Ухвала суду № 55242046, 14.01.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/653/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Кравця Ю.І.,

суддів: Фальчука В.П., Таварткідадзе О.М.,

з участю секретаря судового засідання - Книгиницького О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 17.02.2015 року,-

встановила

У листопаді 2014 року ТОВ «Кей-колект» звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 683 403 гривень 94 копійок.

Обґрунтовує свої вимоги тим, що 04.06.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» (з 21.12.2009 року ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2, було укладено кредитний договір № 11051291000, відповідно до якого, він отримав споживчий кредит в сумі 45 000 доларів США. Строк дії договору встановлено до 04.10.2027 року, з наданням графіку погашення боргу по кредиту та сплати відсотків в розмірі 10,3 % на рік за користування ним. В забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_2, банк уклав договір поруки № 47063 від 04.10.2006 року з ОСОБА_3 З часу отримання кредиту ОСОБА_2, належним чином не виконував зобовязання в наслідок чого виникла заборгованість в сумі 683 403 гривень 94 копійок. 11.06.2012 року між ПAT «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ- КОЛЕКТ» було укладено Договір Факторингу №4, за яким ПAT «УкрСиббанк» відступив ТОВ „Кей-Колект" своє право грошової вимоги до боржника. Таким чином, представник позивача посилаючись на умови договору просив стягнути заборгованість за кредитом в розмірі 683 403 гривень 94 копійок.

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 17.02.2015 року позовні вимоги ТОВ «Кей-Колект» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кей-Колект», заборгованість за кредитним договором № 11051291000 від 04.10.2006 року у сумі 683 403 гривень 94 копійок (шістсот вісімдесят три тисячі чотириста три гривні девяносто чотири копійки). Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом процесуального права та не правильне застосування норм матеріального права, просить рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 17.02.2015 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовував тим, що судом першої інстанції в порушенні норм ст.ст. 10, 1054 ЦК України стягнуто грошові кошти на користь особи, яка не є кредитором за договором і без достатніх правових підстав, адже позивачем не надано належних доказів правонаступництва позивача за спірним договором. Крім того ОСОБА_2 зазначив, що районний суд, стягуючи грошові кошти в солідарному порядку, не врахував те, що договір поруки є припиненим в звязку з спливом 6 місячного строку для предявлення вимоги до поручителя. Також апелянтом вказано, він не був присутній в судовому засіданні, але районним судом постановлено рішення по справі у загальному порядку замість заочного рішення та в судовому рішенні не зазначено строк та порядок набрання ним законної сили та позбавлено відповідачів права на оскарження рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконував зобовязання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість, яку необхідно стягнути з відповідачів в солідарному порядку.

Колегія суду погоджується з таким висновком районного суду. Оскільки, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04.10.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» (з 21.12.2009 року ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2, було укладено кредитний договір № 11051291000, відповідно до якого, він отримав споживчий кредит в сумі 45 000 доларів США. Строк дії договору встановлено до 04.10.2027 року, з наданням графіку погашення боргу по кредиту та сплати відсотків в розмірі 10,3 % на рік за користування ним. (а.с 7-21).

Позивач свої зобов'язання виконав - відповідно до умов кредитного договору надав ОСОБА_2 кредитні кошти в сумі 45 000 доларів США, що підтверджується копією критичного договору, яка міститься в матеріалах справи (а.с.22).

З часу отримання кредиту відповідач ОСОБА_2, належним чином не виконував зобовязання в наслідок чого, станом на 01.12.2013 року виникла заборгованість в сумі 52 768 доларів США 43 цента, що по курсу НБУ України станом на 14.10.2014 року 1 долар США складає 12,951 грн. становить 683 403 гривень 94 копійок, в тому числі: заборгованість за кредитом 39 477 доларів США 74 центів; заборгованість за відсотками 13 290 доларів США 69 центів, що підтверджується розрахунком боргу, кий міститься в матеріалах справи (а.с. 33).

11.06.2012 року між ПAT «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ- КОЛЕКТ» було укладено Договір Факторингу №4, за яким ПAT «УкрСиббанк» відступив ТОВ «Кей-Колект» своє право грошової вимоги до боржника. (а.с.35-38).

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_2, банк уклав договір поруки № 47063 від 04.10.2006 року з ОСОБА_3 (а.с.31).

Згідно із ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань н допускається. Відповідно до ст.1054 ЦК України, за Кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненні позичальником банку визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частиш позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплаті процентів.

Розділом 5 Кредитного договору передбачено право вимоги дострокового кредитних коштів, в разі порушення позичальником термінів погашення кредиту. Згідно з п. 5.5. Кредитного договору за порушення термінів повернення кредиту або термінів сплати процентів, комісій строком більше ніж на один місяць Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку, встановленому розділом 11 цього договору.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивачем не надано належних доказів правонаступництва позивача за спірним договором та того, що не встановлено, чи виконувались зобовязання за кредитним договором та у якому розмірі, спростовуються наявними в матеріалах справи копією Договору Факторингу №4 від 11.06.2012 року, за яким ПAT «УкрСиббанк» відступив ТОВ «Кей-Колект» своє право грошової вимоги до боржника. (а.с.35-38) та доданою до матеріалів справи довідкою-розрахунком залишку заборгованості за кредитним договором, в якої вказані всі здійснені платежі за кредитним договором.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що договір поруки є припиненим в звязку з спливом 6 місячного строку для предявлення вимоги до поручителя спростовується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

Частиною 1 статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткові (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно зі ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Договором поруки № 47063 від 04.10.2006 року не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки п.3.2 цього договору установлено, що порука припиняється з припиненням всіх зобов'язань Позичальника по кредитному договору.

Відповідно до роз'яснень п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до припинення всіх зобов'язань позичальника по кредитному договору не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

01.07.2014 року ТОВ «Кей-Колект» був направлений ОСОБА_2 Лист-вимога №835-13517, копія якого та докази його направлення міститься в матеріалах справи (а.с. 40-48), згідно якої банк вимагав дострокового повернення кредиту у повному обсязі та сплатити нараховані відсотки за користуванням кредитом та інші платежі, тобто встановив боржнику новий строк виконання основного зобовязання.

Відповідно до п.п.11.1. Кредитного договору, сторони погодили, що у випадку настання обставин, визначених у п.п.2.3., 4.9., 5.3., 5.5., 5.8., 5.10., 7.4., 9.2., 9.14. цього договору та направлення Банком на адресу Позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення Позичальником порушень умов за цим Договором протягом 31 календарного для з дня одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від Банку, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 32 календарний день з дня одержання повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від Банку, при цьому у випадку неотримання Позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни Позичальником адреси, без попереднього про це письмового повідомлення Банку чи у разі неотримання Позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) з інших підстав протягом 40 календарних днів з дня направлення повідомлення (вимоги) Банком, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 41 календарний день з дати відправлення Позичальнику повідомлення (вимоги)про дострокове повернення кредиту від банку.

Враховуючи вищенаведене та те, що позивач звернувся до суду з позовом 10.11.2014 року, тобто в межах шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання колегія суддів дійшла до висновку що відсутні підстави вважати поруку ОСОБА_3 такою, що припинена.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

Заявником апеляційної скарги не надано жодного доказів на підтвердження своїх доводів.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 209,303,307,315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Сувороського районного суду м.Одеси від 17.02.2015 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: В.П.Фальчук

ОСОБА_4