Постанова № 55236988, 26.01.2016, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 240/894/15-а

Провадження № 2-а/240/1/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2016 року Олександрівський районний суд Донецької області у складі :

головуючого - судді Кулікова В.В.,

при секретарі - Пліскачовій Н.В.,

за участю: представника позивача -Полякова С.М.

представника відповідача - Кириченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка адміністративну справу за позовом обласного комунального підприємства «Донецьтеплокомуненерго» до Олександрівської селищної ради Олександрівського району, селищного голови Олександрівської селищної ради Борисевич Людмили Вікторівни про визнання незаконним та скасування розпорядження селищного голови Олександрівської селищної ради Олександрівського району від 20.10.2015 року № 23-0 «Про цілодобовий допуск уповноважених представників для перевірки роботи котельн в смт.Олександрівка»

В С Т А Н О В И В :

Позивач - обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» звернувся з позовом до Олександрівської селищної ради Олександрівського району, селищного голови Олександрівської селищної ради Борисевич Людмили Вікторівни про визнання незаконним та скасування розпорядження селищного голови Олександрівської селищної ради Олесандрівського району від 20.10.2015 року № 23-0 «Про цілодобовий допуск уповноважених представників для перевірки роботи котельн в смт.Олександрівка».

Вказує, що 20 жовтня 2015 року селищним головою Олександрівської селищної ради Борисевич Л.В.було видане розпорядження за № 23-0 «Про цілодобовий допуск уповноважених представників для перевірки роботи котельн в смт.Олександрівка». У вказаному розпорядженні Борисевич Л.В., посилаючись на ст.42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» з метою встановлення контролю за роботою котельн для більш якісного надання послуг з опалення затверджує комісію уповноважених представників територіальної громади, якій надає цілодобовий допуск на територію котельн для огляду вузлів обліку, проведення перевірок, зняття показів із засобів вимірювальної техніки, контролю за якістю та кількістю вугілля, тощо.

Позивач, вважаючи розпорядження незаконним, вказує, що воно не відповідає принципам державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, оскільки не є доцільним, адекватним та передбачуваним, суб»єктам, на яких воно буде розповсюджуватись, не було надано можливості надати свої зауваження та пропозиції, відповідачі не наділені правами для створення нових наглядових органів у сфері господарської діяльності і позивач не знаходиться в адміністративній залежності від селищної ради. Вказує також, що він здійснює свою господарську діяльність у спосіб визначений чинним законодавством та має право на встановлені ним гарантії свободи своєї діяльності, на яку посягає відповідач. Обладнання котелен відноситься до об»єктів підвищеної небезпеки, тому відповідач, який не є фахівцем у цій галузі, не може самочинно втручатися у роботу вказаних об»єктів, так як це створює певні ризики травмування та загибелі будь-кого. Вважає, що голова селищної ради не має повноважень щодо видання подібних розпоряджень, які стосуються здійснення контролю за діяльністю господарюючих суб»єктів. Просить визнати незаконним та скасувати розпорядження селищного голови Олександрівської селищної ради Олександрівського району від 20.10.2015 року за № 23-0.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та повторив доводи, які містяться в позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, пояснивши, що ніякої діяльності з приводу втілення в життя оспорюваного розпорядження вони не приймали, воно носило ознаки, так би мовити, стимулюючого документу, з метою звернути увагу позивача на факти непоодиноких скарг мешканців селища з приводу неналежного надання з боку позивача послуг з опалювання житла. Вказує також, що це розпорядження було ними же і скасоване в зв»язку з невідповідністю деяких його положень вимогам чинного законодавства України, а тому, як він вважає, підстави спору в даному випадку відсутні.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, вважаю, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з розпорядження селищного голови Олександрівської селищної ради Олесандрівського району від 20.10.2015 року № 23-0 «Про цілодобовий допуск уповноважених представників для перевірки роботи котельн в смт.Олександрівка» цим документом було затверджено комісію уповноважених представників територіальної громади, якій надавався цілодобовий допуск на територію котелен для огляду вузлів обліку, проведення перевірок, зняття показів із засобів вимірювальної техніки, контролю за якістю та кількістю вугілля, тощо.

Як вбачається з тексту самого розпорядження, в ньому не було визначено коло суб'єктів на яких розповсюджується його дія. Таким чином, даний акт за своєю суттю фактично встановлював нові правовідносини між Відповідачем та суб'єктами господарювання, що використовують у своїй господарській діяльності котельні на території селищної ради. Розпорядження не містить конкретних термінів проведення визначених ним перевірок і могло бути застосовано неодноразово без будь-яких обмежень.

