Ухвала суду № 55222387, 21.01.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 673/918/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Коваль Ф.І.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

21 січня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Моргун Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі Хмельницької області на постанову Деражнянського районного суду Хмельницької області від 10 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі Хмельницької області про визнання дій пртиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2015 року позивач - ОСОБА_4 звернувся до Деражнянського районного суду Хмельницької області з позовом до Управління пенсійного фонду України в Деражнянському районі Хмельницької області про визнання дій пртиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Деражнянський районний суд Хмельницької області постановою від 10.11.2015 року вказаний позов задовольнив частково.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, в свою чергу представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що позивач є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, 2 категорії, що підтверджується посвідченням, серії А НОМЕР_1, виданим 17 жовтня 2013 року Хмельницькою обласною державною адміністрацією.

16.03.2015 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі Хмельницької області із заявою про призначення пільгової пенсії.

Однак, рішенням відповідача від 10.06.2015 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з тим, що подані документи не відповідають вимогам закону та не підтверджуються первинними документами.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"особам, які - які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій на 10 років.

Згідно з матеріалами справи, факт роботи позивача у зоні відчуження підтверджується повідомленням філії «Іванківське райДУ» ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» №58 від 5 серпня 2015 року, згідно якого, позивач дійсно перебував у відрядженні в Іванківській райШД в червні-липні 1986 року для участі в роботах по ліквідації наслідків в аварії на ЧАЕС згідно журналу обліку осіб, які прибували у відрядження, списків видачі талонів харчування в червні 1986 року, відомостей видачі ПММ.

Також, відповідно до довідки філії «Летичівська ДЕД» ДП «Хмельницький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» №23 від 16 лютого 2015 року та з довідки Деражнянської районної шляхової дільниці №97 від 9 грудня 1992 року, позивач з 16 червня по 25 липня 1986 року був безпосередньо зайнятий на роботах, передбачених постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 29 грудня 1987 року №1497-378 і постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року №665-19, який дає право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до Списку №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, працюючи у промзоні ЧАЕС м. Чорнобиль та м. Прип'ять.

Зазначене також підтверджується довідкою Деражнянської РайШД від 09.12.1992 року про отримання позивачем заробітної плати в чотирьох кратному розмірі.

Відповідно ч. 3 ст. 65 Закону № 796-ХІІ, посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Крім того, згідно з п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №41 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які являються учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства, у тому числі призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Отже, позивач маючи відповідне посвідчення вже має право на призначення пенсії із зменшення пенсійного віку.

Крім того, відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в довідці за результатами вивчення та узагальнення судової практики перегляду Вищим адміністративним судом України в касаційному порядку судових рішень у справах про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; про пільгове оподаткування суб'єктів господарювання, що діють на територіях, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Відмовляючи у призначенні пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", апелянтом не наведено жодного нормативно-правового акту, який зобов'язував би при зверненні за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку надавати первинні документи, що підтверджують періоди перебування в зоні відчуження. Вимагаючи надання зазначених документів, апелянт фактично створює умови для перевірки обставин, які вже встановлені при вирішенні питання щодо надання позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Своїми діями відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивача, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Враховуючи зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем доведено факт роботи ним у зоні відчуження у необхідній кількості днів для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та як наслідок підстав для задоволення позовних вимог.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність заявлених позивачем вимог, які підтверджуються належними доказами, а тому обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Деражнянського районного суду Хмельницької області від 10 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 26 січня 2016 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.