Рішення № 55246639, 26.01.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 січня 2016 року Справа № 913/1217/15

Провадження №30/913/1217/15

За позовом Державного підприємства "Охтирське лісове господарство", урочище Ківшар Пологівської сільської ради Охтирського району Сумської області

до відповідача ОСОБА_1 малого підприємства "Прометей", м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 72000 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Голенко І.П.

Секретар судового засідання - помічник судді Гуленко К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_2, представник за довіреністю від 10.07.2015 б/н (НОМЕР_1, виданий Ковпаківським РВ СМУ УМВС України в Сумській області 31.08.1998);

від відповідача - представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 72000 грн. 00 коп. за договором купівлі-продажу необробленої деревини № 134 від 01.10.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобовязань в частині оплати за поставлений товар у сумі 72000 грн. 00 коп. відповідно до договору.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Явка учасників процесу в судове засідання не визнавалася обовязковою.

При цьому, відповідач не заявив клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (зі змінами) у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, суд розглядає справу за наявними матеріалами, враховуючи наступне: сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду цієї справи; будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи від позивача та відповідача не надходило; явка сторін не була визначена судом обовязковою; незявлення відповідача у засідання не перешкоджає вирішенню цього спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.

Між державним підприємством «Охтирське лісове господарство», як продавцем, та малим приватним підприємством «Прометей», як покупцем, 01.10.2012 був укладений договір купівлі-продажу необробленої деревини № 134 (далі договір, а.с. 9-12).

Предметом даного договору (п. 1.1 договору ) є правовідносини, за якими продавець зобовязується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього на умовах передбачених даним договором.

Відповідно до п. 5.1 договору продавець зобовязаний передати покупцю у повному обсязі протягом 10 календарних днів з моменту оплати та забезпечити покупця такими супровідними документами щодо товару: товарно-транспортна накладна, рахунок-фактура, специфікація, податкова накладна.

За положеннями п. 6.3 договору датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки, вважається дата товарно-транспортної накладної.

Згідно із п. 7.1 договору платіж (передплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури на протязі 10 календарних днів з дати предявлення рахунку до сплати.

З наданих позивачем видаткових накладних (а.с 13,15) вбачається, що продавець у повному обсязі виконав передбачені умовами договору зобовязання на загальну суму121244 грн. 29 коп., а відповідач прийняв товар без зауважень та претензій.

Так, відповідач свої обовязки за договором щодо своєчасної та повної сплати вартості поставленого товару належним чином виконав частково в сумі 49244 грн. 29 коп. (а.с. 18-22), внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у сумі 72000 грн. 00 коп.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 562 від 08.05.2014, яка залишена без відповіді та без виконання (а.с. 26).

У звязку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобовязань, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини першої ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Позивач виконав свої зобовязання до отримання передплати.

Поставлена позивачем продукція була прийнята відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Так, у даному випадку поставка продукції є зустрічним виконанням зобовязання.

Відповідно до ч. 2 даної статті при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

Згідно із ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обовязковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Пункт 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобовязань.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобовязань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 72000 грн. 00 коп. є обґрунтованою.

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю. З відповідача підлягає стягненню заборгованість в сумі 72000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається судовий збір в сумі 1218 грн. 00 коп.

Згідно із ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Державного підприємства "Охтирське лісове господарство" до ОСОБА_1 малого підприємства "Прометей" про стягнення 72000 грн. 00 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 малого підприємства "Прометей", 93000, м. Рубіжне Луганської області, вул. Коцюбинського, б. 112, ідентифікаційний код 24205899, на користь Державного підприємства "Охтирське лісове господарство", 42760, урочище Ківшар Пологівської сільської ради Охтирського району Сумської області, ідентифікаційний код 00992898, заборгованість в сумі 72000 грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 1218 грн. 00 коп. Наказ видати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано - 27.01.2016.

Суддя І.П.Голенко

Надр. прим.

1 до справи

2 позивачу за адресою 42760, Сумська обл., Охтирський район, сільрада Пологівська, УРОЧИЩЕ КІВШАР, будинок 1

3 відповідачу рекомендованим листом з повідомленням за адресою 93000. м. Рубіжне Луганської області, вул. Коцюбинського, 112