Ухвала суду № 55245482, 22.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про відмову в роз’ясненні судового рішення

22 січня 2016 року м. Київ № 2а-6518/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про роз’яснення судового рішення у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби,

Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області

про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Вищого адміністративного суду України від 23.07.2015р. скасовано ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012р. у справі №2а-6518/12/2670, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2012р. у вказаній справі змінено, виклавши пункт 3 її резолютивної частини в наступній редакції: «Стягнути з відповідного рахунку бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» суму надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 657 254,00грн.».

19 жовтня 2015 року судом видано виконавчий лист в частині: «Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов’язаннями Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (код за ЄДРПОУ 00039002) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1500, 00 грн. (одна тисяча п’ятсот гривень, 00 копійок)».

08 грудня 2015 року через канцелярію суду Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві подано заяву про роз’яснення судового рішення від 25.07.2015р., відповідно до якої заявник просить суд роз’яснити, кошти повинні стягуватись з Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС, як юридичної особи чи з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку на який такі кошти були зараховані.

В обґрунтування поданої заяви Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві зазначило, що трактування, яке викладене у виконавчому листі унеможливлює виконання рішення суду органами Державної казначейської служби України, оскільки відповідно до п. 24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ №845 від 03.08.2011р. стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у п. 6 цього Порядку.

Згідно резолютивної частини виконавчого листа виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 19.10.2015р. у справі №2а-6518/12/2670 присуджено з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов’язаннями Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (код за ЄДРПОУ 00039002) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1500, 00 грн. (одна тисяча п’ятсот гривень, 00 копійок).

У виконавчому листі Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2015р. у вказаній справі боржником визначено Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби.

Тому, на думку заявника з виконавчого листа не вбачається з якого органу державної влади зазначена сума судових витрат підлягає стягненню.

Ухвалою суду від 15.12.2015р. призначено заяву до розгляду.

В судовому засіданні 22.01.2016р. суд перейшов в письмове провадження.

Розглянувши подану заяву, доводи наведені заявником в її обґрунтування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Аналізуючи наведену правову норму, суд зазначає, що роз’яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз’яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, визначений ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України механізм не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства роз’ясненню підлягають ті судові рішення, які є незрозумілими, містять суперечливі доводи, які ведуть до труднощів при їх виконанні, чого в даному випадку не має, оскільки постанова суду викладена доступною, зрозумілою мовою, і не потребує додаткових роз’яснень.

У взаємозв’язку з вищенаведеним, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Згідно з ч. 2 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Як зазначено у п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 “Про судове рішення в адміністративній справі” за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

В даному випадку, розглянувши заяву Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві з урахуванням наведених вище норм Кодексу адміністративного судочинства України та вищезгаданої постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України, суд не вбачає підстав для роз’яснення постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2012 року, оскільки остання викладена чітко і зрозуміло.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 160, 165, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві про роз’яснення постанови суду від 25.07.2012р. відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя І.М. Погрібніченко