Рішення № 55240270, 26.01.2016, Франківський районний суд м. Львова

465/1896/15-ц

2/465/110/16

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

Іменем України

26.01.2016 року Франківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді Козюренка Р.С.

при секретарі- Потюк В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, уточнивши його, в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором. Позов мотивує тим, що між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_2 09.11.2011 року укладено договір кредиту №ICKGMCU.14229.004 на суму із кредитним лімітом в сумі 500 гривень, строком до повного виконання умов договору та відсотками за користування кредитом у розмірі 36% річних. На виконання кредитного договору позивачем було видано кредит на вищевказану суму. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 12.02.2015 року становить: заборгованість по тілу кредиту в сумі 2208,42 гривень, прострочена заборгованість по тілу кредиту в сумі 2088,63 гривень, заборгованість за процентами в розмірі 111,30 гривень, прострочена заборгованість за процентами в сумі 1394,97 гривень та пеня в розмірі 1214,63 гривень, а всього 7017,95 гривень, які просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю, пояснення дав аналогічні викладеним у ньому, просить такий задовольнити та у разі неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки суду не повідомила, хоча належним чином були повідомлена про час та місце слухання справи. На підставі ст.169,224 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), проти чого представник позивача не заперечив.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити.

Судом встановлено, що 09.11.2011 року між ПАТ «ВБР» та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір №ICKGMCU.14229.004 на суму із кредитним лімітом в сумі 500 гривень, строком до повного виконання умов договору та відсотками за користування кредитом у розмірі 36% річних.

Згідно умов кредитного договору №ICKGMCU.14229.004 від 09.11.2011 року, ПАТ «ВБР» надав відповідачу кредит із лімітом в сумі 500 гривень, строком до повного виконання умов договору та відсотками за користування кредитом у розмірі 36% річних.

Як вбачається з п.2.2 Кредитного договору, за користування Кредитом Позичальник сплачує Кредитору проценти у розмірі 36% проценти річних.

Крім того, відповідно до умов договору, п.5.2 договору, за порушення строків сплати процентів, позичальнику нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до розрахунку заборгованості згідно кредитного договору №ICKGMCU.14229.004 від 09.11.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем станом на 12.02.2015 року становить: заборгованість по тілу кредиту в сумі 2208,42 гривень, прострочена заборгованість по тілу кредиту в сумі 2088,63 гривень, заборгованість за процентами в розмірі 111,30 гривень, прострочена заборгованість за процентами в сумі 1394,97 гривень та пеня в розмірі 1214,63 гривень, а всього 7017,95 гривень.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ч.2 ст.1050 ЦК України передбачає, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позичкодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів.

Відповідно до вимог ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ немає для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ч.3 ст.10, ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

З вищенаведеного, суд вважає, що оскільки відповідачі добровільно не виконують у строк взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, а тому заборгованість у сумі 7017,95 гривень слід стягнути з відповідача.

З наведених міркувань та керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 57, 60, 169, 209, 212, 215, 218, 224-225 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» (МФО 380719, ЄДРПОУ 36470620) станом на 12.02.2015 року заборгованість по тілу кредиту в сумі 2208,42 гривень, прострочена заборгованість по тілу кредиту в сумі 2088,63 гривень, заборгованість за процентами в розмірі 111,30 гривень, прострочена заборгованість за процентами в сумі 1394,97 гривень та пеня в розмірі 1214,63 гривень, а всього 7017 гривень (сім тисяч сімнадцять) 95 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1)на користь держави 243,60 гривень судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

На заочне рішення суду може бути подано відповідачем заяву про його перегляд судом, що його ухвалив, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Козюренко Р.С.