Всі ці ознаки, на думку суду, вказують на те, що оскаржуване Розпорядження є регуляторним актом в розумінні Закону України «Про основні засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», оскільки ним встановлюються нові норми права, які можуть застосовуватись неодноразово щодо невизначеного кола осіб і спрямовані на правове регулювання господарських та адміністративних відносин.

Суд вважає розпорядження голови селищної ради від 20.10.2015 року за № 23-о незаконним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вважає суд, розпорядження не відповідає принципам державної регуляторної політики вказаним у статті 4 Закону України «Про основні засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», оскільки не є доцільним, адекватним, ефективним, збалансованим та передбачуваним по відношенню до вирішення проблеми звернень громадян «щодо неякісного опалення», як вказано в його преамбулі оскільки:

-встановлює можливість проведення перевірок цілодобово, що не відповідає сучасним принципам нагляду у сфері господарської діяльності (завчасне попередження про проведення перевірки, затвердження планів перевірок);

-не встановлює жодних критеріїв щодо членів комісії (членами комісії є мешканці будинків, старші будинків, завідувач дитячого закладу, головний лікар, тобто особи які не мають спеціальних знань для виконання покладених на них Розпорядженням обов'язків);

-є передчасним, оскільки проблему неякісного опалення, якщо така існує, можливо вирішити шляхом направлення відповідного листа або претензії на адресу організації, що надає послуги з теплопостачання;

-не враховує прав суб'єктів господарювання, яким належать котельні.

Крім того, не була забезпечена прозорість та врахування громадської думки. Відповідачами не було надано суб'єктам, на яких буде розповсюджуватись дія Розпорядження, можливості надати свої зауваження та пропозиції.

Крім того, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування», відповідачі не наділені правами для створення нових наглядових органів у сфері господарської діяльності, яким фактично є затверджена Розпорядженням комісія, або проведення перевірок для зняття певних показників та відібрання проб.

Таким чином, вважаю, що Розпорядження видане з порушенням статті 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові

особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно Статуту обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», затвердженого у новій редакції розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації від 08.12.2006 р. № 597 із подальшими змінами (далі - Статут), ОКП «Донецьктеплокомуненерго» засноване на спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст, що знаходяться в управлінні Донецької обласної ради (п. 1.1 Статуту). Координацію діяльності підприємства здійснює департамент житлово-комунального господарства облдержадміністрації(п. 1.2 Статуту). Майно підприємства є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, що знаходиться в управлінні Донецької обласної ради і закріплюється за ним на праві оперативного управління (п. 5.2 Статуту). Здійснюючи право оперативного управління, підприємство володіє та користується наданим йому майном самостійно, відповідно до чинного законодавства (п. 5.3 Статуту). Підприємство не знаходиться в адміністративній залежності від Олександрівської селищної ради.

До складу ОКП «Донецьктеплокомуненерго» входить 18 відокремлених підрозділів виробничих одиниць, що надають послуги з постачання теплової енергії споживачам населених пунктів Донецької області. Одним із таких відокремлених підрозділів є виробнича одиниця ОКП «Донецьктеплокомуненерго» «Дружківкатепломережа». В оперативному управлінні вказаної виробничої одиниці знаходяться котельні № 13 та 14 (розміщені за адресою: смт. Олександрівка, вул. Радянської Конституції, 28а, смт. Олександрівка, вул. Донецька, 17 - відповідно). Котельні територіально розміщені в межах Олександрівської селищної ради. Виробництво теплової енергії в цих котельних здійснюється з використанням твердого палива (вугілля).

Виходячи з вищенаведеного Позивач здійснює господарську діяльність у спосіб визначений чинним законодавством та має право на встановлені ним гарантії свободи своєї діяльності.

Абзацом 6 частини 1 статті 6 Господарського кодексу України встановлено, що одним із принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Оскільки видане Розпорядження не ґрунтується на нормах закону, встановлений ним цілодобовий доступ до котелень є незаконним втручанням у господарську діяльність Позивача.

Встановлено також, що закупівлю палива для котельних Позивач здійснює на підставі угод, укладених з іншими суб'єктами господарювання. Питання якості та кількості товару визначається цими угодами. Отже, перевірка вказаних характеристик є втручанням у договірні відносини та господарську діяльність не тільки Позивача, а й його контрагентів. Такі дії порушують вимоги статті 627 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Як вбачається, статтею 13 Закону України «Про охорону праці» встановлено обов'язок роботодавця щодо створення на робочому місці в кожному структурному підрозділі умов праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Згідно статті 8 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний вживати заходів, направлених на запобігання аваріям, обмеження і ліквідацію їх наслідків та захист людей і довкілля від їх впливу; забезпечувати експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки з додержанням мінімально можливого ризику.

