оскільки ухвалами від 10.07.2015 року, від 27.07.2015 року та у судовому засіданні 10.08.2015 року (що підтверджується протоколом судового засідання) господарський суд міста Києва визнавав явку сторін обов'язковою і представником позивача ОСОБА_6 було виконано обов'язки з прибуття у судові засідання у справі 27.07.2015 року, 10.08.2015 року, 14.09.2015 року та виконано покладені судом обов'язки щодо надання пояснень по суті заявленого позову та надано копії витребуваних документів, то місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позивачем понесено документально підтверджені судові витрати, а саме - інші витрати, пов'язані з розглядом справи, на суму 2 348 грн. 96 коп. (витрати на проїзд), необхідність понесення яких доведена позивачем.

Що стосується понесених позивачем витрат на проживання з 14.09.2015 року по 15.09.2015 року у розмірі 350 грн. 00 коп., то місцевий господарський суд правомірно не поклав їх на відповідача, оскільки позивачем не було доведено необхідності здійснення вказаних витрат.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „НФ Трейдінг Україна" на рішення господарського суду міста Києва від 14.09.2015 року у справі № 910/17341/15 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 14.09.2015 року у справі № 910/17341/15 залишити без змін.

3. Справу № 910/17341/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

О.М. Коротун