YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Харківська область

/

Господарський суд Харківської області

Ухвала суду № 55246983, 25.01.2016, Господарський суд Харківської області

Дата ухвалення

25.01.2016

Номер справи

922/6229/15

Номер документу

55246983

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"25" січня 2016 р.Справа № 922/6229/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю охоронно-детективне агентство "Кобра", м. Суми до Приватного акціонерного товариства Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" м. Харків про стягнення 957977,47 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю;

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю .

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю охоронно-детективне агентство "Кобра" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг охорони № 0001-14/ФОО/ від 01.01.2014 року щодо оплати наданих послуг в сумі 957977,47 грн., з яких 395094,00 грн. основного боргу, 246484,53 грн. пені, 296784,96 грн. інфляційних витрат та 19613,98 грн. 3% річних. Судовий збір позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 грудня 2015 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 21 грудня 2015 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 18.12.2015р. представник відповідача надав клопотання (вх. № 50700) про відкладення розгляду справи, враховуючи неможливість прибуття представника відповідача у дане судове засідання та необхідністю подання додаткових документів по справі.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 21.12.2015 року позивач надав клопотання (вх. № 50926) про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю направити свого повноважного представника у дане судове засідання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.12.2015 року розгляд справи було відкладено на 25.01.2016 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 25.01.2016 року від представників сторін надійшла заява (вх. № 2171/16) про затвердження мирової угоди.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 25.01.2016 року від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 2176/16), в якому останній просить суд залишити судові витрати за позивачем та відмовляється від вимог про стягнення з відповідача пені, інфляційних та 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні 25.01.2016 року підтримав заяву про затвердження мирової угоди та підтримав клопотання про залишення судових втрат за позивачем та відмову від стягнення з відповідача пені в сумі 246484,53 грн., інфляційних втрат в сумі 296784,96 грн., 3% річних в сумі 19613,98 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.01.2016 року підтримав заяву про затвердження мирової угоди, просив суд провадження у справі припинити.

Cуд, дослідивши клопотання позивача, зазначає, що як вбачається зі змісту вказаного клопотання позивач частково відмовляється від позову, у зв`язку з чим, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Приймаючи до уваги п.6 Інформаційного листа від 14.08.2007 року №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" на запитання, чи вправі позивач частково відмовитись від позову, не виключає можливості часткової відмови. Однак вона можлива лише у випадку, якщо позивачем заявлено дві чи більше вимог, і позивач відмовляється не від усіх цих вимог.

Відповідно до п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 передбачено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь - якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Як вбачається зі змісту наданого клопотання позивача, за своєю правовою природою воно є клопотанням про часткову відмову від позову, оскільки позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних втрат, 3% річних та судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає дану заяву до розгляду.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.01.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю охоронно-детективне агентство "Кобра" (позивач) та Приватним акціонерним товариством "Харківський електротехнічний завод "Транзв`язок" (відповідач) було укладено договір про надання послуг охорони № 0001-14/ФОО, у відповідності до умов якого позивач зобов`язується у визначені дислокацією (додаток № 1) години здійснювати охорону призначеного у плані - схемі (додаток № 2) об`єкта, а відповідач зобов`язується своєчасно здійснювати оплату послуг охорони на умовах і в порядку, встановлених цим договором.

Відповідно до п. 4.7 договору, оплата за надані охоронні послуги здійснюється на умовах щомісячної оплати до 20 числа поточного місяця на підставі рахунку-фактури охорони шляхом перерахування відповідачем відповідної суми грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно до п. 4.5 договору, сума послуг 22,60 грн. за одну годину охорони.

Позивачем належним чином було виконано умови договору, проте відповідач порушив умови, укладеного між сторонами договору та не здійснив оплату наданих відповідачем послуг, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість, яка станом на 01.06.2015 року становить 430142,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2015 року позивач направив на адресу відповідача лист (вих. № 01/06) про сплату заборгованості.

07.07.2015 року відповідачем було направлено позивачу гарантійний лист (вих. № 504), в якому відповідач гарантує сплату заборгованості в розмірі 36000,00 грн. до 10.10.2015 року.

Враховуючи те, що відповідач не здійснив оплату заборгованості у визначений строк, станом на 15.11.2015 року заборгованість відповідача становить 395094,00 грн.

