Рішення № 55247415, 26.01.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2016 р.Справа № 925/1963/15

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36

до громадської організації «Обєднані патріотичні сили в Черкаській області», АДРЕСА_1

про стягнення 1 299,33 грн. заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: не зявився.

Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до громадської організації «Обєднані патріотичні сили в Черкаській області» про стягнення заборгованості за договором на відшкодування витрат по утриманню приміщень від 05.01.2015р. №12 в розмірі 1 299,33 грн., та відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав та просив позов задовольнити. Подано витребувані документи.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, відзив на позов не надав, представника у судове засідання вдруге не направив, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Ухвала суду від 14.12.2015р. про порушення провадження у справі повернулась до суду з відміткою працівника пошти «за закінченням терміну зберігання».

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та незявлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання суду доказів про внесення плати, мотивованих заперечень на позов чи доказів про обєктивну неможливість заперечити вимоги позивача. Адреса відповідача в позові відповідає адресі в реєстраційний документах.

На запитання головуючого представник позивача заявив:

про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;

про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;

про можливість завершення дослідження обставин справи.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено такі взаємовідносини сторін:

05.01.2015р. між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради (Представником Позивач по справі), в особі директора департаменту ОСОБА_2, що діє на підставі Положення про Департамент, та громадською організацією «Обєднані патріотичні сили в Черкаській області» (Користувачем Відповідач по справі), що діє на підставі Статуту, було укладено договір на відшкодування витрат по утриманню приміщень №12 (Далі Договір), предметом договору є своєчасне відшкодування Представнику витрат по утриманню приміщень (далі - відшкодування), загальною площею 16,15 кв.м, розміщених за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 307, на 2-му поверсі будівлі Користувачем у строки та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору невід'ємною частиною договору є орієнтовний кошторис на відшкодування витрат по утриманню приміщень (додаток № 1).

Відповідно до п. 4.1 Договору цей договір діє з 01.01.2015р. до 31.12.2015р. включно.

Відповідно до п. 2.1 Договору оплата на відшкодування витрат по утриманню приміщень проводиться по фактичному (згідно показників лічильників) використанню електро- та теплової енергії, водопостачання та водовідведення, а також за фактично отримані послуги (згідно рахунків, виставлених Представнику обслуговуючими організаціями, що надають нижчезазначені послуги) по вивезенню сміття, оперативно-технічному обслуговуванню електро- та теплового господарства, прибиранню прибудинкової території та місць загального користування приміщень першого поверху, обслуговуванню ліфтів та цілодобову охорону будівлі відповідно до затвердженого кошторису та рахунків, розрахованих пропорційно до займаної площі. Оплата Користувачем проводиться на підставі виставленого рахунку. Рахунок надається до 10 числа кожного місяця.

Відповідно до п. 2.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Щомісячна оплата відшкодувань здійснюється не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 2.3 Договору за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги Користувачем сплачується пеня у розмірі, що встановлюється організацією, яка надає ці послуги пропорційно до площі орендованого приміщення.

Відповідно до п. 2.4 Договору загальна сума оплати за надання послуг з утримання приміщень реєструється Представником в межах кошторису з урахуванням внесення змін.

27.04.2015р. на адресу Відповідача направлено претензію №56/15-527 з вимогою протягом семи банківських днів виконати зобовязання щодо внесення оплати на відшкодування витрат по утриманню приміщень в повному обсязі, та попереджено про звернення до суду (а.с. 10).

Вимога залишилась без відповіді та задоволення.

31.03.2015р. на підставі звернення голови організації Відповідача щодо відмови від оренди обєкта нерухомості (договір оренди №1899 від 29.12.2014р.) між Позивачем та Відповідачем підписано Акт прийому-передачі обєкта нерухомості, за яким Позивач прийняв обєкт нерухомості з користування (а.с. 24).

Заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат по утриманню приміщень з січня по травень 2015 року складає 1299,33 грн., що є предметом спору.

Відповідачем за вказаний період розрахунки не проводились.

Невиконання відповідачем умов договору, непогашення витрат по утриманню приміщень стали причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягненням боргу.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто зясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони є самостійними юридичними особами та субєктами господарювання на ринку послуг та орендних відносин.

Правові основи діяльності міської ради як органу місцевого самоврядування та його виконавчого органу врегульовані положеннями Конституції України, ЦК України, ГК України та ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».

Правові основи діяльності відповідача врегульовані положеннями Конституції України, нормами ЦК та ГК України.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 2.2 договору сторонами визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Щомісячна оплата відшкодувань здійснюється не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Договір оренди обєкта нерухомості від 29.12.2014р. №1899 за згодою сторін було припинено (а.с. 22).

Таким чином, у відповідача виникло зобовязання щодо відшкодування витрат по утриманню приміщення на умовах договору за період з січня 2015 р. по березень 2015 року включно - в сумі 1299,33 грн. (а.с. 11).

Наявність заборгованості по грошовому зобовязанню відповідача підтверджується поданими документами в справу.

Відповідач не спростував належними доказами вимоги позивача та не надав доказів погашення боргу перед позивачем в повному обсязі по відшкодування витрат по утриманню приміщення.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до приписів ст.ст. 15, 16 ЦК України.

Заборгованість по відшкодуванню витрат по утриманню приміщення за період з січня 2015 р. по березень 2015 року включно, в сумі 1299,33 грн. - підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обовязок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого субєктивного права.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів обєктивної неможливості заперечити вимоги.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача повністю та стягнути на користь позивача 1 218,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з громадської організації «Обєднані патріотичні сили в Черкаській області», АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 39312369, номер рахунку в банку невідомий

на користь Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ 33457208, номер рахунку в банку невідомий

1299,33 грн. заборгованості та 1 218,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 26.01.2016р.

Суддя Г.М. Скиба