Рішення № 55222987, 22.01.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/4684/15-ц Провадження № 22-ц/773/108/16 Головуючий у 1 інстанції: Присяжнюк Л.М. Категорія: 59 Доповідач: Подолюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Подолюка В.А. ,

суддів - Шевчук Л.Я., Данилюк В.А.,

секретар - Вергун Т.С.,

з участю представника позивачів - ОСОБА_1,

представника відповідача - Качан Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки ( далі - СНУ ім. Л. Українки), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ректор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки ОСОБА_7, Міністерство освіти і науки України, про визнання незаконним та скасування наказу ректора про відрахування зі складу аспірантів, рішень вчених рад та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою позивача Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 листопада 2015 року ,-

В С Т А Н О В И Л А:

30 березня 2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися в суд з уточненими та доповненими під час розгляду справи позовними вимогами до Східноєвропейського Національного Університету ім. Л. Українки, третьої особи - ректора СНУ ім. Л. Українки ОСОБА_7 про визнання незаконним та скасування наказу ректора про відрахування зі складу аспірантів, рішень вчених рад та зобов'язання вчинити дії. Свій позов мотивують тим, що наказом ректора СНУ ім. Л.Українки № 62 «К/А» від 22 грудня 2014 року, який був виданий на підставі рішення вченої ради навчального закладу від 27 листопада 2014 року, позивачі через їх висловлювання з приводу ситуації на Донбасі, були відраховані зі складу аспірантів другого року навчання з відривом від виробництва за спеціальністю «Соціальна філософія та філософія історії» університету з 23 грудня 2014 року за порушення вимог законодавства, моральних, етичних норм поведінки, Статуту, Правил внутрішнього розпорядку університету без права поновлення та повторного вступу. Вважають наказ ректора таким, що грубо порушує їхні конституційні права на освіту та є дискримінаційним оскільки до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносились відомості про оголошення їм підозри за даним фактом у вчиненні кримінальних правопорушень; рішення про відрахування з аспірантури не було погоджено з органом студентського самоврядування університету та науковим товариством студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених; сам факт перебування їх на території Донецької і Луганської областей не може бути підставою для проведення службової перевірки щодо правомірності перебування на даній території; перебуваючи в районі проведення антитерористичної операції в м. Луганську вони висловлювали лише позицію Ленінської Комуністичної Спілки Молоді України, а не позицію університету та його колективу. Тому відрахування позивачів з аспірантури СНУ імені Л.Українки через їх висловлювання з приводу ситуації на Донбасі є порушенням прав людини на свободу думки, слова, поглядів, переконань та на вільне їх вираження, передбачених нормами ст.ст.3, 21, 22, 34 Конституції України, ст. 18 Загальної декларації прав людини, ст.ст.6, 9 Конвенції про захист прав та основних свобод людини, ст.18 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, Рішеннями Європейського суду з прав людини. Просять визнати незаконними та скасувати рішення вченої ради Інституту соціальних наук та комісії, створеної розпорядженням ректора № 56 від 24 листопада 2015 року для службової перевірки діяльності аспірантів ІІ року навчання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про відрахування аспірантів, рішення вченої ради Університету, яким затверджено вказане рішення та оформлене протоколом № 4 від 27 листопада 2014 року СНУ ім. Л. Українки, виданий на підставі цього наказ ректора СНУ ім. Л. Українки ОСОБА_7 від 22 грудня 2014 року № 62 «К/А» про відрахування їх, аспірантів другого року навчання з відривом від виробництва за спеціальністю 09.00.03 - «Соціальна філософія та філософія історії», зі складу аспірантів університету з 23 грудня 2014 року, покласти на відповідача у повному обсязі судові витрати.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 жовтня 2015 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача було залучено Міністерство освіти і науки України.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 листопада 2015 року позов задоволено частково.

Постановлено визнати незаконним та скасувати рішення вченої ради Інституту соціальних наук СНУ імені Лесі Українки від 27 листопада 2014 року в частині відрахування з аспірантури позивачів, рішення вченої ради СНУ імені Л.Українки від 27 листопада 2014 року, оформлене протоколом №4, в частині затвердження рішення вченої ради Інституту соціальних наук та наказ ректора від 22 грудня 2014 року про відрахування зі складу аспірантів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, аспірантів II року навчання з відривом від виробництва за спеціальністю 09.00.03 - «Соціальна філософія та філософія історії», зі складу аспірантів університету з 23 грудня 2014 року за порушення вимог законодавства, моральних, етичних норм поведінки, Статуту, Правил внутрішнього розпорядку університету без права поновлення та повторного вступу та поновити їх у складі аспірантів.

Стягнуто з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Не погоджуючись з судовим рішення відповідач Східноєвропейський Національний університет імені Лесі Українки подав апеляційну скаргу в якій покликаючись на незаконність рішення суду із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи, просив скасувати оскаржуване ним рішення та ухвалити нове про відмову в задоволені позову. Зокрема зазначає, що відеозапис виступу позивачів на прес-конференції у м.Луганську, перебування їх на території, підконтрольній так званій «ЛНР» із підтримкою сепаратистів Донбасу та надання останнім гуманітарної допомоги давали підстави відповідачу для проведення службової перевірки, прийняття вченою радою рішень з видачею ректором наказу про відрахування зі складу аспірантів ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Судом встановлено, що 01 листопада 2013 року позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були зараховані до складу аспірантів СНУ ім. Л.Українки із формою навчання - з відривом від виробництва за спеціальністю 09.00.03 - «Соціальна філософія та філософія історії» на строк три роки за рахунок державного замовлення від 01 листопада 2013 року (а.с.24-25).

24 листопада 2014 року за розпорядженням № 56 ректора СНУ ім. Л. Українки ОСОБА_7, у зв'язку із появою в засобах масової інформації статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2», а також враховуючи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є аспірантами ІІ року навчання з відривом від виробництва СНУ ім. Л.Українки, було створено комісію, для службової перевірки щодо правомірності перебування позивачів на території, підпорядкованій так званій «ЛНР», а також перевірки виконання ними індивідуальних навчальних планів роботи (а.с.26).

Висновком комісії про виконання розпорядження ректора від 24 листопада 2014 року № 56, затвердженим ректором СНУ ім. Л. Українки ОСОБА_7 27 листопада 2014 року, встановлено, що позивачі перебували на території, підконтрольній так званій «ЛНР», із підтримкою сепаратистів Донбасу та надали їм гуманітарну допомогу; при перевірці індивідуальних завдань позивачів встановлено, що останні виконані вчасно, звіти про виконання навчальних індивідуальних планів за час навчання в аспірантурі затверджені на кафедрі та вченій раді інституту соціальних наук і подані у відділ аспірантури, докторантури та наукових стажувань; враховуючи обставини викладені у листі Міністерства освіти і науки України № 1/9-382 від 29 липня 2014 року, та ту обставину, що сепаратиські заклики позивачів призвели до порушення законодавства, моральних та етичних норм, комісія вважала за необхідне відрахувати позивачів із складу аспірантів згідно п.9.1.4 Положення про навчання в аспірантурі, докторантурі СНУ ім. Л. Українки. Крім того, з даного висновку вбачається, що комісія вважала за необхідне вченій раді Інституту соціальних наук СНУ ім. Л.Українки розглянути висновок про відрахування позивачів із аспірантури, голові комісії доручено виступити на вченій раді СНУ ім. Л.Українки, з прийнятих рішень вченою радою Інституту соціальних наук та вченою радою Університету, відповідальним особам підготувати відповідні накази (а.с.32-33, 35).

27 листопада 2014 року на засіданні вченої ради Інституту соціальних наук СНУ ім. Л.Українки заслуховувався висновок комісії та було затверджено проект ухвали про відрахування позивачів із аспірантури (а.с.27-30).

Як вбачається із витягу з протоколу № 4 засідання вченої ради СНУ ім. Л. Українки від 27 листопада 2014 року, на засіданні вченої ради Університету в присутності голови вченої ради - ректора ОСОБА_7, вченого секретаря - доцента ОСОБА_10, в присутності 67 чол., з них затверджених членів вченої ради - 53 чол. було затверджено рішення вченої ради Інституту соціальних наук та комісії про відрахування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з аспірантури за порушення вимог законодавства, моральних, етичних норм поведінки, Статуту, Правил внутрішнього розпорядку університету без права поновлення та повторного вступу (а.с.31).

22 грудня 2014 року за наказом ректора СНУ ім. Л. Українки ОСОБА_7 № 62 «К/А» «Про відрахування зі складу аспірантів» позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 аспірантів ІІ року навчання з відривом від виробництва за спеціальністю 09.00.03 - «Соціальна філософія та філософія історії» було відраховано зі складу аспірантів університету з 23 грудня 2014 року з вказаних підстав (протокол № 4 від 27 листопада 2014 року) (а.с.34).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд першої інстанції, посилаючись на встановлені обставини справи, положення ст.ст.10, 60 ЦПК України, обґрунтовував свої висновки тим, що оскільки відповідачем порушено процедуру вирішення питання про відрахування заявників з аспірантури і не доведено факт грубого порушення позивачами Правил внутрішнього розпорядку, встановлено, що ними своєчасно виконувалися індивідуальні завдання, сам факт перебування на території так званої «ЛНР» з наданням гуманітарної допомоги дітям, які там проживають, не вказує на порушення ними вимог законодавства, моральних, етичних норм поведінки, тому не може бути підставою для відрахування їх з аспірантури.

Такі висновки, як вважає колегія суддів, не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою, відповідно до ст.309 ЦПК України для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в позові з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Пунктом 16 Положення про підготовку Науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою КМУ №309 від 1 березня 1999 року та п.7.2 Положення про навчання в аспірантурі, докторантурі СНУ імені Л.Українки визначено, що аспіранти і докторанти зобов'язані: 1) дотримуватися вимог законодавства, моральних, етичних норм поведінки; 2) глибоко оволодівати знаннями, практичними навичками, професійною майстерністю, підвищувати загальний культурний рівень; 3) опанувати методологію проведення наукових досліджень; 4) виконувати індивідуальний план роботи над дисертацією; 5) звітувати про хід виконання дисертації на засіданні кафедри, відділу, лабораторії, вченої ради вищого навчального закладу, наукової установи; 6) у встановлений термін захистити дисертацію або подати її спеціалізованій вченій раді; 7) дотримуватися статуту і правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи.

Правилами внутрішнього трудового розпорядку СНУ ім. Л. Українки (далі - ПВТР СНУ ім. Л. Українки), затвердженими рішенням конференції трудового колективу СНУ ім. Л. Українки (протокол № 2 від 09 квітня 2013 року), передбачено, що особи, які навчаються в університеті, зобов'язані дотримуватись положень, викладених у статуті університету, положенні про організацію навчального процесу університету, правилах проживання в студентському гуртожитку університету та цих правил; систематично і глибоко оволодівати знаннями та практичними навичками з обраного напряму підготовки (спеціальності), сумлінно працювати над підвищенням свого освітнього, наукового та загальнокультурного рівня; виконувати всі вимоги навчального плану в терміни, визначені графіком організації навчального процесу, відвідувати всі види навчальних занять та інші обов'язки, зокрема дбати про честь та авторитет університету, не допускати протиправних та аморальних вчинків, бути дисциплінованим та охайним і в університеті, і на вулиці та в інших громадських місцях.

Згідно п. 9.1.4 Положення аспірант відраховується за порушення вимог законодавства, моральних, етичних норм поведінки, статуту, правил внутрішнього розпорядку без права поновлення та повторного вступу .

З відеозапису виступу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на прес-конференції у м.Луганську вбачається, що представники так званої «ЛНР» з участю телерадіокомпанії «Новороссія» озвучили прийом позивачів на цій території, як представників з України, де останні висловлювалися, що Київська влада йде на ескалацію конфлікту в такому вигляді, як віє є; представники добровольчих батальйонів в м.Луцьку та Києві їздять на дорогих джипах вартістю по 100-150 тисяч доларів, які відібрали у людей, що проживають на цій території; купують дорогі квартири за гроші, здобуті грабежами, вбивствами та знищенням людей, закликаючи при цьому жити в єдиній Україні. Люди потрапляють в армію обманом і маніпуляцією, бажають служити саме в добровольчих батальйонах, бо хочуть мародерствувати, засоби масової інформації показують армію, як непереможну, подібно до телебачення фашистської Германії тридцятих років, де всі їздять і веселяться. Заявляли, що це не війна, це «бойня», не може йти війна влади зі своїм народом, що саме Америка фінансує війну на Донбасі, саме Америка зробила державний переворот в лютому, привела так звану зараз Київську владу і саме Америка спонсорує фашизм в Україні. Про те, що фашизму в Україні немає, розмовляти можна на будь-якій мові, це брехня.

В судовому засіданні представник позивачів не заперечила факту даного виступу на території так званої "ЛНР" із зазначенням останніми обставин, які дискредитують державу Україна та Збройні Сили мотивуючи тим, що вказані висловлювання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є їх оціночними судженнями з приводу подій які відбуваються в державі.

Тому колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в тій частині, що не знайшли свого підтвердження обставини, на які посилається відповідач та третя особа, щодо порушення позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимог законодавства, моральних, етичних норм поведінки, Статуту та стали підставою для відрахування їх з аспірантури СНУ ім. Л.Українки, оскільки не сам факт перебування позивачів на території так званої «ЛНР» та надання гуманітарної допомоги жителям цього регіону, а антидержавницький та антиукраїнський зміст зазначеного виступу давали навчальному закладу підстави для відрахування їх з аспірантури, як осіб, які навчалися з відривом від виробництва за спеціальністю - "Соціальна філософія та філософія Історії» та отримували стипендії в Університеті з державного бюджету.

Та обставина, що відносно позивачів упродовж 2013-2014 років до Єдиного реєстру досудових розслідувань ані Управлінням СБУ у Волинській області, ані Луцьким МВ УМВС України у Волинській області не вносилися відомості про оголошення позивачам підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, не може бути підставою для задоволення позову, оскільки відрахування їх з аспірантури мало місце не з приводу вчинення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а з підстав, передбачених п.9.1.4 Положення про навчання в аспірантурі, затвердженого рішенням вченої ради СНУ імені Л.Українки від 21 листопада 2013 року № 5, п.5.2 правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених рішенням конференції трудового колективу протоколом № 2 від 9 квітня 2013 року.

Колегія суддів вважає, необґрунтованим посилання позивачів на те, що відрахування з аспірантури СНУ імені Л.Українки порушує їх конституційне право на освіту, оскільки відрахування з вказаного університету не позбавляє їх права на навчання в аспірантурі будь-якого іншого навчального закладу.

Відповідно до ч.7 ст. 41 Закону України «Про вищу освіту», за погодженням з науковим товариством студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених керівництво вищого навчального закладу приймає рішення про відрахування осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, з вищого навчального закладу та їх поновлення на навчання.

Пунктом 22 вказаного Положення визначено, що аспірант або докторант може бути відрахованим з аспірантури або докторантури за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи, за вчинення протиправних дій, а також за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин, передбачених пунктом 19 цього Положення. Рішення про відрахування аспіранта або докторанта приймає вчена рада вищого навчального закладу, наукової установи. На підставі рішення вченої ради аспірант або докторант відраховується з аспірантури або докторантури наказом керівника вищого навчального закладу, наукової установи. Аспірант або докторант, який був зарахований до аспірантури або докторантури за державним замовленням і відрахований через зазначені причини, відшкодовує вартість навчання згідно із законодавством України.

З матеріалів справи (а.с.24-33) та змісту самого наказу ректора №62»К/А» від 22 грудня 2014 року вбачається, що такий наказ та рішення про відрахування позивачів, аспірантів II навчання з відривом від виробництва за спеціальністю 09.00.03 - "Соціальна філософія та філософія історії», зі складу аспірантів університету з 23 грудня 2014 року були прийняті за погодженням вченої ради СНУ ім. Лесі Українки відповідно до ч.7 ст.41 Закону України «Про вищу освіту».

Мотиви суду першої інстанції, що у порушення вищевказаної вимоги закону, прийняття рішення про відрахування позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з аспірантури СНУ ім. Л. Українки відбувалось без погодження з органом студентського самоврядування університету, не ґрунтуються на зазначеній нормі матеріального права, де передбачено погодження, саме в науковим товариством, що мало місце в даному випадку.

Та обставина, що позивачі не були присутніми на засіданнях вченої ради Інституту та вченої ради Університету, не відбиралися у них пояснення при проведенні перевірки комісією, що свідчить про те, що не був проведений повноцінний та справедливий розгляд питання про їх відрахування, як зазначено в судовому рішенні, спростовується результатами службової перевірки, що проводилася з 24 листопада 2014 року і по день видання наказу про відрахування зі складу аспірантів (а.с.26), позивачі запрошувалися на засідання вченої ради, як вбачається зі змісту протоколу №4 (а.с.31).

Посилання позивачів на те, що вони висловлювали в м.Луганську лише позицію Ленінської Комуністичної Спілки Молоді України, а не позицію Університету та його колективу, є такими, що не узгоджуються з положеннями статті 24 Конституції України.

Відповідно до ч.5 ст. 88 ЦПК України з позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за оплату апеляційної скарги з кожного по 134 грн.98 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки задоволити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 листопада 2015 року в даній справі скасувати, ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ректор Східноєвропейського університету імені Лесі Українки ОСОБА_7, Міністерство освіти і науки України, про визнання незаконним та скасування наказу ректора про відрахування зі складу аспірантів, рішення вчених рад та зобов»язання вчинити дії, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки з кожного по 134 грн. 98 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: