Рішення № 55246382, 20.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2016Справа №910/15402/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Вінницької філії

до Вінницького національного технічного університету

про врегулювання переддоговірного спору

суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Ковальова Н.С. - представник за довіреністю № 2031 від 28.12.2015;від відповідачаКовальчук В.І. - представник за довіреністю № 1-09-05/1 від 19.01.2016

В судовому засіданні 20.01.16, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Вінницької філії (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Вінницького національного технічного університету (далі за текстом - відповідач) про врегулювання переддоговірного спору, а саме позивач просить: визнати укладеним договір про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком" між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Вінницької філії та Вінницьким національним технічним університетом на умовах і в редакції, запропонованій позивачем згідно додатку № 1 до даної позовної заяви з моменту набуття рішення суду законної сили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.11.2014.

У судових засіданнях неодноразово оголошувались перерви.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем в 2013 році виявлено наявність кабелю відповідача в ділянках кабельної каналізації, використання яких не було передбачено умовами укладеного між сторонами договору (договір № 246-23к/84 від 10.09.2009 про надання послуг доступу та використання місця в каналі кабельної каналізації), а саме за адресами: від вул. Келецької, 84 до вул. Келецької, 102, та від вул. В. Інтернаціоналістів, 3 до вул. Келецької, 102 в м. Вінниці, про що позивачем складені Акти обстеження траси прокладення кабелю електрозв'язку по каналах кабельної каналізації ВФ ПАТ "Укртелеком" № 12-21,23 від 30.07.2013 р. У зв'язку з чим позивач направив відповідачу проект нового договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком", до переліку якої були включені виявлені ділянки. Від підписання проекту договору відповідач відмовився, посилаючись на те, що частина кабельної каналізації, використання якої передбачалося умовами запропонованого до укладання договору, належить відповідачу.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що певні ділянки кабельної каналізації, які позивач вважає своєю власністю та вимагає укладення щодо них договору оренди, є власністю держави в особі Вінницького національного технічного університету, на підтвердження чого надав докази, зокрема: акт приймання в експлуатацію від 30.09.1982, технічні умови Вінницької МТМ від 19.10.1979 № 1987/45 та від 19.10.1979 за № 131/79, рішення Вінницького міськвиконкому від 30.09.1986 № 424, тощо, які на думку відповідача, підтверджують прийняття на баланс відповідачем побудованого об'єкту з усіма мережами, в тому числі телекомунікаційними.

Водночас згідно позиції позивача подані відповідачем докази належності відповідачу каналів кабельної каналізації не спростовують, а навпаки - підтверджують доводи позивача викладені в позові, оскільки із доказів поданих відповідачем вбачається, що зовнішні комунікації холодного та гарячого водопостачання, каналізації, теплопостачання, газопостачання, енергопостачання та зв'язку, що забезпечують нормальну експлуатацію об'єкту прийняті міськими організаціями за актами прийомки, в тому числі по телефонізації та радіофікації - 30.09.1986.

Ухвалою суду від 27.01.15 суд, керуючись ст.. 41 Господарського процесуального кодексу України, вирішив призначити по даній справі комплексну судову будівельно-технічну та економічну експертизу, проведення якої доручити експертам Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська незалежна судово-експертна установа", та у зв'язку з призначенням експертизи провадження у справі № 910/15402/14 було зупинено.

05.11.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від ТОВ "Київська незалежна судово-експертна установа" надійшли матеріали справи № 910/15402/14 разом з висновком судової будівельно-технічної та економічної експертизи № 1435 від 26.10.2015р.

Ухвалою суду від 09.11.15 провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на 02.12.15.

