Рішення № 55230936, 09.12.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/6242/15-ц

Провадження № 2/638/3748/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Грищенко І.О.

при секретарі - Самогньозд О.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харковi цивільну справу за позовом прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах Держави в особі позивачів Харківської міської ради Харківської області, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області до ОСОБА_2 про приведення об'єкту самочинної реконструкції у первинний стан,

в с т а н о в и в:

16.04.2015 року прокурор Дзержинського району м. Харкова звернувся до суду в інтересах Держави в особі позивачів Харківської міської ради Харківської області, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області з позовною заявою, в якій просить зобов'язати відповідача привести у попередній, такий, що існував до початку здійснення реконструкції, стан чотирьохкімнатну квартиру №79 з надбудованим мансардним поверхом на дев'ятому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку, загальною площею 212,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.12.2013 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 Визнано за нею право власності на чотирьохкімнатну квартиру №79 з надбудованим мансардним поверхом на дев'ятому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку, загальною площею 212,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Рішення оскаржено прокурором Дзержинського району м. Харкова в апеляційному порядку. 10.12.2014 року апеляційним судом Харківської області ухвалено рішення, яким апеляційну скаргу задоволено. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.12.2013 року скасовано. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 20.11.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Судацького міського нотаріального округу Неклесою Т.С. на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, загальною площею 117,0 кв.м. Після придбання квартири ОСОБА_2 було проведено її реконструкцію та будівництво мансардового поверху площею 95,2 кв.м. до вказаної квартири, загальна площа якої склала 212,2 кв.м., а житлова 65,5 кв.м. Відповідачем реконструкцію та будівництво було проведено самочинним шляхом, без погодження з компетентними органами, об'єкт не введено в експлуатацію згідно норм та правил, встановлених діючим законодавством України. Таким чином, відповідачем здійснено самочинне будівництво, чим порушено права третіх осіб, та вона не набуває права власності на цей об'єкт. Відповідач не реалізувала своє право на отримання горищного приміщення і введення в експлуатацію реконструйованих нежитлових приміщень шляхом звернення до компетентних органів. Відсутність висновків компетентних органів, які б підтверджували додержання при реконструкції архітектурних, екологічних, санітарних, протипожежних та інших норм ставить під загрозу надійність та безпечність експлуатації самочинно збудованих приміщень та всього будинку в цілому, тому позивачі вимушені звернутися з даним позовом до суду.

Уповноважений представник прокуратури Дзержинського району м. Харкова - Ширін С.М., що діє в інтересах Держави в особі позивачів Харківської міської ради та департаменту ДАБІ у Харківській області, в судове засідання не з'явився, подав письмову заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити. В разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти ухвалення рішення при заочному розгляді.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 09.11.2015 року та 09.12.2015 року повторно не з'явилася, про причину неявки не повідомила, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки, що підтверджується рекомендованою поштовою кореспонденцією, яку долучено до матеріалів справи. Доказів, які б підтверджували поважність причини неявки не надала, представника, який би діяв від її імені до суду не направила. Заяви про перенесення розгляду справи або розгляд справи за її відсутністю не представила. Оскільки з причини неявки відповідача неодноразово відкладалися судові засідання, суд вважає, що підстави для відкладення розгляду справи у відповідності вимог до ст. 191 ЦПК України, відсутні та продовжує розгляд справи за відсутністю відповідача та уповноваженого представника позивача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів. За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч.4 ст. 169, ст. ст. 224-226 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування позову, вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судовим розглядом справи встановлено, що ОСОБА_2 на підставі на підставі договору купівлі-продажу від 20.11.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Судацького міського нотаріального округу Неклесою Т.С. на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, загальною площею 117,0 кв.м.

Після придбання квартири ОСОБА_2 було проведено її реконструкцію та будівництво мансардового поверху площею 95,2 кв.м. до вказаної квартири, загальна площа якої склала 212,2 кв.м., житлова 65,5 кв.м.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.12.2013 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 Визнано за нею право власності на чотирьохкімнатну квартиру №79 з надбудованим мансардним поверхом на дев'ятому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку, загальною площею 212,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення оскаржено прокурором Дзержинського району м. Харкова в апеляційному порядку. 10.12.2014 року апеляційним судом Харківської області ухвалено рішення, яким апеляційну скаргу задоволено. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.12.2013 року скасовано. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Відповідачем ОСОБА_2 реконструкцію та будівництво було проведено самочинним шляхом, без погодження з компетентними органами, об'єкт не введено в експлуатацію згідно норм та правил, встановлених діючим законодавством України. Таким чином, відповідачем здійснено самочинне будівництво, чим порушено права третіх осіб.

