Рішення № 55246356, 27.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2016

Справа №910/29293/15

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Танталсгруп"

про стягнення 336238,47 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача: не з’явились

від відповідача: не з’явились

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 27.01.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київреклама” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Танталсгруп” про стягнення заборгованості за договором № 1269/13 від 28.11.2015 на право тимчасового користування місцем (-ямі) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва в сумі 336238,47 грн., з яких: 207266,94 грн. - основний борг, 55674,20 грн. - інфляційне збільшення, 31089,96 грн. - 15 % річних, 4662,08 - 3% річних, 37545,29 грн. - пеня.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на невиконання відповідачем договірних зобов’язань за договором № 1269/13 від 28.11.2015 на право тимчасового користування місцем (-ямі) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва.

Ухвалою суду від 19.11.2015 порушено провадження у справі № 910/29293/15, розгляд останньої призначено на 14.12.2015.

Відповідач в судове засідання 14.12.2015 не з’явився, явки уповноваженого представника не забезпечив, ухвали суду від 19.11.2015 про порушення провадження у справі не отримав, що підтверджується конвертом з поштовою відміткою “за закінченням встановленого строку зберігання”.

При з’ясуванні думки щодо можливості розгляд справи за відсутності представника відповідача, представник позивача поклалась на розсуд суду.

В зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів та неявкою представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 18.01.2016.

В судовому засіданні 18.01.2016 представник позивача подав додаткові документи.

В судове засідання представник відповідача не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

В зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 27.01.2016.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва позивач 25.01.2016 надав додаткові пояснення та документи, витребувані судом.

В судове засідання 27.01.2016 представники сторін не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, з адреси місцезнаходження відповідача до суду повернулась поштова кореспонденція з довідкою ф. 20 "закінчення встановленого строку зберігання; неправильно зазначена (відсутня) адреса".

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.11.2013 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Танталсгруп" (розповсюджувач) було укладено договір № 1269/13 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва.

Відповідно до п. 1.1. договору, на підставі відповідного наказу дозвільного органу про встановлення пріоритету на місце(-я) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), дозволу(-ів) на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, наданого(-их) на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розповсюджувачеві надається право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу(-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким(-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, за умов повного дотримання розповсюджувачем цього договору та Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253, з наступними змінами та доповненнями, а розповсюджувач зобов'язується користуватися наданим йому правом тимчасового користування, своєчасно та згідно з умовами цього договору перераховувати плату за право тимчасового користування виключно на поточний рахунок підприємства, належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов'язки за цим договором та не зловживати наданими розповсюджувачу правами.

31.01.2014 між сторонами укладено додаткову угоду № 1269/13-2, відповідно до умов якої сторони визначили, що сума за договором встановлюється підприємством відповідно до Порядку визначення розміру плати за тимчасове користування місяцями за розташування рекламних засобів зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21.05.2012 №838 та адресної програми, викладеної у новій редакції, що додається та є невід’ємною частиною договору, а розповсюджувач сплачує виставлені підприємством рахунки, згідно із новими тарифами, встановленими Порядком.

Пунктом 8.1, 8.2 договору визначено, що договір вступає в юридичну силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення рекламного засобу, протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу. Припинення пріоритету або дозволу щодо окремого місця для розміщення РЗ, у разі наявності у розповсюджувача інших діючих пріоритетів та/або дозволів, не тягне за собою припинення даного договору в цілому. Цей договір припиняється внаслідок: скасування усіх дозволів, наданих розпоряджувачу, втрати пріоритету на розміщення РЗ, у разі, якщо на інші місця пріоритет надано не було; не переоформлення дозволу у встановлених законодавством порядку та випадках; в інших випадках, передбачених цим договором та чинним законодавством.

На підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 25.01.2014 № 103 “Про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами” відповідачу було надано дозволи: № 39199-13, № 39200-13, № 38978-13 на розміщення рекламної вивіски на будинку (будівлі), споруді за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 19, строк дії дозволів: з 25.01.2014 по 24.01.2019; № 39000-13 на розміщення рекламної вивіски на будинку (будівлі), споруді за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 206.

Згідно із п. 3.1. договору, адресні програми на пріоритет – це перелік місць для розміщення рекламних засобів, на які за розповсюджувачем встановлено пріоритет.

Адресні програми на право тимчасового користування – це перелік місць для розміщення рекламних засобів, на які розповсюджувачу надано дозволи на розміщення рекламних засобів (п. 3.2. договору.).

Відповідно до пункту 3.6. договору, адресні програми є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 5.2.3. договору встановлено обов’язок розповсюджувача не пізніше 25 числа поточного місяця, отримувати та сплачувати рахунки за право тимчасового користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету.

У відповідності до п. 6.1, 6.2, 6.3 договору, сторони домовились, що ціною договору є плата за право тимчасового користування, розрахована згідно вимог Порядку, цього договору, згідно встановлених за розповсюджувачем пріоритетів та наданих дозволів, вказаних у відповідних адресних програмах. Розмір плати за право тимчасового користування встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (київською міською державною адміністрацією) та нараховується підприємством відповідно до вимог порядку та умов цього договору. Підставою для нарахування плати за право тимчасового користування місцями та внесення розповсюджувачем відповідної плати є рішення дозвільного органу та\або виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та укладений договір на право тимчасового користування місцями.

Відповідно п. 6.8. договору, плата за право тимчасового користування нараховується підприємством щомісячно та перераховується розповсюджувачем зовнішньої реклами не пізніше двадцять п’ятого числа поточного місяця, виключно на поточний рахунок підприємства в розмірах, зазначених підприємством в рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє розповсюджувача зовнішньої реклами від здійснення плати за право тимчасового користування.

Пунктом 7.2., 7.3, 7.6 договору визначено, що підприємство має право застосувати до розповсюджувача такі штрафні санкції: за несвоєчасне або неповне внесення платежів-пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент сплати пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення; у разі нерозміщення розповсюджувачем соціальної реклами-штраф у розмірі 500 гривень за кожний день затримки розміщення соціальної реклами. Підприємство має право нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за право тимчасового користування 15 відсотків річних від простроченої суми. Встановлені цим договором штрафні санкції підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно до Адресної програми на пріоритет №1 від 28.11.2013 до договору, за розповсюджувачем зовнішньої реклами установлено пріоритет на місце (-я) розташування рекламного (-их) засобу (-ів) за адресою (-ями): Оболонський р-н, вул. Маршала Тимошенка, 19.

Підприємство зобов’язується нараховувати плату за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, а розповсюджувач зобов’язується оплатити виставлені підприємством рахунки у повному обсязі. Права та обов’язки, передбачені умовами цієї адресної програми, застосовуються до сторін, починаючи з 30.10.2013, в порядку, передбаченому п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України (п. 2, 3 адресної програми № 1).

Відповідно до Адресної програми на пріоритет № 3 від 02.12.2013 до договору, за розповсюджувачем зовнішньої реклами установлено пріоритет на місце (-я) розташування рекламного (-их) засобу (-ів) за адресою (-ями): Оболонський р-н, вул. Маршала Тимошенка, 19.

Підприємство зобов’язується нараховувати плату за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, а розповсюджувач зобов’язується оплатити виставлені підприємством рахунки у повному обсязі. Права та обов’язки, передбачені умовами цієї адресної програми, застосовуються до сторін, починаючи з 22.11.2013, в порядку, передбаченому п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України (п. 2, 3 адресної програми № 3).

Згідно із Адресною програмою на пріоритет № 4 від 14.02.2014 до договору, за розповсюджувачем зовнішньої реклами установлено пріоритет на місце (-я) розташування рекламного (-их_ засобу (-ів) за адресою (-ями): Шевченківський р-н, вул. Златоустівська, 52.

Підприємство зобов’язується нараховувати плату за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, а розповсюджувач зобов’язується оплатити виставлені підприємством рахунки у повному обсязі. Права та обов’язки, передбачені умовами цієї адресної програми, застосовуються до сторін, починаючи з 26.12.2014, в порядку, передбаченому п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України (п. 2, 3 адресної програми № 4).

Згідно із Адресною програмою на право тимчасового користування № 5 від 31.01.2014 та № 6 від 14.02.2014 до договору, розповсюджувачу зовнішньої реклами надано право на тимчасове користування місцем (-ями) за адресою (-ями): Оболонський р-н, вул. Маршала Тимошенка, 19.

П. 2, 3, 4 Адресної програми № 5 передбачено, що сторони домовились. Що у зв’язку з укладенням цієї адресної програми дія адресних програм, в яких був вказаних розмір базової плати по об’єктам зовнішньої реклами, викладених вище, та які були підписані та діяли станом на 01.01.2014 припиняється , а всі правовідносини, що були врегульовані ними, продовжуються згідно цієї адресної програми з урахуванням зміненої базової плати. Підприємство зобов’язується нараховувати плату за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, а розповсюджувач зобов’язується оплатити виставлені підприємством рахунки у повному обсязі. Права та обов’язки, передбачені умовами цієї адресної програми до договору, застосовуються до сторін, починаючи з 01.01.2014, в порядку, передбаченому п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України.

Згідно із Адресною програмою на право тимчасового користування № 6 від 14.02.2014 до договору, розповсюджувачу зовнішньої реклами надано право на тимчасове користування місцем (-ями) за адресою (-ями): Оболонський р-н, вул. Маршала Тимошенка, 19.

Підприємство зобов’язується нараховувати плату за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, а розповсюджувач зобов’язується оплатити виставлені підприємством рахунки у повному обсязі ( п. 2 адресної програми № 6).

Пунктом 3 адресної програми № 6 встановлено, що права та обов’язки, передбачені умовами цієї адресної програми до договору, застосовуються до сторін, починаючи з дати видання розпорядження про надання дозволу, в порядку, передбаченому п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 1269/13 від 28.11.2013 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, позивачем були надані відповідачу в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів та виставлені рахунки на оплату за період з 01.05.2014 по 31.10.2015 на загальну суму 207266,94 грн., а саме: № 91022 від 15.05.2014 на суму 11514,83 грн., № 92578 від 13.06.2014 на суму 11514,83 грн., № 93960 від 14.07.2014 на суму 11514,83 грн., № 95321 від 13.08.2014 на суму 11514,83 грн., № 96581 від 05.09.2014 на суму 11514,83 грн., № 97846 від 09.10.2014 на суму 11514,83 грн., № 99136 від 13.11.2014 на суму 11514,83 грн., № 100037 від 10.12.2014 на суму 11514,83 грн., № 101816 від 15.01.2015 на суму 11514,83 грн., № 102760 від 05.02.2015 на суму 11514,83 грн., № 104464 від 11.03.2015 на суму 11514,83 грн., № 105454 від 07.04.2015 на суму 11514,83 грн., № 106974 від 15.05.2015 на суму 11514,83 грн., № 108247 від 11.06.2015 на суму 11514,83 грн., № 109632 від 09.07.2015 на суму 11514,83 грн., № 111078 від 12.08.2015 на суму 11514,83 грн., № 112243 від 08.09.2015 на суму 11514,83 грн., № 113757 від 13.10.2015 на суму 11514,83 грн. Рахунки виставлені на оплату за тимчасове користування місця для розміщення ОЗР за адресою: м. Київ, вул.. Маршала Тимошенка, будинок 19.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов’язання щодо своєчасної оплати за право тимчасового користування місцями розміщення рекламного засобу згідно з договором № 1269/13 від 28.11.2013, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 207266,94 грн.

Враховуючи невиконання відповідачем грошового зобов’язання, позивачем нараховані 15% річних у розмірі 31089,96 грн., втрати від інфляції у розмірі 55674,20 грн., 3% у розмірі 4662,08 грн. та пеня у розмірі 37545,29 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

У відповідності до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства, умов договору, адресних програм до договору було передано відповідачу наступні місця в тимчасове користування для розповсюдження реклами за адресами: Оболонський р-н, вул. Маршала Тимошенка, 19.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що в порушення п. 5.2.3, п. 6.8. договору відповідач плату за користування місцями для розповсюдження реклами за адресою:. м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 19 за період з 01.05.2014 по 31.10.2015 не здійснив в обсязі та на умовах визначених договором, рахунки виставлені позивачем (копії яких наявні в матеріалах справи) не оплатив.

Факт невиконання відповідачем обов’язку за договором № 1269/13 від 28.11.2013 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва та наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за вказаним договором в сумі 207266,94 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, а тому, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення основного боргу.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 15% річних у розмірі 31089,96 грн., втрати від інфляції у розмірі 55674,20 грн., 3% у розмірі 4662,08 грн. та пеня у розмірі 37545,29 грн.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати передбачена у п. 7.2. договору.

Суд, перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, встановив, що даний розрахунок є вірним, а тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 37545,29 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов’язання у вигляді відшкодування 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, що полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування грошовими коштами, що підлягають до сплати кредиторові.

Суд, здійснивши власний перерахунок суми втрат від інфляції та 3 % річних, встановив, що розрахунок, зроблений позивачем є вірним, а тому сума втрат від інфляції у розмірі 55674,20 грн. та сума 3 % річних у розмірі 4662,08 грн. підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Пунктом 7.3. договору сторони визначили, право позивача нарахувати штраф у розмірі 15 % від суми простроченого платежу.

Розрахунок 15% штрафу у розмірі 31089,96 грн. є вірним, у зв’язку із чим, позовні вимоги у цій частині, також, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Танталсгруп" про стягнення 336238,47 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Танталсгруп" (01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, будинок 52; код ЄДРПОУ 38620485) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (04070, м. Київ, Боричів Узвіз, будинок 8; код ЄДРПОУ 26199714) заборгованість у розмірі 207266 (двісті сім тисяч двісті шістдесят шість грн.) 94 коп., пеню у розмірі 37545 (тридцять сім тисяч п’ятсот сорок п’ять грн.) 29 коп., 15% штраф у розмірі 31089 (тридцять одна тисяча вісімдесят дев’ять грн..) 96 коп., 3% річних у розмірі 4662 (чотири тисячі шістсот шістдесят дві грн.) 08 коп., втрати від інфляції у розмірі 55674 (п’ятдесят п’ять тисяч шістсот сімдесят чотири грн..) 20 коп., судові витрати у розмірі 5043 (п’ять тисяч сорок три грн.) 58 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27.01.2016

Суддя І.В.Усатенко