Постанова № 55232570, 27.01.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/16116/15-п ( 2 т.) Головуючий суддя І інстанції Сенаторов В.М.

Провадження № 33/790/24/16 Суддя доповідач Шевченко В.В.

Категорія: ст.476 МК України

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2016 року м. Харків

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області Шевченко В.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, його захисника - адвоката Паніної В.В., представника Харківської митниці ДФС Моїсеєнко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 - адвоката Паніної Вікторії Валеріївни на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2015 року про притягнення

ОСОБА_2, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1, працює директором ТОВ «Садко-Україна», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

до адміністративної відповідальності за ст. 476 МК України

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним в порушенні митних правил, передбачених ст.476 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. та конфісковані товари, які були переміщенні з порушенням права інтелектуальної власності та вилучені відповідно до протоколу про порушення митних правил № 454/80700/15 від 06.08.2015 року, які знаходяться на складі Харківської митниці Міндоходів, загальною вартістю 2011,7 грн.

Не погодившись із винесеним процесуальним рішенням судді, захисник ОСОБА_2 - адвокат Паніна В.В. подала апеляційну скаргу, просить постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2015 року скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. На думку апелянта, оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, винесеною внаслідок неповного та необ*єктивного судового розгляду справи, з істотними порушеннями вимог матеріального та цивільного права. Захисник вважає, що судом безпідставно були відхилені її клопотання про витребування доказів, а тому залишились не дослідженими обставини, які мають істотне значення для вирішення справи. Автор апеляції вважає недоведеним умисел ОСОБА_2 на порушення митних правил, а тому його дії можна розцінювати, відповідно до положень ст.190 МК України, як помилкове ввезення товарів. Адвокат Паніна В.В. вказує, що ОСОБА_2 ще 26 лютого 2014 року уклав контракт з ТОВ «Работек-1», а згідно з даними, що містяться у протоколі про порушення митних правил від 06.08.2015 року, знак для товарів та послуг на підставі свідоцтва НОМЕР_1 від 25.11.2014 р. був включений до митного реєстру лише 28.05.2015 року, що, на думку апелянта, свідчить про те, що отримуючи чергову партію товару за цим контрактом, ОСОБА_2 не знав та не міг знати про те, що його дії можуть бути розцінені співробітниками митниці, як порушення митних правил. Окрім того, захисник вказує, що ОСОБА_2 здійснює імпорт товарів, які містять товарний знак ОАО «БРТ» - Ладья з 2011 року та має право попереднього користувача, а судом не було надано належної оцінки цьому факту. Також апелянт посилається на неналежне оформлення документів, що долучені до протоколу про порушення митних правил, та відсутність відомостей про існування у директора ТОВ «БРЕНДМАСТЕР» ОСОБА_5 права представляти інтереси Шенгхенг Інвестмент Корпорейшен. За викладених обставин захисник вважає висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у порушенні митних правил необґрунтованим.

В судовому засіданні апеляційного суду адвокат Паніна В.В. подала письмові доповнення до апеляційної скарги, у яких змінила апеляційну вимогу, просить скасувати постанову Київського районного суду м.Харкова від 29 жовтня 2015 року та звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, у зв*язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення. В обґрунтування апелянт посилається на те, що прямого умислу на порушення митних правил ОСОБА_2 не мав; його діями не спричинено жодної шкоди ані суспільству, ані державі, ані власнику товарного знаку та іншим громадянам; ОСОБА_2 раніше до відповідальності за порушення митних правил не притягувався; відповідно до рішення Господарського суду м.Харкова ТОВ «Садко Україна» має право попереднього користувача знака для товарів та послуг «БРТ Ладья»; кількість та вартість товару, відповідно до протоколу, імпортованого з порушенням права інтелектуальної власності (1100 шт., вартістю 1 грн.82 коп. за 1 шт.) по відношенню до загальної вартості ввезеного товару є незначною.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, його захисника - адвоката Паніної В.В., які підтримали апеляційну скаргу з доповненнями у повному обсязі, представника Харківської митниці ДФС Моїсеєнко В.В., яка проти задоволення скарги заперечувала, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи із наступного :

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, 486,489 МК України, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Як встановлено судом першої інстанції, 30.06.2015 року до митного поста «Харків - центральний» Харківської митниці ДФС представником митного брокера ПП «Національні традиції» ОСОБА_6 для митного контролю та митного оформлення в режимі «імпорт» було подано митну декларацію №807100000/2015/021469 на товар - автозапчастини, що надійшли на адресу ТОВ «Садко-Україна» з Російської Федерації на підставі контракту від 26.02.2015 року №804/12250191/00061, укладеного з ТОВ «РАБОТЗК- 1» (РФ, Саратовська область, м.Балаково, Промзона-16), специфікацією від 06.08.2015 року №05, інвойсом від 25.06.2015 року № 68, згідно накладної СМК від 25.06.2015 року № 341410. Під час здійснення митного контролю було встановлено, що на частині товару №9 «втулка амортизатора ІНФОРМАЦІЯ_2 90 334 270РИ, в кількості 1100 штук» нанесено зображувальний знак для товарів і послуг, який включено до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності 28.05.2015 року НОМЕР_2 (свідоцтво України на знак для товарів і послуг від 25.11.2014 року НОМЕР_1), а згідно з відомостями митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності ТОВ «Садко-Україна» не зареєстроване як імпортер відповідних товарів.

02.07.2015 року, згідно з вимогами ст. 399 МК України, митне оформлення вищевказаного товару було митницею призупинено та повідомлено правовласника ОСОБА_5 (АДРЕСА_2).

Згідно з Актом від 13.07.2015 року №807100000/2015/021469 представникам правовласника митницею було видано зразки товару для проведення експертизи їх належності до товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності.

Внаслідок проведених досліджень, відповідно до висновку Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені засл. проф. Бокаріуса М.С. від 22.07.2015 року №7156, встановлено, що знак товарів та послуг (свідоцтво України від 25.11.2014 НОМЕР_1) та позначення, нанесене на елементи пакування продукції, зразок якої вилучено митницею на підставі Акту від 13.07.2015 року №807100000/2015/021469, є тотожними.

06.08.2015 року відносно директора ТОВ «Садко-Україна» ОСОБА_2 головним державним інспектором митного поста «Харків - центральний» Харківської митниці ДФС Делі С.С., на підставі вимог п.1 ч.1 ст. 490, ст. 494, п.1 ч.2 ст. 508 МК України було складено протокол про порушення митних правил № 454/80700/15 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 476 МК України, а предмети правопорушення - втулка амортизатора ІНФОРМАЦІЯ_2 90 334 270РИ, в кількості 1100 штук, вартістю 2011,7 гривень, були вилучені згідно із вимогами ст. 511 МК України та передані для зберігання на склад Харківської митниці ДФС.

Відповідно до ч.1 ст. 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 476 Митного кодексу України передбачена відповідальність за ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території товарів, призначених для виробничої або іншої підприємницької діяльності, з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності.

Реєстрація об*єктів права інтелектуальної власності здійснюється Державною фіскальною службою України відповідно до вимог Митного кодексу України (ст.398), наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. №648 «Про затвердження Порядку реєстрації об*єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону» та інших чинних нормативно-правових актів.

Для можливості ознайомлення та загального використання Державна фіскальна служба України, відповідно до ч.6 ст.398 МК України забезпечує оприлюднення переліку об*єктів права інтелектуальної власності включених до митного реєстру на своєму офіційному сайті за адресою sfs.gov.ua.

Зазначений перелік містить відомості щодо назв зареєстрованих об*єктів ПІВ, їх правовласників, реквізити документів, що підтверджують майнові права на об*єкти права інтелектуальної власності та іншу інформацію. Окрім того, процедурою реєстрації об*єктів ПІВ у митному реєстрі передбачена можливість надання правовласниками або їх уповноваженими представниками до Державної фіскальної служби України переліку підприємств офіційних імпортерів та експортерів товарів, до яких митними органами не застосовуються заходу щодо призупинення митного оформлення товарів.

Згідно з ч.5 ст.398 МК України, після реєстрації об*єктів ПІВ у митному реєстрі, органи доходів і зборів на підставі даних реєстру вживають заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України контрафактних товарів.

Митні органи, з метою недопущення порушень прав інтелектуальної власності при митному оформленні, використовують інформацію щодо назви, опису та зовнішнього вигляду товарів, кодів товарів згідно із УКТ ЗЕД, технічних та інших характеристик товарів, що є визначальними для можливості ідентифікації задекларованих товарів із товарами, відомості про які внесені до митного реєстру, а також у окремих випадках визначених правовласниками із врахуванням вартості товарів. Зазначена інформація про товари встановлюється на підставі митної декларації, товаросупровідних та інших документів, а також, при необхідності, по результату проведення митного огляду таких товарів, із врахуванням найменування (виду) об*єкта права інтелектуальної власності.

Обсяг правової охорони знаку для товарів і послуг, згідно із положеннями ст.5 Закону України від 15 січня 1993 року №3689-ХІІ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг. Відповідно до ст.494 ЦК України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом.

У розумінні положень ст.1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» товарний знак - позначення, за якими товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб. Товар повинен мати розпізнавальний знак, аби покупець міг вибрати потрібний товар серед подібних. Такий вибір істотно спрощується, якщо продукт позначений товарними знаками, Оскільки, знаючи товарні знаки тієї чи іншої фірми, покупець може судити про якість та інші характеристики товару.