Згідно змісту листа Департаменту ДАБІ у Харківській області№1020-1202 від 03.03.2015 року, копію якого долучено до матеріалів справи, інформація щодо наявності права на виконання будівельних робіт та прийняття об'єкту до експлуатації за адресою: АДРЕСА_1, в Департаменті відсутня.

Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії які не суперечать закону.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно з положеннями ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого,- за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідно до вимог ст. 152 ЖК України, переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності проводиться з дозволу органу місцевого самоврядування.

Рішенням 5 сесії Харківської міської ради від 23.02.2011 № 162/11 затверджено Порядок перепланування і (або) переобладнання жилих будинків та жилих приміщень у місті Харкові.

Встановлена законодавством процедура будівництва регулюються законами України «Про планування і забудову територій» від 20 квітня 2000 р. № 1699-III, «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 р. № 2780-XII, «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 р. № 687-XIV, а також регіональними й місцевими правилами забудови, державними будівельними нормами й правилами.

Згідно з положеннями ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» одним із основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності та прийняті я в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з положеннями до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, виконання будівельних робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту об'єктів до отримання відповідного документу, що надає право на виконання будівельних робіт, не допускається.

Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.92 № 572, передбачено, що власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.

Згідно з положеннями ст. 5 Закону України „Про основи містобудування", при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені:

- розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови, розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів;

- урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;

- урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва;

- захист прав громадян та громадських організацій згідно з законодавством.

Вимогами ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що будівництво (реконструкція) об'єкту - здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.

Згідно з положеннями ч. 1,2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Проведена відповідачем реконструкція шляхом прибудови є самочинним будівництвом.

Вимогами ч.7 ст. 376 ЦК України передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Пунктом 24 Постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 №6 «Про практику застосування судами ст. 376 ЦПК України», судам роз'яснено, що знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або норм і правил, визначених державними правилами і санітарними тюрмами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Якщо технічна можливість перебудови об'єкту нерухомості відсутня або забудовник відмовляється від такої перебудови, суд незалежно від поважності причин відмови, за позовом органів або особи, права чи інтереси якої порушено таким будівництвом, ухвалює рішення про знесення житлового будинку або іншого нерухомого майна.

Відмовою забудовника від перебудови слід вважати як його заяву про це, так і його дії чи бездіяльність щодо цього, вчинені до або після ухвалення рішення суду про зобов'язання здійснити перебудову.

Відповідно до вимог п. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VlII, перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Реконструкцію та будівництво здійснено без відповідного дозволу компетентних органів, без розроблення проекту та його затвердження, з істотним порушенням будівельних норм та правил, всупереч суспільним інтересам.

Відповідно до пункту 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та рішення Конституційного суду України від 09.1 1.2011 у справі № 1-22/2011 власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, г співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Реконструкцію та будівництво відповідачем було здійснено за рахунок допоміжних приміщень, співвласниками яких є всі без винятку власники квартир будинку.

Після прийняття Дзержинським районним судом м. Харкова рішення про визнання за ОСОБА_2 права власності на реконструйовану квартиру з надбудованим мансардним поверхом, відповідач не реалізувала своє право на отримання горищного приміщення і введення в експлуатацію реконструйованих нежитлових приміщень шляхом звернення до компетентних органів. Відсутність висновків компетентних органів, які б підтверджували додержання при реконструкції архітектурних, екологічних, санітарних, протипожежних та інших норм ставить під загрозу надійність та безпечність експлуатації самочинно збудованих приміщень та всього будинку в цілому.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Положеннями ч.1 ст. 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене та встановлені судом обставини справи, суд вважає доведеним наявність у позивача права вимагати від відповідача приведення об'єкту самочинного будівництва в первинний стан, що існував до початку здійснення реконструкції, заявлені позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, тому вбачаються підстави для задоволення позову.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в порядку, передбаченому ст.. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 10,11, 57-60, 88, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 319, 321, 376, 383 ЦК України, ст. 152 ЖК України, ЗУ «Про планування і забудову територій» від 20 квітня 2000 р. № 1699-III, ЗУ «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 р. № 2780-XII, ЗУ «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 р. № 687-XIV, суд, -

В и р i ш и в:

Позовні вимоги прокурора Дзержинського району м. Харкова, що діє в інтересах Держави в особі позивачів Харківської міської ради Харківської області, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, привести у попередній, такий, що існував до початку здійснення реконструкції, стан чотирьохкімнатну квартиру №79 з надбудованим мансардним поверхом на дев'ятому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку, загальною площею 212,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 243,60 грн.

Рішення може бути оскаржено позивачем в палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Відповідачем заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у разі відмови судом 1 інстанції у задоволенні його заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя: І.О.Грищенко