30.11.15 позивач через канцелярію суду надав письмові пояснення з урахуванням висновку судової експертизи, відповідно до яких, зокрема, зазначив, що відповідач користується ділянками кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ «Укртелеком», в тому числі і спірними, на підставі договору від 07.09.09 № 246-23К/84 про надання послуги доступу та використання місця в каналі кабельної каналізації, щомісячно сплачуючи позивачу кошти за дану послугу. Однак, в 2013 році фахівцями позивача в ККЕ ПАТ «Укртелеком», що використовується відповідачем на підставі чинного договору, виявлені кабелі відповідача, які не обліковуються в цьому договорі. У зв'язку з виявленням не облікованих кабелів відповідача, а також з метою приведення умов договору у відповідність до вимог рішення НКРЗІ № 428 від 23.08.12 позивачем було направлено відповідачу проект нового договору про надання в користування ККЕ ПАТ «Укртелеком». Позивач зазначає, що згідно з ч.2 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» однією з обов'язкових умов надання телекомунікаційних послуг є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем послуг. Позивач стверджує, що в силу ч.6 ст. 179 ГК України для нього укладення договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку є обов'язковим.

В судовому засіданні 02.12.15 представники сторін надали пояснення по суті спору, представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача порти позову заперечував, просив суд застосувати строк позовної давності.

В судовому засіданні 02.12.15 було оголошено перерву до 16.12.15.

В судове засідання 16.12.15 представники сторін з'явились, представник відповідач надав пояснення по висновку судової експертизи, в яких зазначив, що ККЗ, що є предметом спору належить державі та перебуває на балансі університету, та повинна бути виключена із договору оренди ККЗ у ПАТ «Укртелеком», що і було підтверджено висновком судової експертизи.

Представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору, яке було судом задоволено, в судовому засіданні оголошено перерву до 20.01.16.

16.01.16 через загальний відділ діловодства суду позивач надав додаткові пояснення по суті спору, а також заяву про уточнення позовної заяви, відповідно до якої просить вважати предметом позову - вимогу про визнання договору укладеним.

В судовому засіданні 20.01.16 представники сторін надали пояснення в обґрунтування своїх правових позицій, представник позивача вимоги про визнання спірного договору укладеним на умовах та в редакції позивача підтримав, представник відповідача проти позову заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив.

З матеріалів справи вбачається, що 10 вересня 2009 р. між ВАТ «Укртелеком» (далі - позивач) та Вінницьким національним технічним університетом (далі - відповідач, замовник) було укладено договір № 246-23К/84 про надання послуг з доступу та використання місця в каналі кабельної каналізації, відповідно до умов якого позивач відповідно до умов цього договору, у тому числі згідно визначених у Додатку №1 до договору технічних даних, зобов'язується надати замовнику послугу доступу до місця в каналі кабельної каналізації для виконання Замовником (або підрядною організацією за дорученням замовника) робіт з прокладання кабелю в каналі кабельної каналізації Укртелекому та у подальшому надати замовнику у використання місця в каналі кабельної каналізації у м. Вінниця, а замовник зобов'язується оплатити ці послуги відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п.8.1, 8.2 договору № 246-23К/84 даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом 3-х років, термін дії договору продовжується на кожний наступний строк на тих самих умовах, якщо жодна зі сторін не заявить письмово іншій стороні про своє небажання продовжити дію договору не менше ніж за 30 днів до закінчення строку його дії.

В додатку № 1 до договору № 246-23К/84 сторонами було визначено технічні дані прокладання кабелю, в тому числі початкові та кінцеві адреси розташування каналу телефонної каналізації, загальна довжина каналу.

Згідно актів обстеження траси прокладення кабелю електрозв'язку по каналах кабельної каналізації ВФ ПАТ «Укртелеком» від 30.07.13 №№ 12 - 21 та від 01.08.13 № 23 позивачем було виявлено наявність кабелю відповідача в ділянках кабельної каналізації, використання яких не було передбачено умовами договору № 246-23К/84 від 10.09.09, а саме за адресами: від вул. Келецької, 84 до вул. Келецької,102, від вул. В.Інтернаціоналістів, 3 до вул. Келецької, 102.

