Рішення № 55224066, 26.01.2016, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/7857/15-ц

Провадження № 2-о/204/11/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року м. Дніпропетровськ

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Черкез Д.Л.,

при секретарі Гула А.В.,

за участю заявника ОСОБА_1,

представника заінтересованої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Зєнікова М.С. про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем не менше як 5 років, -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2015 року заявник, ОСОБА_1, звернулася із заявою до суду про встановлення факту проживання однією сім`єю, ОСОБА_1 та ОСОБА_5. Свої вимоги мотивує тим, що 28 січня 1994 року заявник зареєструвала шлюб з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3, відданим 28.01.1994 року Бабушкінським відділом РАЦС м. Дніпропетровська, актовий запис № 56. 03 квітня 1995 року вказаний шлюб був розірваний, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4, видане 03.04.1995 року Красногвардійським відділом РАЦС м. Дніпропетровська, актовий запис № 142. Однак, заявник та ОСОБА_5 продовжували проживати разом однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу на паротязі 20 років в період з 1995 по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2. 20.02.1990 року ОСОБА_5 згідно ордеру № 37 серії 1 отримав від ВО «Південний машинобудівельний завод» 3-х кімнатну квартиру № АДРЕСА_1 на склад сім`ї - 3 особи, в тому числі: ОСОБА_6, його перша дружила, ОСОБА_7 - його дочка від першого шлюбу. Заявник - ОСОБА_1 до реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 мешкала разом із своєю дочкою від першого шлюбу ОСОБА_8 в однокімнатній квартирі на ж\м Тополя-1. 17.08.1994 року після реєстрації шлюбу вони зробили родинний обмін житла, а саме: перша дружина і рідна неповнолітня дочка ОСОБА_5 переїхали проживати в однокімнатну квартиру заявника на ж\м Тополя-1, а заявник разом з своєю неповнолітньою дочкою ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3, переїхала проживати до чоловіка в 3-х кімнатну квартиру за вказаною адресою, що підтверджується випискою із протоколу засідання комісії по обміну житловими приміщеннями № 33 від 17.08.1994 року. З серпня 1994 року їхня сім`я у складі 3-х осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_5 і її дочка від першого шлюбу - ОСОБА_8 постійно проживали і були зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 до дня смерті чоловіка - ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується довідками № 238 від 12.11.2015 року і № 326 від 18.11.2015 року, виданими КП «Жилсервіс-1». На теперішній час у вказаній квартирі зареєстровані і проживають 2 особи: заявник та її донька - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4. 20 листопада 1998 року згідно розпорядження № 3281-98 Державного ЖКП «Південне» було видане свідоцтво про право власності на житло, в якому зазначається, що кв. АДРЕСА_1 належить на праві спільної власності ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_8. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5, виданим 13.08.2015 року відділом державної реєстрації смерті реєстраційної служби Дніпропетровською міського управління юстиції, актовий запис № 4168. Той факт, що зявник і ОСОБА_5 проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу на протязі 20 років, а саме з 1995 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджується наступними доказами. На протязі 3-х років з 25.06.2001 року по 28.05.2004 року ОСОБА_5 знаходився в місцях позбавлення волі, у зв`язку з чим 10.05.2002 року був знятий з реєстрації за вказаною адресою, про що свідчить довідка з місця проживання ЖЕК № 9 ГЖКП «Південне» датована 30.09.2003 року. Після цього заявник оформила на своє ім`я за вказаною адресою субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на 2-х осіб, що підтверджується повідомленнями про надання субсидій за 2002, 2003, 2004 роки. На момент його арешту була заборгованість за оплату комунальних платежів, що підтверджується повідомленнями комунальних підприємств за 2001-2002 роки. Тому 11.12.2001 року заявник звернулась до начальника ЖЕК № 9 ГЖКП «Південне» із заявою від імені чоловіка, в якій зобов`язалась погасити заборгованість за 6 місяців, що заявником було зроблено, про що свідчать квитанції про сплату боргу та поточних платежів. Крім того, 18.09.2003 року під час утримання чоловіка у Дніпропетровському слідчому ізоляторі № 3, ОСОБА_5 уповноважив заявника бути його представником в усіх державних та недержавних органах та установах, в т.ч. бюро приватизації, нотаріальній конторі. ДМБТІ з приводу оформлення приватизації АДРЕСА_1. ОСОБА_5 відбував покарання в СІЗО № 3 м. Дніпропетровська, звідки писав заявнику листи, із тексту яких видно, що заявник відвідувала чоловіка в ізоляторі, приносила йому передачі, він турбувався за нею і дочкою ОСОБА_8, ОСОБА_1 піклувалася за його здоров`ям, чекала його повернення додому. Після повернення чоловіка із СІЗО і в подальшому, на протязі всього часу спільного проживання їхньої сім`ї за вказаною адресою, вони займалися благоустроєм і ремонтом їхньої квартири, на що витрачали спільні кошти: застіклення балкону, заміна вікон на металево-пластикові, заміна міжкімнатних дверей, обкладання кахелем ванної кімнати, прихожої, частковий ремонт покрівлі (заявник проживає на останньому поверсі), що підтверджується фіскальними та товарними чеками на придбання будівельних матеріалів в будівельних магазинах, договором купівлі-продажу метало-пластикових виробів №003Е-2143 від 07.12.2013 року укладеним між ПП ОСОБА_11 і ОСОБА_1 на суму 2300 грн., за яким заявник сплатила гроші 2 платежами по 1150 грн. Їхній спільний сімейний бюджет на протязі останніх 5 років складався із заробітних плат, які вони отримували: заявник, працюючи головним спеціалістом Красногвардійського управління праці та соціального захисту населення м. Дніпропетровська, про що свідчить довідка відповідної організації № 47 від 03.11.2015 року, де середня зарплатня заявника складає 3070,83 грн., чоловік - ОСОБА_5, працюючи слюсарем ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Тітан», про що свідчить відповідна довідка № 280915 від 28.09.2015 року, де середня його зарплатня складає 1453,78 грн. На спільні сімейні кошти вони купували техніку, яка була встановлена в їхній квартирі: в 2008 році - водонагрівач, вартістю 1159 грн., в 2007 році - холодильник RAUNFORD RRN-254WE, вартістю 3457,80 грн., на який був оформлений кредит в банку Ренесанс Капітал на ім`я строком на 10 місяців, що підтверджується відповідними документами. В 2006 році вони на спільні сумісні кошти придбали автомобіль марки ОПЕЛЬ ВЕКТРА, 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 і зареєстрували його в органах ДАІ на ім`я заявника, але керував ним мій чоловік за дорученням, посвідченим державним нотаріусом Третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори 14.06.2010 року за реєстром № 4-1692. В січні 2014 року ОСОБА_5 був травмований - перелом ключиці, в зв`язку з чим йому необхідно було робити операцію по встановленню металевої пластини і купувати медикаменти, для чого заявник 03.02.2014 року зняла кошти в сумі 6000 грн. з депозитного вкладу в ПАТ КБ «Приватбанк», що підтверджується квитанціями відповідного банку. Коли ОСОБА_5 знаходився в лікарні заявник відвідувала його там, приносила йому їжу, купляла необхідні медикаменти, піклувалася про стан його здоров`я. Аналізуючи вказані обставини можливо дійти висновку, що заявник з померлим ОСОБА_5 на протязі 20 років з 1995-2015 роки, незважаючи на те, що їх шлюб був офіційно розірваний, проживали однією сім`єю і були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, де вони жили як подружжя, виховували доньку заявника - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, вели спільне господарство, мали сумісний бюджет, піклувалися один за одним, між ними були теплі стосунки і повне взаєморозуміння, вони купували необхідні речі та предмети домашнього вжитку, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, всі наші знайомі та сусіди вважали їх чоловіком та жінкою. 04 вересня 2015 року заявник звернулася до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Зєнікової М.С. із заявою про прийняття спадщини, яка була зареєстрована за № 156 і додана до спадкової справи № 4/2015. Крім заявника до вказаного нотаріуса звернулася ОСОБА_3- дочка померлого і його спадкоємиця за законом 1 черги із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 17 листопада 2015 року вона відкликала свою заяву про прийняття спадщини і подала іншу заяву, про відмову від прийняття спадщини на користь заявника і визнала останню як спадкоємицю за законом 4 черги у зв`язку з тим, що остання і її батько - ОСОБА_5 проживали однією сім`єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини. 18.11.2015 року заявник звернулася до зазначеного приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1\3 частину квартири № АДРЕСА_1. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватний нотаріус Дніпропетровського міською нотаріального округу Зєнікова М.С. від 19.11.2015 року відмовила останній у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1\3 частку вказаної квартири після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, посилаючись на те, що вона не надала їй будь-які документи родинних відносин зі спадкодавцем. В зв`язку з цим була вимушена звернутися до суду з вищевказаною заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю.

Заявник ОСОБА_1, у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, просила встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_5.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви та підтвердив факти, викладені в ній.

Представник заінтересованої особи Третьої дніпропетровської державної нотаріально контори у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Допитана у судовому засіданні 26 січня 2016 року ОСОБА_12 суду пояснила, що вона є подругою заявника, та знайомі вони приблизно 12 років. Часто бачилися з нею. Оскільки проживали рядом. З її померлим чоловіком - ОСОБА_5, заявник проживали однією родиною на протязі всього часу, що вона з ними знайома. Відносини в їх родині були добрими, чоловік добре ставився до ОСОБА_1, взагалі відносини, які панували у їх родинні були притаманні сімейним. Вони все робили разом. Заробляли гроші, вели спільне господарство, виховували доньку.

Допитана у судовому засіданні 26 січня 2016 року ОСОБА_13 суду пояснила, що вона колегою заявника, вони разом працюють в УТСЗН Красногвардійського району м. Дніпропетровська. Знайомі вони з середини 90-хроків. Заявник завжди проживала разом зі своїм чоловіком - ОСОБА_5 однією родиною на протязі всього часу, що вона з ними знайома. Відносини в їх родині були добрими, чоловік добре ставився до ОСОБА_1, взагалі відносини, які панували у їх родинні були притаманні сімейним. Вони все робили разом, заробляли гроші, вели спільне господарство, виховували доньку.

Допитана у судовому засіданні 26 січня 2016 року ОСОБА_14 суду пояснила, що вона знайомою заявника та сусідкою, оскільки проживає в її будинку. З її родиною вона знайома з 1994 року, як вони переїхали туди проживати. Часто бачилися з заявником, ходили у гості один до одного. З її померлим чоловіком - ОСОБА_5, заявник проживали однією родиною на протязі всього часу, що вона з ними знайома. Відносини в їх родині були добрими, чоловік добре ставився до ОСОБА_1, взагалі відносини, які панували у їх родинні були притаманні сімейним. Вони все робили разом. Заробляли гроші, вели спільне господарство, виховували доньку.

Вислухавши пояснення заявника та представника заінтересованої особи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 28.01.1994 року уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_6, виданого відділом Бабушкінськго райвиконкомом м. Дніпропетровська, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблений актовий запис за № 56. Після укладення шлюбу ОСОБА_1 не змінила прізвище на «ОСОБА_1» (а. с. 10).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_7, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Красногвардійської районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська 03.04.1995 року, шлюб укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблений запис за № 142(а. с. 10).

Згідно ордеру на жиле приміщення № 37 серії 1 від 20 лютого 1990 року виданого виробничим об'єднанням «ПМЗ», ОСОБА_5 була видана квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 20.11.1998 року, виданого Державним житлово-комунальним підприємством «Південне», квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_8 (а. с. 14).

Відповідно до довідки з місця проживання, складу сім`ї та реєстрації від 30.09.2003 року, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1, зареєстрована з 1994 року, ОСОБА_8, зареєстрована з 1994 року. ОСОБА_5, 10.02.2002 року був знятий з реєстрації в зв`язку з тим що був засуджений вироком суду (а. с. 17).

Крім того судом встановлено, що відповідно до доручення від 18 вересня 2003року, посвідченого начальником Дніпропетровського СІЗО № 3, зареєстрованого в реєстрі за № 318, ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_1 бути його представником в усіх державних та не державних органах та установах (а. с. 26).

Відповідно до довідок № 238 від 12.11.2015 року та № 326 від 18.11.2015 року, виданих КП «Жилсервіс-1» за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстрованими та проживали: ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 (а.с. 13).

Факт сумісного проживання заявника разом зі своїм чоловіком підтверджується також повідомленнями про надання субсидій у 2002-2003 роках на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 19-23).

Згідно довіреності від 14.06.2010 року ОСОБА_15 уповноважила ОСОБА_5 бути її представником в органах ДАІ, державних, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, форми власності, з питань, пов`язаних з експлуатацією та ремонтом автомобіля Опель Вектра, 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а. с. 42).

Факт сумісного проживання та ведення спільного господарства підтверджується також товарними чеками про купівлі меблів, предметів домашнього вжитку та побутової техніки, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 31-33,36).

Судом встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_5, виданого Відділом державної реєстрації смерті реєстраційної служби 13.08.2015 року (а. с. 16).

Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно.

Згідно заяви № 156 від 04.09.2015року заявник звернулася до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Зєнікової М.С. з заявою про те, що вона приймає спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_5 та просила видати свідоцтво про право на спадщину за законом. Крім того зазначила, що крім неї спадкоємцем померлого є його Донька - ОСОБА_3 (а.с. 45).

Згідно заяви ОСОБА_3 від 18 листопада 20015 року, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зєніковою М.С. та зареєстрованого у реєстрі під № 1878 встановлено, що ОСОБА_3 визнає ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги, як таку, що спільно проживала з померлим - ОСОБА_5, однією сім'єю з 1994 року. Також не заперечувала проти визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/3 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.11.2015 року № 153/02-31 виданої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зєніковою М.С., ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. У зв'язку з відсутністю документів, на підставі яких можливо було б встановити факт родинних відносин з померлим (а.с. 46).

Відповідно до ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Встановлення факту проживання однією сім'єю необхідно заявниці для оформлення спадщини.

Оскільки, від встановлення факту проживання однією сім'єю залежить виникнення у заявника прав на отримання спадщини, суд приходить до переконання про наявність підстав для встановлення зазначеного факту у судовому порядку, атому вимоги заявника в частині встановлення факту проживання однією сім'єю разом з ОСОБА_5 понад п'ять років до дня його смерті є такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог заявника про визнання її спадкоємцем четвертої ерги за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Враховуючи, що у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт сумісного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 разом однією сім'єю понад п'ять років, що в свою чергу фактично відносить заявника до спадкоємців четвертої черги, суд не вбачає підстав для додаткового визнання заявника спадкоємцем четвертої черги у судовому порядку.

Враховуючи наведене, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до переконливого висновку, що у судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, проживали разом однією сім`єю понад п`ять років, а саме з 2009 року до ІНФОРМАЦІЯ_2, а тому заяву в частині встановлення факту проживання однією сім`єю слід задовольнити, що надасть можливість заявнику ОСОБА_1 належним чином оформити свої спадкові права.

На підставі ст. 3 Сімейного кодексу України, ст.1264 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 11, 57-60, 209, 212-215, 234, 256, 259 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Зєнікова М.С. про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем не менше як 5 років - задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, понад п'ять років, з 2009 року до дня смерті ОСОБА_5.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.Л. Черкез