Постанова № 55247577, 19.01.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2016 р. Справа№ 911/3280/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 19.01.2016 року,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Біопром» на рішення господарського суду Київської області від 15.10.2015 року

у справі № 911/3280/15 (суддя - Кошик А.Ю.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Біопром»

про стягнення 3 788 999,52 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 15.10.2015 року по справі № 911/3280/15 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» до товариства з обмеженою відповідальністю «Біопром» про стягнення 3 788 99,52 грн. - задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Біопром» на користь ТОВ «Солстрой» 2 343 469,21 грн. основного боргу, 1 166 855,05 грн. пені, 296 625,42 грн. річних, 1 317 029,70 грн. інфляційних та 72 610,50 грн. витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 15.10.2015 року, ТОВ «Біопром» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 15.10.2015 року по справі № 911/3280/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ «Солстрой» відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2015 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Солстрой» вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення господарського суду Київської області від 15.10.2015 року законним та обґрунтованим. Позивач просив відмовити відповідачу у задоволенні його апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судових засіданнях 09.12.2015 року, 18.01.2016 року та 19.01.2016 року представники ТОВ «Біопром» надали суду апеляційної інстанції свої пояснення по справі, в яких підтримали подану апеляційну скаргу на підставі доводів, зазначених у ній, та просили апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Представники ТОВ «Солстрой» також надали суду свої пояснення по справі, в яких заперечили проти задоволення апеляційної скарги на підставі доводів, зазначених в письмових запереченнях. Представники позивача вважають апеляційну скаргу не обґрунтованою та безпідставною, а оскаржуване рішення законним та обґрунтованим. Представники ТОВ «Солстрой» просили апеляційний господарський суд залишити без задоволення апеляційну скаргу, та оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 15.10.2015 року залишити без змін.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явилися у судове засідання, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Біопром» та товариством з обмеженою відповідальністю «Солстрой» укладений договір генерального підряду №10/11-06 (надалі за текстом - Договір).

Відповідно до розділу 1 пункту 1 Договору Замовник (ТОВ «Біопром») доручає, а Генпідрядник (ТОВ «Солстрой») зобов'язується на свій ризик, своїми та залученими силами і засобами збудувати Об'єкт на умовах, викладених у тексті цього Договору та додатках до нього, у тому числі: передати Замовнику декларацію про готовність Об'єкта до експлуатації або підписаний акт готовності Об'єкта до експлуатації. Замовник зобов'язується відповідно до умов Договору прийняти виконані роботи та оплатити прийняті за цим Договором роботи.

Об'єкт будівництва - «Будівництво багатофункціонального громадського центру по вул. Київський шлях (територія міського парку культури та відпочинку) в місті Борисполі».

Відповідно до умов Договору товариством з обмеженою відповідальністю «Солстрой» (Генпідрядником) виконані та передані товариству з обмеженою відповідальністю «Біопром» роботи з будівництва багатофункціонального громадського центру по вул. Київський шлях (територія міського парку культури та відпочинку) в місті Борисполі загальною вартістю 49 771 388,40 грн., що підтверджується довідками про вартість виконання підрядних робіт та актами приймання виконаних підрядних робіт за період з грудня 2012 року по квітень 2014 року, які підписані сторонами.

Згідно з пунктом 3.8.4 Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Генпідрядника.

Матеріалами справи підтверджується, що Замовник здійснив на поточний рахунок Генпідрядника платежі на загальну суму 47 359 028,96 грн.

Крім того, у відповідності до ст. 601 Цивільного кодексу України сторони здійснили погашення взаємної заборгованості на суму 68 595,47 грн.

Таким чином, несплаченими Товариством з обмеженою відповідальністю «Біопром» (Замовником) перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Солстрой» (Генпідрядником) залишились кошти в сумі 2 343 763,97 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду спору у суді першої інстанції позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач збільшив та уточнив позовні вимоги і просив стягнути основний борг у сумі 2 343 469,21 грн., 1 346 575,62 грн. інфляційних, 297 267,46 грн. 10 % річних та 1 169 615,85 грн. пені.

