Рішення № 55230988, 26.01.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/10074/15-ц

Провадження № 2/638/804/16

26.01.2016 року Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Хайкіна В.М.

при секретарі Шептуха В.М.

з участю судового розпорядника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» про стягнення суми страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» про стягнення суми страхового відшкодування. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10.07.2013 року відбулась дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено автомобіль НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2. Даний факт підтверджується постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.08.2013 року по справі про адміністративне правопорушення №638/10669/13-п, відповідно до якої винним у дорожньо-транспортній пригоді визнано ОСОБА_3, водія автомобіля НОМЕР_2. Оскільки відповідальність заподіювача шкоди згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС 3922453 застраховано в ПрАТ «Страхова компанія «Україна», позивачем було подано повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду а надано документи для відповідача. 25.09.2013 року була проведена автотоварознавча експертиза субєктом оцінювальної діяльності, згідно висновку якої матеріальна шкода заподіяна дорожньо-транспортною пригодою становить 51030, 00 грн. Відповідачем було сплачено лише 27000,00 грн. Просить суд позов задовольнити, стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» суму страхового відшкодування у розмірі 23000, 00 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 1500, 00 грн. та судовий збір у розмірі 243, 60 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявилася, надала суду заяву, в якій зазначила, що підтримує позовні вимоги, просить суд постановити заочне рішення, розглянути справу за відсутністю представника позивача.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чиномта своєчасно, про що свідчать поштові документи та матеріали справи, причину неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надавав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши доводи представника позивача та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено матеріалами справи, 10.07.2013 року відбулась дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено автомобіль НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2.

Даний факт підтверджується постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.08.2013 року по справі про адміністративне правопорушення №638/10669/13-п, відповідно до якої винним у дорожньо-транспортній пригоді визнано ОСОБА_3, водія автомобіля НОМЕР_2 (а. с. 11).

Оскільки відповідальність заподіювача шкоди згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС 3922453 застраховано в ПрАТ «Страхова компанія «Україна», позивачем було подано повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та надано документи для відповідача.

Відповідно до звіту №579/1 від 25.09.2013 року субєкта оцінювальної діяльності, вартість матеріальної шкоди, спричиненої володільцю автомобіля НОМЕР_1, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_3, що належить ОСОБА_2, складає 51030 (пятдесят одна тисяча тридцять) грн. 00 коп.

Відповідачем було сплачено лише 27000,00 грн.

Судом встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються ст.ст.979, 1166, 1187 Цивільного кодексу Українита Законом України «Про страхування».

Відповідно до вимогчастини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України,майнова шкода, яка заподіяна неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла.

Відповідно дочастини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України,шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року №6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суд бере до уваги, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 61 ЦПК Україниобставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно достатті 979 ЦК України,за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, відповідно до пункту 8 частини 2 статті 16 ЦК України, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 2, 3 статті 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини 1, 3, 4 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Щодо вимоги про стягнення витрат, повязаних з розглядом справи, а саме витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 84 ЦПК України, витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»Розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Позивачем не представлено відомостей суду, чи отримував він допомогу від фахівця в галузі права, чи мала вказана особа надавати таку допомогу, не представлено також розрахунку робочого часу особи, яка надавала правову допомогу, та в чому вона була виражена, що позбавляє суд можливості перевірити обґрунтованість вказаних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» про стягнення суми страхового відшкодування підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст.8,10,11,14,60,88,209,212 - 215, 224-228ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 993, 1166, 1187, 1191, 1194 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» про стягнення суми страхового відшкодування задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна», код ЄДРПОУ 30636550, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_4, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, суму страхового відшкодування у розмірі 23000 (двадцять три тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна», код ЄДРПОУ 30636550, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_4, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: