Рішення № 5522314, 29.05.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" травня 2009 р.Справа № 9/59 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №9/59

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Віктан Трейд", м. Київ, вул. Воровського, 4

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 2667,61 грн.

Представники сторін:

від позивача - Славінський С.А., довіреність №31/16-190 від 12.03.2008 р., директор філії;

від відповідача - участі не брав.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-Віктан Трейд" подано позовну заяву №31/17е-316 від 22.04.2009 року про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 2667,61 грн. заборгованості за договором поставки №ДТ-46-000120 від 18.01.2006 року, в тому числі: 2328,14 грн. основного боргу, 179,66 грн. пені, 22,45 грн. 3% річних, 137,36 грн. індексу інфляції, а також судових витрат.

В судовому засіданні 29.05.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду даної справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 20), у судовому засіданні участі не брав, письмові пояснення по суті спору суду не надав, позов не заперечив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.01.2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-Віктан Трейд" (надалі - постачальник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі - покупець) укладено договір поставки №ДТ-46-000120 (надалі - договір поставки №ДТ-46-000120 від 18.01.2006 року).

Відповідно до умов договору поставки №ДТ-46-000120 від 18.01.2006 року постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити алкогольні та безалкогольні напої, продукти харчування та промислові товари в асортименті партіями (надалі - продукція) на умовах цього договору.

Сторонами узгоджено ціну продукції, строки та умови її постачання та приймання, а також порядок і строки оплати.

Згідно п. 2.4. договору поставки №ДТ-46-000120 від 18.01.2006 року покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію продукції не пізніше 7 календарних днів з дати її отримання (дати складання накладної).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору поставки №ДТ-46-000120 від 18.01.2006 року передано, а відповідачем прийнято обумовлену продукцію на загальну суму 2548,14 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 11-13).

Однак, відповідач розрахунки відповідно до п. 2.4. договору поставки №ДТ-46-000120 від 18.01.2006 року провів не в повному обсязі, сума заборгованості складає 2328,14 грн.

Доказів на підтвердження проведення розрахунків з позивачем за отриманий товар в сумі 2328,14 грн. у встановлений договором поставки №ДТ-46-000120 від 18.01.2006 року строк відповідач господарському суду не надав.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 2328,14 грн. боргу та 137,36 грн. індексу інфляції за період з січня 2009 року по березень 2009 року, а також три проценти річних в розмірі 22,45 грн. за період з 20.12.2008 року по 23.04.2009 року підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь пеню за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання за договором поставки №ДТ-46-000120 від 18.01.2006 року в розмірі 179,66 грн.

Господарський суд враховує, що сторонами в пункті 3.3. договору поставки №ДТ-46-000120 від 18.01.2006 року передбачено сплату покупцем пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочення оплати.

Згідно приписів статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Наведене вище та матеріали справи підтверджують правомірність нарахування позивачем пені, виходячи із суми боргу 2328,14 грн. за період з 20.12.2008 року по 23.04.2009 року в розмірі 179,66 грн.

З огляду на викладені обставини та норми чинного законодавства, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 2667,61 грн. заборгованості, в тому числі: 2328,14 грн. основного боргу, 179,66 грн. пені, 22,45 грн. 3% річних, 137,36 грн. індексу інфляції підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Віктан Трейд" (м. Київ, вул. Воровського, 4, ідентифікаційний код 33643230) - 2667,61 грн. заборгованості, в тому числі: 2328,14 грн. основного боргу, 179,66 грн. пені, 22,45 грн. 3% річних, 137,36 грн. індексу інфляції, а також 102,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

СуддяО.Б. Шевчук Дата підписання рішення - 02.06.2009 р.