Ухвала суду № 55223158, 08.12.2015, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/911/15-ц

Провадження № 2/200/1289/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

(заочне)

08 грудня 2015 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Єлісєєвої Т.Ю.

при секретарі - Кузьминій С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Златобанк», треті особи ОСОБА_2, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 А, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання договору іпотеки недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

27 січня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Златобанк», треті особи: ОСОБА_2, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 А, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання договору іпотеки недійсними.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 12 серпня 2008 року між Відкритим Акціонерним Товариством «Златобанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ЗЛАТОБАНК» та ОСОБА_2 (надалі також - Третя особа, Боржник, Позичальник, ОСОБА_2П.) було укладено Кредитний договір № 004/08/СL (далі - «Кредитний договір»).

Згідно п.1.1 Кредитного договору Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію для споживчих потреб з лімітом кредитування 2 600 000,00 дол. США.

Для забезпечення виконання Кредитного договору № 004/08/СL від 12 серпня 2008 року укладеного між АТ «ЗЛАТОБАНК» та ОСОБА_2 було передано в іпотеку предмет застави, а саме нерухоме майно, нежила будівля (склад) яка знаходиться за адресою; Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 207.

Іпотечний договір від 14 серпня 2008 року був укладений між АТ «ЗЛАТОБАНК» та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 3142.

Згідно пункту 1.2 Договору іпотеки 1 предметом іпотеки є нерухоме майно - будівля овочесховища та трансформаторної підстанції, а саме:

1. будівля овочесховища з прибудовами, естакадою та вантажною рамою, літ. за планом земельної ділянки А-1, А1-1, А2-І, а, а1, матеріали стін будівель та споруд - шл/бл, загальна площа - 3417,9 кв. м.,

- трансформаторна підстанція, літ. за планом земельної ділянки Б-1, матеріали стін будівель та споруд - цегла,

- споруди та мостіння, літ. за планом земельної ділянки Б-1, матеріали стін будівель та споруд - цегла,

- споруди та мостіння, літ. за планом земельної ділянки 1-10,1.

Предмет іпотеки знаходиться за адресою; Дніпропетровські обл., Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 207.

26 червня 2009 року АТ «ЗЛАТОБАНК» та ОСОБА_1, уклали Додатковий договір до Договору іпотеки 1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 1607.

08 жовтня 2010 року АТ «ЗЛАТОБАНК» та ОСОБА_1 уклали додатковий договір до Договору іпотеки 1, посвідчений приватнім нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 А В , за реєстровим № 2259.

30 серпня 2011 року АТ «ЗЛАТОБАНК» та ОСОБА_1 уклали додатковий договір до Договору іпотеки 1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим № 2329.

30 серпня 2012 року АТ «ЗЛАТОБАНК» та ОСОБА_1 уклали додатковий договір до Договору іпотеки 1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим № 2017.

24 квітня 2013 року АТ «ЗЛАТОБАНК» та ОСОБА_1 уклали додатковий договір до Договору іпотеки 1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим № 594.

Кредитний договір позивач не підписував і про його укладення йому було невідомо.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Відповідно до вказаної заяви, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся неодноразово належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу відповідно правил ст.169,224,225 ЦПК України- заочно.

У зв'язку з неявкою сторін, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Судом встановлено, що 14 серпня 2008 року був укладений між АТ «ЗЛАТОБАНК» та ОСОБА_1 договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 3142. З урахуванням усіх додатків до договору, кінцевим терміном повернення 31 січня 2014 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Дослідивши договір іпотеки, було встановлено, що 14 серпня 2008 року, договір було підписано іншою особою, а саме ОСОБА_5. Підтвердження про надання згоди Позивачем на укладання вищенаведеного договору в матеріалах справи відсутнє.

Як вибачається з договору іпотеки, при укладанні договору не дотримано вимог письмової форми договору в частині суперечностей змісту правочину актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови:

1)для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про:

для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців;

для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання;

3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер.

4) посилання на видачу заставної або її відсутність.

Договір іпотеки від 14 серпня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 3142 не відповідає вимогам ст.18 Закону України «Про іпотеку», а саме не містить кадастрового номеру обєктів, що надавалися в іпотеку.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

З огляду договору, Договір іпотеки підписано іншою особою, а саме ОСОБА_6, таким чином Позивач не був повідомлений про вчинення правочину, тим самим підписання відповідних договорів відбулося в супереч ч. 2 ст. 207 ЦК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підпис в Договорі іпотеки засвідчує наявність волі Іпотекодавця до настання відповідних правових наслідків, однак відповідний підпис, який виявляє таку згоду Позивача відсутній.

Стаття 204 ЦК України установлює презумпцію правомірності правочину, у відповідності до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається Позивач як на підставу достатньо для задоволення позову.

Крім цього, на підставіст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

На підстав вищевикладеного, керуючись ст.ст.10,11,57,60,213-215,224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки задовольнити частково.

Визнати недійсним договір іпотеки від 14 серпня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 3142 укладений між Відкритим Акціонерним Товариством «Златобанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Златобанк» та ОСОБА_1.

Зняти заборону на відчуження предмету іпотеки - майнових прав на об'єкт будівництва, розташований за адресою: Дніпропетровські обл., Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 207., накладену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 14.08.2008 року, що зареєстрована в реєстрі за № 3142.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Златобанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено відповідачем шляхом подачі заяви до Бабушкінського районного суду про його перегляд, протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Позивачем рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська.

Суддя Т.Ю. Єлісєєва