Постанова № 55233736, 26.01.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/14854/15-к

Провадження №: 1-кп/752/132/16

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

26.01.2016 р. м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді Валігури Д.М.

при секретарі Гуленко В.С.

провівши у приміщенні суду в м. Києві підготовче судове засідання за кримінальним провадженням № 12015100050003836 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Щасливе, Бориспільського р-ну, Київської обл., українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, не одружений, не працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

обвинуваченого за ч. 1 ст. 205-1 КК України

за участю:

прокурора Федоренко М.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

До Голосіївського районного суду м. Києва передано вищевказаний обвинувальний акт.

Під час підготовчого судового засідання прокурор вважав за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Обвинувачений думку прокурора підтримав.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, у відповідності до положень ст. 314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, приходить до висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, підлягає поверненню прокурору виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Згідно вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити відомості, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Так, в обвинувальному акті, у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зазначено, що ОСОБА_1, 10 жовтня 2014 року, в денний час доби, перебуваючи біля станції метро «Голосіївська» що по вул. Васильківській в місті Києві, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи наміру здійснювати господарську діяльність, передбачену статутом вказаного товариства ТОВ «ВІДІВАН КОМПАНІ» (ЄРДПОУ 39332915), переслідуючи корисливу мету, зустрівся з невстановленою досудовим розслідуванням особою, (досудове слідство відносно якої ведеться в рамках розслідування кримінального провадження №12015100050000621 за фактом вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 209 КК України), отримав від неї завідомо підготовлені документи, а саме протокол загальних зборів учасників №15 ТОВ «ВІДІВАН КОМПАНІ» (ЄРДПОУ 39332915), «Наказ ТОВ «Відіван Компані» №15-к від 10.10.2014, Статут ТОВ «Відіван Компані», затверджений протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Відіван Компані» №15 від 09.10.2014, «Наказ ТОВ «Відіван Компані» №15-к від 10.10.2014 та реєстраційні картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Форма 4, затверджена Наказом Міністерства юстиції України 14 жовтня 2011 №3178/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції від 12 травня 2014 року №749/5). Після чого відразу ж вніс до вказаних офіційних документів, завідомо неправдиві відомості, шляхом підписання вказаних документів, а саме: 1) в протоколі загальних зборів учасників учасників №15 ТОВ «ВІДІВАН КОМПАНІ» (ЄРДПОУ 39332915), «Наказ ТОВ «Відіван Компані» №15-к від 10.10.2014 , Статут ТОВ «Відіван Компані», затверджений протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Відіван Компані» №15 від 09.10.2014, «Наказ ТОВ «Відіван Компані» №15-к від 10.10.2014 своїм підписом засвідчив фактичні обставини з приводу перебування останнього на загальних зборах товариства та про згоду стати керівником підприємства, хоча фактично на вказаних зборах не перебував; 2) в реєстраційних картках про внесення змін до відомостей про юридичну особу, в яких засвідчив призначення себе керівником підприємства, хоча фактично жодного відношення до діяльності вказаного підприємства в подальшому не мав. Підписавши, ОСОБА_1 відразу ж передав документи необхідні для реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності невстановленій досудовим розслідуванням особі (досудове слідство відносно якої ведеться в рамках розслідування кримінального провадження №12015100050000621 за фактом вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.205, ч.1 ст. 209 КК України), отримавши від неї грошову винагороду у розмірі 500 гривень

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 205-1 КК України як внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдивих відомостей.

Однак, виходячи з описаних в даному обвинувальному акті відомостей, які прокурор вважає встановленими, прокурор описує внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдивих відомостей за попередньою змовою групою осіб, що передбачає кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 205- 1 КК України.

У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що викладені в обвинувальному акті обставини кримінального правопорушення не відповідають зазначеній після їх викладення правовій кваліфікації.

Суд вважає, що перевірений обвинувальний акт підлягає безумовному поверненню прокурору без обговорення питання про можливе використання прокурором в наступному під час судового розгляду можливостей, які надає прокурору ст. 338 КПК України, оскільки закон дозволяє прокурору змінити обвинувачення в суді не для виправлення описок, граматичних помилок, неузгодженості окремих частин тексту обвинувального акта, а виключно для зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення і тільки за результатами судового розгляду при встановленні нових фактичних обставин кримінального правопорушення.

При цьому, суд при поверненні обвинувального акта прокурору враховує також відсутність правового механізму для примусу прокурора змінити обвинувачення в суді.

З урахуванням наведеного, оскільки даний обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, в ньому викладені фактичні обставини кримінального правопорушення не відповідають зазначеній після їх викладення правовій кваліфікації суд приходить до висновку, що вказаний недолік виключає можливість прийняття матеріалів кримінального провадження до судового розгляду і повинен бути усунутий в порядку, визначеному ст. 314 КПК України.

У зв'язку з чим, обвинувальний акт відносно обвинуваченого за ч. 1 ст. 205-1 КК України ОСОБА_1, необхідно повернути прокурору.

Керуючись ст. ст. 291, 314-317 КПК України, суд

У ХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015100050008254 відносно ОСОБА_1, обвинуваченого за ч. 1 ст. 205-1 КК України, повернути до Київської місцевої прокуратури № 5 м. Києва для усунення виявлених недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 7 діб з моменту оголошення.

Суддя