Ухвала суду № 55222968, 26.01.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/11144/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В.П. Провадження № 22-ц/773/97/16 Категорія: 25 Доповідач: Антонюк К. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2016 року місто ОСОБА_1

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк К.І.,

суддів - Лівандовської-Кочури Т.В., Овсієнка А.А.,

при секретарі - Черняк О.В.,

з участю: представників позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах», третя особа, без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», про стягнення коштів за договором страхування, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17листопада 2015 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_5 «Страхова компанія «Інгосстрах» в користь позивачки страхове відшкодування в сумі 25000 грн. та 250 грн. понесених судових витрат.

Не погоджуючись із даним рішенням суду відповідач ОСОБА_5 «Страхова компанія «Інгосстрах» подав апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні вимог до підприємства повністю.

Зазначає, що права та обовязки за договором страхування від нещасних випадків, зокрема в частині визначення розміру та строків сплати страхового платежу, строку договору та підстав для здійснення страхового відшкодування, виникли між ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» та ОСОБА_1 Згідно з умовами укладеного договору страхування, страховий платіж вважається сплаченим з моменту надходження безготівкових коштів або внесення готівкових коштів на вищезазначений рахунок страховика, яким є ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах». Оскільки на момент виникнення страхового випадку 28.10.2013 року на рахунок страховика черговий страховий платіж не надійшов, то відповідно до п.11.5 договір страхування був припинений. А відтак у страхової компанії не було правових підстав для виплати страхового відшкодування позивачу.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечив, просив рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

На підставі досліджених доказів судом першої інстанції встановлено, що 09 квітня 2013 року між ПАТ «СК «Інгосстрах» та ОСОБА_1 укладений договір страхування від нещасних випадків, термін дії якого 12 місяців з 16 квітня 2013 року по 15 квітня 2014року з можливістю подальшої його пролонгації (а. с. 5).

Згідно з умовами вказаного договору страхувальник ОСОБА_1 зобовязувався сплачувати щомісячні регулярні платежі у розмірі 10 грн із свого карткового рахунку в ПАТ КБ «ПриватБанк», а страховик ПАТ «СК «Інгосстрах» взяло на себе зобовязання у разі настання страхового випадку, зокрема смерті застрахованої особи, провести на користь спадкоємців страхову виплату в сумі 25 000 грн.

28 жовтня 2013 року, внаслідок нещасного випадку, помер страхувальник ОСОБА_1, однак у виплаті страхового відшкодування спадкоємцю померлого ОСОБА_3 страховиком відмовлено. Відмову у виплаті страхового відшкодування відповідач обґрунтував тим, що страховий випадок настав під час припинення дії договору страхування (а.с.7, 12 13).

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_1 є його дружина ОСОБА_3, яка прийняла спадщину шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на момент смерті (а.с. 13).

Задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що по картковому рахунку страхувальника, з якого за згодою сторін було обумовлено списання коштів по оплаті страхових платежів, встановлено кредитний ліміт в сумі 6400 грн. Станом на 09.10.2013 року встановлений кредитний ліміт по картковому рахунку ОСОБА_1 не було вичерпано, тому доводи відповідача щодо неможливості списання коштів з карткового рахунку не відповідають дійсності, а тому страхувальник не повинен нести відповідальність за порушення банком строків списання чергових платежів з карткового рахунку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до умов договору страхування, зокрема п. 4.2, страховик зобовязувався у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику або вигодонабувачеві, а страхувальник зобовязувався своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору і правил страхування.

З пояснень представника відповідача в суді апеляційної інстанції вбачається, що 13.11.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір у вигляді заяви клієнта та Умов та Правил надання банківських послуг, з якими був ознайомлений позичальник, про що свідчить його підпис на заяві. Відповідно до умов цього договору ОСОБА_1 була видана кредитна карта зі встановленим кредитним лімітом 500 грн.

09.04.2013 року ОСОБА_1 на підставі його звернення до банку було перевипущено карту за № 5577212709660412 зі встановленим кредитним лімітом 6400 грн.

При перевипуску карти ОСОБА_1 погодився на запропоновану банком страхову послугу «Регулярний платіж «Захист на кожен день» та уклав договір страхування від нещасних випадків № VO26NS-13390K1 від 09.04.2013 року.

Відповідно до п. 1.2.3.2, 1.2.3.4-1.2.3.7 Умов та правил надання банківських послуг банк має право надавати клієнту небанківські послуги, а саме послуги з укладання договорів страхування відповідальності перед третіми особами (надалі страхові послуги), на підставі діючих договорів банку (договорів доручення, агентських угод) з провайдерами таких послуг страховими компаніями.

Підставою для надання страхових послуг клієнту є договір страхування у вигляді договору, поліса або сертифіката.

Клієнт має можливість замовити або оформити страхову послугу у банку у будь-який доступний спосіб: через співробітника банку, через агента банку, за телефоном, через банкомат, Інтернет-сайти, термінал самообслуговування, Приват24, mobile-banking та ін.

Клієнт має право доручити банку автоматичне разове або регулярне списання страхових платежів по укладених раніше договорах страхування зі своїх карток/рахунків у банку.

