Рішення № 55246597, 25.01.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2016 р. Справа № 911/5105/15

за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна (01054, м.Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 33)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернешнл Логістик Аутсорсинг (40011, Сумська обл., місто Суми, вулиця Супруна, будинок 15)

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

1. Приватне підприємство Шипшина (79040, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 357, Ідентифікаційний код 35145549)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю Нокіан шина (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75 А, Ідентифікаційний код 34453885)

про стягенення 173 767, 20 грн.

суддя Шевчук Н.Г.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 (дов. №1 від 01.01.2016);

від відповідача не з'явився;

від третьої особи 1 не з'явився;

від третьої особи 2 не з'явився.

суть спору:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернешнл Логістик Аутсорсинг за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 підприємства Шипшина та Товариства з обмеженою відповідальністю Нокіан шина про стягнення 173 767, 20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за укладеним між ТОВ Нокіан шина та ТОВ Інтернешнл Логістик Аутсорсинг договором транспортного експедирування №01/15 від 22.12.2014. Посилаючись на укладений між позивачем і ТОВ Нокіан шина договір про відступлення права вимоги №194-15 від 20.07.2015, позивач просить суд стягнути з відповідача суму збитків в розмірі 173 767, 20 грн., завданих відповідачем у зв'язку із втратою вантажу, наданого до перевезення на підставі договору №01/15 від 22.12.2014.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час та місце проведення судових засідань, у засідання суду не зявився, відзив на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд

встановив:

22.12.2014 між ТОВ Нокіан шина (Замовник за договором) та ТОВ Інтернешнл Логістик Аутсорсинг (Експедитор за договором, відповідач у справі) укладено Договір транспортного експедирування №01/15, відповідно до пунку 1.1 якого Замовник доручає, а Експедитор приймає на себе зобовязання, починаючи з 01.01.2015 та впродовж терміну дії даного договору, здійснювати організацію перевезень вантажів Замовника або для Замовника автомобільним транспортом по території України, а також за її межами.

Згідно з пунктом 2.2.2 договору Експедитор зобовязаний укладати договори з перевізниками, враховуючи умови даного договору, вимоги і дотримуючись інтересів Замовника.

Відповідно до пункту 2.2.6 договору експедитор зобовязаний приймати вантаж на складі та здавати вантаж отримувачу по кількості шин.

Згідно заявки №18 від 23.02.2015 та товарно-транспортної накладної №РО205 від 24.02.2015 вантаж (автомобільні шини) було прийнято до перевезення, водій ОСОБА_3, автомобіль НОМЕР_1/АІ9512ХХ, маршрут м. Львів- с. Мартусівка, Київська область.

Під час перевезення вантажу третіми особами, які були залучені до перевезення Відповідачем, вантаж було частково втрачено, що підтверджується витягом з кримінального провадження №12015110100000407, довідкою, виданою Бориспільським міським відділом ГУ МВС в Київській області №7/702 від 05.02.2015, та актом приймання товару №5 від 25.02.2015, згідно якого виявлено недостачу наступних товарів: шини 195/75 R 16 C 107/105S NOKIAN WR CARGO (4 шт.), шини 205/65 R 16 C 107/105Т NOKIAN WR C WAN (4 шт.) та шини 215/65 R 16 102R NORDMAN RS XL (99 шт.)

01.01.2015 між ПрАТ Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна (позивач у справі), як страховиком, та ТОВ Нокіан шина, як страхувальником, було укладено Договір страхування № 200210070.15, відповідно до умов якого предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, які не суперечать законодавству України, пов'язані з перевезенням вантажів, стосовно яких страхувальник несе ризик втрати або пошкодження, а також перевезенням вантажів, які страхувальник має зобовязання застрахувати на користь іншої сторони. При цьому операції з навантаження та розвантаження вважаються застрахованими.

На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 20.07.2015 позивачем було складено страховий акт №364723 від 20.07.2015 з розрахунком страхового відшкодування на суму 204 317,39 грн., які були виплачені позивачем страхувальнику в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 6475 від 03.08.2015 на суму 204 317,39 грн.

В подальшому між ТОВ Нокіан шина та ПрАТ Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна було укладено договір про відступлення права вимоги №194-15 від 20.07.2015, за умовами якого позивач набув право вимоги у розмірі 204 317,39 грн., належне ТОВ Нокіан шина на підставі договору транспортного експедирування №01/15 від 22.12.2014 та з урахуванням транспортного замовлення (заявки) №18 від 23.02.2015 та товарно-транспортної накладної №РО205 від 24.02.2015.

З метою досудового врегулювання спору позивач направляв відповідачу претензію №4145 від 15.10.2015, в якій вимагав сплатити заборгованість за втрачений вантаж, проте вказана претензія залишена без відповіді та належного реагування, у звязку з чим позивач звернувся до суду.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Відповідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 929 Цивільного кодексу України та частиною першою статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Аналогічною є норма статті 932 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Частина друга статті 932 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Статтею 618 Цивільного кодексу України встановлено правило, що боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.

Згідно частини третьої статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач є особою, яка згідно договору та закону несе відповідальність перед клієнтом за незбереження товару, прийнятого до перевезення на виконання умов договору транспортного експедирування №01/15 від 22.12.2014.

Відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язанні, а саме, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України та частини першої статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів, що втрата вантажу сталася внаслідок обставин, яким він не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. А відтак експедитор відповідає за втрату вантажу у розмірі фактичної шкоди.

Суд, розглянувши матеріали справи та перевіривши розрахунок сум, заявлених позивачем до стягнення, встановив, що він здійснений арифметично невірно, у звязку з чим здійснив власний розрахунок позовних вимог з урахуванням вартості втрачених шин, вказаної у товарно-транспортній накладній №РО205 від 24.02.2015:

- шини 195/75 R 16 C 107/105S NOKIAN WR CARGO - 1700 (ціна за 1 шт.) х 4 (кількість втрачених) = 6800 грн.

- шини 205/65 R 16 C 107/105Т NOKIAN WR C WAN - 1683 (ціна за 1 шт.) х 4 (кількість втрачених) = 6732 грн.

- шини 215/65 R 16 102R NORDMAN RS XL - 1326 (ціна за 1 шт.) х 99 (кількість втрачених) = 131 274 грн.

Враховуючи вищевикладене станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 144806 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково та з відповідача підлягає до стягнення 144806 грн. заборгованості за втрачений вантаж. В іншій частині позовних вимог підстави для задоволення відсутні.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статями 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернешнл Логістик Аутсорсинг (40011, Сумська обл., місто Суми, вулиця Супруна, будинок 15, код ЄДРПОУ 39450653) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна (01054, м.Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 33, код ЄДРПОУ 16285602) 144 806 (сто сорок чотири тисячі вісімсот шість) грн. основного боргу та 2172 (дві тисячі сто сімдесят дві) грн. 09 коп. судового збору.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Г. Шевчук

Дата підписання повного рішення: 27.01.2016