Пунктом 4 ст.16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» передбачено, що використанням знаку для товарів та послуг вважається нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов*язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знаку з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення). Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмінності товару.

Відповідно до ч.3 ст.426 ЦК України, використання об*єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об*єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Як слідує із ч.5 ст.16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», свідоцтво надає його власнику виключне право заборонити іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом :

-зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;

-зареєстрований знак товарів і послуг, споріднених з наведеним у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар чи надає послуги;

-позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати;

-позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених із наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.

При розгляді справи про порушення ОСОБА_2 митних правил суддею повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП, 486,489 МК України, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.

Виходячи із системного аналізу наведених вище норм закону, судом першої інстанції було вірно встановлено, що директором ТОВ «Садко-Україна» ОСОБА_2 були вчинені дії на ввезення на митну територію України товару - «втулка амортизатора ІНФОРМАЦІЯ_2 90 334 270РИ, в кількості 1100 штук», позначення, нанесене на елементи пакування якого тотожне із комбінованим знаком для товарів і послуг за Свідоцтвом України від 25.11.2014 НОМЕР_1, без дозволу власника Шенгхенг Інвестмент Корпорейшн Лтд. За таких обставин в діях ОСОБА_2 наявний склад порушення, передбачений ст.476 Митного кодексу України, а саме ввезення на митну територію України товарів, призначених для виробничої або іншої підприємницької діяльності, з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності.

Апелянтом не надано переконливих доказів, які б спростовували правильність висновку суду першої інстанції .

Посилання апелянта на неналежність доказів у справі про порушення митних правил є безпідставними, оскільки матеріали, що долучені до протоколу про порушення митних правил №454/80700/15 від 06 серпня 2015 року відповідають критеріям, визначеним ч.1 ст.495 МК України; повноваження представника правовласника об*єктів інтелектуальної власності ОСОБА_5 підтверджені Агентським договором №01 від 11 серпня 2014 року (а.с.159-164 т.1); висновок експертного дослідження в сфері інтелектуальної власності №7156 від 22 липня 2015 року наданий Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім.засл. професора М.С.Бокаріуса (а.с.94-114 т.1), безпосереднім об*єктом дослідження експерта є втулка амортизатора ІНФОРМАЦІЯ_2, яка вилучена Харківською митницею ДФС на підставі акту №807100000/2015/021468 від 13 липня 2015 року (а.с.156 т.1), що узгоджується із вимогами ч.12 ст.399 МК України. Зазначеною нормою закону також передбачено і право декларанта з дозволу митного органу брати проби(зразки) товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, і передавати їх на експертизу, проте декларант таким правом не скористався. Окрім того, слід зазначити, що саме докази у справі про порушення митних правил були в подальшому використані ТОВ «Садко-Україна» при зверненні з позовом до Господарського суду Харківської області для обґрунтування своєї правової позиції щодо визнання за товариством права попереднього користувача на використання знаку для товарів і послуг, який охороняється Свідоцтвом України на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 від 25 листопада 2014 року, що також підтверджує неспроможність доводів апелянта про неналежність цих доказів.

Що стосується оцінки доводів апелянта щодо наявності у ТОВ «Садко-Україна» права попереднього користувача на використання товарного знаку, апеляційний суд враховує наступне :

Відповідно до ч.5 ст.16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», свідоцтво надає його власнику виключне право заборонити іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак товарів і послуг, споріднених з наведеним у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених із наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.

Як визначено ст.20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені ст.16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтв, що тягне за собою відповідальність згідно із чинним законодавством України.

Згідно з п.6 ст.16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» виключне право власника свідоцтво забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на здійснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки. Такими правами, що виникли до дати подання власником свідоцтва заявки на реєстрацію знака, можуть бути права іншої особи на комерційне (фірмове) найменування, географічне зазначення чи промисловий зразок, а також використання іншою особою позначення, тотожного або схожого із зареєстрованим знаком до дати подання заявки або якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки, тобто право попереднього користувача, передбачене ст.500 ЦК України, а саме: будь-яка особа, яка до дати подання заявки на торговельну марку або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала торговельну марку в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою.

Виходячи із роз*ясень, які містяться у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 17 жовтня 2012 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов*язаних із захистом прав інтелектуальної власності», доведення обставин щодо наявності права попереднього користувача має відбуватись в порядку господарського судочинства (п.61). Як зазначено у постанові, при вирішенні відповідних питань господарським судам слід мати на увазі, що запис про реєстрацію торговельної марки (знака для товарів і послуг), який вноситься до реєстру, а також свідоцтво про право власності можуть містити згадані відомості, які вносяться до цих документів згідно із стандартом Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) ST 60.