Пунктом 1.2.3. Умов та Правил передбачено надання ПАТ КБ «ПриватБанк» послуг ЗАТ «СК «Ігосстрах» з укладення договорів страхування.

Згідно з пунктом 2.6. Умов та Правил, які діяли на момент укладання договору страхування, ПАТ КБ «ПриватБанк» надає клієнту можливість здійснення банківських операцій шляхом автоматичного списання коштів з карти на регулярній основі за наявності у клієнта діючої карти.

Клієнт доручає банку, а банк зобовязується здійснювати списання грошових коштів з карти і перераховувати кошти за реквізитами і в порядку також вказаними клієнтом в заяві. У разі відсутності коштів на карті/рахунку клієнт доручає банку здійснювати списання платежу з іншої карти/рахунку (п.2.6.1.2. Правил та Умов).

Банк не відповідає за невиконання доручення клієнта у разі відсутності коштів на карті/рахунку клієнта (п.2.6.1.7).

Пунктами 2.6.1.12, 2.6.1.13 передбачено, що клієнт погоджується на списання регулярного платежу, згідно з сумою зазначеної в договорі, на адресу страхової компанії «Ігосстрах» при укладанні страхового договору «Нерухомість без огляду» та «Захист на кожен день» у розстрочку. У випадку якщо клієнт не використовує послугу «Регулярні платежі» протягом 90 календарних днів з рахунку клієнта не було здійснено жодного успішного платежу на користь контрагента з причини відсутності коштів на рахунку/картці клієнта, неправильного зазначення рахунку/картки контрагента, банк має право в односторонньому порядку припинити надання послуги «Регулярні платежі» (провести відключення даного регулярного платежу).

Як вбачається з виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 встановлений ліміт в сумі 6400 грн. станом на 09.10.2013 року не був вичерпаний (а.с. 8-11, 70-71), а тому невнесення щомісячного страхового платежу стало наслідком невиконання банком своїх зобовязань щодо надання банківських послуг.

Відповідно до п.4.6. Умов та Правил надання банківських послуг обовязок банку здійснювати списання грошових коштів з карткового рахунку клієнта при настанні строку платежів по інших договорах клієнта в розмірі, визначеними цими договорами, в межах платіжного ліміту карткового рахунку.

Відповідно до ст. 1066 ЦК України банк зобовязаний приймати та зараховувати на рахунок, відкритий клієнту грошові кошти, які йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахунок та видачу відповідних сум з рахунку та проводити інші операції по рахунку.

Отже, невнесення щомісячного страхового платежу стало наслідком невиконання банком своїх зобовязань перед клієнтом щодо надання йому банківських послуг.

Крім того, ст. 26 Закону України «Про страхування», ст. 991 ЦК України передбачено, що підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Відмовляючи ОСОБА_3 у виплаті страхового відшкодування, страхова компанія покликалась на п.11.5 Договору, згідно якого у разі несплати або неповної сплати відповідної частки страхового платежу цей Договір не набуває сили (або припиняє свою дію) і ніякі виплати страхового відшкодування за ним не здійснюються (а.с. 7).

Статтею 28 Закону України «Про страхування», статтею 997 ЦК України передбачено, що дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі:

1) закінчення строку дії;

2) виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі;

3) несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору;

4) ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника - фізичної особи чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених статтями 22, 23 і 24 цього Закону;

5) ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України;

6) прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Аналіз вказаних норм матеріального права в їх сукупності дає підстави вважати, що умови укладеного між сторонами договору страхування, в тому числі й щодо відмови страхової компанії від виплати страхового відшкодування, не повинні суперечити вказаним нормам закону і узгоджуватися з ними, а тому страхова компанія, знаючи про несплату чергового платежу повинна була б звернутися з письмовою вимогою про необхідність такої сплати, чого зроблено не було, а тому страховий договір не можна вважати припиненим з огляду на недотримання страховою компанією вимог закону щодо дотримання процедури такого припинення.

До того ж, страховий випадок стався 28.10.2013 року, а 14.11.2013 року ОСОБА_3 звернулася до страхової компанії з вимогою про виплату страхового відшкодування.

Страховий платіж за жовтень 2013 року був перерахований банком на рахунок страховика 05.11.2013 року.

Встановлені в судовому засіданні обставини та норми права, якими врегульовані ці правовідносини дають підставу суду прийти до висновку, що Договір страхування від нещасних випадків № VO26NS-13390K1 від 09.04.2013 року вступив в дію і діяв на час настання страхового випадку, ОСОБА_3 вчасно звернулася до Страховика з письмовою заявою про страхову виплату та надала документи, які підтверджують факт настання страхового випадку, а тому має право на страхове відшкодування відповідно до вказаного Договору.

Зважаючи на вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає.

Відповідно до ст. 380 ЦПК України питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

Із поданої відповідачем заяви про поворот виконання рішення вбачається, що на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.10.2014 року стягнуто з ОСОБА_5 «Страхова компанія «Інгосстрах» в користь позивачки страхове відшкодування в сумі 25000 грн. та 250 грн. понесених судових витрат.

Оскільки колегія суддів прийшла до висновку про законність рішення місцевого суду та відхилила апеляційну скаргу відповідача, тому підстав для повернення коштів відповідачу немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 380 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: