Рішення № 55242151, 21.01.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/694/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Кравця Ю.І.,

суддів: Таварткіладзе О.М., Фальчука В.П.,

з участю секретаря судового засідання - Книгиницького О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_2 й ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договорів дарування недійсними та виселення, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 й ОСОБА_3 про визнання права власності, виділ в натурі частки з майна у праві спільної сумісної власності, за участі третьої особи Виконавчого комітету Одеської міської ради, за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та представника Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - ОСОБА_6 на заочне рішення Приморського районного суду міста ОСОБА_7 від 11.06.2015 року,-

встановила :

В квітні 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 й ОСОБА_5, та уточнивши позовні вимоги, просили визнати недійсними три договори дарування нежилого приміщення горища у будинку № 45 по вул. Троїцький в м. Одесі, що укладено 03 березня 2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, зареєстрованих за номерами 1712, 1718, 1715; визнати недійсними три договори дарування нежилого приміщення горища у будинку № 45 по вул. Троїцький в м. Одесі, що укладено 27 березня 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зареєстрованих за номерами 2505, 2508, 2511; витребувати від ОСОБА_5 нежилі приміщення горища, площею 49,1 кв.м., 48,7 кв.м., 48,8 кв.м., що знаходяться в будинку № 45 по вул. Троїцькій в м. Одесі, шляхом зобов'язання ОСОБА_5 звільнити нежилі приміщення горища площею 49,1 кв.м., 48.7 кв.м., 48,8 кв.м., в будинку № 45 по вул. Троїцькій в м. Одесі; виселити з нежилого приміщення горища, площами 49,1 кв.м., 48,7 кв.м., 48,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька № 45, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та будь-яких інших осіб, які там проживають за їх дозволом, на момент виконання рішення суду; повернути нежиле приміщення горища, площами 49,1 кв.м., 48,7 кв.м., 48,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька № 45, у спільну власність усіх власників квартир багатоквартирного будинку під № 45 по вул. Троїцькій в м. Одесі.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 й ОСОБА_3 посилалися на наступне. Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2007 року позов ОСОБА_5 про визнання договорів купівлі-продажу дійсними та визнання права власності на нежилі приміщення горища, площею 49,1 кв.м., 48,7 кв.м. та 48,8 кв.м., задоволено. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11 січня 2012 року це рішення залишене без змін. За ОСОБА_5 було визнано право власності на зазначені приміщення. Рішенням від 10 жовтня 2012 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2007 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання зазначених договорів купівлі-продажу нежилих приміщень горища й визнання права власності відмовлено, з тих підстав, що вказані договори не укладено і вони не створюють прав та обовязків для сторін, тобто є нікчемними.

Не визнавши позовні вимоги, ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 й ОСОБА_3 про визнання права власності, виділ в натурі частки з майна у праві спільної сумісної власності, за участі третьої особи Виконавчого комітету Одеської міської ради. Свої вимоги ОСОБА_5 обґрунтовує тим, що вона за власні кошти, отримавши письмову згоду всіх мешканців будинку, виконала роботи по укріпленню даху, перекриттів, які були в незадовільному стані та потребували капітального ремонту, та на підставі розпоряджень Приморської районної адміністрації виконкому Одеської міської ради №2824 від 30.08.2004 року, №3181 від 24.09.2004 року та №4797 від 28.12.2004 року оформила у власність горищні приміщення №504 площею 49,1 кв.м., №505 площею 48,7 кв.м. та №506 площею 48,8 кв.м. з метою поліпшення житлових умов. В звязку з тим, що горище, яке є допоміжним приміщенням, належить на праві спільної власності власникам квартир житлового будинку, ОСОБА_5 просила суд виділити в натурі частку горища із спільної сумісної власності, що відповідає вищезазначеним горищним приміщенням, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька № 45 та визнати за нею право власності на частку із спільної власності, яка складає окрему двокімнатну квартиру №12А за зазначеною адресою.

Ухвалою Приморського районного суду міста ОСОБА_7 від 11.06.2015 року зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 й ОСОБА_3 про визнання права власності, виділ в натурі частки з майна у праві спільної сумісної власності, за участі третьої особи Виконавчого комітету Одеської міської ради було залишено без розгляду.

Повторним заочним рішенням Приморського районного суду міста ОСОБА_7 від 11.06.2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 й ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договорів дарування недійсними та виселення поруки задоволено. Визнано недійсними договори дарування, укладені 03 березня 2008 року між ОСОБА_5, з однієї сторони, та ОСОБА_4, з іншої, стосовно нежилих приміщень горища загальною площею 49,1 кв.м., 48,7 кв.м. та 48,8 кв.м., посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровані в реєстрі за № 1718, №1715 та №1712 відповідно. Визнано недійсними договори дарування, укладені 27 березня 2008 року між ОСОБА_4, з однієї сторони, та ОСОБА_5, з іншої, стосовно нежилого приміщення горища загальною площею 49,1 кв.м., 48,7 кв.м. та 48,8 кв.м., посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровані в реєстрі за № 2505, №2511 та №2508 відповідно. Витребувано від ОСОБА_5 нежилі приміщення горища площею 49,1 кв.м., 48,7 кв.м., 48,8 кв.м., що знаходяться в будинку № 45 по вул. Троїцькій в м. Одесі шляхом зобов'язання ОСОБА_5 звільнити нежилі приміщення горища площею 49,1 кв.м., 48.7 кв.м., 48,8 кв.м., що знаходяться в будинку № 45 по вул. Троїцькій в м. Одесі. Вирішено повернути нежиле приміщення горища, площами 49,1 кв.м., 48,7 кв.м., 48,8 кв.м., що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Троїцька, буд. 45, у спільну власність усіх власників квартир багатоквартирного будинку під № 45 по вул. Троїцькій в м. Одесі. Вирішено виселити з нежилого приміщення горища, площами 49,1 кв.м., 48,7 кв.м., 48,8 кв.м., що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Троїцька, буд. 45, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та будь-яких інших осіб, які там проживають за їх дозволом на момент виконання рішення суду.

Не погоджуючись з заочним рішенням ОСОБА_5 та представник особи, яка не брала участь у справі - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради ОСОБА_6 подали апеляційні скарги, в яких з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення процесуального права, просять рішення скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів дарування недійсними та виселення відмовити.

При цьому ОСОБА_5 посилалася на те, що районний суд дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є належним позивачами по справі, адже вони не є власниками жодної квартири в будинку під № 45 по вул. Троїцькій в м. Одесі а є власниками нежитлового приміщення офісу №511, як створено шляхом переобладнання підвального приміщення цього будинку та квартири №10 цього будинку без згоди мешканців будинку та суд не перевірив, чи були порушені їх права та враховуючи вимоги щодо витребування майна, наявність у останніх відповідних повноважень діяти в інтересах мешканців будинку, при цьому вирішив питання про права та обовязки осіб, які не брали участь у справі, а саме всіх мешканців будинку, в інтересах яких фактично було заявлено позовні вимоги. Крім того, апелянт зазначив, що судом першої інстанції було неповно зясовано обставини справи, що мають значення для справи, а саме те, що не надано правової оцінки та проігноровано чинні розпорядження Приморської районної адміністрації виконкому Одеської міської ради та свідоцтва про право власності на горища, рішення Одеської міської ради стосовно передачі спірних горищних приміщень ОСОБА_5 Також ОСОБА_5 вказує на те, що районний суд не перевірив статусу спірного нежитлового приміщення, не навів доказів того, що приміщення є допоміжним та неподільним, не перевірив тверджень відповідачів про те, що у спірному приміщенні не розташовано технічного обладнання будинку і воно протягом тривалого часу використовується в якості квартири та дійшов передчасного висновку про його витребування та виселення, обґрунтувавши цей висновок на припущеннях, що заборонено ч.4 ст. 60 ЦПК України. Крім того, апелянтом зазначено, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивачі є співвласниками спірних нежитлових приміщень в силу ч.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»

Представник Департаменту комунальної власності Одеської міської ради мотивував свої вимоги тим, що оскаржуємо рішення суду прямо порушує право власності територіальної громади м. Одеси, яка відповідно до чинних свідоцтв про право власності являється власником спірних нежитлових приміщень, та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради як управителя нерухомого майна територіальної громади м. Одеси, при цьому судом першої інстанції не було залучено до справи представників зазначених органів.

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримав та наполягав на його скасуванні.

Представник іншого апелянта, Департамента комунальної власності Одеської міської ради в судове засідання зявився, підтримав подану апеляційну скаргу та просив скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Позивачі та їх представники в судове засідання не зявились. Позивач ОСОБА_2 через канцелярію суду подала клопотання в якому вказала, що вона бажає приймати участь у апеляційному розгляді скарги, подавати суду додаткові докази, але оскільки вона хворіє просить розгляд справи відкласти.

Розглянувши вказане клопотання колегія суддів дійшла висновку, що воно задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається із заяви та штаму суду, ОСОБА_2 самостійно прибула до суду та подала клопотання, тобто мала змогу бути присутньою в суді, крім того доказів на підтвердження своєї хвороби не надала. В клопотанні позивач вказує, що бажає приймати участь у справі та надати додаткові докази, разом з тим не вказує які самі докази, що вони будуть підтверджувати чи спростовувати, не зазначила наявність причини через які вона, як позивач не подала такі доказу до суду першої інстанції. Крім того, позивач повторно не зявляється в судове засідання має представників, з огляду на вказані обставини, колегія суддів розцінює подане клопотання, як зловживання своїми процесуальними правами, спрямованими на затягування судового розгляду справи.

Відповідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи не перешкоджає розглядові справи, а тому справа розглянута за відсутності не зявившихся сторін.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін впливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення районного суду не відповідає.

Суд першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, виходив із того, що вони є належними позивачами щодо вимог про визнання правочинів недійсними, витребування майна із чужого незаконного володіння та виселення, а також що позивачі є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку, в тому числі спірного горища.

З таким висновком суду повністю погодитись не можна виходячи оскільки він не відповідає обставинам справи, зроблений з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено,

Приморським районним судом м. Одеси 10 квітня 2007 року постановлено заочне рішення, яким задоволено позов ОСОБА_5 визнано дійсними договори купівлі-продажу нежилого приміщення горища, площами 49,1 кв.м., 48,7 кв.м., 48,8 кв.м., укладені між продавцем, Одеською міською радою, і покупцем, ОСОБА_5, та визнано за нею право власності на зазначені нежилі приміщення горища у будинку № 45 по вул. Троїцькій в м. Одесі.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11 січня 2012 року вказане заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси залишено без змін.

Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 жовтня 2012 року заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 11 січня 2012 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_5 до Одеської міської ради про визнання договорів купівлі-продажу дійсними та визнання права власності відмовлено. Зазначене рішення є остаточним, набрало законної сили.

Заочним рішенням суду від 13 серпня 2013 року у цій справі позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено, визнано недійсними договори дарування, укладені 27 березня 2008 року між ОСОБА_4, з однієї сторони, та ОСОБА_5, з іншої, стосовно нежилих приміщень горища за №№ 2505, 2511, 2508; повернуто нежиле приміщення горища, площами 49,1 кв.м., 48,7 кв.м., 48,8 кв.м., що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Троїцька, буд. 45, у спільну власність усіх власників квартир багатоквартирного будинку під № 45 по вул. Троїцькій в м. Одесі; виселено з нежилого приміщення горища, площами 49,1 кв.м., 48,7 кв.м., 48,8 кв.м., що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Троїцька, буд. 45, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та будь-яких інших осіб, які там проживають за їх дозволом на момент виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 10 вересня 2013 року вказане заочне рішення скасоване за заявою відповідача про перегляд заочного рішення, справу призначено до розгляду в загальному порядку.

За договорами дарування від 03 березня 2008 року ОСОБА_5 безоплатно передала, а ОСОБА_4 прийняв у власність нежилі приміщення горища площами 49,1 кв.м., 48,7 кв.м. та 48,8 кв.м. у будинку № 45 по вул. Троїцькій в м. Одесі.

За договорами дарування від 27 березня 2008 року відповідач ОСОБА_4 безоплатно передав, а відповідачка ОСОБА_5 прийняла у власність нежилі приміщення горища площами 49,1 кв.м., 48,7 кв.м. та 48,8 кв.м. у будинку № 45 по вул. Троїцькій в м. Одесі.

Рішення суду, на підставі якого ОСОБА_5 отримала у власність спірне нерухоме майно, що є предметом оскаржуваних договорів, на сьогоднішній день є скасованим, правові підстави, відповідно до яких відповідач набув право відчужувати спірні обєкти нерухомості, припинили існування та відпали як скасовані.

Правильно встановивши вказані обставини справи районний суд залишив поза увагою, що відповідно рішень судів на які він посилався та Свідоцтва про право власності від 04.11.2004 року серія САА №430578 (т. а.с.159) територіальна громада міста ОСОБА_7 є власником нежитлових приміщень горища №504, загальною площею 49,1 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 45. Зазначене свідоцтво зареєстровано в встановленому законом порядку, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10.01.2005 року №6154523. Відповідно Свідоцтва про право власності від 12.11.2004 року серія САА №430745 (т.1 а.с.22) територіальна громада міста ОСОБА_7 є власником нежитлових приміщень горища №505, загальною площею 48,7 кв.м, розташованих за адресою:м. Одеса, вул.. Троїцька, 45. Зазначене свідоцтво зареєстровано в встановленому законом порядку, що підтверджується реєстраційною відміткою на обороті свідоцтва від 04.01.2005 року. Відповідно Свідоцтва про право власності від 25.02.2005 року серія САА №447743 (т. 1 а.с.146) територіальна громада міста ОСОБА_7 є власником нежитлових приміщень горища №506, загальною площею 48,8 кв.м, розташованих за адресою:м. Одеса, вул.. Троїцька, 45. Зазначене свідоцтво зареєстровано в встановленому законом порядку, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.03.2005 року №6652454. Вказані свідоцтва є чинними.

Таким чином всі вимоги, що заявлені позивачами до відповідачів стосовно спірного майна спростовуються наявністю у спірного майна іншого власника територіальної громади міста ОСОБА_7 в особі Одеської міської ради, якого судом першої інстанції в якості співвідповідача до справи не залучено.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, зроблені з порушення норм матеріального та процесуального права, та оскільки апеляційний суд не наділений повноваженнями щодо залучення співвідповідачів у справі, на підставі п.п. 3,4 ст. 309 ЦПК України, оскаржуване рішення підлягає скасуванню та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 209,303, 307, 309, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційні скарги ОСОБА_5 та представника Департаменту комунальної власності Одеської міської ради ОСОБА_6 задовольнити частково.

Заочне рішення Приморського районного суду міста ОСОБА_7 від 11.06.2015 року скасувати і ухвалити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_2 й ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договорів дарування недійсними, витребування нежитлових приміщень, повернення нежитлового приміщення та виселення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.М. Таварткіладзе

ОСОБА_9