Ухвала суду № 55239807, 21.01.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/7998/13 Головуючий у 1 інстанції: Івасівка А.П.

Провадження № 22-ц/783/1144/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: 43

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого Тропак О.В.,

суддів: Приколоти Т.І. Федоришина А.В.,

за участю секретаря Іванової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 грудня 2015 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права на користування частиною жилого приміщення, що є у комунальній власності та спільному користуванні,-

в с т а н о в и л а :

14 листопада 2013 року позивач звернулася до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з цим позовом до відповідача ( а.с. 3).

Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2013 року було відкрито провадження у справі і справу було призначено до судового розгляду на 21 січня 2014 року ( а.с. 17).

За період після 21 січня 2014 року у справі неодноразово проводилися судові засідання:

24.02.2014 року ( а.с. 22); 19.05.2014 року (а.с. 30); 10.07.2014 року (а.с. 36).

10 липня 2014 року у справі було ухвалено заочне рішення про задоволення позову (а.с. 37).

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.03.2015 року задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_4 і скасовано заочне рішення від 10 липня 2014 року.

Ухвалою судді Апеляційного суду Львівської області від 09 червня 2015 року було визнано неподаною і повернено відповідачеві апеляційну скаргу на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду від 26 грудня 2013 року про відкриття провадження у справі.

Ухвалою судового засідання від 20 липня 2015 року за клопотанням відповідача відкладено судове засідання на 10.08.2015 року.

Ухвалою судового засідання від 10 серпня 2015 року відкладено судове засідання на 20 серпня 20ё15 року,у зв»язку з неявкою позивача.

Ухвалою від 20 серпня 2015 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_4 зупинено провадження у справі до набрання рішення у справі № 442/5298/15-ц, за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, третьої особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської області про визнання права власності на квартиру з врахуванням самочинно приєднаного коридору-сходової.

Ухвалою Апеляційного суду від 27 жовтня 2015 року задоволено апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 , скасовано ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 серпня 2015 року та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За клопотанням представника відповідача ОСОБА_5 ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 грудня 2015 року зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права на користування частиною жилого приміщення, що є у комунальній власності та спільному користуванні, до набрання рішення у справі № 442/5298/15-ц, за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, третьої особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської області про визнання права власності на квартиру з врахуванням самочинно приєднаного коридору-сходової.

На ухвалу від 10 грудня 2015 року позивачем ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій покликається на те, що стороною відповідача був поданий позов про визнання права власності на самовільно захоплену коридор та сходову, яка є у спільному користуванні, отже йдеться про зміну правового статусу приміщення з комунальної власності в приватну. Окрім цього, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права на користування часткою в спільному приміщенні був поданий раніше і в ньому йдеться про відновлення прав, а у позові поданому відповідачем йдеться про набуття права власності, а тому вважає, що першочерговим обовязком суду є вирішення питання про поновлення конституційних прав, а надання права власності у відповідності до законодавства України є прерогативою органів місцевого самоврядування, а не суду. З врахуванням наведеного просить ухвалу скасувати.

Будучи належним чином повідомленими про час і місце проведення судового засідання, зокрема : позивач і представник позивача, а також представник відповідача ОСОБА_4Б,, в судове засідання 21.01.2016 року не з»явився ніхто із осіб , які беруть участь у справі, тому, у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.

У зв»язку з неявкою в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Зміст оскаржуваної ухвали від 10 грудня 2015 року , аналогічний змісту ухвали від 20 серпня 2015 року, та мотивувальна частина ухвали від 10 грудня 2015 року доповнена наступним текстом:

що з мотивувальної частини позовної заяви за ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06.08.2015 року № 442/5298/15-ц вбачається, що ОСОБА_3 просить визнати право власності на квартиру № 4 у житловому будинку № 40 по вул.. Будівельній в м. Дрогобичі Львівської області, загальною площею 61,1 кв.м.,житловою площею 34,3 кв. м., із врахуванням самочинно приєднаного коридору-сходової плошею 6,2 кв.м. Поряд з цим , позивач у даній справі ОСОБА_2 , у своїх вимогах не зазначає, за яким саме коридором площею 3,3 кв. м. слід визнати право користування, однак з матеріалів справи вбачається і сторонами не оспорюється, що спори у вказаних справах вимоги стосуються одного й того ж коридору, що по вул. Будівельній , 40, між квартирами № 3 та № 4 . Саме такий коридор приєднаний ОСОБА_3 і є предметом розгляду у справі № 442/5298/15-ц , і у даній справі.

Проте колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у даній справі «до набрання рішення у справі № 442/5298/15-ц, за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, третьої особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської області про визнання права власності на квартиру з врахуванням самочинно приєднаного коридору-сходової» (так зазначено в оскаржуваній ухвалі), і вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.

Так, відповідно до п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України, суд зобов»язаний зупинити провадження у справі у разі: неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи,що розглядається в порядку конституційного,цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Однак , колегія суддів вважає, що у цій справі відсутні підстави для її зупинення, виходячи з наступних критеріїв.

Як було зазначено вище в описовій частині ухвали, позовна заява ОСОБА_2 у справі № 442/7298/13 поступила в Дрогобицький міський суд 14 листопада 2013 року і провадження у цій справі відкрито 26 грудня 2013 року.

Згідно ксерокопії ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області провадження у цивільній справі № 442/5298/15-ц за позовною заявою ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області, третьої особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської області про визнання права власності на квартиру із врахуванням самочинно приєднаного коридору-сходової, відкрито 06 серпня 2015 року (а.с. 104). Тобто провадження у цивільній справі № 442/5298/15-ц відкрито по збігу більше дев»ятнадцяти місяців з часу відкриття Дрогобицьким міськрайонним судом провадження у цивільній справі № 442/7298/13 .

Необхідно зазначити також, що в ухвалі Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 грудня 2015 року міститься посилання на зміст позовної заяви ОСОБА_3 у цивільній справі № 442/5298/15-ц, в той час , як копія такої позовної заяви у цивільній справі № 442/7298/13 відсутня. Про відсутність копії позовної зави ОСОБА_3 у цивільній справі № 442/5298/15-ц було зазначено головуючим суддею Івасівкою А.П. в судовому засіданні 10 грудня 2015 року перед виходом у нарадчу кімнату для постановлення оскаржуваної ухвали (а.с. 154 зворот). Відтак, посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, як на підставу для зупинення провадження у цивільній справі № 442/7998/13 на позовні вимоги за позовом ОСОБА_3 у цивільній справі № 442/5298/15-ц, які за твердженням суду першої інстанції стосуються одного і того ж коридору, за відсутності копії цієї позовної заяви у матеріалах цивільної справи № 442/7998/13-ц, колегія суддів розглядає як неспроможне. Крім цього, та обставина, що об»єктом спору у цивільній справі № 442/7998/13 і у цивільній справі № 442/5298/15-ц за твердженнями суду першої інстанції є один і той же коридор, не доводить тієї обставини, що позов ОСОБА_2 не може бути вирішений до вирішення спору за позовом ОСОБА_3

У відповідності до положень, встановлених ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року позивач має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Для колегії суддів є цілком очевидним , що перебування цивільної справи № 442/7998/13-ц на розгляді в суді першої інстанції понад два роки, тобто на протязі строку, який за жодних обставин не можна вважати «розумним строком», а тому розгляд цієї справи не можна ставити в залежність від розгляду цивільної справи № 442/5298/15 за позовом ОСОБА_3, провадження у якій було відкрито лише 06.08.2015 року. На думку колегії суддів, вищезазначений факт не міг бути не очевидним і для суду першої інстанції, який, на думку колегії суддів, проігнорував норми міжнародного приватного права щодо розгляду справи упродовж розумних строків розгляду і постановив незаконну ухвалу від 10 грудня 2013 року, відповідно до якої суд першої інстанції необґрунтовано вважав, що спочатку має бути вирішена цивільна справа, яка надійшла до суду 06.08.2015 року, а не цивільна справа, яка не знайшла свого вирішення судом першої інстанції на протязі двадцяти трьох місяців.( з 26.12.2013 року по 10.12.2015 року).

Враховуючи вимоги процесуального закону, відповідно до яких судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, колегія суддів розглядає як обґрунтовані доводи апеляційної скарги про незаконність оскаржуваної ухвали, також внаслідок зазначення судом першої інстанції у мотивувальній частині ухвали від 10 грудня 2015 року змісту позовної заяви ОСОБА_3, якої на момент постановлення оскаржуваної ухвали в розпорядженні суду під головуванням ОСОБА_6 не було.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм міжнародного права, вимог процесуального закону, перешкоджає подальшому провадженню у справі, тому підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись п. 4 ч. 2 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 314, ч. ч. 1, 3 ст. 315, ст. ст. 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 грудня 2015 року про зупинення провадження у справі - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Тропак О.В.

Судді: Приколота Т.І.

ОСОБА_7