Обладнання котелень відноситься до об'єктів підвищеної небезпеки, для експлуатації яких ОКП «Донецьктеплокомуненерго» отримано відповідні дозволи.

Видане Відповідачами Розпорядження надає право доступу до потенційно небезпечного обладнання громадянам, які не є працівниками ОКП «Донецьктеплокомуненерго», не пройшли відповідних навчань та не є фахівцями у сфері теплопостачання. Доступ до котельних здійснюється тільки персоналом на підставі наряду-допуску, та уповноваженими інспекторами Держенергонагляду під час виконання ними своїх функцій (Правила технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджений наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 р. № 71).

Отже, безумовне виконання Розпорядження, на думку суду, створює високий ризик травмування або загибелі як самих членів комісії, так і для працівників котельних, може

призвести до пошкодження обладнання або навіть до настання аварії, що в свою чергу позбавляє Позивача можливості належним чином виконувати покладені на нього наведеними вище нормативними актами обов'язки.

Також, згідно статті 15 Закону України «Про теплопостачання» державне регулювання у сфері теплопостачання здійснюється Кабінетом Міністрів України, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держаними адміністраціями відповідно до закону.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про теплопостачання» державний нагляд (контроль) у сфері теплопостачання здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузі теплопостачання.

Предметом державного нагляду (контролю) у сфері теплопостачання є господарська діяльність, пов'язана з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії в частині технічної експлуатації теплових, тепловикористальних установок і мереж, енергетичного обладнання суб'єктів відносин у сфері теплопостачання, випробування та ремонту зазначених установок і мереж, режимів споживання теплової енергії, а також виконання робіт з проектування теплових, тепловикористальних установок і мереж.

Способом здійснення державного нагляду (контролю) у сфері теплопостачання є проведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузі теплопостачання, відповідних обстежень, перевірок, оглядів, інспектування теплових, тепловикористальних установок і мереж, енергетичного обладнання суб'єктів відносин у сфері теплопостачання в порядку, визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» функції з реалізації державної політики з нагляду (контролю) у сфері електроенергетики та теплопостачання покладені на Державну інспекцію енергетичного нагляду України (Держенергонагляд).

Статтею 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» одним із принципів здійснення державного нагляду визначено:

неприпустимість дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимість здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання.

Виходячи із системного аналізу тексту Розпорядження, норм статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування», статті 6 Господарського кодексу України, статті 627 Цивільного кодексу України, статей 14, 15 Закону «України про теплопостачання», статей 4-6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» голова селищної ради не має повноважень щодо видання подібних розпоряджень, які стосуються здійснення контролю за діяльністю господарюючих суб'єктів, що не належать до адміністративного відання Олександрівської селищної ради.

Доступ до об'єктів суб'єктів господарювання без дотримання порядку, визначеного статтями 4-6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» або дозволу самого суб'єкта господарювання є незаконним втручанням в його роботу, яке також не належить до повноважень Відповідачів, та є протизаконним, таким що порушує встановлений в Україні порядок вільного здійснення господарської діяльності та державного контролю у сфері господарської діяльності.

Представник відповідача, акцентуючи увагу суду на фактично відсутність предмету спору між сторонами, надав розпорядження голови Олександрівської селищної ради від 21 січня 2016 року за № З-о, яким скасовано оскаржуване розпорядження у зв»язку з невідповідністю деяких його положень вимогам чинного законодавства України, що, на думку суду, певним чином, є також свідоцтвом фактичного визнання позовних вимог.

Тому, керуючись ст.ст. 2, 159- 163 КАС України, ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. 627 Цивільного кодексу України, ст.ст.14, 15 Закону «України про

теплопостачання», ст.ст.4-6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати незаконним розпорядження селищного голови Олександрівської селищної ради Олександрівського району Донецької області від 20 жовтня 2015 року за № 23-0 «Про цілодобовий допуск уповноважених представників для перевірки роботи котельн в смт.Олександрівка».

Стягнути з Олександрівської селищної ради Олександрівського району Донецької області (код ЄДРПОУ 04341519), розташованої вул. Центральна, 15 смт. Олександрівка Олександрівського району Донецької області,( р/р 35416003051738 ,ОКПО 04341519 , МФО 834016 УДКСУ в Олександрівському районі) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьтеплокомуненерго», розташованого у м. Краматорську, пров. Земляний, 2, 84307, р/р 26004962487085 відділення ПУМБ "РЦ в м. Києві", МФО 334851 ОКПО 03337119, ІПН 033371105621, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218,00 грн. та 365,40 грн., а всього стягнути 1583 (одну тисячу п"ятсот вісімдесят три) гривні 40 коп..

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Олександрівський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Куліков