Як зазначено у п. 3.8.6. Договору Замовник зобов'язується здійснити розрахунок з Генпідрядником у повному обсязі, із урахуванням положень договору та додаткових угод за роботи по будівництву Об'єкту на підставі актів приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат протягом 15 календарних днів з дати завершення робіт, за умови усунення генпідрядником всіх недоліків та дефектів, якщо такі були виявлені Замовником в результатах робіт Генпідрядника та зафіксовані у відповідному двосторонньому акті, складеному сторонами на дату реєстрації декларації про готовність Об'єкта до експлуатації або отримання Сертифіката в залежності від категорії складності Об'єкту, відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з п. 3.9. Договору Замовник має право резервувати 10% від Договірної ціни протягом виконання робіт за цим Договором шляхом утримання 10% від вартості прийнятих Замовником виконаних Генеральним підрядником робіт, які зазначені у відповідному Акті приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3) для забезпечення гарантій якості виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.9.1. Договору 5% договірної ціни Замовник зобов'язується перерахувати Генпідряднику не пізніше 15 календарних днів з дати завершення робіт, за умови усунення Генеральним підрядником всіх недоліків та дефектів, якщо такі були виявлені Замовником в результатах робіт Генпідрядника та зафіксовані у відповідному двосторонньому Акті, складеному Сторонами на дату реєстрації Декларації про готовність Об'єкта до експлуатації і підписання акта готовності Об'єкта до експлуатації або отримання Сертифіката в залежності від категорії складності Об'єкта.

Пунктом 3.9.2. Договору передбачено, що остаточний розрахунок Замовник зобов'язаний здійснити та перерахувати Генпідряднику утримані кошти (решту 5% Договірної ціни), про які йдеться у цьому п.3.9 Договору протягом 5-ти банківських днів із дати завершення 6 (шести) календарних місяців після дати реєстрації Декларації про готовність Об'єкта до експлуатації і підписання акта готовності Об'єкта до експлуатації або отримання Сертифіката в залежності від категорії складності Об'єкту, відповідно до чинного законодавства України.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та сторонами не оскаржується, що 21.11.2013 року у відповідності до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 15.11.2013 року виданий Сертифікат серії IУ № 165133250266, згідно з яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкту будівництва багатофункціонального громадського центру по вул. Київський шлях (територія міського парку культури та відпочинку) в місті Борисполі.

Відповідач в апеляційній скарзі вказує на те, що умовами Договору передбачено здійснення розрахунків саме після дати отримання сертифіката, а не дати його видачі. Судова колегія до даних доводів ставиться критично, оскільки скаржник не зазначає та умовами Договору не передбачено, ким саме та яким чином відповідний сертифікат повинен бути отриманий.

Таким чином, як вірно вказав суд першої інстанції, з огляду на умови п. 3.9.2. Договору зобов'язання по остаточній оплаті за виконанні роботи у товариства з обмеженою відповідальністю «Біопром» виникли після сплину шестимісячного строку з дати видачі сертифікату, тобто 26.05.2014 року.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що 12.06.2014 року між ним та позивачем було укладено Додаткову угоду № 24 до Договору, якою погоджено інший порядок перерахування коштів, не сплачених на підставі п. 3.9. Договору.

Так, відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 24 замовник погоджується на часткове перерахування коштів гарантійного фонду для остаточного завершення Генпідрядником робіт по будівництву БГЦ у м. Бориспіль, зокрема:

-1 000 000,00 грн. після проведення повного комплексу пусконалагоджувальних робіт та передачі Замовнику всієї виконавчої, робочої та іншої документації, яка в тій чи іншій мірі стосується об'єкта, його інженерних систем та обладнання;

-1 343 141,54 грн. після усунення недоліків, що будуть зафіксовані в дефектному акті № 3 та остаточному усуненню недоліків по дефектних актах № 1 та № 2.

При цьому відповідач у своїх поясненнях зазначив, що 30.04.2014 року було складено дефектний акт № 1, 16.05.2014 року було складено дефектний акт № 2, також відповідачем було складено дефектний акт № 3, в якому було зафіксовано нові недоліки, виявлені під час прийому-передачі виконаних робіт.

Однак, за твердженням відповідача, позивач не усунув в повному обсязі недоліки, що погоджені з ним та відображені у дефектних актах №№ 1, 2, 3. Крім того, позивач не передав всієї виконавчої, робочої та іншої документації, яка в тій чи іншій мірі стосується Об'єкта, його інженерних систем та обладнання.

