Ухвала суду № 55232312, 26.01.2016, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/12915/14-к

№ провадження 1-кп/646/60/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.01.2016 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючого судді - Чудовського Д.О.,

суддів - Корекян Н.В., Салайчук С.М.,

при секретарі - Штефан А.Г.,

за участю прокурора - Хихля О.П.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - адвоката: Шустова Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадження за № 42014220000000495 від 17.09.2014 року, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч.3 ст. 110 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42014220000000495 від 17.09.2014 року, відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу, у зв'язку з тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК не перестали існувати.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, оскільки звинувачення обвинуваченого у вчиненні даних кримінальних правопорушень є необґрунтованими.

Суд, вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до п. 2 ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання, продовження строку запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального Кодексу України.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України, які у відповідності до положень ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами та ч. 3 ст. 110 КК України, зокрема передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі.

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк» проти України).

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04.12.2015 року, ОСОБА_1 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зі строком дії запобіжного заходу до 01.02.2016 року включно.

Суд повністю не відхиляє доводів сторони захисту на користь обвинуваченого, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків незаконного впливу на свідків, які ще не допитані у судовому засіданні.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більше вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

Окремо суд зазначає, що враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України, суд, відповідно до положень ст. 176 КПК України, позбавлений можливості змінити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на інший, не пов'язаний з триманням під вартою.

При цьому суд відзначає, що стороною захисту не надано суду доказів відсутності ризиків, які були встановлені та прийнятті до уваги слідчим суддею при обранні запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 176, 177, 331, 372 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, продовжити до 25 березня 2016 року включно.

3. Встановити строк дії ухвали про тримання ОСОБА_1 під вартою - до 25 березня 2016 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Д.О. Чудовський

Судді Н.Р. Корекян

С.М. Салайчук