Листами від 19.09.13 № 4-4773, 16.12.13 № 20-6446, від 19.06.14 № 4-2747 позивач направляв відповідачу пропозиції укласти новий договір про надавання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ «Укртелеком», в проект якого було включено ділянки кабельної каналізації, використання яких відповідачем було встановлено актами обстеження від 30.07.13 №№ 12 - 21 та від 01.08.13 № 23.

Листами від 08.1013 № 1-11-129, від 10.02.14 № 1-11-16, від 26.06.14 № 20-17-208 відповідач повідомив позивача про свою відмову підписати направлений позивачем проект договору з тих підстав, що додатково включені до проекту договору ділянки кабельної каналізації, перебувають у державній власності та знаходяться на балансі відповідача. У зв'язку з викладеним, відповідач пропонує виключити з переліку ділянок кабельної каналізації електрозв'язку наступні ділянки каналізації:

1. Початкова адреса: м. Вінниця, просп. Космонавтів, 27 кінцева адреса м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95 - частина кабельної каналізації зв'язку 221м належить ВНТУ, тому потрібно вказати довжину 0,9695 км.;

3. Початкова адреса: м. Вінниця, Хмельницьке шосе 89, кінцева адреса м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95 - частина кабельної каналізації зв'язку 221м належить ВНТУ, тому потрібно вказати довжину 0,1912 км.;

4. Початкова адреса: м. Вінниця, Хмельницьке шосе 89, кінцева адреса м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95 [- частина кабельної каналізації зв'язку 221м належить ВНТУ, тому потрібно вказати довжину 0,1912 км.;

5. Початкова адреса: м. Вінниця, проси.. Юності 1/89 (РШ4410), кінцева адреса м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95 - частина кабельної каналізації зв'язку 220,6 м належить ВНТУ, тому потрібно вказати довжину 0,2297км.;

6. Початкова адреса: м. Вінниця, вул.. Хмельницьке шосе, 95, кінцева адреса м. Вінниця, шосе, 95 - частина кабельної каналізації зв'язку 302м належить ВНТУ, тому потрібно вказати довжину 0,5532км.;

13. Початкова адреса: м. Вінниця, вул.Квятека 17(РШ4637), кінцева адреса: м. Вінниця, вул. Келецька, 102 - частина кабельної каналізації зв'язку 94м належить ВНТУ, тому потрібно вказати довжину 0,581 км.;

14. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. Келецька 71 (РШ4632), кінцева адреса: м. Вінниця, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 9 - частина кабельної каналізації зв'язку 240м належить ВНТУ, тому потрібно вказати довжину 0,6595 км.;

17. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. Келецька 98 (РМ 20х2), кінцева адреса: м. Вінниця, вул. Келецька, 98 , загальною довжиною ККЕ - 0,0077 км.;

18. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. Келецька 98 (РМ 20х2), кінцева адреса: м. Вінниця, вул. Келецька, 102 , загальною довжиною ККЕ - 0,2065 км.;

19. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. Келецька 84, кінцева адреса: м. Вінниця, вул. Келецька, 102 (РМ 20х2) , загальною довжиною ККЕ - 0,3428 км.;

22. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. Келецька 102, кінцева адреса: м. Вінниця, вул. В. Інтернаціоналістів, 9 , загальною довжиною ККЕ - 0,208 км.;

23. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. Келецька 102, кінцева адреса: м. Вінниця, вул. В. Інтернаціоналістів, 9 , загальною довжиною ККЕ - 0,208 км.;

24. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. Келецька 102, кінцева адреса: м. Вінниця, вул. В. Інтернаціоналістів, 9 , загальною довжиною ККЕ - 0,208 км. - не існує, помилково включено;

25. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. Келецька 102, кінцева адреса: м. Вінниця, вул. Келецька, 100 , загальною довжиною ККЕ - 0,047 км.;

26. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. Келецька 102, кінцева адреса: м. Вінниця, вул. Келецька, 100 , загальною довжиною ККЕ - 0,047 км.;

27. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. Келецька 102, кінцева адреса: м. Вінниця, вул. Келецька, 100 , загальною довжиною ККЕ - 0,047 км.;

28. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. Келецька 98, кінцева адреса: м. Вінниця, вул. В. Інтернаціоналістів, 9 , загальною довжиною ККЕ - 0,4157 км.;

29. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. Келецька 98, кінцева адреса: м. Вінниця, вул. В. Інтернаціоналістів, 9 , загальною довжиною ККЕ - 0,4157 км.;

30. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. Келецька 98, кінцева адреса: м. Вінниця, вул. В. Інтернаціоналістів, 9 , загальною довжиною ККЕ - 0,102 км.;

31. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. В. Інтернаціоналістів 9, кінцева адреса: м. Вінниця, вул. В. Інтернаціоналістів, 9 , загальною довжиною ККЕ - 0,014 км.;

32. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. В. Інтернаціоналістів 9, кінцева адреса: м. Вінниця, перехрестя вул. В. Інтернаціоналістів, 9 - вул.. В. Порика, загальною довжиною ККЕ - 0,352 км.;

33. Початкова адреса: м. Вінниця, ріг вул. В. Порика - В. Інтернаціоналістів, кінцева адреса: м. Вінниця, вул. В. Інтернаціоналістів, 9, загальною довжиною ККЕ - 0,3523 км.

В свою чергу, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає,що під час корпоратизації УДПЕЗ «Укртелеком» була проведена незалежна аудиторська перевірка наявності та стану державного майна, що перебувало на балансі підприємства, після чого був затверджений заключний баланс УДПЕЗ «Укртелеком». Отже, на момент звернення позивача з даним позовом до суду відповідач, на його думку, користується телефонною каналізацією електрозв'язку Вінницької філії ПАТ «Укртелеком» в ділянках, що знаходяться за адресами: від вул. Келецької, 84 до вул. Келецької, 102 та від вул.. В. Інтернаціоналістів, 3 до вул. Келецької, 102 без відповідних правових підстав.

З посиланням на ч.2 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації», ч. 6 ст. 179, ч.1 ст. 187 Господарського кодексу України, позивач просить визнати укладеним договір про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком" між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Вінницької філії та Вінницьким національним технічним університетом на умовах і в редакції, запропонованій позивачем згідно додатку № 1 до даної позовної заяви з моменту набуття рішення суду законної сили.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Направлений позивачем відповідачу на підписання проект договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком", про визнання якого укладеним просить позивач, містить конкретний перелік ділянок та технічні дані на прокладення кабелю із зазначенням довжини каналів, початкових та кінцевих адрес каналів.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що певні ділянки кабельної каналізації, які позивач вважає своєю власністю та вимагає укладення щодо них договору оренди, є власністю держави в особі Вінницького національного технічного університету, на підтвердження чого надав докази, зокрема: акт приймання в експлуатацію від 30.09.1982, технічні умови Вінницької МТМ від 19.10.1979 № 1987/45 та від 19.10.1979 за № 131/79, рішення Вінницького міськвиконкому від 30.09.1986 № 424, тощо, які на думку відповідача, підтверджують прийняття на баланс відповідачем побудованого об'єкту з усіма мережами, в тому числі телекомунікаційними.

Водночас згідно позиції позивача подані відповідачем докази належності відповідачу каналів кабельної каналізації не спростовують, а навпаки - підтверджують доводи позивача викладені в позові, оскільки із доказів поданих відповідачем вбачається, що зовнішні комунікації холодного та гарячого водопостачання, каналізації, теплопостачання, газопостачання, енергопостачання та зв'язку, що забезпечують нормальну експлуатацію об'єкту прийняті міськими організаціями за актами прийомки, в тому числі по телефонізації та радіофікації - 30.09.1986, а не відповідачем.

Враховуючи зазначене, для повного, правильного та об'єктивного вирішення справи по суті, з метою встановлення належності позивачу та/або відповідачу каналів кабельної каналізації електрозв'язку, перелік яких наведений в проекті договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком", про визнання якого укладеним просить позивач, їх довжину, а також початкові та кінцеві адреси розташування каналів телефонної каналізації судом було призначено комплексну будівельно-технічну та економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська незалежна судово-експертна установа".

На вирішення експертизи судом поставлено наступні питання:

1) якими документами підтверджується будівництво каналів кабельної каналізації електрозв'язку, перелік яких наведений в проекті договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком", про визнання якого укладеним просить позивач, за рахунок коштів відповідача?

2) чи підтверджується матеріалами справи передача на баланс позивача (та/або організації, правонаступником якої є позивач) каналів кабельної каналізації електрозв'язку, перелік яких наведений в проекті договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком", про визнання якого укладеним просить позивач?

3) яка довжина та місцезнаходження (адреси: початкова та кінцева) каналів кабельної каналізації, які знаходиться на балансі (та у державній власності) відповідача? Чи включені канали кабельної каналізації, що знаходяться на балансі відповідача, в перелік наведений в проекті договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком", про визнання якого укладеним просить позивач? Якщо так, зазначити які саме.

4) які ділянки каналів кабельної каналізації електрозв'язку, із переліку наведеного в проекті договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком", про визнання якого укладеним просить позивач (їх довжина та місцезнаходження) не знаходяться на балансі відповідача, і не використовуються відповідачем за договором від 07.09.2009 № 246-23К/84 про надання послуги доступу та використання місця в каналі кабельної каналізації?

За результатами проведеної у справі комплексної судової експертизи було складено Висновок експертів № 1435 від 26.10.2015р., яким на поставлені судом питання надано наступні відповіді.

1. На перше питання: Документом «Акт приемки в эксплуатацию государственной приемочной комиссией законченого строительством (реконструкцией) здания (сооружения) жилищно-гражданского назначения» від 30 вересня 1982 року про приймання в експлуатацію гуртожитку на 600 місць у м. Вінниця по вул. Келецькій, який затверджений рішенням №626 від 30 вересня (рік не зазначен) Виконавчого комітету Вінницької міської Ради народних депутатів підтверджується будівництво ділянок кабельної ;аналізації № 25,26,27, що містяться у додатку №1/1 договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ «Укртелеком». Документом «Акт государственной приемочной комиссии о приемке в эксплуатацию законченого строительством обьекта» від 30 вересня 1986 року про приймання в експлуатацію учбово-лабораторного корпусу Вінницького політехнічного інституту у м. Вінниця по вул. Артоболевського, який затверджений рішенням №424 від 30 вересня 1986 року Виконавчого комітету Вінницької міської Ради народних депутатів підтверджується будівництво ділянок кабельної каналізації № 22, 23, 24, 31, що містяться у додатку №1/1 договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ «Укртелеком».

2. На друге питання: на території Вінницької міської ради «Виконавчим комітетом Вінницької міської Ради народних депутатів», видавались рішення, які є обов'язкові для виконання всіма розташованими на території Ради підприємствами, установами й організаціями, в т.ч. рішення № 626 (т.1 а.с.62), № 94 від 27.02.1986р. (т.1 а.с.60), № 424 від 30.09.1986р. (т.1 а.с.61), щодо наступного:

- прийняти внутріплощадкові мережі та зовнішні комунікації зв'язку учбово-лабораторних корпусів, гуртожитків «Вінницького політехнічного інституту» на баланс відповідних служб, в т.ч. служби міської телефонної мережі;

- «Вінницькому політехнічному інституту» прийняти на свій баланс витрати на спорудження учбово-лабораторних корпусів та гуртожитків. В межах наявних матеріалів, відсутні рішення Виконавчого комітету Вінницької міської Ради народних депутатів, що передбачають прийняття на свій баланс «Вінницьким політехнічним інститутом» зовнішніх комунікацій зв'язку, для учбово-лабораторних корпусів та гуртожитків.

За наявними матеріалами документальне оформлення факту приймання - передачі в 1982-1986рр. на баланс позивача (правонаступник ПАТ «Укртелеком») об'єкта «канали кабельної каналізації» неможливо встановити, але наявними документами підтверджено облік на балансі ПАТ «Укртелеком» станом на дату позовної заяви об'єкта основних засобів «телефонна каналізація 47142 п/м», дата введення об'єкта експлуатацію 01.12.1980 р. (характеристика об'єкта - довжина 19737,2 м., 47142 кан/км.)/

За наявними матеріалами об'єкт основних засобів «телефонна каналізація 47142 п/м» передано на баланс ПАТ «Укртелеком» (як правонаступнику УДПЕЗ «Укртелеком» і правонаступнику ВАТ «Укртелеком»). За наявними матеріалами ідентифікувати ділянки кабельної каналізації електрозв'язку (ККЕ) у проекті договору ПАТ «Укртелеком» (Таблиці А1 Додатку 1) з об'єктом основних засобів «телефонна каналізація 47142 п/м» не є можливим.

3. На третє питання: за наявними матеріалами документальне оформлення факту приймання-передачі на баланс відповідача об'єкта «канали кабельної каналізації» в 1982-

1986рр. неможливо дослідити, але наявними документами підтверджується

облік на балансі Вінницького національного технічного університету станом на дату позовної заяви об'єкта основних засобів «кабельна телефонна каналізація від корп. №2 до гурт. 3, 5, 6», дата виготовлення об'єкта 1982 p., характеристика об'єкта - довжина 1462м..

За наявними матеріалами ідентифікувати ділянки кабельної каналізації

електрозв'язку у проекті договору ПАТ «Укртелеком» (Таблиці А1

Додатку 1) з об'єктом основних засобів наявного на балансі підприємства

«кабельна телефонна каналізація від корп. № 2 до гурт. 3, 5 ,6» не є можливим.

За наявними матеріалами визначити довжину, місцезнаходження та

включення в перелік проекту договору ПАТ «Укртелеком» каналів кабельної

каналізації, що значиться на балансі Вінницького національного технічного університету, не є можливим.

4. На четверте питання: За наявними матеріалами відсутня ідентифікація каналів в бухгалтерському обліку обох сторін, тому визначити канали кабельної каналізації (із переліку в проекті договору ПАТ «Укртелеком»), що не знаходяться на балансі відповідача та не використовуються ним за договором від 07.09.09 246-23К/84, не є можливим.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, є свобода договору.

Згідно з пунктом 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що, відповідно до статті 6 цього кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальними умовами договорів, що породжують господарські зобов'язання, визначеними статтею 179 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, в тому числі, примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.

Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг).

Частинами 1-3 ст. 180 ГК України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з ч. 3 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами у справі не було досягнуто згоди стосовно предмету договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком", а саме переліку ділянок каналів кабельної каналізації із зазначенням початкової та кінцевої адреси розташування ККЕ, їх довжини.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про телекомунікації", дія цього Закону поширюється на відносини суб'єктів ринку телекомунікацій щодо надання та отримання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування.

Згідно пункту 7 статті 31 Закону України "Про телекомунікації", порядок та умови використання діючих трубопроводів, кабельних каналів, колекторів, веж, антен та інших пристроїв особами, яким вони не належать, встановлюються договором з їх власником.

Досудове врегулювання спорів визначено розділом 4 Правил надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку (затверджених рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 23 серпня 2012 року № 428 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2012 року за № 1571/21883, (далі - Правила): якщо за результатами переговорів з'ясовано, що сторони не можуть дійти згоди щодо укладення чи виконання договору, позиції сторін оформлюються у вигляді протоколу розбіжностей. Кожна зі сторін може направити протокол розбіжностей разом із заявою про врегулювання спору в Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ). За результатами розгляду заяви НКРЗІ надає сторонам рекомендації щодо досудового врегулювання спору.

З врахуванням пункту 4 Правил, суд констатує, що вказаними Правилами сторонам надана додаткова можливість врегулювати спір за допомогою НКРЗІ, при цьому не зобов'язано сторін робити це в обов'язковому порядку.

З огляду на зазначене, розглядаючи дані відносини в правовому полі норм діючого законодавства України, вбачається обов'язкове укладення договору з власником ККЕ про надання в користування місця в кабельній каналізації та доступу до неї.

Розділом ІІІ Правил встановлені вимоги до договорів про надання в користування ККЕ. Відповідно до п. 3.1. Правил договір про надання в користування ККЕ повинен відповідати нормам чинного законодавства та містити, зокрема, технічні характеристики (інформацію про кількість, діаметр та довжину кабелю, кількість каналів тощо), умови та строк бронювання місця в ККЕ, технічного нагляду власником ККЕ, надання місця в ККЕ та використання ККЕ.

Крім того, суд зазначає, що з матеріалів справи неможливо достеменно ідентифікувати, які саме канали кабельної каналізації електрозв'язку у проекті договору ПАТ «Укртелеком» перебувають у власності (на балансі) позивача. Надані сторонами документи не дають можливості достеменно встановити довжину, місцезнаходження та включення в перелік проекту договору ПАТ «Укртелеком» ККЕ, що значаться на балансі відповідача. Вказане, серед іншого, підтверджується висновком судових експертів № 1435 від 26.10.2015р., в якому зазначено, що відсутня ідентифікація каналів в бухгалтерському обліку обох сторін, тому визначити канали кабельної каналізації (із переліку в проекті договору ПАТ «Укртелеком»), що не знаходяться на балансі відповідача та не використовуються ним за договором № 246-23К/84 неможливо.

Доводи позивача щодо того, що спірні ділянки ККЕ, яка перебувала на балансі УДПЕЗ "Укртелеком" на момент утворення ВАТ "Укртелеком", були передані у колективну власність ВАТ "Укртелеком", шляхом внесення її до статутного фонду товариства, судом до уваги не приймаються як такі, що не доведені та не підтверджені належними доказами.

Відтак, в розрізі доказів наявних в матеріалах справи не вбачається факт того, що як Позивач так і Відповідач є власниками ККЕ за адресами: від вул. Келецької, 84 до вул. Келецької, 102, та від вул. В. Інтернаціоналістів, 3 до вул. Келецької, 102 в м. Вінниці,

Крім того, суд зазначає, що вимоги про визнання права власності на спірні ділянки ККЕ не входять до предмету доказування у даному спорі.

Дослідивши наданий позивачем проект договору, суд зазначає, що Розділом 3 Правил, встановлені вимоги до договорів про надання в користування ККЕ.

Згідно пункту 3.1 Правил, договір про надання в користування ККЕ повинен відповідати нормам чинного законодавства та містити: технічні характеристики (інформацію про кількість, діаметр та довжину кабелю, кількість каналів тощо), умови та строк бронювання місця в ККЕ, технічного нагляду власником ККЕ, надання місця в ККЕ та використання ККЕ; зобов'язання сторін щодо дотримання вимог з експлуатації та обслуговування технічних засобів, інженерних об'єктів та виробничих споруд, які прокладаються в ККЕ; порядок проведення планових та позапланових експлуатаційних робіт у ККЕ; порядок розрахунків за надання в користування ККЕ; порядок вивільнення ресурсів у ККЕ (демонтаж кабелю); відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов договору; процедуру врегулювання спорів.;строк дії та умови розірвання договору.

