Ухвала суду № 55246399, 26.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26.01.2016

Справа № 910/865/16

Суддя Мудрий С.М. розглянувши заяву Вайсрой Трейд Енд Інвест Лімітед про забезпечення позову у справі

за позовом Вайсрой Трейд Енд Інвест Лімітед

до товариства з обмеженою відповідальністю «Ластівка ЛТД»

про зобов’язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Вайсрой Трейд Енд Інвест Лімітед до товариства з обмеженою відповідальністю «Ластівка ЛТД» про зобов’язання вчинити дії.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.01.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.02.2016 року.

При цьому, позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на нежитлову будівлю торгово-ділового центру площею 14430,70 кв.м, розташовану в м. Києві по вулиці Іллінській, 8 (літера А), на нежитловий будинок – торгово-ділового центру площею 8249,70 кв.м, розташований в м. Києві по вулиці Іллінській, 8 (літера А1), нежитловий будинок - торгово-ділового центру площею 20555,00 кв.м, розташований в м. Києві по вулиці Іллінській, 8 (літера А2);

- заборонити загальним зборам ТОВ «Ластівка ЛТД», органам управління ТОВ «Ластівка ЛТД», іншим особам товариства, уповноваженим безпосередньо або через своїх представників на будь-яких підставах проводити дії щодо відчуження нежитлової будівлі торгово-ділового центру центру площею 14430,70 кв.м, розташовану в м. Києві по вулиці Іллінській, 8 (літера А), нежитлового будинку – торгово-ділового центру площею 8249,70 кв.м, розташований в м. Києві по вулиці Іллінській, 8 (літера А1), нежитлового будинку - торгово-ділового центру площею 20555,00 кв.м, розташованого в м. Києві по вулиці Іллінській, 8 (літера А2).

Згідно п.10 ч.1 статті 65 ГПК України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя в необхідних випадках вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення.

Відповідно до абз. 3 п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з ч.1 статті 67 ГПК України, позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Як зазначено в п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011 р., умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 Господарського процесуального кодексу України).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Абзацом 3 п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” передбачено, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2012 року між Вайсрой Трейд Енд Інвест Лімітед (сторона 1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ластівка ЛТД» (сторона 2) укладено інвестиційний договір №26/02.04.2012.

Відповідно до п. 2.2. договору сторона 2 (ТОВ «Ластівка ЛТД») зобов’язувалася передати частку в праві власності на об'єкт в розмірі 25% від загальної площі об'єкту, зазначеного в п. 1 інвестиційного договору №26/02.04.2012 стороні 1 («Вайсрой ТрейдЕнд Інвест Лімітед»).

Згідно п. 1 додаткової угоди №3 від 11 червня 2013 року до інвестиційного договору №26/02.04.2012 від 02.04.2012 р. відповідач не пізніше 11.12.2013 р. зобов'язувався передати позивачу частку в праві власності у розмірі 25% від загальної площі об'єкта.

Таким чином, предметом спору у даній справі є наявність чи відсутність підстав для передання у власність спірного майна.

Відповідно до наданої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта, 16.01.2014 року ТОВ «Ластівка ЛТД» зареєструвало в державному реєстрі прав на нерухоме майно право власності на спірне майно за собою в повному обсязі, не враховуючи частку компанії «Вайсрой Трейд Енд Інвест Лімітед».

Крім цього, із документів наданих позивачем до заяви про забезпечення позову вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю«Ластівка ЛТД» здійснюються дії щодо відчуження спірного майна. Про що свідчить публікація рекламного оголошення в мережі інтернет на інтернет-сайті інформаційно-аналітичного порталу «Столична нерухомість» (http://100realty.ua).

Наведені відомості достатньо обґрунтовано підтверджують припущення про можливість подальшого відчуження спірного майна, що може утруднити виконання рішення суду у даній справі в разі задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність зв'язку між заявленими заходами забезпечення позову в частині накладення арешту на спірне майно і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами.

Вжиття наведених заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість його виконання.

Навпаки, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову утруднить виконання рішення господарського суду, оскільки спірне майно може бути відчужено третім особам.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Пунктом 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011 р. визначено, що за позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуально визначене майно.

Оскільки, неможливо встановити, яка сама частина нежитлової будівлі може бути передано позивачу (в розмірі 25% від загальної площі об'єкту), тому суд приходить до висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно а саме: на нежитлову будівлю торгово-ділового центру площею 14430,70 кв.м, розташовану в м. Києві по вулиці Іллінській, 8 (літера А), на нежитловий будинок – торгово-ділового центру площею 8249,70 кв.м, розташований в м. Києві по вулиці Іллінській, 8 (літера А1), нежитловий будинок - торгово-ділового центру площею 20555,00 кв.м, розташований в м. Києві по вулиці Іллінській, 8 (літера А2).

В іншій частині заяви про забезпечення позову що стосується заборони загальним зборам ТОВ «Ластівка ЛТД», органам управління ТОВ «Ластівка ЛТД», іншим особам товариства, уповноваженим безпосередньо або через своїх представників на будь-яких підставах проводити дії щодо відчуження нежитлової будівлі торгово-ділового центру центру площею 14430,70 кв.м, розташовану в м. Києві по вулиці Іллінській, 8 (літера А), нежитлового будинку – торгово-ділового центру площею 8249,70 кв.м, розташований в м. Києві по вулиці Іллінській, 8 (літера А1), нежитлового будинку - торгово-ділового центру площею 20555,00 кв.м, розташованого в м. Києві по вулиці Іллінській, 8 (літера А2), відсутні підстави для задоволення заяви, оскільки вжиття судом заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на таке майно унеможливлює вчинення будь-яких інших дій з ним.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України , суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Вайсрой Трейд Енд Інвест Лімітед про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт на нежитлову будівлю торгово-ділового центру площею 14430,70 кв.м, розташовану в м. Києві по вулиці Іллінській, 8 (літера А), на нежитловий будинок – торгово-ділового центру площею 8249,70 кв.м, розташований в м. Києві по вулиці Іллінській, 8 (літера А1), нежитловий будинок - торгово-ділового центру площею 20555,00 кв.м, розташований в м. Києві по вулиці Іллінській, 8 (літера А2).

3. В іншій частині заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

4. Стягувач: Вайсрой Трейд Енд Інвест Лімітед ( вул.. Грива Дигері, 115, Трайден-центр, Р.С. 3101, Лімассол, Кіпр, код 187455).

5. Боржник: товариство з обмеженою відповідальністю «Ластівка ЛТД» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8, ідентифікаційний код 32252797).

6. Ухвала підлягає негайному виконанню, та може бути пред'явлена до виконання протягом одного року.

Суддя С.М. Мудрий