Постанова № 55247457, 13.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 січня 2016 року справа № 804/7038/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.

суддів: Шальєвої В.А. Чумака С. Ю.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року по справі № 804/7038/15 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України, третя особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати дії Держави України в особі Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, які виразилися у недофінансуванні Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області в частині потреб на заробітну плату судді ОСОБА_1 та невірному нарахуванню заробітної плати судді Жовтоводського міського суду ОСОБА_1 - неправомірними; стягнути з Державної судової адміністрації на користь ОСОБА_1 - 284430 грн. 37 коп.; зобов'язати Державну судову адміністрацію в особі ТУ ДСА України в Дніпропетровській області з 01.04.2009 року проводити нарахування заробітної плати ОСОБА_1 виходячи з посадового окладу - 5 625 грн. 50 коп. та проводити підвищення посадових окладів у разі збільшення встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати; зобов'язати Державну судову адміністрацію в особі ТУ ДСА України в Дніпропетровській області з 01.04.2009 року проводити ОСОБА_1 нарахування надбавки за вислугу років у відповідності з його стажем роботи виходячи з загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи, тобто у відповідності до ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів»; зобов'язати Міністерство Фінансів України закласти необхідні кошти в Державний бюджет України на поточний рік; зобов'язати Державне казначейство України провести видатки з Державного бюджету України на користь Держаної судової адміністрації за програмою «Виконання рішень судів на користь суддів» для виконання судового рішення (т.2 а.с. 109).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року даний позов задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Територіального управлінні ДСА України в Дніпропетровській області щодо неприйняття заходів для повного фінансування заробітної плати ОСОБА_1 стосовно дотримання вимог ст.44 Закону України "Про статус суддів" щодо відношення посадового окладу судді до посадового окладу Голови Верховного Суду України за період з 1 червня по 31 грудня 2005 року. Зобов'язано Державне казначейство України (01014, м Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 20055032) провести видатки з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України (01021, м Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 09744400) за бюджетною програмою «Виконання рішень судів» на погашення заборгованості по заробітній платі судді ОСОБА_1 за період з 1 червня по 31 грудня 2005 року у розмірі 6604,54 грн. (без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів). Стягнуто з Державної судової адміністрації України з єдиного рахунку Державного бюджету України № 35213015004024, відкритого у Державному казначействі України МФО 820172, передбаченого на «Виконання рішень судів» на користь суддів", заборгованість по заробітній платі за період з 1 червня по 31 грудня 2005 року на користь судді ОСОБА_1 у розмірі 6604,54 грн., з якої необхідно здійснити відповідні утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішення суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального прав, просив скасувати постанову суду в частині відмови в задволенні позовних вимог і ухвалити нове рішення про їх задоволення.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначив, що судом не було враховано, що заробітна плата судді складається, зокрема, із щомісячної надбавки за вислугу років, яка при стажі роботи понад 25 років складала 40 % від загальної суми щомісячного заробітку. Наказом голови Жовтоводського міського суду № 23/1-к від 17.03.2008 р. визначено, що станом на 25.05.2005 року вислуга років позивача складала 25 років, тому він мав право на отримання надбавки 40 %, але фактично позивачу надбавка виплачувалась в розмірі 30 %. На підставі вказаного наказу № 23/1-к ТУ ДСА в Дніпропетровській області перерахувало позивачу заробітну плату із урахуванням надбавки за віком 40 % з 01.01.2008 року, але за період з 25.05.2005 року по 31.12.2007 року виникла заборгованість через недоплату вказаної надбавки, у стягненні якої суд безпідставно відмовив.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що останню необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, 02 квітня 1998 року вперше призначений суддею Жовтоводського міського суду і був зарахований до штату вказаного суду, з 13 квітня 2001 року призначений заступником голови Жовтоводського міського суду. Згідно із постановою Верховної Ради України №1018-IV від 19.06.2003 року обраний суддею безстроково.

Відповідно до наказу ТУ ДСА в Дніпропетровській області «Розпорядження про допуск посадових осіб до таємних відомостей за узгодженням допуску зі Службою Безпеки України у Дніпропетровській області та встановлення відповідної надбавки» № 5-А від 02.01.2003 року ОСОБА_1 допущено до таємних відомостей та робіт і встановлено йому з 02.01.2003 року щомісячну надбавку до посадового окладу у розмірі 15 %.

На підставі рішення кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Дніпропетровського апеляційного округу від 02 березня 2007 року наказом голови Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області № 10-К від 16 березня 2007 року ОСОБА_1 присвоєно другий кваліфікаційний клас судді з 02 березня 2007 року.

Згідно наказу голови Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області №23-к від 17 березня 2008 року "Про внесення змін у вислугу років, яка дає право на одержання надбавки" ОСОБА_1 було призначено виплату щомісячної надбавки до посадового окладу за вислугу років, яка становила станом на 01.01.2008 року 27 років 7 місяців 3 дні - 40% (т.1 а.с. 33).

Згідно наказу голови Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області №23/1-к від 17 березня 2008 року "Про внесення змін у вислугу років, яка дає право на одержання надбавки" ОСОБА_1 було призначено виплату щомісячної надбавки до посадового окладу за вислугу років, яка становила станом на 28.05.2005 року 25 років - 40%. У зв'язку з вищевикладеним вказано на необхідність здійснення перерахунку з вказаного часу (т.1 а.с. 32).

ТУ ДСА в Дніпропетровській області зроблено перерахунок та проведено виплату надбавки за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 40 % за термін з 01.01.2008 року по 24.11.2008 року, виплата надбавки продовжується в повному обсязі і в 2009 році.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи та не є спірними.

Частково задовольняючи позовні вимоги і стягуючи із ДСА України заборгованість по заробітній платі в сумі 6604,54 грн. за період з 01.06.2005 р. по 31.12.2005 р., суд першої інстанції виходив з того, що Кабінет Міністрів України допустив бездіяльність, оскільки не привів посадові оклади суддів у відповідність з вимогами статті 44 Закону України "Про статус суддів", а прийнявши 3 вересня 2005 року постанову № 865 припинив свою бездіяльність, але не усунув порушення вимог частини другої статті 44 Закону України "Про статус суддів" і не привів оклади суддів України до встановленого цією нормою співвідношення, одночасно з окладами Голови Верховного Суду України та Голови Конституційного суду України, а саме з 1 червня 2005 року.

Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд вважав їх безпідставними.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно положень ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разу встановлення під час апеляційного розгляду порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 24 КАС України (в редакції, яка діяла на момент розгляду справи) адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

Як вбачається із позову, відповідачами у даній справі є, зокрема, Міністерство фінансів України та Державне казначейство України, які є центральними органами виконавчої влади, а тому пред'явлений до них позов підлягав розгляду судом у складі трьох суддів.

Натомість постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року у даній справі ухвалена одноособово суддею Єфановою О.В.

Оскільки склад суду, який вирішив справу, є неповноважним, то судове рішення підлягає безумовному скасуванню. Встановлення апеляційним судом згаданого порушення норм процесуального права виключає правовий аналіз рішення, постановленого неповноважним складом суду.

Вирішуючи справу по суті, суд апеляційної інстанції зазначає, що позовні вимоги заявлені до ДСА України про стягнення недоотриманої заробітної плати позивача та визнання протиправними дій відповідачів щодо недофінансування установи, де працює позивач, для виплати зарплати у більшому розмірі, а також зобов'язання відповідачів вчиняти в майбутньому дії для забезпечення виплати позивачу підвищеної заробітної плати.

Щодо позовних вимог про стягнення недоплаченої заробітної плати, колегія суддів виходить з наступного.

Бюджетним кодексом України (статті 32 - 37 в редакції на час виникнення спірних правовідносин) на Міністерство фінансів України покладено обов'язок щодо складання проекту закону про Державний бюджет України, визначення основних організаційно-методичних засад бюджетного планування, які використовуються для підготовки бюджетних запитів і розроблення пропозицій проекту Державного бюджету України, визначення на підставі основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на наступний бюджетний період та аналізу виконання бюджету у поточному бюджетному періоді загального рівня доходів та видатків бюджету і надання оцінки обсягу фінансування бюджету для складання пропозицій проекту Державного бюджету України.

Головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України в терміни та порядку, встановлені Міністерством фінансів України.

Міністерство фінансів України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як стосовно державного бюджету, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством України (стаття 111 Бюджетного кодексу України).

Статтею 125 Закону України «Про судоустрій України» встановлено, що Державна судова адміністрація становить систему органів, що складається з Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь державної судової адміністрації.