Як вбачається зі змісту Рішення Господарського суду Харківської області від 17 грудня 2015 року, яке було прийняте вже після винесення оскаржуваної постанови Київського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2015 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.476 МК України, ТОВ «Садко-Україна» звернулося до господарського суду з позовною заявою до ТОВ «Брендмастер» та Шенгхенг Інвестмент Корпорейшн ЛТД із позовом про визнання права попереднього користувача на використання знаку для товарів і послуг, який охороняється Свідоцтвом України на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 від 25 листопада 2014 року. Зазначений позов було задоволено та визнано за ТОВ «Садко-Україна» право попереднього користувача на безоплатне вільне продовження користування знаку для товарів і послуг, який охороняється Свідоцтвом України на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 від 25 листопада 2014 року, шляхом зберігання товару із зазначеним нанесенням такого знака з метою пропонування для продажу, продаж такого товару, імпорт (ввезення), в тому числі на безперешкодне здійснення фактичних чи юридичних дій, необхідних для митного оформлення такого імпорту, застосування такого знаку в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Натомість, зазначене судове рішення не набуло законної чинності. За повідомленням директора ТОВ «Садко-Україна» ОСОБА_2 триває процедура його апеляційного оскарження у зв*язку із поданням апеляційної скарги відповідачем. А тому рішення господарського суду не має юридичного значення та не може бути прийняте до уваги апеляційним судом при перегляді постанови у справі про порушення митних правил.

Представник Харківської митниці ДФС Моїсеєнко В.В. в судовому засіданні пояснила, що у разі набрання зазначеним рішенням законної сили, відповідні відомості мають бути внесені до митного реєстру, що дозволить у подальшому ТОВ «Садко-України» безперешкодно здійснювати дії, необхідні для митного оформлення імпорту відповідних товарів.

Таким чином, рішення Господарського суду Харківської області від 17 грудня 2015 року на правильність висновку суду щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 476 МК України, не впливає, оскільки на момент здійснення митного оформлення імпорту автозапчастин (30.06.2015 року) у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності відомостей щодо належності ТОВ «Садко-Україна» права попереднього користувача знаку для товарів і послуг, який охороняється Свідоцтвом України на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 від 25 листопада 2014 року, не було.

Відповідно до положень ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Як вбачається із Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03 червня 2015 року (зі змінами) «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», Верховний Суд України, посилаючись на можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення в межах провадження про порушення митних правил на підставі ст.22 КУпАП, вказав, що при цьому слід враховувати не лише вартість, а й кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 було здійснено ввезення на митну територію України, з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, товарів - втулка амортизатора ІНФОРМАЦІЯ_2 у кількості 1100 шт., що не можна вважати незначною кількістю. Зазначений товар призначений для підприємницької діяльності. Доводи апелянта про наявність у справі пом*якшуючих обставин, незначну вартість товарів, які були переміщенні з порушенням права інтелектуальної власності, відсутність на даний час майнових претензій з боку правовласника об*єктів інтелектуальної власності, хоча і заслуговують на увагу, проте у даному випадку, враховуючи у сукупності всі обставини справи, не свідчать про наявність безумовної підстави для звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП.

Ст.22 КУпАП передбачає право, а не обов*язок органу (посадової особи), уповноваженого вирішувати справу, звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Посадова особа, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об*єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

У розумінні положень п.58 Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 17 жовтня 2012 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов*язаних із захистом прав інтелектуальної власності», особі, на ім'я якої зареєстровано знак для товарів і послуг, не може бути відмовлено в його захисті (навіть і в тому разі, якщо до суду подаються докази неправомірності реєстрації знака) до визнання свідоцтва на відповідний знак недійсним з підстав та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.5 ст.398 МК України, після реєстрації об*єкта права інтелектуальної власності в митному реєстрі об*єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, митні органи на підставі даних такого реєстру вживають заходів щодо запобігання переміщення через митний кордон України контрафактних товарів.

Виходячи із положень ч.3 ст.528 МК України, у разі якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, в тому числі і з підстав, передбачених ст.22 КУпАП, конфісковані товари мають бути повернуті особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представникові.

Враховуючи, що санкція ст.476 МК України, окрім штрафу, передбачає і обов*язкову конфіскацію товарів, що переміщуються з порушенням права інтелектуальної власності, апеляційний суд вважає неможливим звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, оскільки в такому випадку повернення особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності, контрафактних товарів, унеможливить здійснення митної процедури щодо оформлення таких товарів, істотно та негативно вплине на права власника знаку товарів та послуг (свідоцтво України від 25.11.2014 НОМЕР_1), не буде досягнуто мети провадження у справі про порушення митних правил - припинення такого порушення та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

З огляду на викладене у сукупності, підстав для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 - адвоката Паніної В.В. не вбачається.

Керуючись ст.ст.527-528 МК України, ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - адвоката Паніної В.В. залишити без задоволення.

Постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2015 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 476 МК України залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Харківської області В.В.Шевченко