Як зазначає позивач, станом на момент подачі позову відповідачем не було здійснено оплату боргу, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення суми основного боргу в розмірі 395094,00 грн., пені в розмірі 246484,53 грн., інфляційних втрат в розмірі 296784,96 грн. та 3% річних в розмірі 19613,98 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем під час розгляду справи було подано клопотання про часткову відмову від позову в частині стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені.

За приписами ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Відповідно ч. 2 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, до прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Клопотання позивача від 25.01.2016 року підписана представником ТОВ охоронно-детективне агентство "Кобра" ОСОБА_1 на підставі доручення, яке наявне в матеріалах справи та підписано директором ТОВ охоронно-детективне агентство "Кобра" ОСОБА_3

Відповідно п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що часткова відмова позивача від позову не суперечить законодавству та в матеріалах справи відсутні докази порушення чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, дана відмова приймається судом, у зв'язку з чим провадження у справі в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 19613,98 грн., інфляційних втрат в сумі 296784,96 грн. та пені в сумі 246484,53 грн. підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Також з матеріалів справи вбачається, що 25.01.2016 року сторонами було подано до суду заяву про затвердження мирової угоди по справі № 922/6229/15, наступного змісту:

"ОСОБА_1 угода укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю охоронно-детективне агентство КОБРА (позивачем у справі № 922/6229/15), в особі директора ОСОБА_3, який діє на підставі Статуту та Приватним акціонерним товариством ХАРКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД ТРАНСЗВ'ЯЗОК (відповідачем у справі №922/6229/15), в особі Голови правління ОСОБА_4, що діє на підставі Статуту, в межах позовних вимог, що є предметом розгляду у Господарському суді м. Харкова, по справі №922/6229/15.

Відповідно до умов цієї угоди, сторони домовились про наступне:

1. Відповідач визнає та зобов'язується не пізніше трьох календарних днів з моменту затвердження судом цієї мирової угоди здійснити оплату суми боргу в розмірі 395094,00 грн. (триста дев'яносто п'ять тисяч дев'яносто чотири гривні 00 коп.), шляхом перерахування коштів на р/р позивача 26009202498 в АТ ОСОБА_5 Аваль, м.Київ МФО 380805.

2. Позивач відмовляється від вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 246484,53грн., інфляційних в сумі 296784,96грн., 3% річних в сумі 19613,98 грн.

3. Позивач зобов'язується з моменту затвердження судом цієї мирової угоди та у випадку належного її виконання не пред'являти жодних претензій до Відповідача з приводу стягнення сум грошових коштів, що є предметом розгляду по справі №922/6229/15, в тому числі і відшкодування суми судових витрат по справі № 922/6229/15 за умови належного виконання Відповідачем цієї Мирової угоди.

4. Сторони з даною Мировою угодою ознайомлені, заперечень не мають.

5. Наслідки припинення провадження у справі нам роз'ясненні та зрозумілі.

Ця мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження судом.".

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що мирова угода від 25.01.2016 року по справі №922/6229/15 підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками, а саме зі сторони позивача - директором ТОВ охоронно-детективне агентство "Кобра" ОСОБА_3, зі сторони відповідача - Головою Правління ПрАТ "Харківський Електротехнічний завод "Трансзв`язок" ОСОБА_4

Суд, звертає увагу сторін на те, що мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Розглянувши подану сторонами заяву про затвердження мирової угоди від 25 січня 2016 року, судом перевірено повноваження сторін на здійснення відповідних дій, тому суд вважає її такою, що не суперечить інтересам сторін і чинному законодавству.

Враховуючи, що надана сторонами мирова угода не суперечить чинному законодавству, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи відсутні докази які порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення заяви сторін, щодо затвердження мирової угоди по справі №922/6229/15 та припинення провадження у справі.

Судом роз`яснено сторонам про наслідки підписання мирової угоди, а саме: в разі затвердження мирової угоди між сторонами по справі суд припиняє провадження по справі на підставі статті 78 Господарського процесуального кодексу України і повторне звернення до суду у випадках припинення провадження по справ між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України, не допускається.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2016 року позивачем було подано до суду клопотання про залишення судових витрат за позивачем.

Враховуючи викладене, суд залишає витрати зі сплати судового збору за позивачем.

За таких обставин, та, керуючись статтями 22, 36, 38, 78, п. 4 ,7 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В частині стягнення пені в сумі 246484,53 грн. ,інфляційних втрат в сумі 296784,96 грн. та 3% річних в сумі 19613,98 грн. провадження у справі припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Затвердити мирову угоду у справі № 922/6229/15 укладену 25.01.2015 року такого змісту: