Ухвала суду № 55245484, 25.01.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 січня 2016 року Справа № 923/367/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиКомунальної установи "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 рокуу справі№ 923/367/15господарського судуХерсонської областіза позовомКомунальної установи "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області"доТовариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОФБУД"пророзірвання договору та стягнення 204 710, 89 грн.

В с т а н о в и в:

Касаційна скарга комунальної установи "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року у справі № 923/367/15 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, передбачено, що до скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діє з 01.09.2015 року) ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

За приписами пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання позову) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З поданої касаційної скарги та доданих до неї документів вбачається, що в якості доказів сплати судового збору додано платіжні доручення № 322 від 10.07.2015 року та № 496 від 29.10.2015 року про сплату судового збору в сумі 913, 50 грн. та 3 123, 62 грн. відповідно, тобто в розмірі меншому ніж встановлено Законом.

Враховуючи вищевикладене платіжні доручення № 322 від 10.07.2015 року та № 496 від 29.10.2015 року, якими сплачено судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 913, 50 грн. та 3 123, 62 грн. відповідно, не можуть рахуватись належним доказом сплати судового збору в розмірі встановленому Законом.

Відповідно до п.4 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У зв'язку з поверненням касаційної скарги комунальної установи "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області" на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження не розглядається.

Відповідно до ч. 3 ст. ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.

За таких обставин, Вищий господарський суд України не може прийняти вказану касаційну скаргу до провадження і вона підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу комунальної установи "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року у справі № 923/367/15 повернути скаржнику.

Головуючий суддяІ.П. Ходаківська СуддіГ.М. Фролова О.В. Яценко