Ухвала суду № 55247524, 19.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2066/15 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

19 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична компанія» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична компанія» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 20 серпня 2013 року №0000602201.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що задекларований ТОВ «Українська енергетична компанія» податковий кредит з ПДВ по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд» в сумі ПДВ 166793,00 грн. заявлено безпідставно.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 16 липня 2013 року по 22 липня 2013 року на підставі наказу від 15 липня 2013 року №22, згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «БК «Стройбуд» за період з 01 лютого 2013 року по 28 лютого 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету всього на суму 166793,00 грн., в т.ч. у лютому 2013 року на 166793,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «БК «Стройбуд».

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 25 липня 2013 року №70/22-01/33287794, на підставі якого Васильківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 20 серпня 2013 року №0000602201, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість на загальну суму 250189,00 грн., в тому числі за основним платежем - 166793,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 83396,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що від ТОВ «БК «Стройбуд» жодних матеріалів та обладнання позивачу поставлено не було, а тому твердження відповідача про фіктивність правовідносин між ТОВ «Українська енергетична компанія» та ТОВ «БК «Стройбуд» через відсутність у останнього необхідних умов для ведення господарської діяльності, власних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, власних складських приміщень, транспортних засобів є безпідставними та не можуть бути підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з викладеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.8 ст.85 ПК України встановлено, що посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Згідно із п.44.6 ст.44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п.44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

З акту перевірки вбачається, що позивачем до перевірки надано всі первинні документи, які були використані працівниками відповідача при перевірці.

В силу вимог п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається із п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на відсутність у ТОВ «БК «Стройбуд» (контрагента позивача) об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг), а тому реальність здійснення фінансово-господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) за період з 01 лютого 2013 року по 28 лютого 2013 року є непідтвердженою, а задекларований ТОВ «Українська енергетична компанія» податковий кредит з ПДВ по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «БК «Стройбуд» в сумі 166793 грн. заявлено безпідставно.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Фалкон-2011» (постачальник) укладено договір поставки №1/11-2012Ф від 01 листопада 2012 року, за умовами якого постачальник взяв на себе зобов'язання поставити та передати у власність товар, а покупець прийняти та оплатити матеріали та обладнання (п.1.1 договору).

Виконання умов даного договору підтверджується рахунками на оплату: від 20 лютого 2013 року №1110 на загальну суму 200000,55 грн., від 25 лютого 2013 року №1111 на загальну суму 426196,80 грн., від 27 лютого 2013 року № 1112 на загальну суму 374563,20 грн.; видатковими накладними: від 20 лютого 2013 року №72 на загальну суму 200000,55 грн., від 25 лютого 2013 року №73 на загальну суму 426196,80 грн., від 27 лютого 2013 року №74 на загальну суму 374563,20 грн.; податковими накладними: від 20 лютого 2013 року №9 на загальну суму 200000,55 грн., 25 лютого 2013 року №10 на загальну суму 426196,80 грн., від 27 лютого 2013 року №11 на загальну суму 374563,20 грн., які були виписані постачальником - ТОВ «Фалкон-2011», підписані посадовою особою ТОВ «Фалкон-2011» та завірені печаткою цього товариства.

При цьому, 28 лютого 2013 року між ТОВ «Фалкон-2011» (кредитор), ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд» (новий кредитор) та ТОВ «Українська енергетична компанія» (боржник) укладено договір про відступлення права вимоги №1, за умовами якого кредитор безоплатно відступає новому кредитору право вимоги по оплаті за матеріали та обладнання, загальною вартістю 1000760,55 грн., що виникло на підставі договору №1/11-2012Ф (основний договір), укладеного між кредитором та боржником, в обсягах та на умовах, встановлених основним договором.

Однак, з наявних виписок по рахунку позивача вбачається, що кошти за поставлені товари згідно договору №1/11-2012Ф позивачем були перераховані ТОВ «Фалкон-2011» замість ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд», проте, жодних претензій від останнього до позивача не надходило.

В акті перевірки позивача від 25 липня 2013 року №70/22-01-33287794 податковим органом зазначено, що згідно АІС «Податковий блок» позивачем у періоді з 01 лютого 2013 року по 28 лютого 2013 року задекларовано взаємовідносини з ТОВ «БК «Стройбуд» на суму 833967,00 грн., крім того ПДВ на суму 166793,00 грн. Разом з тим, в додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації ТОВ «Українська енергетична компанія» з ПДВ за лютий 2013 року, зазначені операції з придбання з ПДВ, які надають право на формування податкового кредиту, та задекларовано обсяг постачання від ТОВ «Фалкон-2011» (ІПН 376495110089) на суму 833967,12 грн. та сума ПДВ - 166793,42 грн.

З наведеного вбачається, що позивачем задекларовані відповідні господарські правовідносини з ТОВ «Фалкон-2011», а не з ТОВ «БК «Стройбуд», а тому посилання апелянта на акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «БК «Стройбуд» за період з 01 серпня 2012 року по 31 травня 2013 року та відсутність у ТОВ «БК «Стройбуд» (контрагента позивача) об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) підприємцям-покупцям не спростовує висновків суду першої інстанції.

Крім того, юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Порушення контрагентом позивача, а також контрагентами контрагента вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій, належним чином підтверджених; здійснення господарської діяльності контрагентом, а також дотримання умов ведення такої діяльності, в тому числі перебування за податковою адресою, не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ТОВ «БК «Стройбуд» жодних матеріалів та обладнання позивачу не постачало, а отже твердження контролюючого органу про фіктивність правовідносин між позивачем та ТОВ «БК «Стройбуд» через відсутність у останнього необхідних умов для ведення господарської діяльності, власних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, власних складських приміщень, транспортних засобів, та наявності акту перевірки про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «БК «Стройбуд» за період з 01 серпня 2012 року по 31 травня 2013 року є безпідставними та не можуть впливати на збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ, жодних доказів щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства та безпідставного формування податкового кредиту в сумі 166793 грн. суду не надано, а тому спірне податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 20 серпня 2013 року №0000602201 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Разом з тим, згідно ч.6 ст.187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року Васильківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області відстрочено сплату судового збору по день ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 5359,20 грн. підлягає стягненню з апелянта.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач - УДКСУ у Печерському р-ні, банк отримувача - ГУДКСУ у м.Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 5359,20 грн. (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять грн. 20 коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 25 січня 2016 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.