Водночас, суд зауважує, що надана позивачем редакція Договору разом із підписаними додатками за № 1 (перелік ділянок та технічні дані на прокладання кабелю), № 2 (розрахунок плати за використання ККЕ), № 2/0 (розрахунок плати за бронювання місця в ККЕ), № 3/0 (розрахунок плати за надання місця в каналі ККЕ), № 4/0 (розрахунок плати за використання ККЕ) не відповідає вимогам Правил, оскільки Додатки за № 2/0 (розрахунок плати за бронювання місця в ККЕ), № 3/0 (розрахунок плати за надання місця в каналі ККЕ), № 4/0 (розрахунок плати за використання ККЕ) взагалі не заповненні самим Позивачем.

Згідно пункту 6.2 Правил, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації встановлює тарифи на надання в користування ККЕ, які включають в себе надання послуг замовнику з: розробки та видачі ТУ; погодження робочого проекту; технічного нагляду постачальником ККЕ; бронювання місця в ККЕ; надання місця в каналі ККЕ; використання ККЕ.

Граничні тарифи на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій затверджені рішення № 861 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 30 грудня 2013 року.

Зважаючи на відсутність в проекті Договору, запропонованого Позивачем, граничних тарифів з розрахунку плати за бронювання місця в ККЕ та розрахунку плати за надання місця в каналі ККЕ, суд зазначає, що дане опосередковано засвідчує те, що сторони не узгодили ціну Договору, яка є його істотною умовою.

Згідно статті 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії такого договору.

Згідно частини 8 статті 181 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Щодо тверджень відповідача про необхідність застосувати строки позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.2 Постанови Пленуму „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом частини другої статті 9 Цивільного кодекс України та частини першої статті 223 Господарського кодексу України позовна давність має застосовуватися до вимог, що випливають з майново-господарських зобов'язань, визначених статтею 175 Господарського кодексу України.

За приписами статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 179 Господарського кодексу України, визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Зважаючи на усе вищеописане вбачається, що договірні відносини між сторонами не врегульовані, а тому відсутні майново-господарські зобов'язання, і відповідно правила позовної давності до даних правовідносин не застосовуються, а відтак заява відповідача про застосування строків позовної давності підлягає відхиленню.

Крім того, згідно пункту 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29 травня 2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

В той же час, суд констатує, що предметом спору по даній справі не є право власності на спірне майно, а питання щодо укладення договору, пропозиція щодо укладення котрого здійснена в 2013 році (тобто з моменту подання пропозиції до моменту подачі позову трирічний строк в будь-якому разі не пройшов).

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В порядку передбаченому ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З врахуванням наведеного, приймаючи до уваги положення статті 1 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не було надано суду належного обґрунтування та підтвердження того, що існують обставини, з якими закон пов'язує можливість визнання укладеним договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком" між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Вінницької філії та Вінницьким національним технічним університетом на умовах і в редакції, запропонованій позивачем згідно додатку № 1 до даної позовної заяви з моменту набуття рішення суду законної сили за відсутності згоди на таке укладення відповідача..

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Крім того, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. В матеріалах справи наявне платіжне доручення № 485 від 06.03.2015 року, відповідно до якого відповідачем було оплачено проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі № 910/15402/14 на рахунок ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа» на суму 5900,00 грн.

Отже, зважаючи на викладене, витрати, пов'язані з проведенням експертизи, що понесені відповідачем, покладаються на позивача в сумі 5900 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601 м. Київ, бульв Тараса Шевченка, буд. 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Вінницької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (21050 м. Вінниця, вул. Соборна, 8, ідентифікаційний код 01182204) на користь Вінницького національного технічного університету (21021 м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 95, ідентифікаційний код 02070693) 5900 (п'ять тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп. витрат за проведення судової експертизи.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.01.2016

Суддя Пукшин Л.Г.