Таким чином, відповідач вважає, що строк виконання зобов'язання із сплати позивачу грошових коштів у сумі 1 000 000,00 грн., яке передбачено пунктом 1.2. Додаткової угоди № 24 до Договору, та строк виконання відповідачем зобов'язання із сплати позивачу грошових коштів у сумі 1 343 141,54 грн., яке передбачено пунктом 1.3. Додаткової угоди № 24 до Договору, не настали.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, акти виконаних робіт на наведену в позові суму підписані сторонами, 21.11.2013 року видано сертифікат і на відповідну дату недоліків виконаних робіт не виявлено, дефектні акти не складались. Також з матеріалів справи вбачається сплата відповідачем частини зарезервованих коштів, що підтверджують і позивач і відповідач.

Отже, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що строк остаточного розрахунку за Договором, а саме сплати решти 5% зарезервованих коштів припадає на 26.05.2014 року, відповідно прострочення починається з наступного дня, тобто з 27.05.2014 року.

Крім того, згідно з п. 5.6 Договору підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3) є підставою для здійснення розрахунків між сторонами, а також це свідчить про те, що сторони не мають претензій одна до одної по підписаним обсягам, вартості та якості робіт.

Щодо підписаної сторонами Додаткової угоди № 24 до Договору генерального підряду №10/11-06, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом та зазначає, що умовами Додаткової угоди № 24 пункти 3.9, 3.9.1., 3.9.2. Договору щодо порядку та строків оплати виконаних робіт не змінювалися.

Крім того, Додаткова угода № 24 була укладена 12.06.2014 року, тобто після настання строку сплати решти 5% зарезервованих коштів, в той час як строк виконання зобов'язання настав.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Київської області від 15.10.2015 року по справі № 911/3280/15 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» до товариства з обмеженою відповідальністю «Біопром» про стягнення 3 788 99,52 грн. - задоволено частково.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 853 ЦК Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Замовник прийняв виконані позивачем роботи, підписавши Акти виконаних робіт на зазначену в позові загальну суму, з якої резервувались 10% вартості робіт. При цьому, на момент прийняття робіт (підписання Актів в виконаних робіт) відповідач не визначав недоліків наведених в Актах робіт. Крім того, відповідачем, який посилається на недоліки виконаних робіт, не заявлено про проведення відповідної експертизи.

Таким чином, враховуючи норми ст.ст. 853, 882 Цивільного кодексу України, а також п. 5.6. Договору, про виконання робіт свідчить факт підписання Актів виконаних робіт без своєчасного заявлення про виявлені недоліки в момент прийняття робіт, які є підставою для оплати виконаних робіт.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 12.5 Договору передбачено, що за прострочення строків здійснення будь-якого з платежів більш ніж на 10 календарних днів, Замовник сплачує Генпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого платежу за кожний день прострочення. Також, відповідним п. 12.5 Договору сторони погодили, що в разі прострочення грошового зобов'язання за Договором Замовник зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 10% річних від простроченої суми.

Пунктом 12.6.1 Договору передбачено, що нарахування штрафних санкцій, передбачених п. 12.5 та 12.6 Договору починається на наступний день з дати настання строку платежу та припиняється через три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Строк позовної давності стосовно виконання зобов'язань, встановлених п. 12.5 та 12.6 Договору становить три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, стягнення пені передбачено п. 12.5 Договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого платежу, п. 12.6.1 Договору сторони передбачили нарахування пені з наступного дня від дати настання строку платежу та змінили визначений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України період нарахування пені (з шести місяців на три роки), також п. 12.6.1 Договору сторони збільшили строк спеціальної позовної давності для вимоги про стягнення пені до трьох років. Також, п. 12.5 Договору сторони встановили інший розмір процентів річних згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (замість 3% річних сторони погодили нарахування 10% річних).

Дослідивши розрахунок уточнених позовних вимог, судом встановлено, що нарахування пені, річних та інфляційних проведені з 26.05.2014 року, що суперечить п. 12.6.1 Договору та ст. 253 Цивільного кодексу України. Таким чином, правильний розрахунок має проводитись з 27.05.2014 року.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов частково та стягнув з відповідача на користь позивача 2 343 469,21 грн. основного боргу, 1 166 855,05 грн. пені, 296 625,42 грн. річних, 1 317 029,70 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції відповідачем не було подано належних та переконливих доказів в заперечення заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю «Біопром» на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Київської області від 15.10.2015 року прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Біопром» слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду Київської області від 15.10.2015 року залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Біопром» на рішення господарського суду Київської області від 15.10.2015 року у справі № 911/3280/15 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 15.10.2015 року у справі № 911/3280/15 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/3280/15 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя О.І. Лобань

Судді А.Г. Майданевич

Р.В. Федорчук

Дата підписання 25.01.2016 року