Рішення № 55241470, 27.01.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 521/18165/15-ц

Пр.№2/521/1896/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Сегеди О.М.,

при секретарі - Зубковій Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Військової частини 2138 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг,

встановив:

У листопаді 2015р. Військова частина 2138 (Одеський прикордонний загін) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, посилаючись на те, що відповідачі проживають в кімнаті АДРЕСА_1, та який знаходиться на балансі Військової частини 2138, яка надає житлово-комунальні послуги. Позивач зазначав, що відповідачі користуються кімнатою та отримують житлово-комунальні послуги, але оплату за ці послуги не здійснюють. У результаті чого, згідно розрахунку за період з січня 2013р. по квітень 2015р. утворилась заборгованість відповідачів перед позивачем з оплати за спожиті послуги у сумі 5819,98грн., яку позивач просив стягнути з відповідачів солідарно.

Представник Військової частини 2138, діючий за довіреністю від 08.09.2015р. №14/8925, у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити (а.с.37).

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги визнали у повному обсязі та просили їх задовольнити, про що надали відповідні заяви (а.с.69,71).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача та відповідачів, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Згідно ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Суд вважає, що спірні відносини регулюються ст. ст. 127-132 ЖК України, Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986р. № 208, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004р. №1875-1У (далі - Закон №1875-1У), Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» від 12 липня 2005р. №560, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.

Гуртожитки складаються з приміщень, призначених для проживання і спільного користування кількома одинокими особами, які не перебувають у сімейних стосунках, або для проживання окремих сімей. Гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших осіб у період роботи або навчання. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Переобладнання жилих будинків під гуртожитки проводиться з дозволу виконавчого органу обласної, міської ради.

Жила площа в гуртожитках надається за спеціальним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації та відповідного профспілкового комітету.

Відповідно до ст.129 ЖК України на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Судом встановлено, що житловий будинок №19 по вул. Тираспольське шосе, в м. Одесі, зареєстрований як гуртожиток і знаходиться на балансі Військової частини 2138 (Одеський прикордонний загін), яке надає послуги з утримання будинків та прибудинкової території та житлово-комунальні послуги.

З матеріалів справи вбачається, і сторонами не заперечується, що відповідачі зареєстровані та проживають з 2013р. в кімнаті АДРЕСА_1 (а.с.41,42).

Встановлено, що між Військовою частиною 2138 та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 відсутній письмовий договір на обслуговування будинку та прибудинкової території, проте послуги відповідачам з утримання будинку та прибудинкової території надаються, а відповідачі їх приймають, та частково оплачують.

За таких обставин, суд вважає що Військова частина 2138 має право вимоги до відповідачів відносно плати за обслуговування будинку та прибудинкової території та надання житлово-комунальних послуг, так як останні є споживачами житлово-комунальних послуг, які надаються Військовою частиною 2138 (Одеський прикордонний загін).

Встановлено, що 09.07.2015р. за заявою Військової частини 2138 (Одеський прикордонний загін) Малиновським районним судом м.Одеси було видано судовий наказ про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в розмірі 5819,98 грн. (а.с.9).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 13.08.2015р. вказаний вище судовий наказ від 09.07.2015р. було скасовано (а.с.10).

На підставі розрахунку, наданого позивачем, судом встановлено, що відповідачі мають заборгованість зі сплати витрат з обслуговування будинку та прибудинкової території за період з січня 2013р. по квітень 2015р. у розмірі 5819,98грн. з яких: квартплата -395,35 грн., водовідведення - 2573,50 грн., електроенергія - 2305,13 грн., вивезення твердих побутових відходів -546,00 грн. (а.с.11).

Із пояснень сторін також вбачається, що між ними письмового договору з обслуговування будинку та прибудинкової території укладено не було, проте послуги відповідачам з утримання будинку та прибудинкової території надавалися, а відповідачі їх приймали та частково оплачували.

Таким чином, відсутність письмового договору не може бути підставою для звільнення від сплати вартості отриманих відповідачами послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено у Законі України «Про житлово-комунальні послуги». Пунктом 10 частини третьої статті 20 цього Закону встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.

Така ж відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за надання послуг з теплопостачання встановлена у пункті 23 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» та пункті 20 типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Відповідно до статей 7,13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін /тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ( прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладення договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Статтями 20, 21 Закону України №1875-1У визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Згідно зі змісту ст.32 Закону №1875-1У плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховуються виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

З розрахунку заборгованості наданого позивачем вбачається, що заборгованість відповідачів зі сплати витрат з обслуговування будинку та прибудинкової території за період з січня 2013р. по квітень 2015р. складає 5819,98грн.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

Таким чином, суд вважає, що зібрані у справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи та належна оцінка доказів вказують на наявність підстав для задоволення позову про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості з плати витрат з обслуговування будинку та прибудинкової території і житлово-комунальних послуг за період з січня 2013р. по квітень 2015р. в розмірі 5819,98грн.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем сплачено при зверненні до суду судовій збір в розмірі 1218,00грн., тому дані виплати підлягають стягненню з відповідачів в рівних частках.

Керуючись ст. 20, 24, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Військової частини 2138 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Військової частини 2138 (65121, м. Одеса, вул. Левітана, 113, код ЄДРПОУ 14321386) заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 січня 2013 року по квітень 2015 року, в сумі 5819 (п'ять тисяч вісімсот дев'ятнадцять) гривень 98 копійок, з яких: квартирна плата - 395,35 грн.,водовідведення - 2573,50 грн., електрична енергія - 2305,13 грн., вивезення твердих побутових відходів -546,00 грн.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Військової частини 2138 (65121, м. Одеса, вул. Левітана, 113, код ЄДРПОУ 14321386) судовій збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень 00 копійок .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: О.М.Сегеда