Статтею 126 Закону України «Про судоустрій України» встановлено, що Державна судова адміністрація України готує матеріали для формування пропозицій щодо бюджету судів та здійснює заходи щодо їх фінансування відповідно до цього Закону, здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, а згідно до приписів статті 58 Бюджетного кодексу України є розпорядником коштів, а тому зобов'язане організовувати розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України, яке за результатами аналізу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту Державного бюджету, готує проект Закону про Державний бюджет України.

Відповідно до Указу Президента № 182 від 03.03.2003 року, Державна судова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, та здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апаратів судів. Пунктом 14 Положення про ДСА України, затвердженого вказаним Указом, передбачено, що ДСА України є юридичною особою, має печатку із

зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державного казначейства України.

Наказом Державної судової адміністрації України від 16 листопада 2004 року № 205 "Про затвердження Положення про територіальні управління державної судової адміністрації" було затверджено територіальні органи ДСА України, які мають статус юридичної особи і є бюджетними розпорядниками нижчого рівня, на які покладено обов'язок організаційного забезпечення діяльності місцевих судів, зокрема здійснення видатків державного бюджету на виплату заробітної плати суддям.

Таким чином, до компетенції Державної судової адміністрації України віднесені функції щодо матеріального забезпечення суддів через свої територіальні підрозділи.

Отже, безпосереднім органом, яким здійснював на час спірних правовідносин фінансування заробітної плати позивача та її нарахування, було Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, а його роботодавцем в розумінні КЗпП України був Жовтоводський міський суд.

Натомість ані Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ані Жовтоводський міський суд для участі у справі як відповідачи притягнуті не були.

В той же час Державна судова адміністрація України, до якої позивачем пред'явлено позов про стягнення недоотриманої заробітної плати, не є органом, до безпосередньої компетенції якого належить нарахування та виплата заробітної плати позивачу. До повноважень інших відповідачів це питання також не належить.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення із ДСА України недоплаченої заробітної плати позивача пред'явлені до неналежного відповідача і відтак задоволенню не підлягають. В свою чергу суд апеляційної інстанції за змістом ст.. 52 КАС України позбавлений можливості здійснити заміну або притягнути нового відповідача.

Щодо визнання протиправними дій Держави Україна в особі Міністерства фінансів України та ДСА України через недофінансування Жовтоводського міського суду в частині потреб на заробітну плату судді ОСОБА_1 та невірному її нарахуванні, колегія суддів зазначає, що ці позовні вимоги є похідними від вимоги про стягнення недоплаченої заробітної плати, а тому не підлягають задоволенню.

Як встановлено судом, спірні суми заробітної плати, про стягнення яких ставить питання позивач, йому не нараховувались уповноваженими на те установами (ані ТУ ДСА в Дніпропетровській області, ані Жовтоводським міським судом), а відповідачем не надано суду жодних доказів наявності перед ним дебіторської заборгованості із виплати заробітної плати, недофінансування якої з боку Держави Україна позивач вважає протиправними діями. При цьому, як зазначалось вище, нарахування заробітної плати позивачу не відноситься до компетенції жодного із відповідачів. Більш того, дії передбачають активну поведінку учасників правовідносин, в той час як позивач позов обґрунтовує навпаки відсутністю вчинення з блоку відповідачів дій.

За таких обставин наведені позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання ДСА України з 01.09.2009 року здійснювати нарахування заробітної плати, зокрема надбавки за вислугу років, у певних розмірах, а також зобов'язання Мінфіну України закласти необхідні кошти до Державного бюджету і Держказначейство України провести з нього видатки на користь ДСА України, то вони також не підлягають задоволенню, оскільки згідно приписів ст. 2, 6 КАС України судовому захисту підлягає порушене право особи, тому вимоги про встановлення для відповідачів обов'язку вчиняти певні дії на майбутнє задоволенню не підлягають.

Крім того, як зазначено вище, ДСА України не є органом, який здійснює нарахування та виплату заробітної плати позивачу.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 з підстав, зазначених в позовній заяві, є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року по справі № 804/7038/15 - скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, Державного казначейства України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України, третя особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, про стягнення заборгованості по заробітній платі - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: М.М.Гімон

Суддя: В.А. Шальєва

Суддя: С.Ю. Чумак